30 квiтня 2017, неділя

Перезавантаження влади: переможці та переможені місцевих виборів

Місцеві вибори відзначилися низькою явкою: проголосувати прийшло лише 34,8% виборців. У столиці, де обирали мера, явка склала взагалі 28,47%

Місцеві вибори відзначилися низькою явкою: проголосувати прийшло лише 34,8% виборців. У столиці, де обирали мера, явка склала взагалі 28,47%

Більш проукраїнські та перспективні – так характеризують переможців експерти. Де виграли політики, а де програла країна, з'ясувало НВ

Другий тур місцевих виборів, який пройшов в Україні вчора, 15 листопада, не відзначився гучними скандалами і повідомленнями про кричущі порушення або фальсифікації. Єдиним своєрідним рекордом голосування стала вкрай низька явка виборців: за даними Центрвиборчкому, на дільниці прийшли 34,8% виборців. У столиці, де обирали мера, явка склала взагалі 28,47%.

Другий тур

Другий раз на дільниці не вважала за потрібне прийти значна частина тих виборців, які в першому турі віддали перевагу іншим кандидатам, які вилетіли з гонки під час першого туру, пояснює політолог Володимир Фесенко, директор Центру прикладних політичних досліджень Пента. Але є й інші причини: загальне зниження політичної активності виборців і невисокий інтерес до місцевих виборів як таких.

У тих містах, де голосування мало принципове значення (як, наприклад, у Миколаєві, де за посаду міського голови боролися діаметрально протилежні представник Опоблоку і кандидат від Самопомочі) політичні сили активно мобілізували своїх виборців, і явка там була вище. У Дніпропетровську, де Борис Філатов, представник команди Ігоря Коломойського, яка свого часу врятувала місто від скочування в сепаратизм, боровся за крісло мера з представником Опоблоку Олександром Вілкулом, явка склала 38,4%.

Відсутність явки свідчить про те, що в країні немає місцевої політики, вважає політолог Сергій Таран. Люди знають лідерів партій, тому що їх показують у телевізорі, а кандидатів на місцях і депутатів, які живуть по сусідству, знають погано.

"У результаті, якщо ламається труба, винен прем'єр, якщо парк вирубують, винен президент, а трубу доведеться лагодити все одно доброму мажоритарнику з Верховної Ради. Це серйозна проблема", - каже Таран.

Усунути її повинна дозволити розпочата децентралізація. Коли в регіони передадуть більше повноважень, інтерес людей до місцевого самоврядування зросте.

Голова Центрвиборчкому Михайло Охендовський взагалі висловив думку, що через низьку явку другий тур не має сенсу. Мовляв, якщо на повторне голосування приходить мало людей, то, можливо, в майбутньому варто переглянути виборче законодавство.

Однак у такому випадку в Дніпропетровську та Миколаєві не перемогли б кандидати, які протистояли представникам Опозиційного блоку.

"У першому турі вони [Філатов і Сенкевич, які перемогли в Дніпрі та Миколаєві] були на другому місці. І вони б програли, якби була однотурова система. А при двотуровій системі відбулася консолідація проєвропейських сил", - каже Фесенко.

У других турах у багатьох містах перемогли чинні мери – у Києві, Львові, Чернівцях, Луцьку. Як пояснює Фесенко, перемогу здобули авторитетні мери, яких підтримували впливові політичні сили.

Переможці та переможені

У цілому вибори відзначились як гучними поразками кандидатів або політсил, так і несподіваними перемогами.

Загальнонаціональні партії, які входять у коаліцію, або мають великі представницькі фракції в парламенті – такі як Батьківщина, Самопоміч, БПП, Опозиційний блок – отримали підтвердження позицій на місцевих виборах, говорить НВ Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій.

Президентська БПП Солідарність отримала непогане представництво в місцевих радах, і результат у змаганні за мерські крісла.

"Перемога ця не абсолютна, але лідерство БПП втримав, попри складну економічну ситуацію і те, що трохи втратив підтримку виборців, - говорить Фесенко. - На виборах мера, крім Кличка, перемогу здобув ще цілий ряд або представників президентської партії, або близькі до неї кандидати. Хоча, є і поразки, наприклад, у Запоріжжі, в Івано-Франківську".

Прогрес відзначають політологи й у Батьківщини, хоча припускають, що там очікували кращого результату.

Успіхи є і у непарламентських партій. В силу і складної соціально-економічної ситуації в країні, неоднозначного ставлення до Мінським домовленостей і складних подій останніх місяців, посилилася так звана антипрезидентська опозиція. Дві партії – УКРОП і Свобода – активно скористалися цими тенденціями.

"За рахунок активної антипрезидентської риторики, а УКРОП ще й за рахунок дуже масштабної і багатої реклами, вони змогли досягнути досить непоганих результатів на цих виборах. На їхню користь зіграло й неучасть у перегонах Правого Сектору. Виборці ПС стали головними донорами і для Свободи, і для УКРОПа", - аналізує Фесенко.

Самопоміч, на його думку, успішно виступила в містах, хоча її результати і пригальмовувались відставанням процесу партійного будівництва і неучастю у виборах у цілій низці обласних рад.

Поразки зазнали комуністи. Вони виступали на виборах не під своїм брендом, а під маловідомою назвою Нова держава і пройшли в місцеві ради Миколаївської області.

Відсутність явки говорить про те, що в країні немає місцевої політики. Люди знають лідерів партій, тому що їх показують у телевізорі, а кандидатів на місцях і депутатів, які живуть по сусідству, знають погано

Карасьов акцентує увагу на тому, що так звані "партії знизу", не зуміли пробитися в парламент під час дострокових виборів у 2014-му, на місцевих виборах успіху теж не досягли. Виняток склали лише локальні результати Демальянсу та партії Сила людей у деяких районах сходу (у Харківській області, Кривому Розі) – на рівні районних рад та невеликих міст.

Всі інші нові обличчя в місцевій політиці, показали певний результат на виборах, – це відгалуження старих партій і еліт.

"Відродження, Наш край – це нові-старі партії або нові відгалуження старих партій, які в новій упаковці отримали серйозне представництво і на сході, і на заході країни. Відродження – в Ужгороді, Кернес – у Харкові, Наш край – в ряді регіонів сходу України. За кількістю депутатів місцевих рад Наш край в неофіційному підрахунку вийшов на третє місце після БПП і Батьківщини, - каже Карасьов. - Назва ця нова, форма – нова, але зміст залишається старим".

Монополія розвалюється

На південному сході, серед російськомовного населення – там, де раніше була збудована і роками існувала монополія Партії Регіонів – тепер сформувалася нетипова для України картинка.

У наявності поступове просування проєвропейських партій в російськомовні регіони, каже Фесенко. Порівняно з місцевими виборами 2010 року, проєвропейські сили будуть мати вагоме представництво в органах місцевого самоврядування російськомовних регіонів. Головна причина в тому, що політичний наступник Партії Регіонів, Опоблок, не має на сході країни такого ж сильного впливу, як колись партія Януковича.

"Ситуація на сході і півдні країни в російськомовних регіонах стала більш плюралістичною, і це грає на руку українській демократії. Якщо б зараз була відтворена монополія однієї партії в російськомовних регіонах – ситуація, яка була у ПР – це було б кроком назад", - зазначає Фесенко.

Образно кажучи, на південному сході України переміг так званий умовний "антикернес", формулює ці трансформації Таран (крім, однак, самого Харкова).

"У тих областях, які традиційно належали ПР, виграли проукраїнські кандидати і кандидати від партій, що підтримують проєвропейський вектор. Це Миколаїв, у Кривому Розі голоси розділилися майже 50 на 50, в Запоріжжі теж ситуація розділилася, є ймовірність перемоги кандидата від Солідарності в Мелітополі, у Херсоні, в Краматорську цікаві ситуації. Ну і, звичайно ж, Дніпропетровськ", - каже політолог.

Другий тур виборів наочно показав, що так званий проект Новоросія йде в небуття, вважає він. Путін, який нав'язував цьому регіону старі еліти і систему, отримав абсолютно протилежний ефект.

"Війна все змінює, і регіони, що раніше виглядали як проросійські, помаленьку стають проукраїнськими", - каже Таран.

Коаліції та імпульс знизу

Оскільки жодна політсила не отримала абсолютного домінування на місцях, партіям доведеться йти на компроміси і створювати коаліції.

"У всіх регіонах партії будуть між собою домовлятися, шукати, щоб шляхом компромісу був досягнутий консенсус у відносинах управління. Це теж незвично для південного сходу", - каже Таран.

Політологи одностайні в тому, що зараз важливо, щоб партії в коаліції не сварилися один з одним, як це традиційно буває після виборів. Вони повинні зіграти разом.

Єдиний шанс на справжню перезавантаження влади в Україні – якщо на місцевих рівнях буде сформована нова, справжня регіональна політика, вважає Карасьов. Саме на рівні міських і облрад будуть формуватися партійні коаліції.

"Доведеться шукати компроміси, вступати в коаліції. Якщо в центрально-західних регіонах це будуть коаліції БПП, Батьківщини і Самопомочі, то на сході і на півдні України можуть бути несподівані конфігурації. Кожен регіон матиме свої особливості партійно-політичного будівництва", - говорить він.

Досі місцева політика була результатом дрібного просочування політики зверху. Зараз все буде відбуватися навпаки: з урахуванням децентралізації, розширення бюджетних повноважень і фінансових ресурсів місцевої влади, загальнонаціональна політика може отримати потужну підтримку від політики знизу, тобто з обласних і міських рад – на національний рівень.

"Це робить регіони такими електоральними, політичними якорями, маяками для багатьох великих загальнонаціональних партій. Імпульси будуть генеруватися знизу і транслюватися нагору", - резюмує Карасьов.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: