13 грудня 2017, середа

Поки він в Одесі. Якою стала Грузія без Саакашвілі

коментувати
Число прихильників Саакашвілі поступово збільшується (на фото — мітинг в підтримку екс-президента, який пройшов у березні)

Число прихильників Саакашвілі поступово збільшується (на фото — мітинг в підтримку екс-президента, який пройшов у березні)

Грузія після Міхеіла Саакашвілі — суміш новаторських рішень колишньої влади і соціалістичних обіцянок нинішнього уряду, прагнення в Європу і сильних проросійський настроїв

Давид продає овочі на сонячній тбіліській вулиці. Відпускає товар, торгується. А в паузах розмірковує про той час, коли людина, що керує нині життям сонячної Одещини, керувала не менше сонячною Грузією.

“Так, ми досі згадуємо Мішу [Міхеіла Саакашвілі]. Він стільки накоїв — бізнес віджимав, саджав у тюрми",— каже продавець, після чого просить не називати його прізвище в пресі. І ніби у виправдання свого анонімного статусу додає: "А нинішній уряд теж не кращий: економічне становище дедалі гірше".

Давид відволікається на покупця, потім зітхає і завершує думку: "Але хоч нікого не катують".

Кілька днів у Грузії переконали: приблизно таким же чином тут міркують багато людей. Тодішньою командою Саакашвілі незадоволені, але і нинішню владу не схвалюють. Тому що за неповну пару років, які пройшли з часу президентства "Міші", в країні з'явилися ознаки економічної кризи, а місцева валюта — ларі — сильно девальвувала. На цьому тлі в частині місцевого населення дедалі виразніше проявляються проросійські настрої, несподівані для країни, яка лише сім років тому зазнала військової атаки з боку РФ.

“За півтора року відбулися реальні зміни. І ми за крок до нових змін в країні",— говорить Сергі Капанадзе, колишній заступник міністра закордонних справ в уряді Саакашвілі і один з керівників Асоціації реформ Грузії (GRASS).

Грузія Тудэй

Коли Саакашвілі був президентом, Ека Ткешелашвілі працювала на посаді глави МЗС Грузії. Роботи було багато — команда, що прийшла до влади внаслідок революції троянд, буквально підняла країну з колін, кардинально реформувала МВС та інші держструктури і зробила Грузію одним зі світових лідерів за зручністю ведення бізнесу і об'єктом для зовнішніх інвестицій. Задля цього в країні посадили кілька десятків тисяч корупціонерів.

Тепер Міхо в країні немає, сама міністр перестала бути чиновником, та й політична ситуація сильно змінилася. Для Ткешелашвілі це очевидно — адже вона знає, що після від'їзду президента-реформатора його партія Національний рух зазнала тиску з боку нової влади — команди колишнього прем'єра Бідзіни Іванішвілі, великого бізнесмена, чий соратник Георгій Маргвелашвілі є чинним президентом країни. Іванішвілі і Ко прийшли до керівництва країною на хвилі зростання невдоволення грузин діями реформаторів, використовуючи популістські гасла.

"Постраждали від нинішньої влади не тільки вищі верстви партії, але і середні чини",— розповідає колишня глава МЗС, яка переконана: офіційний Тбілісі намагається представити Національний рух як маргінальний і кримінальний проект. Для цього, мовляв, вони використовують старі страшилки на кшталт історій про те, що за Саакашвілі в тюрмах жорстоко катували в'язнів. Самого Міхо нинішня влада навіть оголосила в розшук.

Але Давид Маградзе, заступник спікера грузинського парламенту, вважає претензії до Національного руху та Саакашвілі обґрунтованими. Він сам спочатку був соратником лідера революції троянд, але після пішов в опозицію. І довго не міг залишити лави Національного руху, побоюючись кримінального переслідування.

Атмосфера у вищих ешелонах влади при Саакашвілі, за його словами, була важкою. Завдяки відкритим реєстрам власності він спостерігав дивні речі: "Наприклад, як у три години ночі чоловік подарував державі завод вартістю 50 млн ларі". Ще Маградзе згадує історію однієї жінки, на яку тиснули і погрожували звільнити всіх її родичів, якщо вона не перестане співпрацювати з опозицією. "Таких випадків було багато",— підсумовує він.

Про те, що роки правління Саакашвілі були неоднозначними, говорить і Ніка Гварамія, директор найбільшої грузинської телекомпанії " Руставі-2.

В ті часи опозиція була слабкою, а преса мало критикувала владу. "Ми обрали для себе комфорт: ТБ створювало міфи",— згадує Гварамія. Керівництво і співробітники Руставі-2 вирішили, що вони представляють інтереси команди-переможниці. А треба було, як тепер розуміє телеменеджер, відчувати себе представниками всього народу.

У підсумку справа дійшла до того, що перші особи держави стали неадекватно сприймати те, що відбувається. І почалися, як висловився Гварамія, "перегини" в управлінні країною. Тріумф партії Іванішвілі, який був після, став не стільки перемогою опозиції, скільки поразкою команди реформаторів.

На хвилі "нелюбові" до Саакашвілі в суспільстві посилилися проросійські настрої. “Зараз 30 % грузинів підтримують вступ у Євразійський союз [економічна організація, що об'єднує РФ, Білорусь, Казахстан, Вірменію і Киргизію], а половина не вважають Росію агресором. Це найстрашніше",— говорить Капанадзе.


 Эка Ткешелашвили, глава грузинского МИДа времен Саакашвили, рассказывает: новая власть преследует однопартийцев бывшего президента
Ека Ткешелашвілі, глава грузинського МЗС часів Саакашвілі, розповідає: нова влада переслідує однопартійців колишнього президента


Але нинішній уряд прем'єра Іраклія Гарібашвілі також встиг наробити помилок.

Серед них економіст Гела Васадзе виокремлює ряд невиконаних зобов'язань. Наприклад, обіцянку знизити в два рази вартість бензину — мовляв, пальне було дорогим, тому що Саакашвілі забирав собі якусь частку. Але Міхо пішов, а ціна залишилася.

Ще одна забута обіцянка — безвідсоткові кредити на нерухомість плюс гарантії, що держава погасить позиками колишні іпотечні запозичення населення. Також "замінники" клялися електорату, що тарифи на електрику знизяться вдвічі, За фактом вони зросли на 20 %.

“Біда в тому, що вони [новий уряд] почали регулювати економіку вручну. Наприклад, скоротили витрати на інфраструктуру та збільшили витрати на соціалку",— розповідає Васадзе.

Цьому сприяла девальвація ларі, додає голова Нацбанку Грузії Георгій Кадагідзе. “Нас [Нацбанк] звинуватили, що ми не витрачаємо валютні резерви [на підтримку національної валюти]. Але це ж не вихід",— каже банкір.

Уряд створив особливий наглядний орган над Нацбанком, тобто, як пояснює Васадзе, з'явився паралельний фінансовий регулятор.

При цьому складно відстежити ефективність витрачання кредитів, виданих державними банками державним компаніям. І це в країні, яка декларує максимальну відкритість у всьому.

"В економіці вплив держави має бути мінімальним: чим більше свободи — тим привабливіші ринки",— говорить Кадагідзе, який займає свій пост з 2008 року.

Зараз Грузія має ще й загальну стагнацію економіки, а також уповільнення зростання ВВП.

Представники чинної влади, виключно на умовах анонімності, визнають: так, Кабмін працює неефективно.

Відступати нікуди

Місцеві експерти і політики сходяться в одному: реформаторська основа, закладена урядом Саакашвілі, і сьогодні дозволяє утримувати всю грузинську держструктуру в робочому стані.

Скажімо, досі функціонують будинки юстиції. Там можна за 15 хвилин оформити будь-які документи, а через день приїхати і отримати їх, як на McDrive,— не виходячи з машини, біля спеціального вікна.

У Тбілісі, наприклад, після Саакашвілі залишилося всього п'ять основних комунальних підприємств — чи не все міське господарство віддано в аутсорсинг комерційним структурам. У Києві ж зараз більш ніж 500 комунальних підприємств, і за минулий рік вони завдали місту збитків на 1 млрд грн.

Процедура землевідведення в грузинській столиці, як і раніше, максимально прозора — на сайті можна бачити всіх учасників тендера і контролювати процедуру передачі ділянок від початку і до кінця. Частину рішень реально оскаржити, і, як стверджують у мерії, нерідко адміністрація стає в таких випадках на бік позивача.

"Сліди" Саакашвілі помітні і в інших сферах. Наприклад, розмитнення автомобіля займає п'ятнадцять хвилин і коштує в десять разів менше, ніж в Україні. Сервісні центри поліції не відрізнити від європейських. А в процесі складання практичного іспиту на права на машину з учнем ставлять датчики, які не дають зімітувати результат, а також відеокамери, записують усі дії,— щоб власник міг оскаржити результат.


Грузинские дома юстиции (на фото — сотрудник одного из них на фоне своего места работы), где гражданам доступны все справки, по-прежнему напоминают внешним видом, персоналом и скоростью обслуживания McDonald’s
Грузинські будинки юстиції (на фото — співробітник одного з них біля свого місця роботи), де громадянам доступні всі довідки, як і раніше нагадують зовнішнім виглядом, персоналом і швидкістю обслуговування mcdonald's


Відчувається інерція первинного поштовху і в економіці. Колишній прем'єр Грузії Ладо Гургенідзе, який стояв біля витоків грузинського дива, каже, що економічна свобода не залишила країну разом з Саакашвілі. І зовнішні інвестиції все ще близькі до 60 % від ВВП — максимуму, показаному в 2012-му.

Кадагідзе з Нацбанку додає, що Грузія ще в 2011‑му вийшла на свій пізньорадянський економічний рівень,— Україна ж не зробила цього до цих пір.

На батьківщині Саакашвілі є й інші маркери стабільності: так, за останні роки не збанкрутував жоден банк, немає фонду гарантування вкладів.

Не втратив офіційний Тбілісі і колишню зовнішньополітичну орієнтацію — нинішня команда керівників країни декларує прихильність до проєвропейської політики попередників.

У владі, схоже, розуміють, що нинішнє відносний добробут Грузії ґрунтується на діях команди Саакашвілі. І тому не відходять далеко від рамок первинних реформ.

Розуміє це і електорат. За даними цілої низки соцопитувань, рейтинг керівної партії Грузинська мрія впав з 50 % до 30 %. А ось у Нацруху він суттєво зріс, досягнувши рівня 20 % підтримки. Гірші справи у прозахідних Вільних демократів (10-15 %) і проросійської партії Ніно Бурджанадзе (менше 10 %).

Тому, впевнений Капанадзе, на наступних виборах в 2016 році можливий реванш Національного руху. Але тільки в складі коаліції з якоюсь іншою політсилою. Самостійно однопартійцям Саакашвілі не витягнути — в їх середовищі тепер немає харизматичного лідера. Той поки намагається здійснити "революцію доріг і пляжів" в Одесі.

Матеріал опублікований в НВ №34 від 18 вересня 2015 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: