4 грудня 2016, неділя

Повернеться Донбас. І Крим буде наш. Прийде час – звільнимо. У 24 річницю Незалежності перший президент – про майбутнє України

Зрозуміють зрештою і Захід, і США, що Росія є небезпечною державою для світу – Леонід Кравчук
Фото: Олександр Медведєв

Зрозуміють зрештою і Захід, і США, що Росія є небезпечною державою для світу – Леонід Кравчук

А поки – досить плакатися та військову виправку показувати де не треба, час ставати до праці – в інтерв'ю НВ напередодні Дня незалежності напучує українців перший глава держави Леонід Кравчук

– Коли ви і Борис Єльцин почали конкретно обговорювати нові кордони України? У Біловезькій пущі або раніше?

– У Біловезькій пущі в нас і сумнівів ні в кого не було в тому, що потрібно переглядати кордони. Коли ми писали Біловезьку угоду, кордони приймалися такими, якими вони були за дорадянських часів – адміністративними. Не було й спроб змінити кордони. І Крим не обговорювався. Багато говорять, що там Крим, Севастополь обговорювалися. Ні.

Ми домовилися одразу, що головний документ – це створення СНД, а решта питань вирішуватиметься під час ухвалення нових документів в рамках СНД. Тому там не було питань про передачу Криму 1954 року, як чимало хто зараз намагається підняти це і довести, що Біловезька угода незаконна.

Я ухвалив указ про підпорядкування Чорноморського флоту Україні, а за дві години Єльцин ухвалив указ про підпорядкування Чорноморського флоту Росії, і почалися серйозні протистояння

Якщо незаконна Біловезька угода, незаконне і створення Радянського Союзу 1922 року. І треба всі документи, що іх ухвалювали після 1922 року, взагалі вважати нечинними, бо Радянський Союз дійсно було створено незаконно. Він не базувався на Конституції. Зібралася рада робочих і селян, і вони ухвалили таке рішення, яке не мало під собою жодної юридичної бази – ні внутрішньої, ні зовнішньої. Але ніхто ж не піддає сумніву те рішення, бо був такий час, були чинні такі закони, були такі лінії політичні та державно-правові, і прийняли таке рішення. Ми взяли його і жили за цим рішенням десятки років.


Россия не будет никогда ничего выполнять. Это не та страна, не тот народ и не та власть. Они выполняют то, что им выгодно Фото: Александр Медведев
Росія не буде ніколи нічого виконувати. Це не та країна, не той народ і не та влада. Вони виконують те, що їм вигідно Фото: Олександр Медведєв


– Під час підпису Біловезької угоди Єльцин ніколи не говорив, що Крим – російський, український?

– Ніколи. Він говорив одну фразу: "Нам дуже боляче, Леоніде Макаровичу, росіянам, що Севастополь – це місто російської слави – не у нас. Але так склалося, ми переглядати жодних рішень 1954 року не будемо". Він розумів і ніколи не піддавав це сумніву. Свого часу все це вирішувалося Верховною Радою РФ, Верховною Радою України і президією Верховної Ради СРСР, і тоді це були органи, які могли ухвалювати відповідні рішення. І не треба нічого вигадувати. Це були вищі органи державної влади.

Зараз майстри диктаторського режиму, майстри великого протистояння Росії та світу, які загрожують не тільки Україні, а й багатьом іншим державам, пропонуватимуть і говоритимуть що завгодно. Але це все фікція, фейк.

Головне, що є ухвалені документи. Наприклад, є такий документ, який називається Великим договором, що його підписали Єльцин і Кучма. У цьому документі визначено (ці слова записані одразу на початку), що Україна та Росія визнають наявні кордони і ніколи не пред'являють і не пред'являтимуть одна до одної територіальних претензій.

Я тоді вже розумів, що Крим для росіян – велика тема, і за будь-якої нагоди вони її розвиватимуть. Коли Україна після Майдану почала будувати нове життя, вони зрозуміли, що вже час

Багато хто в Росії сьогодні каже, що Будапештська угода – якийсь не такий документ, у нього не така сила чинності, і його можна і не виконувати. Хоча всі міжнародні документи мають виконуватися. Добре, припустімо, Росія вважає так. А що вона вважає тоді щодо цього Великого договору Єльцина і Кучми, ратифікованого російським і українським парламентами? Його теж скасовано з точки зору Росії? Агресія, яку сьогодні провадить Росія, просто розтоптала цей документ, який виношувався роками й ухвалювався під оплески Верховної Ради України та Верховної Ради Росії.

Хоча ми ж розуміємо, що Росія не буде ніколи нічого виконувати. Це не та країна, не той народ і не та влада. Вони виконують те, що їм вигідно, а не те, чого вимагає міжнародна практика. Тому міжнародна спільнота має розуміти: Росія сьогодні веде небезпечну політику проти світу.

– Коли ви як президент зрозуміли, що попри конструктивну позицію Єльцина Україна все одно матиме проблеми із тим самим Чорноморським флотом, із Севастополем?

– Коли почали обговорювати ці проблеми, ми поставили на порядок денний Чорноморський флот. Бо питання із Чорноморським флотом було найнагальнішим. Я ухвалив указ про підпорядкування Чорноморського флоту Україні, а за дві години Єльцин ухавлив указ про підпорядкування Чорноморського флоту Росії, і почалися дуже серйозні політичні та військово-політичні протистояння. Український корабель, що вийшов із Севастополя до Одеси, був накритий реальним вогнем, бойовими снарядами. Ми були на грані конфлікту. Я тоді подзвонив Єльцину, кажу: "Борисе Миколайовичу, така ситуація". Він відповідає: "Що робити?" Я кажу: "Давайте я скасовую свій указ, ви – свій, робимо це в одну годину, в один день. І почнемо будувати по-новому, виходячи з реальних можливостей". Треба віддати належне Борисові Миколайовичу, він зрозумів ситуацію, і ми одночасно скасували укази і почали будувати по-новому стосунки і на флоті, й у Севастополі.

Так, я тоді вже розумів, що Крим для росіян – велика тема, і за будь-якої нагоди вони її розвиватимуть та змінюватимуть на свою користь. Коли Україна після Майдану почала вибудовувати нову політику, будувати нове життя, нову владу, обирати нового президента, вони зрозуміли, що нарешті час вирішити своє, як вони кажуть, споконвічне історичне завдання. Але вони вирішили його всупереч міжнародному праву, всупереч людству і рано чи пізно за це відповідатимуть. Історія мислить не роками, а десятиліттями і століттями. Ми знаємо в історії багато випадків, коли, як би не стрибав, а дострибаєшся в своєму кутку. Так само дострибається і Росія.


Донбасс всегда был проблемным. Я таких ненавистных глаз, какие видел там, не фидел фактически никогда Фото: Александр Медведеве
Донбас завжди був проблемним. Я таких ненависних очей, які бачив там, не бачив фактично ніколи Фото: Олександр Медведєва


– Під час вашого президентства Донбас був проблемним регіоном?

– Донбас був проблемним завжди. Я пам'ятаю, коли балотувався на президентських виборах, то їздив і на Донбас – був у Донецьку, Луганську, багатьох шахтарських селищах. Збиралися люди просто на площах. Я таких ненависних очей, які були у багатьох з тих людей, що стояли на площах, у своєму житті фактично не бачив. Якби їм дали можливість, вони б роздерли мене. Вони говорили мені дуже образливі слова: "Ви вигадали Шевченко, ви вигадали Лесю Українку, ви вигадали якусь українську мову". Я все це терпів. Я знав, що там є частина людей, які дивляться тільки в один бік – в Росію, і довго дивитимуться. І от настав час для них. ДНР і ЛНР – це продукт тієї само ситуації. Україна не могла вирішити все одночасно. Так, ми припустилися багатьох помилок, ми неглибоко займалися цими питаннями. Але, гадаю, якщо вовка посадити в клітку, то скільки його не годуй, а він все одно в ліс дивиться.

Тому моя позиція дуже проста сьогодні. Є лінія розмежування. Це не межа між Росією і Україною, але лінія розмежування між Україною та бойовиками ЛНР і ДНР. Цю лінію ми приймаємо як статус-кво, як тимчасову лінію розмежування і перестаємо говорити пусті слова – "гуманізм", "там наші люди живуть", "їм треба допомагати", "ми повинні тут збирати податки і їм допомагати, бо їм погано". Ми повинні відрізати цю територію на час, поки не зможемо її звільнити. Кордон лишається священним, нашим, і буде священним. Але сьогодні треба дати бойовикам, якими керує Кремль, покерувати "своєю" територією. Подивимося, які гроші там ходитимуть. Ми повинні припинити з ними економічні, політичні та інші відносини. Якщо люди, що мешкають на непідконтрольній Україні території, хочуть нового життя – нехай знімуть їх [бойовиків] з п'єдесталу, як зняли владу на Майдані в Києві. Адже зняли? Зняли. Зніміть і ви, будь ласка, свою небажану владу – і двері для вас прочинені.

Ми повинні відрізати окуповану територію на час, поки не зможемо її звільнити. Якщо люди, що мешкають там, хочуть нового життя – нехай знімуть бойовиків з п'єдесталу, як зняли владу на Майдані в Києві

А заливатися сьогодні слізьми, говорити, що там такі нещасні люди живуть, а ми тут маємо все робити, щоб їм допомагати  – тут я задаю просте питання: "Як? Що, працюють Мінські угоди?" Якщо ви можете мені навести хоч один приклад, коли Мінські угоди сприяли хоч одному маленькому успіху України, я скажу: "Все, я знімаю всі свої питання. Хай живуть Мінські угоди!"

Після Мінських угод ми втрачаємо людей, втратили частину території, ми принижені. Тому на лінії дотику ми ставимо, попри усі Мінські угоди, зброю, яку ми вважаємо за потрібне, те військо, яке ми вважаємо за потрібне, і якщо хтось буде сунути ніс за цю територію – ми будемо їх бити зі всією української ненавистю і говорити їм: "Не лізьте".

Ще не прийшов час звільняти. Прийде час – і ми звільнимо. А сьогодні їм треба дати так, як належить дати тим, хто лізе на нашу територію і хоче забрати її.

Водночас на своїй території ми маємо проводити реформи, вибори, будувати нове життя, боротися з корупцією. Досить плакатися всім і військову виправку показувати там де не треба. Вже люди сміються. Час ставати до праці, бо втомилися вже від нашого неробства не тільки українці, а втомився і Захід. Так довго тривати не може. 25-річчя Незалежності України – саме чудовий привід, щоб без барабанного бою, без литавр, без парадів, які минулого разу привели самі знаєте до чого, зібратися з думками і самокритично сказати: "Ось це ми зробили, а це не зробили".

Я розумію, що дуже хочеться побути героєм, дуже хочеться сісти на білого коня, шаблю в руки взяти і кричати: "Це я зробив Незалежність України". Не поспішайте. Історія оцінить, хто і що зробив. Дайте людям можливість осмислити.

– З висоти вашого політичного досвіду як ви оцінюєте, чи повернеться Україна до своїх кордонів на момент 20 лютого 2014 року? Чи буде знову контролювати Крим?

– Повернеться. І Крим. Історія мислить великими відтинками часу та великими категоріями. Минає іноді століття, а все повертається на круги своя. Зрозуміють зрештою і Захід, і США, що Росія сьогодні є небезпечною державою для світу. І санкції їй потрібні не тому, що вона не виконує Мінських угод. Мінські угоди – це окремий випадок. А є агресія, на якій ґрунтується російська політична філософія. Санкції будуть потрібні доти, доки вони [в Росії] не зрозуміють, що треба або жити в співтоваристві цивілізованих держав, або бути на узбіччі. Не такі вже вони сильні, як вони себе видають.

Колись Захід повірив – я був свідком цієї віри – що Єльцин, а потім Путін будують нову Росію. Колись Горбачов взяв і відразу написав книгу Нове мислення для нас і для всього світу. Відразу для всього світу – і нове мислення! Чоловік, який не розумів і не розуміє досі, що таке нове мислення, написав книгу для всього світу. Це і є російська філософія.

Для них війна – це їхнє життя. Якщо Захід зрозуміє і почне ставитися до питання інакше, все стане на свої місця. І народ, який сьогодні аплодує Путіну в екстазі від Севастополя та Криму, буде жити в екстазі вже без Криму та Севастополя.


.jpg_63
Фото: Олександр Медведєв


Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: