24 травня 2017, середа

Останнє попередження. Обама закрив для Путіна торг по Сирії

коментувати
Американська і російська сторона ніяк не можуть домовитися про вкрай важливі деталі договору щодо Сирії

Американська і російська сторона ніяк не можуть домовитися про вкрай важливі деталі договору щодо Сирії

Вашингтон висунув Москві умови, на які вона не хоче і не може піти

Після провалу переговорів щодо Сирії на саміті G20 у Китаї, у відносинах США і РФ повисла багатозначна пауза. Підписання угоди, яке збиралися презентувати в якості величезного досягнення в Хенчжоу, зірвалось в останній момент. Причиною тому стали серйозні зміни «на землі» – турецьке вторгнення на північ Сирії і встановлення блокади Алеппо урядовими силами, а також нездатність сторін домовитися про вкрай важливі деталі майбутнього договору.

Рамкова угода в американській інтерпретації повинна була виглядати приблизно так.

- Між сирійською урядовою армією та повстанцями на всіх фронтах встановлюється перемир'я, сторони залишаються на займаних нині позиціях.

- Бомбардування повстанців з повітря припиняються, росіяни встановлюють свій контроль над сирійською авіацією і карають Дамаск за несанкціоноване її застосування.

- Відкриваються гуманітарні коридори на території і в населені пункти, які перебувають в оточенні (це стосується обох сторін).

- Ісламська держава і «Фронт завоювання Сирії», раніше відомий як «Фронт аль-Нусра» (місцеве відділення «Аль-Каїди»), з угоди виключаються.

- Росія і США спільно уточнюють карти, вирішуючи, де знаходяться просто повстанці, а де – радикальні ісламісти з Фронту та ІД. Після цього починається спільна операція ВПС США і РФ із зачистки «поганих» повстанців. На землі у цій операції беруть участь союзники США і РФ з місцевих.

- Після ліквідації безпосередньої терористичної загрози і щодо встановлення міцного миру починаються консультації про майбутній устрій Сирії.

На перший погляд, план цілком розумний. Принаймні, він забезпечує припинення кровопролиття між американськими і російськими союзниками, а також дає можливість розправиться з радикальними ісламістами.

Але насправді документ описує якусь ідеальну ситуацію, де ясно, хто, де, за кого і з якими цілями воює. У Сирії зараз – справжній хаос, в якому майже неможливо розібратися.

Головна складність, через яку буксують переговори – це визначення того, де саме знаходяться формування ісламістського «Фронту». Ця організація – найпотужніша, організована і краще за всіх оснащена бойова одиниця повстанців. Навіть найбільш «помірні» опозиціонери не хочуть відмовлятися від таких союзників, вказуючи на те, що «Фронт» офіційно відмежувався від «Аль-Каїди». Але що ще важливіше, ударні загони ісламістів не тримають під своїм контролем яку-небудь територію, а «тонким шаром розмазані» по всій карті бойових дій. Простіше кажучи, вони ніде, але скрізь.

Росія наполягає на варіанті «скрізь»: ті загони, де є хоч кілька бійців «Фронту», повинні бути законною метою. США більше подобається концепція «ніде» – якщо їх бійці – лише мала частина більш великих підрозділів повстанців, то бомбити їх не можна.

Різниця підходів визначається тим, що «Фронт» є мотором і мозковим центром практично всіх операцій проти урядових сил, підтримуваних Москвою. Зрозуміло, росіяни хочуть позбавитися від такого небезпечного опонента, а заодно – розкришити і всіх інших повстанців. У Вашингтоні розуміють, що в цьому випадку американські ВПС фактично почнуть робити роботу сирійських на користь Башара Асада та його режиму. Зрозуміло, Білий дім не горить бажанням своїми ж руками придушити повстання, що США підтримували останні п'ять років.

Ще одна позиція, що викликає розбіжності – це доля Алеппо. Битву за друге за всіма параметрами місто Сирії часто і справедливо називають вирішальною у цій війні. Якщо Асад зуміє взяти його під свій контроль, повстання буде маргіналізоване і відсунуте від великих міст у малонаселені гори північно-західній Сирії. Фактично це буде означати його кінець. Для Асада і його союзників це був би вкрай бажаний варіант.

Безпосередньо під час саміту G20 в Китаї сирійська армія з максимальним напруженням сил і за безпрецедентно активної підтримки російської авіації зуміла відновити блокаду повстанської частині міста, місяць тому продірявлену якраз ісламістами «Фронту». Зараз до міста стягуються сирійські війська, загони ліванської «Хезболли», шиїтські формування з Іраку і навіть іранський спецназ на чолі з прибулими з Тегерана генералами.

Судячи з усього, ця коаліція, встановивши блокаду, збирається йти на штурм майже обезлюдненого і напівзруйнованого міста. Успіх такої операції став би величезним військовим досягненням, дозволив би перекинути суттєві сили на інші фронти і порівняно швидко добити повстання. Важливий і пропагандистський ефект можливого взяття Алеппо: опозиція була б страшно деморалізована, усвідомивши марність своїх спроб скинути Асада військовим шляхом.

Для Барака Обами, який вже готується здавати справи наступному (або наступній) президенту США, подібний розвиток подій категорично неприйнятний. Справа в тому, що у себе на батьківщині він увійшов би в історію главою держави, який «програв війну в Сирії Асаду і росіянам». (Хоча фактично це буде і невірно). Тим не менш, нинішній господар Білого дому навіть не хоче ризикувати. Його завдання зараз – домогтися встановлення в Сирії хоч якогось перемир'я, «заморозити» цей конфлікт, залишивши повсталим шанс на перемогу в майбутньому або, як мінімум, на серйозну участь в обговоренні майбутнього Сирії. Остаточне ж врегулювання нинішній президент не проти передати своєму наступнику. У разі неуспіху подальших переговорів він завжди зможе сказати: я встановив там мир, а хто і яких там дров потім наламав – це вже не до мене.


Армия Асада на севере Алеппо 5 сентября 2016 года
Армія Асада на півночі Алеппо 5 вересня 2016 року



Саме тому після провалу сирійської частини саміту G20 Вашингтон фактично оголосив Москві ультиматум: або приймаєте наші умови, або ми будемо діяти самостійно. Щоб Путіну думалося краще, американці ще трохи розширили санкції проти його режиму.

Основні вимоги США зараз такі: розблокувати Алеппо, встановивши на його околиці як мінімум одну «демілітаризовану зону», через яку обложені в місті повстанці зможуть отримувати продовольство і медикаменти. Це могло б не тільки врятувати захисників Алеппо (і, відповідно, все повстання) від розгрому, але і надати їм бадьорості та бойового духу, вкрай необхідних для продовження боротьби, якщо перемир'я зірветься.

Заради скасування санкцій, компромісу по Донбасу і просто нормалізації відносин із Заходом Москва, ймовірно, була б і не проти погодитися на американські умови. Але, по-перше, згоду з американським планом буде розцінено як зраду з боку її союзників – Асада та Ірану, а по-друге, до перемоги у війні, як вважають у Кремлі, залишилося зовсім небагато.

На переговорах у Китаї російська делегація спробувала відстрочити час укладення угоди, запропонувавши знову обговорити питання, щодо яких начебто вже домовилися. Однак американці швидко припинили ці спроби. Марк Тонер, офіційний представник Держдепартаменту, так і сказав: «Ми, звичайно, за переговори, але наше терпіння не безмежне». Більше того, сам Джон Керрі висловився в тому дусі, що якщо рішення не буде прийнято негайно, то розмови з Кремлем щодо Сирії просто втратять сенс.

Інтереси двох країн увійшли в лобове зіткнення. У спробі врятувати повстання і врятувати історичну спадщину Обами американці підганяють Москву, вимагаючи укладення домовленості «вже вчора». Росіяни, сподіваючись на взяття Алеппо і перемогу у війні, всіма силами відтягують підписання угоди щодо Сирії.

Оскільки компромісу в цій ситуації не видно, багато що буде залежати від того, що далі зроблять США. Офіційні особи у Вашингтоні навідріз відмовляються говорити, що буде, якщо Москва не піде на поступки.

Можливо, вони готують щось дуже серйозне. Наприклад, вони могли б допомогти Туреччині та підпорядкованим їй повстанцям дійти до Алеппо і зняти блокаду з міста військовим шляхом. Але не можна виключати і варіанту, що в Білому домі просто немає чіткого плану на той випадок, якщо перемир'я не буде укладено.

Перед президентськими виборами Обама не стане віддавати наказ збивати сирійські та російські літаки. Допомагати сирійській опозиції йому також не дуже вигідно, так як вся допомога, як показав досвід, незабаром опиняється в руках радикальних ісламістів. Навіть просування турецької армії та її союзників до Алеппо загрожує багатьма непередбачуваними наслідками.

В цих умовах росіяни, швидше за все, проігнорують американське «останнє попередження», так як вигоди від продовження війни для них зараз набагато переважують плюси від її припинення. Дізнатися, чи так це, можна буде вже 9 вересня: на п'ятницю були заплановані переговори між Лавровим і Керрі по Сирії. США вже заявили, що якщо Росія не піде на поступки, ця зустріч не відбудеться.

Читайте також

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: