11 грудня 2016, неділя

За утаємниченістю ховається корупція, розпил і дерибан. Віце-спікер розповідає про побачене у зоні бойових дій і зловживання в армії

За утаємниченістю ховається корупція, розпил і дерибан. Віце-спікер розповідає про побачене у зоні бойових дій і зловживання в армії
Сьогодні нардепи презентують звіт за результатами перебування в зоні бойових дій в Донбасі. Парламентарі звинувачують командування армії у навмисному її послабленні. Один з них, Оксана Сироїд, розповіла НВ, чому

Напередодні розгляду держбюджету на 2017 рік віце-спікер Ради Оксана Сироїд та її колеги заявляють про необхідність жорсткого контролю витрат на оборону і звинувачують можновладців у приховуванні оборудок у армії під грифом державної таємниці.

Сироїд розповіла НВ, що разом з колегами по фракції Тарасом Пастухом, Оленою Сотник та Романом Семенухою вони їздили в зону АТО і на підставі побаченого підготували звіт, який багатьох шокує і може мати вибуховий ефект. Зокрема, в ньому йдеться про проблеми з дефіцитом елементарних кровоспинних засобів у військових та часто невмінням ними користуватися  попри те, що 60% бійців, за підрахунками експертів НАТО, помирають від кровотечі. Також нардепи розповіли про долю скандального шпиталю-«привида» вартістю $7,5 млн, який українській армії подарували американці і який так і не потрапив у зону бойових дій.

«Відповідно до журналу пацієнтів, більшість хворих, які пройшли через шпиталь, лікувалися від грипу, гастритів та побутових дрібних травм, а не від бойових поранень, - констатують нардепи. - Поранені також були, але не більше 10–15% пацієнтів. Всього пацієнтів було близько 150 (за весь час використання шпиталю). Навантаження на шпиталь становило приблизно 15 пацієнтів на місяць. Передовий американський хірургічний мобільний госпіталь використовувався як медичний пункт».

Що ще побачили політики у зоні бойових дій і що відбувається з оборонним бюджетом країни, віце-спікер парламенту розповіла у інтерв’ю НВ.

– У четвер парламент розглядатиме проект бюджету-2017, в якому будуть зафіксовані зокрема і нові витрати на оборону. Зараз ми маємо перекос – більше фінансування отримують не Збройні сили України (ЗСУ), а Національна гвардія.

– Армія, яка була приниженою і упослідженою, почала підніматися. Праця військового – поважна у суспільстві. Але держава на цьому більше спекулює, а ніж вкладає туди. Сучасний стан ЗСУ не відповідає очікуванням.

Ми були на передовій. Побачили фантастичних, професійних, досвідчених та патріотичних офіцерів і солдатів. Вони пройшли такий вишкіл, який не снився жодній армії світу. Вони розуміють виклики, шукають нову тактику.

В той самий час, дивишся на людей – а тоді на берці «дерев’яні», форму, куплену на гуманітарці, на джипи волонтерські на транзитних номерах, на техніку і озброєння 70-х років минулого століття, і розумієш: щось не так. Ми поставили собі завдання розібратися у тому, як держава витрачає кошти. У 2016 році сумарний бюджет сектору безпеки і оборони склав понад 100 млрд грн, з них лише 56 млрд грн пішло на ЗСУ.

–  Як витрачаються кошти?

– В тім і річ, що цього ніхто не знає. Оскільки інформація загрифована. За напускною утаємниченістю ховається банальна корупція, розпил і дерибан у особливо великих розмірах. Передусім це відбувається на державних закупівлях починаючи від харчування і форми одягу до закупівлі озброєння. Страшно уявити, що відбувається у концерні Укроборонпром. Це майже півтори сотні підприємств. Сказати, що вони управляються непрозоро, то нічого не сказати. Ніхто не знає за яким принципом що купується, у якого підприємства і за скільки. Отримати інформацію в принципі неможливо.

– У ЗМІ чимало розслідування про це.

– Ми також збираємо інформацію. Я направила запит до Міністерства економіки стосовно оборонного замовлення. Інформація прийшла. Зберігається у «Першому відділі», оскільки вона під грифом «Таємно». Тому, я не можу сказати вам що там, оскільки порушу закон про державну таємницю. Погодьтеся, це абсурд. Як може бути таємницею те, на що витрачаються кошти людей?

– Але грифи обмеження доступу до інформації є не лише в Україні, чи не так?

– Так. У різних країнах є засекречена інформація. Це окремі вузли, які стосуються озброєнь. Але це не державна, а комерційна таємниця. Захищається лише інноваційний зразок техніки. Де розміщується озброєння, його чисельність – держава не розголошує. Однак публічною є інформація про витрати. За танки платить не міністр оборони, не начальник Генштабу і навіть не голова Комітету ВР з питань безпеки і оборони, а українці, своїми податками. Ми зобов’язані проінформувати скільки коштували танки, гармати, кулемети і чи на ходу вони, чи працюють. Є приклади, коли бронетехніку не приймають у війська командири, оскільки вона несправна. На ній не те що воювати – навчання проводити неможливо. І навпаки, чудове озброєння яке було на параді, відсутнє на передовій.

Нам потрібен новий закон про державну таємницю, закупівлі мають бути розсекречені. Має бути нове рішення стосовно управління державним майном, яке стосуватиметься і підприємств Укроборонпрому.

Потрібне удосконалення менеджменту на місцях. Армія – структура субординативна, змінити порядок в ній легше, ніж у судовій системі, чи в освіті. Для змін треба знати, чого хочеш. Ті, хто керують армією, не знають цього. Це дуже демотивує військових. А, як сказав мені одного разу генерал Філіп Марк Брідлав (верховний головнокомандувач об'єднаних збройних сил НАТО в Європі у 2013-2016 роках), армія починається з гідності воїна, який має знати, як воювати, мати, чим воювати, знати, за що він воює. Якщо держава віддає землю, яку відвойовано кров’ю, то у людей виникає запитання: за що воюють? Навіщо будувати фортифікаційні укріплення під обстрілами? Для ворога?..

Зверніть увагу також: досі немає жодної бойової нагороди. Тих, хто воює на війні, нагороджують орденами мирного часу. Орден «За мужність» був заснований фактично для працівників органів внутрішніх справ. І справді, як ви відзначили на початку розмови, згадавши про Національну гвардію, ми маємо дві армії. Це дуже небезпечно. Одного дня вони почнуть між собою воювати.

– Щось таке вже має місце. Приміром, військові мають образу на те, що нацгвардійцям регулярно видають квартири, у них новіша техніка, форма…

– Не може бути конкуренції армій. Усі військові підрозділи Національної гвардії мають використовуватися виключно як поліцейська місія – або  бути передані у Збройні сили.

Військові мають бути на передовій. Військо не може застосовуватися всередині держави. Не має бути елітного війська, представники якого мають статус учасника бойових дій, навіть не нюхавши пороху, провівши кілька місяців в Краматорську чи Слов’янську. Ще й у той час, як на передовій хлопці по два роки не виходили з окопів, навіть не мали часу оформити собі учасника бойових дій. Звичайно, що хлопці зі Збройних сил вже мають почуття ревнощів до солдатів Нацгвардії. І це не докір солдатові Нацгвардії. Це докір управлінцям держави.

– Маєте бачення, як гарантувати, що державні гроші дійдуть до військ, будуть спрямовані, приміром, на ремонт казарм?

– Треба дробити бюджет. Прописувати, скільки грошей на яку бригаду виділяємо. Командир знатиме, на які кошти може розраховувати.

– Сумнівно, що гроші спустять на низ.

– Не потрібно, щоб командир сам закуповував. Важливо, аби він знав, що парламент з урядом питання вирішили, гроші будуть – і чекав. Бо нині він навіть не відає, від кого залежить прийняття цього рішення.

Вкрай важливо – потрібен парламентський контроль за коштами.

– Як ставитеся до закладання у бюджет «грошей Януковича»? Цього року на них теж розраховували, та даремно. Натомість були затримки з зарплатами військовим.

– Це віртуальні гроші. Зарплати не платили не через них. Чому? Не знаю, бо державна таємниця. А «гроші Януковича» мають такий стосунок до нацбезпеки і оборони, як я до космічних технологій.

Ця тема використовується як маніпуляція, щоб протягнути закон про так звану спецконфіскацію. Не можна закладати в бюджет гроші, яких не існує. Для спецконфіскації в Україні давно є процедури, але не застосовуються два роки. За законом про спецконфіскацію захована схема легалізації вже давно вкрадених грошей.

– У ВР є профільний Комітет з питань нацбезпеки і оборони, членами якого є також військові та герої Майдану. Він дієвий?

– Одиниці людей розуміють функцію парламенту у сфері безпеки і оборони. Розуміють, що це не дерибан і не скандали, а необхідність сформувати оборонний бюджет, проконтролювати його виконання, подивитись, як живе солдат, подбати про нього.

Часто функції комітету зводяться до пошуку каральних інструментів для солдатів для підвищення дисципліни. І все на фоні недостатнього комплектування особовим складом за контрактом. Про це не говорять. Насправді, людей не вистачає. Воювати нема кому. Замість того, аби запропонувати як мотивувати, думають як карати.

Цивільний контроль може здійснювати лише парламент, а не президент.

– Чому не президент?

– Президент є представником не народу, а держави. Він є головнокомандувачем, тобто – командувачем війська держави. Контролювати потрібно від імені народу, представником якого є парламент.

– Ви – заступник голови Верховної Ради. Чи мали ви розмову про публічність фінансів, недієвість Комітету, зловживання, корупцію, відсутність спеціальної нагороди та інші питання зі спікером Андрієм Парубієм і першим віце-спікером Іриною Геращенко? Або можливо – з президентом Петром Порошенком?

– Кожен з депутатів – як і голова і заступники – мають різні сфери своїх інтересів. Різні інтереси є у політичних сил. Так само є особливі бачення у президента. Звісно, про усе вищесказане ми намагалися донести у тому числі і президентові.  У більшості нам – депутатам Самопомочі – це важко зробити.

Більшість у ВР досить одностайна в прийнятті рішень. Під крики «Хто не скаче, той москаль!» та «Все для фронту, все для перемоги» приймаються недостойні рішення. Маємо візантійщину і в парламенті, і в уряді. Все намагаються робити тихенько і за принципом: «Ти мені – я тобі». Спроби пояснити наштовхуються на висміювання – мовляв, що ти розумієш у сфері безпеки! Буває агресія.

Тому ми організували презентацію звіту. Це дієвий інструмент – публічність. Покажемо все суспільству, послам, міжнародним партнерам, які допомагають армії.

– Доповідь авансом почали називати вибуховою. Приміром, через шпиталь – «привид». Ви знайшли EMEDS Basic – подарований Збройними силами США у серпні 2015 року мобільний шпиталь вартістю близько $7,5 млн. Наскільки я зрозуміла, він не функціональний, ліки втрачені. Гроші – шалені. Втім, може краще самим розібратися? Не виносити сміття з хати?

– Так у тім смітті можна по самі вуха закопатися. Інформація – правда. Мій обов’язок, зобов’язання уряду і президента чітко розуміти, що ми – у війні. Загроза не лише на 400 кілометрах, а на шести тисячах. Це весь кордон з РФ, з Білоруссю, Чорне море і Придністров’я.

Ми в оточенні. Роль армії – стрижень у державі. Якщо ми далі принижуватимемо воїна – він не зможе нас захистити. Військовий має пишатися тим, що він представляє Збройні сили України.

– Далі шукатиму «зраду», яка стоїть за вашим звітом. Ваша мета – заблокувати прийняття бюджету-2017?

– Ні. Прийняти нові закони про державну таємницю і управління державним майном та приватизацію.

– До прийняття бюджету чи після?

– Разом.

– Тобто на прийняття бюджету-2017 піде ще багато часу?

– Побачимо. Це не предмет модного парламентського торгу: «Ти мені, а я тобі». Тут інше. Зараз вийдуть на трибуну і почнуть говорити про допомогу армії. А це неправда. Я хочу правду. І не захищену «Першим відділом», грифом, а щоб розповісти. З прізвищами, які зараз не можу озвучити. З назвами підприємств, щоб зберегти цінності і розігнати усі «прокладки».

Розумієте, все це – є смерть Кощеєва. Голка, а вона ще в яйці, в зайці, в скринці…

– Але ми маємо також  серйозну боротьбу за електорат «партії війни». Ваша активність пов’язана з нею? У Самопомочі впали рейтинги.

– Рейтинги – зрадлива річ. На них не треба багато звертати уваги. Наша робота почалася давно. Я не можу перенести Україну в інше місце. Не хочу звідси їхати. РФ нікуди не дінеться. За Україну не прийде воювати нічий солдат: ні європейський, ні американський, лише український. Хочу, щоб наша дипломатія була сильною. І за її спиною стояв такий сильний воїн, щоб аргументи дуже уважно слухали. Штучні дії, як вибори на Донбасі, амністія бойовиків, розведення військ – це величезна загроза. Зокрема, для офіцерів, які є носіями пам’яті, хто такий ворог і за що воюємо. Щойно розітремо цю лінію зіткнення, вони будуть першими мішенями для Російських спецслужб. Все дуже пов’язано.

– За результатами звіту матеріали в Генпрокуратуру, в НАБУ передаватимете?

– Для прокуратури це радше пропозиції. Факти закриті грифом державної таємниці. Публічно ми звернутися не можемо.

Ми пропонуємо міністру оборони звільнити чи відсторонити начальника військово-медичного департаменту Міноборони Андрія Вербу, який відповідальний не тільки за EMEDS, а й за багато інших сумних і критичних речей у військовій медицині.

– Ви хочете поставити свою людину на місце Верби?

– Потрібно провести жорсткий відкритий конкурс. Верба, кажуть, чудовий лікар. Хай би йшов і лікував. Хірург і управлінець – різні професії.

– І на останок. Ви та колеги за фракцією, які їздили в АТО, статус учасника бойових дій оформили? Плануєте?

– Ні. Ми наполягатимемо на перегляді правил присвоєння учасника бойових дій. Тільки ті, хто брав учать в бойових діях, можуть мати привілейований статус.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: