19 грудня 2017, вівторок

Перший Майдан. Рівно чверть століття тому в Україні почалася перша революція і нова епоха

коментувати
Члени західноукраїнського Студентського братства та східноукраїнського Українського студентського союзу організували акцію разом, щоб ніхто не намагався ділити країну по Дніпру

Члени західноукраїнського Студентського братства та східноукраїнського Українського студентського союзу організували акцію разом, щоб ніхто не намагався ділити країну по Дніпру

Восени 1990 року студенти кількох українських вузів заявили про те, що не можуть більше жити в комуністичному заповіднику, і почали довгостроковий протест у центрі столиці — революцію на граніті. Так в країні стартувала нова епоха

"Ребята ваши требования поддерживаю голодовку не одобряю с последователями убийц 1933 года необходимо бороться их же методами этих существ не остановят даже ваши смерти ведь они прошли закалку в 1933 году 1986 году не считая более ранних правовых дел группа 239 игнорирует вас всей душой с вами”. Саме так, без знаків пунктуації, виглядала історична телеграма, відправлена 12 жовтня 1990 року о 8.10 ранку до запорізького поштамту. Запитаєте: ну і що?

А те, що українська пошта (тоді ще СРСР) вперше доставила телеграму за адресою: "Київ 1 пл Незалежності Жовтневої революції студентське наметове містечко". І вона дійшла, щоб зберегтися до наших днів в архіві учасника тієї акції — львівського студента Міші Канафоцького.

Історикам невідомий раніший документ, де б центральна площа на той момент столиці Української РСР була названа площею Незалежності. І це перший видимий результат легендарної студентської акції протесту, що почалася рано вранці 2 жовтня на холодному граніті площі (поки що) Жовтневої революції.

З послідовниками вбивць 1933 року необхідно боротися їхніми ж методами, - З першої телеграми, надісланої студентом на Майдан

У той час домінантою площі був пам'ятник більшовицької революції, що складався з фігур вождя Ульянова-Леніна, балтійського матроса, робітника і селянина. Але вже скоро архітектурна композиція зникне, а територія офіційно стане Майданом. І саме тут пройдуть головні події акцій Україна без Кучми (2001), помаранчевої революції (2004) і Євромайдана (2013), який переріс в залиту кров'ю сотні мучеників революцію гідності (2014).

Протест "на граніті" готувався кілька місяців. Існує кілька версій того, як він був організований. Але суть в одному — група молодих опозиціонерів, студентів київських, львівських, дніпродзержинських, івано-франківських та інших вузів, які не бажали жити в комуністичному "заповіднику застою" і російському, словами Солженіцина, "підчеревку", на кількох конспіративних зустрічах домовилися провести акцію, яка б змусила республіканську владу припинити зближення з Москвою. Тоді як раз йшов процес обговорення умов підготовки і перепідписання нового Союзного договору.

Роком раніше світ був шокований жорстокістю пекінської влади, що раздавила студентський протест на площі Тяньаньмень танками. У травні 1990‑го українські, литовські, російські, грузинські студенти провели акцію пам'яті китайської молоді у формі одноденного голодування. Це була маленька репетиція великої, як з'ясується пізніше, події.


Львовяне Юрий Герцык и Маркиян Иващишин (справа), сегодня — сотрудник Украинского католического университа, участник АТО и бизнесмен
Львів'яни Юрій Герцик і Маркіян Іващишин (праворуч), сьогодні — співробітник Українського католицького університету, учасник АТО і бізнесмен


Вранці 2 жовтня розпочалася нова епоха. Епоха реальної вуличної політики, прямого народовладдя по‑українськи. І почалася вона з виходу на центральну площу Києва невеликої групи студентів — кількох десятків членів Студентського братства (СБ) і Українського студентського союзу. Влада забарилася. Хоча в перші години намети, розбиті прямо на граніті (трималися вони, до речі, завдяки тонким кілочкам, вбитим між плитами), можна було елементарно знести. Але незабаром навколо "території, вільної від комунізму" виріс ліс людей. Кияни стали приходити на площу, щоб підтримати студентів і стати живим щитом на випадок розгону. Побачивши народну підтримку, Київрада легалізувала вже розпочату акцію.

Студенти обрали своє керівництво. Три координатора — п'ятикурсник історичного факультету КДУ ім. Шевченко Олесь Доній, студент Львівської політехніки Маркіян Іващишин та представник Дніпродзержинська — батьківщини Брежнєва, що символічно,— Олег Барков. Ідеально — Київ, захід і схід. За кілька днів Іващишин повернувся у Львів, і функцію координатора від СБ виконував львів'янин, учасник бойових дій в Афганістані Ігор Коцюруба.


Радикальный протест напугал номенклатуру, вынужденную пойти на уступки
Радикальний протест налякав номенклатуру, вимушену піти на поступки


Чого вони домагалися? Вимог було п'ять. Відмова від підписання нового Союзного договору, нав'язуваного Москвою, націоналізація майна компартії та комсомолу, дострокові перевибори Верховної Ради на багатопартійних засадах, повернення всіх українських призовників з численних вже тоді гарячих точок. Ну, і відставка прем'єра Віталія Масола, який не встигав за темпом суспільних перетворень і сприймався суспільством як ретроград.

Парламент тоді був центром прийняття всіх політичних рішень. Депутати розділилися у своєму ставленні до протесту згідно політичним поглядам. Комуністична більшість — її тоді називали за кількістю членів група 239 — і митрополит Російської православної церкви Агафангел, що приєднався до неї (тоді його кафедра була у Вінниці, а зараз в Одесі), засудила студентів.

Окремі діячі навіть вимагали від армії і міліції "зачистити" площу Жовтневої революції від "націоналістів". Тодішня проукраїнська опозиція Народна Рада підтримала студентів, як мовиться, не тільки словом, але й ділом. Близько десяти народних депутатів, зокрема колишні політв'язні Степан Хмара і Левко Горохівський, також одягли білі пов'язки на голову і сіли на холодний граніт разом з молоддю.


Студенты получали письма и телеграммы солидарности со всей Украины и из-за рубежа. Адрес был простой — Киев 1, площадь Незалежности, палаточный лагерь студентов
Студенти отримували листи і телеграми солідарності з усієї України та з-за кордону. Адреса був простий — Київ 1, площа Незалежності, наметовий табір студентів



Студентка из Харькова Маричка Бурмака не принимала участия в голодовке, но часто выступала с импровизированной сцены или даже сидя на раскладушке
Студентка з Харкова Марічка Бурмака не брала участі у голодуванні, але часто виступала з імпровізованої сцени або навіть сидячи на розкладачці


Периметр голодування був позначений символічними стрічками, за які не можна було заходити. Тоді вперше українці стали волонтерити на підтримку політичної акції. Несли розкладачки, ковдри, теплий одяг, окріп, лікувальні трави, шипшину і пиріжки. Так, пиріжки та бутерброди несли на Майдан постійно. Адже не всі голодували — сотні студентів були задіяні в охороні, медслужбі, господарських підрозділах і так далі. Той, хто хотів перекусити, відходив убік, щоб не бентежити товаришів. Деякі з них оголосили так звану суху голодовку, без води.

Товариство відразу підтримало цю справжню і нелукавую боротьбу. Працівники Головпоштамту збилися з ніг: телеграми йшли з усієї країни та з‑за кордону — від монгольських студентів до сирійських демократів. Обурений хамською поведінкою депутатів-комуністів, вийшов з партії живий класик радянської літератури Олесь Гончар. На площі до того ж голодувала і його онука.


Подобный вид борьбы использовался в Украине впервые. Сочувствующие студенческим активистам приносили на Майдан в термосах кипяток и отвары лекарственных трав
Подібний вид боротьби використовувався в Україні вперше. Студентським активістам приносили на Майдан в термосах окріп і відвари лікарських трав


Зробити вигляд, що це рядова акція, "посидять і розійдуться", у влади не вийшло. То в одному місті, то в іншому починалися "окупаційні страйки", коли студенти вузів і технікумів захоплювали аудиторії і заводські прохідні і направляли молодь і робітників на місцеві майдани. Виступ представника студентів Донія з трибуни парламенту, телевізійні ефіри, сотні викинутих партійних і комсомольських квитків змусили голови Верховної ради Леоніда Кравчука прийти на площу, почути голос вулиці і створити погоджувальну комісію, куди увійшли представники більшості, націонал-демократичної опозиції та голодуючих студентів.

Боротьба тривала 15 днів і ночей. Першою жертвою протистояння став глава уряду Масол. Люди скандували "Геть Масола—Кравчука!" Якби Леонід Макарович не здав соратника, на нього чекав би кінець кар'єри.


Студент истфака Киевского университета Олесь Доний был одним из сопредседателей голодовки. После выступления с трибуны Верховной рады он стал наиболее известным лицом протеста
Студент істфаку Київського університету Олесь Доній був одним зі співголів голодування. Після виступу з трибуни Верховної ради він став найбільш відомою особою протесту


17 жовтня 1990‑го Верховна рада поступилася вимогам вулиці і прийняла постанову № 45, в якій була зафіксована своєрідна дорожня карта.

1. Протягом другої сесії Верховної ради УРСР прийняти закони про референдум, громадські об'єднаннях та організації, про статус народного депутата, а також закон про вибори в Українській РСР на багатопартійній основі". Парламент брав на себе зобов'язання провести народне голосування (референдум) з питання довіри самому собі. І за його результатами — нові вибори.

2. Забезпечити проходження строкової військової служби громадянами України на території республіки тільки за добровільним бажанням призовника.

3. Створити тимчасову комісію з питань націоналізації майна компартії Радянського Союзу та ВЛКСМ на території України.

4. "Направити всі зусилля на стабілізацію політичної і економічної ситуації в республіці, на побудову правової суверенної Української держави, прийняття нової Конституції України, і поки цього не досягнуто, підписання Союзного договору вважати передчасним".

5. Чинна Конституція УРСР підлягала коригування відповідно до положень Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року.


Будущие врачи и фельдшеры из медицинских вузов получили возможность полевой практики. Одним из медбратьев был и известный в будущем политик Олег Тягныбок
Майбутні лікарі та фельдшери з медичних вузів отримали можливість польової практики. Одним з медбратів був і відомий у майбутньому політик Олег Тягнибок


Що було потім? Народні депутати від обох таборів успішно "забалакали" частину взятих на себе зобов'язань. Референдум так і не відбувся. Вибори — теж. І це стало початком кінця можливості України стати Польщею, Чехією, Литвою чи Естонією. Якщо до межі 1990-1991 років ми майже не відставали від демократичних перетворень в країнах колишнього Східного блоку і балтійських республіках СРСР, то відмова від перезапуску парламенту, допуску в нього активістів студентського руху, неформальних громадських організацій і нових політичних партій в результаті призвела до консервації гібридного політичного істеблішменту — комуністичного всередині і з синьо-жовтим значком на лацкані.

Вахтанг Кіпіані, головний редактор проекту " Історична правда, учасник революції на граніті

Матеріал опублікований в НВ №36 від 2 жовтня 2015 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: