10 грудня 2016, субота

День, який змінив світ. Як теракт у Парижі вплине на хід світової історії

День, який змінив світ. Як теракт у Парижі вплине на хід світової історії
Трагічні події в Парижі змінюють правила життя в Європі і навіть хід сирійської кампанії


Коли мова заходить про те, що відбулося в Парижі 13 листопада, Ірина Гілберт вимовляє лише три слова: "Біль, страх, шок". Колишня киянка, вона вже десять років живе у Франції, в Парижі та Ліоні, і почуття, які переживають французи у зв'язку з терактом, їй не просто близькі — те ж саме відчуває вона.

Жителі французької столиці відзначають, що на вулицях міста стало менше людей. Багато хто визнає, що бояться вийти в театр або кіно, побоюються відправляти дітей у школу.

"Ми всі перебуваємо в заціпенінні від того, що сталося, але є безліч питань, на які потрібно знайти відповіді",— говорить парижанка і письменниця Софі Шульце.

Добре підготовлена атака, в результаті якої в дорогій і успішній європейській столиці загинуло 129 осіб, стала найсмертоноснішим терактом на старому континенті після мадридського в березні 2004 року. Тоді вибухи в електропоїздах, організовані радикальним ісламістським осередком, забрали життя 190 осіб. Тепер відповідальність за подію знову взяли на себе ісламісти — Ісламська держава (ІД).

Про те, що теракти були сплановані в Сирії і організовані у Бельгії, на третій день після трагедії заявив президент Франції Франсуа Олланд. "Франція буде нещадна у своїй відповіді бойовикам Ісламської держави",— сказав він.

Тепер, після паризької трагедії, так само, як після терактів 11 вересня 2001 року в США, політики та оглядачі стверджують в один голос: світ ніколи не буде таким, як раніше. Подія змусить Захід переглянути військову стратегію проти ІД у Сирії і може схилити їх до більш рішучих дій, прогнозують аналітики.

І хоча французькі офіційні особи, як і багато їхніх європейських колег, дуже обережно говорять про перегляд міграційної політики всередині Європи, експерти переконані: прямо тут і зараз змінюється ставлення до приїжджих з ісламських країн.

"Сьогодні тривога суспільства через неконтрольоване переміщення людей в Європі зосереджена на мусульманах, і це буде підживлювати політичний розкол в найближчому майбутньому",— переконаний Джонатан Лоуренс, доцент політичних наук Бостонського коледжу, який спеціалізується на Європі. Також багато експертів кажуть, що в умовах європейської міграційної кризи події в Парижі поставили під сумнів політику відкритих дверей, яку підтримувала більшість лідерів ЄС.

Також експерти заговорили про необхідність перегляду Шенгенської угоди та відновлення паспортного контролю на кордонах європейських держав. Такої ж позиції дотримуються французькі праві, які виступають із закликами запровадити суворі заходи та обмеження.

Радикалізуються і настрої простих французів — вони не приховують, що чекають від влади жорсткішої політики у сфері міграції. "Боже мій, вони нічого не зрозуміли!" — обурюється толерантністю влади парижанин Алан ла Тур.

  

Як це робиться в Європі

Влітку 2015 року 69% французів вважали, що "іммігрантів у Франції занадто багато" — про це свідчить опитування, замовлене виданням Le Figaro. Ця цифра — прямий результат політики мультикультуралізму і запрошення в країну величезної кількості мігрантів, яка бездумно проводилася Парижем, вважає популярне видання.

Тепер же, після паризького теракту, французів, які вороже ставляться до приїжджих, стало більше, стверджують експерти.

“Єдине, що ми зараз чуємо [від влади],— це стара пісня про життя всім разом, про те, що не варто всіх гребти під одну гребінку,— незадоволений парижанин Алан ла Тур.— Словом, лють у програмі не вітається, і всі один одного люблять".

Таким чином парижанин коментує слова свого президента, який заявив про те, що жителі Сирії та Іраку, які біжать зі своїх країн в Європу, зазнають нападів з боку тих же, хто стоїть за останніми атаками у Франції.

Утім, позицію президента поділяє ще один парижанин Крістоф Давадо: він сподівається, що листопадова трагедія не змінить ставлення французів до мусульман, але очікує, що в країні загостряться політичні дебати на тему мігрантів.

З цього питання вже висловився екс-президент, голова французької партії Республіканці Ніколя Саркозі: він запропонував запровадити систему електронних браслетів для радикально налаштованих мусульман, які раніше мали проблеми з законом. А лідер крайнього правого Нацфронту Марін Ле Пен закликала заборонити у Франції ісламістські організації і вислати всіх нелегалів.

 

Тим часом громадська напруженість зростає і за межами Франції. "Теракти призвели до зростання і без того високої ісламофобії в Польщі, а також ненависті до біженців",— констатує польський політолог Адам Бальцер.

До того ж кількість мігрантів стрімко зростає: з квітня 2011 року, коли в Сирії вибухнула громадянська війна, поріг Європи перейшло понад 680 тис. біженців. За останній рік їхня кількість зросла більш ніж утричі. Такі дані про кількість офіційно зареєстрованих шукачів притулку в ЄС називає Управління верховного комісара ООН у справах біженців. При цьому зростає і кількість нелегальних сирійських мігрантів — вони масово залишають свою батьківщину, роздерту війною. Так, Німеччина, прагнучи вирішити міграційну кризу в Європі, припускає, що до кінця року може прийняти до 1 млн сирійців.

Втім, далеко не всі члени Євросоюзу настільки привітно ставляться до міграційного потоку. Запропонований урядом ЄС план про квотний розподіл біженців по країнах не підтримали Чехія, Словаччина, Румунія та Угорщина. Остання, щоб зупинити лавину з сотень тисяч мігрантів, які прямують до Німеччини, влітку цього року почала зводити стіну на своєму південному кордоні.

Тоді лідери європейських країн розкритикували угорське рішення. Однак риторику обмежень підтримали впливові політичні сили в інших країнах. У Німеччині за ідею зведення прикордонної стіни виступили 188 з 310 депутатів партії Християнсько-демократичний союз, що стало неприємною новиною для голови партії — канцлера ФРН Ангели Меркель. Втім, після паризької трагедії 13 листопада її власна позиція залишилася незмінною. "Європейський союз не змінить свою стратегію щодо біженців",— заявила вона на саміті Великої двадцятки в Антальї.

Канцлера Німеччини підтримав і голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Він заявив про відсутність передумов до перегляду європейської політики щодо біженців і застеріг від того, щоб бачити в них терористів. "Організатори і виконавці [терористичних] атак якраз і є тим, від чого рятуються біженці, не навпаки",— зазначив він.

Більшість політиків розуміють, що закриття кордонів не допоможе запобігти повторення терористичних атак. Проте експерти очікують, що ЄС у сфері політики міграції чекають зміни.

Про це у своєму коментарі НВ говорить Гюнтер Буркхардт, голова впливової німецької правозахисної організації Pro Asyl. "Європа і далі буде говорити про базові права людини, але при цьому закривати кордони",— зазначає він, хоча сам дотримується іншої думки.

А польський публіцист Лукаш Ясіна зазначає, що в його країні уряду не вдалося переконати більшість населення у необхідності прийняття великих груп мігрантів ще до парламентських виборів у жовтні. Тепер же, після приходу до влади консервативної партії Право і справедливість, а також після терактів у Парижі це стало ще менш імовірним.

"Найближчим часом посилення міграційної політики стане нормою в ЄС, незважаючи на всі публічні декларації",— переконаний Ясіна.

Ракетами по тероризму

Відразу після паризького теракту військово-повітряні сили Франції завдали масованих авіаударів по місту Ракка, який вважається головним оплотом бойовиків ІГ в Сирії.

Потім, через два дні після теракту, в Анталії відбувся саміт Великої двадцятки, на порядок денний якого також істотно вплинули паризькі події. І якщо до саміту участь у сирійської кампанії Росії викликало неоднозначні оцінки серед лідерів Заходу, то тепер багато що змінилося. На думку оглядачів, зростаюча загроза з боку ІГ повертає президента Володимира Путіна, який став після анексії Криму і військової кампанії в Україні світовим ізгоєм, у велику політичну гру. Чого варто тільки не запланована заздалегідь зустріч з президентом США Бараком Обамою, яку обидві сторони вважали конструктивною.

У своїй спільній заяві за результатами саміту лідери країн G20 зробили акцент на необхідності перекрити канали фінансування тероризму та зміцнити співробітництво у сфері обміну інформацією.

Тепер же експерти заговорили про можливе створення міжнародної коаліції з Росією в боротьбі проти терористів ІД. Однак такий крок вимагає досягнення консенсусу щодо долі клану чинного президента Сирії Башара Асада, проти режиму якого виступають Європа і США і якого підтримує Росія.

Поки офіційні особи ухильно відповідають на питання про розв'язання цієї суперечності. Так, Франсуа Олланд у заяві після паризьких терактів підтвердив свою позицію щодо сирійського президента, однак акцентував на тому, що ворогом Франції в Сирії є ІД.

У свою чергу президент США Барак Обама на саміті в Туреччині наполегливо говорив про стратегію побудови глобальної коаліції для військових операцій у Сирії, однак, чи повинна увійти до складу такої коаліції Росія, не прокоментував. Аналітики не передбачають значного зближення Америки і Європи з Москвою, хоча і прогнозують певні зрушення.

"Можу уявити, що Сполучені Штати спробують стати трохи ближче з Росією, щоб знайти певний компроміс щодо Сирії",— прогнозує на прохання НВ Джуді Демпсі, старший науковий співробітник європейського Центру Карнегі в Брюсселі.

У той же час деякі експерти застерігають, що примирення з позицією Росії щодо режиму Асада таїть у собі загрозу посилення ІД. Адже тоді загнані в глухий кут сирійські опозиціонери-суніти не матимуть іншого виходу, окрім як приєднатися до Ісламської держави.

Як би там не було, у світової спільноти немає сумнівів у тому, що війна в Сирії приносить нові хвилі біженців і разом з тим не може бути єдиним напрямком боротьби Заходу з тероризмом. Верховний представник Європейського союзу у закордонних справах і політики безпеки Федеріка Могеріні підкреслює, що більшість виявлених виконавців теракту в Парижі — громадяни ЄС. А це означає, що проблема лежить у площині внутрішньої безпеки.

Протистояти терористичній загрозі зсередини слід за рахунок впровадження політики інтеграції та забезпечення доступу до освіти для мігрантів, впевнені перші особи Європи.

"Європейці повинні розробити нову імміграційну політику, що допускає іммігрантів, тільки якщо вони готові прийняти європейські цінності і відкидають політику ісламістів",— формулює своє пораду Європі Хірсі Алі, науковий співробітник Гарвардського інституту імені Джона Кеннеді.

Матеріал опублікований в НВ №43 від 20 листопада 2015 року

НВ

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: