11 грудня 2016, неділя

Передвиборна лихоманка знецінила національну валюту на 1,3 гривні - інфографіка

коментувати
Валютники останніми днями збільшують різницю між купівлею і продажем інвалюти, заробляючи на паніці населення

Валютники останніми днями збільшують різницю між купівлею і продажем інвалюти, заробляючи на паніці населення

Як недовіра до влади знецінила гривню перед виборами, і яким буде курс національної валюти, - з'ясовувало НВ

“Сьогодні була на базарі, ціни на крупи, на цукор ростуть. Всі радять закупитися перед виборами, бо потім курс гривні знову впаде – ціни полетять вгору. Що робити?”, – занепокоєно запитує мене мама, піддавшись ажіотажу. Друзі у facebook, підраховують на скільки зросте ціна пального, якщо гривня знову девальвує.

По дорозі на роботу звертаю увагу на курс валют в обмінниках – справді, гривня на готівковому валютному ринку “просіла” по відношенню до долара США. За останній місяць ажіотажна девальвація склала в середньому 1,3 грн.

Згідно з даними консалтингової групи Простобанк Консалтинг, на початку жовтня поточного року банки купували у населення інвалюту по курсу 20,9 – 22,3 грн/$1, продавали – 21-23,3 грн/$1. Станом на 27 жовтня долар торгувався вже по 21-23 грн/$1 і 23,6-24,6 грн/$1, відповідно.

Курс у небанківських обмінниках протягом цього часу тримався у тому ж діапазоні, за винятком 24 і 25 жовтня. При зростанні попиту на долар за день і у день виборів, “валютні кіоски” підвищили курс купівлі інвалюти у населення до 24,35 грн/$1, а продажу – до 24,85 грн/$1.

На скільки виріс сам попит сьогодні оцінити аналітики не беруться. У Національному банку НВ запевняють: ажіотаж не суттєвий, і за неповний місяць жовтень 2015 року населення більше продавало іноземну валюту на готівковому валютному ринку, ніж купувало. Скільки ж купили, в НБУ обіцяють розповісти вже за два тижні.

“Традиційно бізнес і населення в Україні вважають, що певні економічні рішення чи регулювання, неприємні для сприйняття, як правило, відкладаються на після – після виборів, після нового року – щоб людям не псувати настрій, – пояснює тенденції Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. – Але, в даному випадку, я б не говорив про вибори, як про чинник певних економічних процесів в країні, тут справа лише в психологічному сприйнятті. У період криз поведінка і населення, і бізнесменів базується на уявленнях про економічні реалії. Інформація сьогодні щодо стану економіки країни дуже не певна, існує дуже багато оцінок, тож не дивно, що спостерігаються такі тенденції”.

Проте українці вже дещо “стомилися боятися” кризових явищ. Попри розмови, всі вже призвичаїлися, і негативні очікування не так яскраво прослідковуються, як це було у попередні роки. Наприклад, підвищення попиту на продуктові товари, як зазначають експерти, переважно спостерігався на ринках, та місцях хаотичної торгівлі – де зміну цін, і їх економічне обґрунтування простежити важче, а отже ситуаційні спекуляції можуть бути ймовірнішими.

Мережі торгівельних продуктових магазинів запевняють, що ціни у передвиборчий період не підвищували. “Ми не помітили і особливого ажіотажу з боку покупців, або вираженого сплеску попиту на певні групи товари в зазначений період. Більше того, якщо говорити саме про продукцію з тривалим терміном зберігання, то попит на неї, порівняно з аналогічним періодом минулого року, навіть зменшився (у т.ч. минулого року такі товари масово скуповували волонтери для передачі в зону АТО)”, – каже Максим Попов, директор з продажів мережі Велика Кишеня.

Розхожа теза “до виборів гривню підтримували, а тепер вона сильно впаде” не має під собою підстав, запевняє Олексій Блінов, головний економіст Альфа-Банк Україна, адже напередодні виборів не запроваджувалося жодних додаткових адміністративних обмежень на ринку.

Більше того, Національний банк України останніми днями сам активно скуповував іноземну валюту на своїх аукціонах. Тобто з боку регулятора – це певний сигнал, що ситуація не є небезпечною: якщо НБУ виймає з ринку інвалюту, отже не бачить небезпеки для стабільності гривні, і не вживає додаткових заходів для стабілізації курсу.

З іншого боку, існував такий фактор, як виплати компенсацій по депозитах вкладників Дельта Банку. “За останні два тижні це більше п'яти мільярдів гривень. Звичайно, що це створює додатковий тиск на курс”, – запевняє Олена Білан, головний економіст Dragon Capital.

Експерт упевнена, що НБУ вдасться до кінця року утримати курс нацвалюти у передбаченому державним бюджетом діапазоні 21-23 грн/$1. У всякому разі, підстав для девальвації Білан зараз не бачить. “Ситуація стабільна, поточний рахунок нульовий, навіть трішечки в плюсі. Нафтогаз сильно на ринок не впливає, оскільки отримав кошти валютні від комерційних банків”, – каже вона.

Заданий Державним бюджетом України на 2015 рік діапазон курсу національної валюти до кінця року, як зазначає прес-служба НБУ, використовується виключно для розрахунків Державного бюджету і не визначає ринковий курс гривні. “В Україні діє режим гнучкого курсоутворення гривні, за якого курс визначається співвідношенням попиту і пропозиції”, – наполягає регулятор, який в останній рік зосередився на контролі інфляційних показників, і відмовився прогнозувати курс нацвалюти.

Згідно з програмою фінансування МВФ, курс гривні до долара до кінця 2015 року очікується на рівні 23,5 грн/$1, до кінця 2016 року – 24,4 грн/$ 1, до кінця 2017 року – 24,9 грн/$1

За словами міністра фінансів Наталії Яресько, проект державного бюджету України на 2016 рік будується на прогнозі середньорічного курсу гривні 22,4 грн/$1.

Найбільший ризик для валютного ринку – це зрив співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями, у т.ч. Міжнародним валютним фондом. Адже вся конструкція фінансової стійкості України сьогодні вибудувана на фундаменті підтримки міжнародних фінансових організацій. “Якщо ця підтримка припиниться – настане кінець нарощуванню золотовалютних резервів, стабільності валютного ринку, надіям на поліпшення ситуації у наступні місяці. На жаль, підстави для побоювань є: Україна помітно відстає у виконанні взятих на себе зобов'язань щодо здійснення низки реформ”, – розмірковує Блінов. До того ж просуваються мало аргументовані пропозиції з перекроювання податкової системи, які можуть зупинити офіційних кредиторів.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: