28 липня 2017, п'ятниця

Відставка прем'єра. Провали і досягнення Кабміну Арсенія Яценюка

Відставка прем'єра. Провали і досягнення Кабміну Арсенія Яценюка
10 квітня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що прийняв рішення покинути пост глави Кабміну. За допомогою експертів НВ перевірило, наскільки обіцянки прем'єра, дані ним під час роботи на посаді, стали реальністю

Наприкінці 2014-го Арсеній Яценюк звітував перед парламентом про перший рік роботи уряду і оголосив плани на 2015-й. На прохання НВ експерти оцінили, в якій мірі ці плани були втілені у життя його урядом.

Обіцяли і зробили

Створили Національне антикорупційне бюро.

Запрацювала поліція. «Реформу підтримує 65% населення. Мало які реформи мають таку високу оцінку», - каже Ігор Тищенко з соціoлогічної групи Рейтинг.

Частково провели

Модернізація ТЕС

Сьогодні модернізація Теплоелектростанцій – завдання №1, вважає енергетичний експерт Богдан Соколовський, і пригадує, як навесні минулого року в Україну приїжджав президент Польщі, який обіцяв виділити на допомогу Україні 100 млн. євро. 50 з них мали піти на енергетику.

«Мої колишні колеги з Польщі казали, що кошти підуть на доукомплектацію ТЕС, щоб вони перейшли на використання газового вугілля, а не антрациту. У нас половина станцій, зокрема на окупованих територіях, використовують антрацит. Це спадщина СРСР, коли кожна теплоелектростанція прив’язувалась до конкретної шахти. Польща, де основна енергетика – теплова, обходиться без жодного кілограма антрациту, користуючись газовим вугіллям», - каже він.

В Україні газове вугілля видобувають у Дніпропетровській області та Львівсько-Волинському басейні. Цей перехід неможливо зробити за рік, але за три-чотири – цілком, вважає експерт. І 50 млн євро для цього, звичайно, замало – необхідно виділяти власні кошти.

«Знаю, що на окремих станціях проводять модернізацію, але все впирається у брак фінансів. Мусимо закуповувати обладнання, частину якого в нас не виробляють. Виготовлене в 1930-50 роках – вже ніяке. Тут мова йде про мільярди», - каже експерт.

Децентралізація

Частину повноважень передали на місця, однак є серйозний ризик, що децентралізація заглохне, якщо не внесуть зміни до Конституції, каже координатор експертних груп Реанімаційного Пакету Реформ Вадим Міський. «Без цього матимемо реформу з перебитим хребтом. Конституційні зміни дозволять усім органам місцевого самоврядування мати власні виконавчі органи, а також забезпечать нагляд держави за додержанням Конституції та законів на місцях. Крім того, варто продовжити передачу адміністративних послуг у громади: нариклад, оформити посвідчення водія досі неможливо у ЦНАПі, і це сутєвий недолік», - зауважує він.

Втім, питання внесення змін до Конституції наразі прив’язане до дискусійного питання запровадження особливостей місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу, яке загрожує розколом суспільства.

Податкова реформа, бюджет і реструктуризація боргів

«За останній рік уряду вдалося реструктуризувати борги і таким чином зменшити тиск на макроекономічну стабільність, - розповідає Анна Деревянко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації. - Вдалося змінити структуру тарифів в енергетичній галузі, що просуває Україну на ринку. Щось вдалося в сфері дерегуляції: скасували ряд дозволів, ліцензій, скасували монополію Укрекоресурсів, це достатньо знаково. Була зроблена спроба податкової реформи. Вона не була цілком втілена в життя, але знизився розмір соціального внеску і прибрали 3,6% соцвнеску робітника. Знизився тиск на зарплатні фонди, що є важливим для білого бізнесу. Зараз кажуть, що прибрали імпортний збір, хоча самі його ж і ввели на початку 2015 року. Не вдалося суттєво покращити адміністрування податків, відклали сам початок цих змін на декілька місяців. Хоча питання адміністрування для білого бізнесу дуже важливе: як доводити свою правоту, оскаржувати рішення… Це потребує серйозного доопрацювання», - каже вона.

Освіта

У сфері освіти було зроблено справді чимало, вважає Єгор Стадний, виконавчий директор аналітичного центру CEDOS: автономія вузів, скасування старих стандартів вищої освіти, створення нормативного поля для вільної конкуренції освітніх програм різних університетів або навіть в одному університеті.

«Забезпечене право університетів розміщувати власні кошти поза системою державного казначейства. Новий формат ЗНО та вступної кампанії, апробований 2015 року, є значно прозорішим та справедливішим: електронна система без будь-якого втручання здійснює розподіл абітурієнтів відповідно до їх результатів ЗНО та визначених ними пріоритетів», - каже він.

Серед провалів Стадний називає запуск Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти – його він називає прикладом якраз саботажу реформи. Також підвішене в повітрі питання Єдиної державної бази з питань освіти і невдало організований конкурс підручників.

Обіцяли і не зробили

«Програма реабілітації військових – ключовий пріоритет уряду» - Арсеній Яценюк

Роботу в цьому напрямку почали, погоджується кіборг Євген Турчак, який зараз займається реабілітацією військових в Київській міській спілці ветеранів АТО, але треба робити або добре, або взагалі не починати, каже він.

«В нас зробили посередині і вийшло ще гірше, ніж якби взагалі нічого не робили. Уряд закцентував увагу на психологічній реабілітації і на санітарно-курортному оздоровленні солдатів. Психологічної реабілітації нема. Нема стандартів, за якими треба працювати в таких випадках. Тому такі організації, як наша, беруть це на себе. Підбираємо кожному військовому психолога індивідуально. Санаторно-курортне лікування – радянське. Наведу приклад. Соцслужба Деснянського району відправила моїх хлопців в Одесу. В тому санаторії був масаж, пінка для серця для покращення кровообігу і… морське повітря. От вам вся реабілітація. Пацани там весь час бухали від «нічого робити». Держава виділяє шалені гроші, а спеціалістів-реабілітологів нема», - каже кіборг.

«Нафтогаз буде розділено на три компанії» - Арсеній Яценюк

«Я ще в 2014 не повірив тому, що казав Яценюк, - каже експерт з енергетики Богдан Соколовський. - Не вірю, що за рік можна розділити Нафтогаз. Насамперед треба позбутись його збиткової роботи. Коли буде ліквідована ця вічна заборгованість компанії і їй перестануть допомагати з держбюджету, можна думати про те, як ділити. А це потребує часу».

Відокремити споживання, зберігання, поставки і імпорт газу Україна мусить в тому числі з огляду на європейське законодавство. Досвідчені газовики стверджують, що для того, щоб розділити Нафтогаз, потрібно 2-3 роки.

Також Соколовському незрозуміло, чому Україна не збільшує обсягів поставок газу з Заходу.

«Домовились зі словаками, що можна по реверсу в сумі постачати 14,5 млрд кубометрів газу. Але цього недостатньо, якщо б у нас було повноцінне споживання. Колись мені газовики казали, що великий реверс міг би дати з Заходу до 30 млрд кубів газу. Додайте наших 20, без Криму 18 млрд кубометрів. Цього було б достатньо, щоб задовольнити усіх споживачів України. На жаль, цього не робиться. Не знаю, чому. Якщо зима холодна, без російського газу не обійтися. Весь схід України – Донецьк, Луганськ, Запоріжжя – брав газ із труби з Росії, а на захід держави постачали зі сховищ. Треба це міняти. Я тримаю контакти з норвезькими колишніми колегами: в минулому році ми законтрактували 1,5 млрд кубів газу. Ще тоді норвежці приготувалися, що приїде керівництво України, аби домовитись про збільшення обсягів поставок газу. Але так і не дочекалися», - каже Соколовський.

«Національна комісія з протидії корупції. Усі декларації будуть в електронній базі даних» - Арсеній Яценюк

Агентство створене, але досі не запрацювало. Реанімаційний Пакет Реформ та антикорупційні організації у грудні минулого року звинуватили уряд в свідомому провалі запуску Агентства. Мовляв, за допомогою маніпуляцій Конкурсна комісія, де більшість мали представники влади, протягнула на керівні посади близьких до прем’єра чиновників, викинувши з конкурсу представників громадськості. «Двоє представників від громадськості, які увійшли до фіналу, були «завалені» комісією без будь-яких об’єктивних пояснень, – стверджує експерт РПР Ярослав Юрчишин. – Натомість представники влади протягнули до НАЗК непрямого підлеглого Арсенія Яценюка – заступника голови Нацдержслужби Олександра Скопича, та екс-викладачку прем’єра – Наталію Корчак».

Оприлюднення декларацій парламент підступно переніс аж на 2017 рік.

«Передати на приватизацію більше 1.200 об’єктів держвласності. Продати аукціоном і таким чином знизити корупцію у державному секторі» - Арсеній Яценюк

Реформа провалена. «Приватизація планувалася, від неї очікували на перший рік надходження до бюджету від 17 млрд грн, - каже директор Центру Разумкова Василь Юрчишин. - Чия це провина? Уряду? Він акцентував на необхідності прискореної приватизації». Міністр економрозвитку Айварас Абрамовичус заявляв, що цього не дав зробити парламент, хоча уряд подавав законопроект до Ради.

Наслідки роботи уряду

Сьогодні в країні склалася унікальна ситуація, коли Уряд каже, що парламент заважає проводити реформи і став в опозицію до Кабміну, додає керівник програми Центру вільної економіки ім. Кахи Бендукідзе Сергій Марченко. Таку оцінку він виніс напередодні в рамках круглого столу спільно з експертами VoxUkraine та Київської Школи Економіки.  «Це пересмикування понять. Парламент наймає уряд і вказує йому, що і як робити. Коаліційну угоду виконали всього лише на 15% за два роки. Є успіхи, але є і конкретні провали. Реформа довкілля – 0, соціальний захист та інфраструктура – 9%, правопорядки, незважаючи на поліцію, лише 10% виконано. Децентралізація і реформа публічного адміністрування зроблені лише на 22%. Це лідери антирейтингу виконання коаліційної угоди», - перелічує Марченко. Позитивно, на думку експерта, виконана зміна виборчого законодавства, органів влади та антикорупційна реформа.

Обіцянки реформ, європейських перспектив, приваблення інвестицій та інші речі, під які прем’єр зривав оплески в Раді, представляючи програму Уряду, залишились невиконаними, погоджується академік НАН України Богдан Данилишин, колишній міністр економіки. «За сумарними показниками країна пережила найважчий рік за останні двадцять. Обвальна девальвація і інфляція, яка скаче галопом, закриття промислових підприємств і зростання безробіття призвели до різкого погіршення рівня життя. Оцінки, які ставить собі Кабмін, неправдиві і не відповідають реальності», - каже Данилишин.

Президент Центру Економічного Розвитку Олександр Пасхавер каже, що в цілому перші особи держави повністю поглинуті традиціями і зв’язками старого політикуму, хоча вони й далеко не найгірше, а найкраще зі старого. «Нові політики не створили альтернативи і не могло бути по-іншому. Такі люди не здатні до радикальних реформ, можуть робити їх повільно і суперечливо. Вони можуть запрошувати більше чи менше реформаторів, але бюрократія не має мати стосунку до реформ».

Якщо розглядати комплексно, українські реформи видаються досить дрібними, вважає експерт громадянської платформи Нова країна Олексій Геращенко. «І нема з чого чекати ривка. Нема як такої коаліції. Хто буде приймати закони? Коаліція – це Народний фронт, БЮТ, плюс шматок БПП. Все. Коаліційного уряду немає. Конструкція, яка давала хоч якийсь темп реформ – закінчилася. Чи є сенс залишити цей Кабмін? Він працювати не буде. З кризи немає прописаного виходу. У Майдану теж не було чіткого плану. Ми схожу ситуацію маємо зараз: конструкція влади померла, треба шукати нову», - резюмує Геращенко.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: