6 грудня 2016, вівторок

Півтора мільярда прибутку, яких начебто немає. Укроборонпром і його бізнес в умовах війни

коментувати
Українська військова техніка могла б успішно конкурувати на глобальному ринку озброєнь, але неефективність Укроборонпрому ускладнює бізнес
Укроборонпром

Українська військова техніка могла б успішно конкурувати на глобальному ринку озброєнь, але неефективність Укроборонпрому ускладнює бізнес

Фінпоказники державного оборонного концерну не такі райдужні, як намагається показати його керівництво. Порядок тут ще потрібно навести. Політичні розклади роблять це завдання нелегким

«Заробляйте разом з нами», - звернувся до учасників лютневої конференції для інвесторів в оборонний комплекс голова Укроборонпрому Роман Романов. Після цього закликав «з оптимізмом дивитися в завтрашній день», закінчив монолог та одягнув навушники, щоб послухати синхронний переклад виступу американського посла Джеффрі Пайетта.

Знання англійської мови – не найсильніша сторона Романова, але це не заважає йому більшу частину часу проводити в закордонних відрядженнях.

На тій же конференції Романів заявив про 1,5 млрд грн чистого прибутку Укроборонпрому, державного монополіста на ринку військового виробництва, за підсумками 2015 року. «Так що, чия заслуга в тому, що українська армія в 2015-му виглядала набагато краще, ніж в 2014-му?» - запитав він кореспондента НВ, очікуючи комплімент на адресу очолюваного ним концерну.

Є прибуток чи немає прибутку

«Немає у Укроборонпрому ніякого прибутку, - парирує на подібні заяви колишній співробітник концерну, добре знайомий з його фінансовими показниками. – Просто нинішньому керівництву треба показати гарну картинку для публіки». Він підкріплює свій висновок цифрами: в рамках державного оборонного замовлення в 2015 році на рахунки підприємств Укроборонпрому надійшло 8 млрд грн із запланованих 10 млрд. Законодавство передбачає максимальну рентабельність чистого прибутку концерну на рівні 7%, так що на 8 млрд грн доходу не могло бути більше 560 млн грн прибутку. «По держоборонзамовленням дай Бог виходити хоча б у нуль», - резюмує співрозмовник НВ.

При цьому саме оборонне виробництво – не найпривабливіша частина Укроборонпрому, продовжує він. Набагато цікавіше виглядають непрофільні активи, такі як завод Карпати, який випускає електропроводку для автомобілів Porsche, Mercedes, Volkswagen і Skoda. Підприємство генерує гарний прибуток, який і коригує загальні показники концерну, але цей прибуток має мало спільного з військовим виробництвом. Однак історично склалося так, що Карпати – частина Укроборонпрому. В цілому концерн відбирає собі до 17% прибутку підприємств, що входять до його складу.


romanovГолова Укроборонпрому Роман Романов (в окулярах). Джерело: Укроборонпром


Романів каже, що прибуток Укроборонпрому отриманий за рахунок боротьби з корупцією – в першу чергу шляхом запровадження системи електронних закупівель. Заробіток концерну він збирається направити на модернізацію й імпортозаміщення. Укроборонпром поставив собі завдання замінити 30.000 імпортних позицій, багато з яких виробляються в Росії, українськими аналогами. Поки вдалося замінити лише 11.000, при тому що залишилися 19.000 – це найскладніші позиції, що вимагають суттєвої модернізації.

Оборонне замовлення цього року, прийняте урядом 8 лютого, буде перевищувати торішній, коли концерн отримав замовлень на 10 млрд грн. За нинішніх військових ризиків Укроборонпрому саме час заробляти і розвиватися.

Але не поспішає радіти заявленій прибутковості Укроборонпрому Руслан Корж, екс-заступник міністра економіки оборонного сектору. «Загальний обсяг виручки в порівнянних цінах падає, - говорить він. – Логічно, що збільшили поставки техніки по держоборонзамовленням, але з експортом катастрофа». Стокгольмський інститут дослідження миру підтверджує слова Коржа: у 2015-му експорт зброї з України впав вдвічі, до $323 млн. Внутрішній ринок довелося обслуговувати інтенсивніше, та й російський ринок Укроборонпрому так ніхто і не зміг замінити. Хоча Андрій Шептицький, експерт Інституту міжнародних відносин при Варшавському університеті, передбачає, що Укроборонпром продовжує торгувати з Росією, але при посередництві американської компанії ATN.

Жорстока війна за військові ринки

Експортерам оборонної продукції працюється непросто. Постачати товари за кордон вони зобов'язані через доньку Укроборонпрому – Укрспецекспорт. Ця донька накладає на транзакції свою надбавку, яка може досягати 45%. Це збільшує ціну продукції і знижує її конкурентоспроможність на зовнішніх ринках.

У сусідній Румунії ставка спецекспортера не перевищує 10%, відводячи виробникам більше простору для цінових маневрів.

На внутрішньому ринку у підприємств Укроборонпрому теж є виклики. Так, з початку антитерористичної операції на Донбасі було відремонтовано 35.300 одиниць озброєння і військової техніки, але на Укроборонпром довелося всього 1.600 одиниць. Там просто не вміють працювати з багатьма стандартами озброєння, прийнятими в українських збройних силах. Так історично склалося.


btr-4БТР-4. Джерело: Укроборонпром


Корупція під грифом «таємно»

Окремий ризик для концерну – корупція. Більше 95% закупівель в рамках оборонзамовлення проходять по неконкурсним процедурам через секретність. Угоди укладаються на підставі переговорів. Далеко не завжди все працює прозоро. Так, Укрспецекспорт застрахував своїх працівників у страховій компанії Країна, акціонерами якої є інвестиційні фонди Прайм ессетс менеджмент президента Петра Порошенка, ВІК його правої руки Ігоря Кононенка і СОВА Олега Гладковського, першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони. Тендеру не було.

Є й інші приклади. Військова прокуратура звинувачує керівництво Житомирського бронетанкового заводу у крадіжці 23 млн грн, виділених на ремонт техніки для потреб АТО. Гроші виводилися на рахунки фіктивних підприємств. Відзначилися заводчани і крадіжкою двигунів, загальна вартість яких досягає 6,8 млн грн.

Співробітники Укрінмашу, торгової дочки Укроборонпрому, виступили з відкритим листом, у якому заявили про сумнівні схеми за участю посередників, які й отримують основний прибуток від продажу продукції. Вони порівнюють ситуацію з часом Віктора Януковича і Павла Лебедєва, який очолював при ньому Міністерство оборони.

Опір матеріалів: особливості кар'єрного зросту в оборонній сфері

Подібні схеми темною плямою лягають на репутацію керівництва Укроборонпрому, в першу чергу на його голову Романова, який прийшов на посаду в липні 2014-го. До цього він був депутатом Херсонської обласної ради, мав станцію для техобслуговування автомобілів Volkswagen і керував виборчим штабом Порошенка в регіоні на останніх президентських виборах. Досвіду в оборонній сфері у Романова не було.

«Ми з ним знаходили спільну мову, особливо спочатку, - розповідає Корж, екс-заступник міністра економіки. – Але Укроборонпром не особливо хотів підкорятися Міністерству економіки. Були конфлікти, образи з боку Романова, критичні виступи, великі і дрібні капості».

Укроборонпром виведений за рамки дії постанови про призначення керівників на конкурсній основі, тому прозорість цих призначень викликає питання.

Корж розраховував мати набагато більший вплив на стратегію Укроборонпрому. Пропрацювавши багато років у американській консалтинговій компанії A.T. Kearney, він хотів застосувати свій управлінський досвід в кураторстві оборонної промисловості при Міністерстві економіки.


oplotТанк Оплот. Джерело: Укроборонпром


Проте ні в Укроборонпромі, ні РНБО не були готові до такого сценарію. Корж заявляє про тиск, зокрема на міністра економіки Айвараса Абромавічуса, з боку президентської вертикалі, яку в РНБО представляє Гладковський, колишній партнер Порошенка по корпорації Богдан. Обоє особливо чутливі до теми оборонзамовлення, оскільки Богдан отримує великі контракти на постачання легких броньованих джипів і автобусів для потреб АТО.

У підсумку президентська вертикаль виступила з ініціативою створення посади першого заступника міністра економіки, який би зосередився виключно на оборонній сфері.

Спочатку секретар РНБО Олександр Турчинов пропонував створити окрему посаду за рамками Міністерства економіки. Це могло бути Міністерство оборонної промисловості. «Але президентська вертикаль не хотіла дозволяти умовному Міністерству оборонної промисловості ставити фінансові плани, ставити завдання, робити кадрові призначення в Укроборонпромі», - коментує Корж.

У підсумку зійшлися на варіанті першого заступника міністра економіки, зосередженого на оборонному виробництві. До справи підключився кулуарний маестро Кононенко, просуваючи на цю посаду Сергія Пінькаса, першого заступника голови Укроборонпрому. Це виходець з Херсонської області, якого привів з собою Романів.

Сам Пінькас каже, що прийняв рішення не претендувати на посаду першого заступника міністра економіки самостійно і, порадившись з Романовим, звернувся до міністра економіки Абромавичуса з цією пропозицією.

Напруга між Пінькасом і Абромавичусом існувала і до цього. Міністру здавалося підозрілим ціноутворення Укроборонпрому. Пінькас ж доводив йому, що порівнянних продуктів на світовому ринку немає, оскільки українські підприємства випускають застарілу продукцію. Тому і ціни доводиться визначати навмання.

Тиск посилювався. Корж написав заяву про відставку, яка була підтримана в рекордно швидкі терміни. Незабаром подав у відставку сам Абромавичус, звинувативши Кононенко в підкилимних махінаціях і лобіюванні призначень потрібних йому людей.

Резонансна заява Абромавичуса призупинила торги за місце його першого заступника.До звільнення Коржа пішов Пінькас, чию посаду в Укроборонпромі скоротили. На пониження – стати заступником голови концерну після роботи першим заступником – він не погодився. Будучи за статусом фактично керівником "Укроборонпрому" під час численних відряджень Романова, він звик спілкуватися з іншими заступниками як з підлеглими. «Як простий заступник я б не міг ними ефективно командувати», - зазначає Пінькас.

Ні Романів, ні Пінькас не мають досвіду у військовій сфері, підкреслює Антон Міхненко, експерт Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння. Обом треба було багато часу, щоб «в'їхати» в оборонну тематику. Можна було б знайти молодих фахівців, які набагато краще знають цей ринок, в тому ж Укрспецекспорті, додає експерт. Але включилися чинники політичної лояльності до президента.

Фактично операційним менеджментом Укроборонпрому весь цей час займався Пінькас, розповідає Корж. За технічні питання відповідав Юрій Пащенко, заступник голови концерну. «Пінькас більш адекватно виглядав, ніж Романів, краще розбирався в темі, - продовжує екс-заступник міністра економіки. - Але нічого наказувати я йому не міг».

Міхненко ставить під сумнів оцінку Коржа щодо Пінькаса. Він вважає, що Пінькас добре справлявся з функцією роботи з громадськістю і донесення до публіки зрозумілою мовою того, що відбувається в Укроборонпромі. Виробничі процеси Пінькас знав погано.

Вівтар ефективності вимагає жертв

У кадровій чехарді шанси Укроборонпрому стати ефективним концерном падають. Кожен з фігурантів цієї статті у розмові з кореспондентом НВ готовий був довго розмірковувати про те, якою повинна бути стратегія в оборонній сфері і які органи повинні керувати цією сферою. Всі сходяться на тому, що держава повинна залишатися ключовим гравцем на цьому ринку. Пускати приватних інвесторів можна, але тільки у формі державно-приватного партнерства.

У приватних підприємців – протилежний погляд. «[Держава] не повинна створювати ніяких структур, а створювати умови і попит, щоб структури самі по собі виникали і розвивалися. Я не бачу ніякої проблеми зробити так, щоб кожне з підприємств Укроборонпрому було самостійним і працювало в конкурентних умовах", - підкреслює Артем В'юнник, директор виробляючої безпілотники приватної компанії Атлон-Авіа. - Сьогодні це не заводи, а їх директори – директори не в повному розумінні. Вони є завхозами і керівниками цехів».

У Укроборонпрому з його 133 підприємствами дуже заплутана структура. Так, у його складі є корпорація Укрінмаш, а є державна фірма Укрінмаш. Діють два спецекспортера – Укрспецекспорт і Спецтехноекспорт – чиї функції дублюються. Керувати плутаниною дуже складно.

Багато говориться про те, що уряд повинні очолювати технократи – люди, які знають свої напрямки на глибокому експертному рівні і при цьому не пов'язані зв'язками політичних домовленостей. Технократи, а не просто лояльні виконавці, потрібні і Укроборонпрому, якщо він хоче і в майбутньому привертати увагу ринку своїми танками Оплот, бронемашинами БТР-4 і Дозор, літаками сімейства Ан і високоточним озброєнням КБ Промінь.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: