4 грудня 2016, неділя

Відхаліфатилися. В Іраку розпочався штурм Мосула

У ніч на 17 жовтня сили міжнародної коаліції почали штурм Мосула - фактичної столиці ІДІЛ

У ніч на 17 жовтня сили міжнародної коаліції почали штурм Мосула - фактичної столиці ІДІЛ

Ісламська держава ризикує перетворитися в прах, залишившись без свого головного військово-економічного центру

Сили міжнародної і (в деякому сенсі міжконфесійної) коаліції в ніч на 17 жовтня приступили до широкомасштабної операції зі звільнення Мосула – другого за кількістю жителів міста Іраку – від бойовиків Ісламської держави, котрі контролюють його з 2014 року.

Власне, саме майже безкровне захоплення бойовиками Мосула дозволило ісламістам проголосити появу на світ халіфату - єдино прийнятної форми політичної організації людей, згідно з уявленнями радикальних ісламістів. Отримавши більше трьох мільярдів доларів з мосульських банків, неймовірну кількість сучасної зброї та боєприпасів з арсеналів іракської армії, новонароджена Ісламська держава зуміла швидко розширити свої кордони майже до Багдада на півдні, до турецького кордону на півночі, до Алеппо та Пальміри на заході і курдських гір на сході.

На очах сторопілого світу неймовірно кровожерливі ісламісти розтеклися по регіону, зайнявши територію, яка площею перевищує Велику Британію. Здавалося, що зупинити цю заразу практично неможливо.

Весь цей час Мосул грав в ІД особливу роль. Двомільйонне місто стало фактичною столицею халіфату в Іраку, головним його торговельним та економічним центром, а також основною базою вербування, підготовки і навчання нових бойовиків. Покинуті військові бази іракської армії, її арсенали і тренувальні полігони швидко перепрофілювали у табори підготовки терористів.

Через Мосул йшла контрабанда нафти, звідти на чорний ринок відправляли залишки зруйнованих бойовиками археологічних і культурних пам'яток старовини. Там відкрилися невільницькі ринки, куди звозили жінок і дітей із захоплених езидських, курдських і шиїтських міст і селищ. Економіка ІД багато в чому трималася за рахунок саме цього міста.

Хоча адміністративна столиця халіфату переїхала на береги Євфрату – в давню Ракку (Сирія), у всіх інших відносинах Мосул залишався, мабуть, найважливішим містом Ісламської держави.

У світової спільноти пішло більше двох років на те, щоб виробити ефективну стратегію протистояння ісламісам і запустити її в дію. Для цього зажадали комплексних зусилль багатьох країн і спільнот, раніше не помічених у симпатіях один до одного.

США почали надавати масовану підтримку іракським і сирійським курдам, що стали de facto головними союзниками американців у регіоні. Одночасно з цим Вашингтон відправив своїх інструкторів і військових фахівців в Ірак, щоб терміново зібрати в купку місцеву урядову армію. Завдання було непростим: після ряду нищівних поразок від ІД і безладної втечі з півночі країни іракські збройні сили являли собою досить жалюгідне видовище.

Іран, стурбований можливим падінням єдиновірного шиїтського режиму в Іраку, також направив туди своїх людей. Офіцери корпусу вартових Ісламської революції стали в терміновому порядку готувати і озброювати нерегулярні загони шиїтського ополчення. Тут іранцям дуже знадобився досвід підтримки терористичної організації «Хезболла» в Лівані. Люди – приблизно ті ж, принципи їх організації – теж. Цікава деталь: бойовиків ІД з неба обсипали бомбами поперемінно іранські та американські бойові літаки.

Ізраїль, завжди чітко реагує на будь-які потенційні загрози, навіть віддалені, заявив, що ні за що не допустить появи бойовиків ІД в Йорданії і дестабілізації сусідній з собою країни. Застереження, схоже, спрацювало: йорданці з халіфатом практично не контактували.

Росія, стривожена появою ще одного супротивника для режиму Башара Асада, відразу після захоплення Мосула відправила іракських ВВС фронтові штурмовики Су-25, призначені для безпосереднього прикриття наземних військ з повітря.

При цьому основний удар ІД взяли на себе сирійські курди. Ісламісти мали блискавично розправитися з ними, забезпечивши собі прямий і постійний вихід до турецького кордону. План цей зірвався лише за рахунок справді героїчного опору курдів у сирійському місті Кобані, що стоїть на турецькому кордоні. Після декількох місяців боїв з переважаючими силами противника, в майже безнадійній ситуації курди зуміли відстояти своє місто.


53070918

Курдська пешмерга під час взяття міста Башика, на схід від Мосула


Оборона Кобані стала свого роду поворотним моментом у протистоянні світу та Ісламської держави. Стало ясно, що халіфат, всупереч власним заявам, не є непереможним. Починаючи з цього часу то там, то тут противники ІД стали відбивати у ісламістів території та населені пункти. Іракська армія звільнила Рамаді і Фаллуджу, сирійські урядові війська – Пальміру, сирійські курди очистили від бойовиків всю північ країни, їхні іракські одноплемінники відбили стратегічно важливу гору Синджар і її околиці.

Всі ці успіхи, однак, були не надто болючі для загального самопочуття халіфату. Він, як і раніше, залишався сильним і небезпечним. Разом з тим, очищення від ісламістів центральній частині Іраку дала можливість приступити до підготовки по-справжньому серйозної операції, здатної покласти край присутності ІД у цій країні – взяття Мосула.

Ще до початку підготовки наступу у потенційних визволителів міста почалися розбіжності. Справа в тому, що Мосул вважають своїм і курди, які традиційно населяли ці землі, і суніти, масово переселені туди під час політики насильницької арабізації, проведеної Саддамом Хусейном і його підручними, і шиїти, керуючі Іраком зараз. Усі ці групи людей заявляють про свої права на місто, і вкрай підозріло поглядають на потенційних конкурентів з інших таборів. Рівень довіри між союзниками в боротьбі проти ІД мінімальний.

Це, загалом, зрозуміло: хто контролює Мосул, той контролює всю іракську північ – регіон, де сходяться кордони Ірану, Іраку, Туреччини та Сирії. Цінності йому додає ще й те обставина, що при будь-якому завершенні війни через цей регіон напевно будуть прокладені нафтові і газопроводи, що потенційно здатні принести процвітання одним країнам або залишити без доходів інші.


53073099

Іракська армія наступає на Мосул, важливість якого важко переоцінити - хто контролює Мосул, той контролює всю іракську північ


Торг за шкуру невбитого ІДІЛ триває і зараз. Вся ця ситуація нагадує сюжет фіналу книги «Хоббіт», де після (частково) спільного вбивства дракона відразу кілька армій вступили в битву за володіння гори скарбів, на якій він сидів. Кожен з претендентів при цьому заявляв, що саме він володіє всіма правами на майно покійного.

Суперечки між союзниками з антихаліфатської коаліції як йшли до наступу, так тривають і зараз. Офіційний Багдад, наприклад, загрожує війною Анкарі, яка задовго до штурму Мосула розмістила кілька тисяч своїх військовослужбовців на північ від міста, і не бажає їх звідти прибирати. Туреччина зайнята там підготовкою свого, ручного ополчення, яке складається, в основному, з лояльних їй сунітів. В Анкарі пообіцяли, що три тисячі підготовлених нею багнетів візьмуть участь у визволенні Мосула, «щоб не допустити міжконфесійних зіткнень» у відбитому в ІД місті.

Мабуть, мається на увазі, що турецька армія і вірні їй іракські загони повинні будуть «від'їсти» в інших армій, що наступають на місто, шматок Мосула і оголосити його безпечною для арабів-сунітів територією. Головне завдання Анкари – не допустити встановлення в місті ексклюзивно шиїтської або ексклюзивно курдської адміністрації. Протести Багдада, обуреного неприкритим збройним втручанням у свої внутрішні справи, турецька влада ігнорує – ставки занадто високі для дипломатичних реверансів.

Ймовірність початку сутичок між союзниками настільки велика, що США для участі в штурмі Мосула направили більше п'яти тисяч своїх спецназівців. Формально їхнє завдання – це проведення точкових операцій, тренування місцевих союзників і наведення на ціль літаків коаліції. Насправді ж, їм, ймовірно, доведеться розводити шиїтів, курдів і сунітів, які з різних боків наступають на місто. Якщо між вчорашніми «братами по зброї» не постане якась нейтральна сила, то сучасний Мосул ризикує перетворитися в Бейрут 1980-х років: місто-бойову зону, де всі воювали з усіма, причому без особливих надій на свою перемогу або поразку противника.

Зараз керівники іракського уряду і курдської автономії ведуть напружені переговори про те, як і ким має керуватися місто в майбутньому. За деякими даними, вони навіть до чогось домовились (до чого саме, вони ретельно приховують). Однак такі угоди, укладені «на броні» перед входом в атаковане місто, зазвичай живуть недовго: сторона, яка домоглася при штурмі більшого успіху, часто намагається їх переглянути, нав'язавши свої умови.

Втім, для Ісламської держави все це вже не буде представляти особливого інтересу. Проти приблизно шести тисяч його бойовиків, озброєних вогнепальною, в основному, зброєю, союзники висунули десятки тисяч бійців за підтримки танків, артилерії, бойових літаків і дронов. Вистояти ісламістам не допоможуть ні зведені ними укріплення, ні використання смертників, ні навіть озброєння дітей і підлітків, що пройшли ретельну ідеологічну обробку. Мосул для бойовиків ІД напевно вже втрачено, хоча бої можуть тривати тижні і місяці.


53073053_02

Зараз керівники іракського уряду і курдської автономії ведуть напружені переговори про те, як і ким повинен управлятися Мосул після його захоплення


Залишившись без своєї головної бази в Іраку ісламісти не зможуть більше утримувати території в цій країні. У кращому (для ІД випадку), бойовикам доведеться піти в підпілля. У гіршому – просто тихо розійтися. Халіфат, як (псевдо)державне утворення, що контролює територію, на якій встановлені його закони, перестане там існувати. Організованим залишкам ісламістів залишиться лише одна можливість – врятуватися втечею в Сирії, де, щоправда, справи у ІД теж йдуть не кращим чином.

Минулого тижня спонсоровані Туреччиною сирійські повстанці без бою взяли містечко Дабик, розташований на північ від Алеппо. Ісламська держава обіцяла, що цей населений пункт, що займає центральне місце в його ідеології, стане місцем епічного бою «Халіфату проти Риму», в якому мусульмани розіб'ють невірних, після чого почнеться кінець світу. Цього, однак, не сталося: бойовики просто пішли з Дабика, залишивши наступаючим можливість відсвяткувати цю подію стріляниною в повітря, танцями та фотографіями на тлі міста.

За словами представників бойовиків, їх відступ – тимчасовий, так як їх халіфату не було сенсу боротися проти мусульман (сирійців і турків). Бойовики пояснили, що хочуть організувати у Дабика бій проти цих «сил Риму», тобто західних армій. Нинішні загарбники (або визволителі – кому як) на цю роль, на думку керівництва ІД, не годяться.

Як би те ні було, самопроголошений халіфат буквально за тиждень втратив свого головного ідеологічного центру (Дабика), а також фактично вже втратив центр військово-економічний (Мосул). Останній великий оплот бойовиків – це місто Ракка – їх адміністративна столиця, звідки халіф Ібрагім (він же – Абу Бакр аль-Багдаді) здійснював керівництво своєю дивною імперією. Всидіти на троні йому буде непросто і там: з півночі на Ракку наступають підрозділи сирійських курдів, яким допомагає американська авіація, знизу поддавливают сирійські урядові війська і російські ВПС. Практично неминучу поразку в Мосулі завдасть удару як по військово-економічним, так і за ідеологічним основам ІД. Деморалізовані бойовики, які втратили віру в божественність халіфату і непереможність своїх армій, будуть досить хиткою основою для режиму Аль-Багдаді.

При вдалому збігу обставин, вже на початку майбутнього року проект «Ісламська держава» буде завершено. З одного боку, новина, звичайно, хороша. З іншого, на місці раніше розгромлених близькосхідних терористичних угруповань неминуче з'являються все нові, причому навіть більш небезпечні, ніж попередні.

Для запобігання цього переможцям війни проти ІД треба буде провести дуже серйозну ідеологічну роботу, давши підростаючому поколінню розумну і життєздатну альтернативу «догляду на джихад». Але це вже зовсім інша історія.

Читайте також

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: