4 грудня 2016, неділя

Посол Великобританії Джудіт Гоф назвала головні проблеми українського іміджу

Посол Великобританії Джудіт Гоф назвала головні проблеми українського іміджу
Джудіт Гоф, посол Великобританії в Україні, називає головні проблеми українського іміджу на Заході та розмірковує про особливості зустрічей з тутешнім істеблішментом

Адаптація в Києві для Джудіт Гоф, нового посла Великобританії в Україні, пройшла досить легко: у владі знайомі всі обличчя. Грузинську команду реформаторів Гоф добре знає з часів своєї дипмісії в Тбілісі. "Це дуже енергійні та ідейні люди, чия допомога вам буде дуже до речі",— впевнено каже дипломат.

Що робити в Україні, Гоф, глава дипломатичного представництва однієї з найвпливовіших країн світу, теж добре знає. До останнього часу вона обіймала посаду директора по Східній Європі та Центральній Азії британського МЗС, причому цим регіоном вона займається вже 20 років.

В цілому у Гоф чимало яскравих пунктів в резюме, серед яких робота у британському посольстві в Сеулі, а ще раніше — у міжнародній аудиторсько-консалтинговій компанії Ernst & Young.

Гоф приймає НВ у своїй київській резиденції на Печерську, розташованій в пішій доступності від парку Слави та Мистецького арсеналу. “Я знаходжу багато спільного між Києвом і Лондоном,— каже вона,— у вас безліч зелених зон і парків та дуже насичене культурне життя. Правда, дорожній рух міг би бути краще, але нічого".

У вітальні, де на найвиднішому місці красується фотопортрет королеви Єлизавети II, Гоф пригощає НВ чаєм і бісквітами, спеченими спеціально для цієї зустрічі особистим кухарем.

НВ — перше друковане видання України, якому Гоф дає інтерв'ю у статусі посла.

Володіючи більшою чи меншою мірою російською, грузинською, французькою, корейською та німецькою мовами і тепер вже трохи українською (спеціально для цього вона брала уроки у Львові), Гоф воліє давати інтерв'ю рідною англійською.


П'ять запитань Джудіт Гоф:

— Ваш найбільший провал?
— Я так і не оволоділа французькою мовою.
— Ваше найбільше досягнення?
— Призначення послом в Україні.
— На чому ви пересуваєтеся по місту?
— Метро, автобус, машина, пішки.
— Остання книга, яка справила на вас враження?
— Равлик і кіт — книга, яку я читаю синові на ніч. Вона вчить, що у нас у всіх є своя роль, якщо ми досить рішучі і кмітливі, і неважливо, якими маленькими ми себе відчуваємо.
— Кому б ви не подали руки?
— Такої людини немає. Встановлення контакту — це перше правило дипломатії, навіть якщо при цьому вам доведеться стримувати огиду, потискуючи руку.

 

 

— Я знаю, що ваш попередник, пан Саймон Сміт, попередив вас про те, що Україна — своєрідна країна: наприклад, доводиться звикати до того, що на важливу завтрашню зустріч на 11:00 вас можуть запросити сьогодні в 23:00. Ви вже встигли відчути ці особливості?

— Саймон — мій дуже хороший друг, і ми, звичайно, обговорювали, чого мені варто очікувати в Україні. Але я вважаю так: якщо ти дипломат, то повинен розуміти і приймати культуру тієї країни, в якій працюєш. Я живу тут вже три місяці і все ще осягаю Україну і її культуру. Люди, з якими я зустрічаюся, дуже зайняті, вони намагаються проводити реформи в країні, вирішують важливі питання, і зрозуміло, що зустрічі в останній момент можуть переноситися, змінюватися, скасовуватися. Але ми пристосовуємося, спокійно йдемо на поступки, ми все розуміємо. Я рада бути тут. Працюючи в Грузії, я дуже перейнялася цим регіоном. Кожна країна особлива, і це те, що мені, як дипломату, подобається в моїй роботі. Було б нудно, якби все скрізь було однаково.

— Ви згадали свій грузинський досвід. У чому Україні варто брати приклад з Грузії?

— Усім нам є чому повчитися один у одного. Коли я приїхала сюди, мене часто запитували, чи правильно, що в українському уряді працює багато вихідців з Грузії. На що я відповідаю: в інтересах будь-якої країни прагнути залучати чужий досвід і отримувати з нього користь. І Британії теж. Наприклад, голова банку Англії [Марк Карні] — канадець. Україні варто повчитися у Грузії того, в чому вона досягла успіху, зокрема дуже вдалому досвіду реформи поліції.

— Україна намагається наслідувати приклад грузинських реформ. Але все відбувається дуже повільно. Хто чи що, на вашу думку, гальмує хід реформ?

— Я згодна і не згодна з вами одночасно. Тому що я бачу велику різницю між тим, якою країна була ще зовсім нещодавно і якою стала. Нинішній уряд за досить короткий період досягнув більше в плані реформ, ніж всі попередні. Це по‑перше. По-друге, перед урядом стоїть дуже великий обсяг роботи. Не варто забувати, яку масу економічних і соціальних проблем він успадкував.

Що стосується темпу реформ, я насправді іноді дивуюся тій швидкості, з якою ваш уряд приймає нове законодавство. Хоча, звичайно, певні речі повинні відбуватися швидше. Наприклад, необхідно терміново реформувати державну службу та судову систему, удосконалити виборче законодавство. Ми, звичайно, будемо продовжувати чинити тиск, щоб український уряд провів ці та інші реформи. Але я вважаю набагато більш важливим, щоб громадянське суспільство в Україні вимагало цього від свого уряду.

Перед українською владою стоїть необхідність проведення непопулярних реформ — і це, на мій погляд, одна з головних причин того, чому все відбувається повільно.

— Українська влада без тиску працювати не може?

— Країну будують люди. І в будь-якій демократії люди створюють тиск, необхідний для змін. Уряд Великобританії змушують працювати виборці, які вимагають цілком конкретних речей. Точно така ж ситуація у вашій країні. Треба вимагати. І політики, обрані демократичним шляхом, зобов'язані слухати своїх виборців.

— Несприятливий інвестиційний клімат в Україні не сприяє приходу західного капіталу. Наскільки комфортно почувають себе тут британські компанії? Є інтерес до українського ринку в Британії?

— В Україні є британські компанії [великі міжнародні компанії, такі як Shell, GSK, Vodafone, а також маленькі компанії, залучені в енергетичний, аграрний, фармацевтичний сектори], але мені б хотілося, щоб їх було більше. І це одне з моїх завдань як посла — налагоджувати торговельні відносини в обох напрямках.

З 1 січня 2016 року починає діяти режим зони вільної торгівлі з Євросоюзом, і ми його гаряче підтримуємо. Але є проблема. Буду чесною: Україна досі має репутацію корумпованої країни, і це відштовхує інвесторів. У Британії є дуже жорсткий закон щодо протидії хабарництву [Anti-Bribery Act 2010], дія якого поширюється на британські компанії за кордоном. Якщо компанію викриють у хабарі, наприклад, чиновника, це буде серйозним порушенням [такі фірми можуть бути притягнуті до відповідальності та притягнуті до штрафу в необмеженому розмірі і конфіскації майна, а винні фізичні особи можуть бути піддані тюремному ув'язненню на термін до десяти років].

І тому, незважаючи на великий інтерес британського бізнесу до України, зокрема до IT-сектору, інвестори хочуть вкладати гроші там, де будуть виправдані ризики такого вкладення, усунена корупція, спрощені процедури і працює справедливе правосуддя.

 


С БЮДЖЕТОМ ВСЕ СПОКОЙНО: Джудит Гоф быстро разобралась в особенностях украинской политики. На фото она с киевским мэром Виталием Кличко в день расширенного заседания по столичному бюджету на 2016 год

З БЮДЖЕТОМ ВСЕ СПОКІЙНО: Джудіт Гоф швидко розібралася в особливостях української політики. На фото вона з київським мером Віталієм Кличко в день розширеного засідання по столичному бюджету на 2016 рік


— Хочу повернутися на початок 2014 року. Як ви вважаєте, чому не спрацював Будапештський меморандум?

— Росія.

— Чи все зробили країни-гаранти, в тому числі Британія, щоб не допустити анексії Криму і згодом війни в Донбасі?

— Хочу відзначити, що Будапештський меморандум — це не договір, а дипломатичний документ, згідно з яким підписанти угоди, у тому числі Великобританія, повинні проводити консультації у випадку агресії або економічного тиску проти України. І ми це робимо. У березні 2014‑го я разом з нашим тодішнім міністром закордонних справ була на зустрічі в Парижі, яку ми скликали разом з США на основі Будапештського меморандуму. Великобританія, США, Україна були присутні на цій зустрічі. Росія на неї не з'явилася. Ми повинні розуміти, що у Будапештського меморандуму є свої обмеження, якщо Росія не хоче виконувати свої зобов'язання.

— Виходить, міжнародне право безсиле перед обличчям міжнародних злочинів Росії. Чи здатне воно взагалі захистити Україну від агресії з боку Росії?

— Міжнародне право неідеальне. У нього немає свого законодавчого чи виконавчого органу. Ускладнюється все тим, що Росія як постійний член Ради безпеки ООН порушує свої зобов'язання. Але наша позиція єдина: ЄС разом з США і Канадою підтримує Україну, як і санкції щодо Росії. Ми продовжуємо наполягати, що Крим — це частина України, і гранично чітко висловлюємося з приводу того, як ми оцінюємо дії Росії в Донбасі.

— Врегулювання ситуації в Донбасі затягується. Мінські угоди не виконуються. Що йде не так? Які помилки допускають Україна і Захід?

— Я не можу сказати, що Мінські угоди не працюють. Я знаю, вони непопулярні тут. Я розумію фрустрацію українців. Але факт залишається фактом — це спосіб досягти миру. Перше — є припинення вогню. Так, не в повній мірі, як нам би хотілося. Так, Україна продовжує нести втрати, що неприйнятно. Але вже не в таких масштабах, як раніше. І ситуація з забезпеченням безпеки, яка була дуже складною, стала набагато краще, ніж раніше. Друге — почався відвід важкого озброєння. Третє — це механізм, який дозволяє зібратися за круглим столом і обговорити важливі речі: створення робочих груп, гуманітарний діалог. Це важливо. І важливо, щоб прогрес продовжувався.

Україні потрібно продовжувати виконувати свою частину зобов'язань. І ми вимагаємо від Росії виконання своєї.

— Деякі експерти вважають, що завдяки війні в Сирії Володимир Путін, який позиціонує себе мало не як головний борець з тероризмом, має всі шанси повернутися в G8, "поклавши ноги на стіл". На ваш погляд, це можливо? Британія готова в осяжному майбутньому сидіти з Росією за столом G8?

— Зараз не йде ніяких дискусій з приводу G8. У нас була зустріч G20 в Антальї [15-16 листопада 2015 року]. Прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон і президент Путін зустрічалися там. У нас є двосторонні відносини з Росією. Ми є постійними членами Ради безпеки ООН і повинні працювати разом. Великобританія і Росія також залучені у війну Сирії, і ми повинні обговорювати це питання. Але це не означає, що ми працюємо в режимі business as usual. Ми фундаментально не згодні з позицією Росії щодо України та ряду інших важливих питань.

— Повертаючись до України: який зараз імідж України в Британії?

— Є особи, які хочуть представити Україну в негативному світлі. На жаль, Україна стала асоціюватися з конфліктом, корупцією і проблемами з безпекою. Але у вас багато позитивних моментів, і Україні потрібно акцентувати увагу на них. У вас є нове талановите молоде покоління, яке хоче реформ, активне і націлене на успіх.

 

Матеріал опубліковано в №48 журналу Новое Время від 24 грудня 2015 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: