4 грудня 2016, неділя

Незнання законів не звільняє від роботи. Чому не вдалося очистити "поліцію" від "міліції"

Незнання законів не звільняє від роботи. Чому не вдалося очистити
80% тих, хто хотів залишитися в системі – залишилися, тому що замість громадськості за переатестацію взялися «кишенькові комісії МВС»

Реформу МВС називають однією з найбільш успішних і відчутних за останні два роки. Гучна поява патрульних на вулицях, красива форма, новий автопарк і велосипедний патруль, трансформація міліції в Національну поліцію та обов'язкова переатестація всіх, хто хоче працювати в новому відомстві – так виглядає зовнішня оболонка цієї реформи. Всередині все не так сяє і блищить.

6 липня представники громадськості в комісіях, які провадять переатестацію співробітників МВС, заявили, що виходять з процесу – тому що прийняття рішень про те, кому не місце в оновленій поліції, узурпували самі правоохоронці. Автомайданівці, журналісти, адвокати, волонтери АТО, які кілька місяців проводили сспівбесіжи з  міліціонерами, звинуватили МВС в «окупації влади» в комісіях. Активісти звинуватили членів комісій з боку МВС, по-перше, в бажанні зберегти у відомстві старі кадри, а по-друге – заробити на самому процесі: за їхніми словами, переатестацію можна пройти за хабар.

Робота в комісіях

З боку громадських діячів в атестаційні комісії МВС пішли люди, які займають активну громадянську позицію і готові витрачати час і власні гроші на те, щоб сприяти зламу системи. Волонтерам з регіонів витрати на поїздки в Київ не компенсують, зарплата за роботу в комісіях теж не передбачена.

Волонтер організації Народний тил Роман Синіцин пропрацював у атестаційній комісії п'ять місяців. Він займався переатестацію в Києві та Київській області, а також переатестовував кадри з Волинської, Миколаївської та Одеської областей. Вийшов з процесу за власним бажанням.

Схема роботи комісій, за його словами, побудована недосконало. Наприклад, гостро відчувався брак часу.

«На співбесіду однієї людини нам давалося лише 15 хвилин. Але часто бувало, що приходили люди, з якими потрібно було б розмовляти кілька годин – у ранзі полковника або заступника начальника МВС якоїсь області. До них було дуже багато запитань», - згадує Синіцин.

Незадоволені тим, як проходить переатестація правоохоронців, і громадські діячі у Дніпрі та області. У цьому регіоні комісії почали роботу відносно нещодавно – 1 липня. Зараз йде атестація тільки щодо першої категорії співробітників МВС – це вище керівництво поліції, керівні посади облуправління МВС, міського, районів міст та районів області. Займаються атестацією три комісії. До складу однієї з них як представник від громадськості увійшла адвокат, директор юридичної компанії Юлія Сегеда.

«Розстановка сил у комісіях виглядає як 5:4, з яких п'ятеро – співробітники поліції, помічники, радники міністра МВС, четверо – громадські активісти», - розповідає Сегеда НВ.

За її словами, вже в перший день атестації на її комісії почали відбуватися конфлікти. Було кілька ситуацій, коли члени комісії писали так звані «окремі точки зору» щодо деяких атестовуваних – це коли в них виникали спірні моменти й питання. Врешті, результати роботи цієї групи за той день не зарахували. Формально причиною назвали те, що до складу комісії на той момент не був затверджений один з радників Авакова. Але Сегеда вважає, що це лише «формально».

Пізніше Сегеду і Подлужного і зовсім «попросили» з комісії. Співрозмовниця НВ вважає, це тому, що вони незручні для МВС персонажі. Їм не хотіли розголошувати навіть дату перегляду скасованих у перший день результатів атестації, а згодом попросили просто не брати участь у роботі комісії.

«Дотягли до 20-х чисел, потім зателефонували і сказали, що засідання буде 26-го, але ви, мовляв, не приїжджайте, кворум є і без вас, вас замінили, - каже Сегеда. - Я не розумію, на якій підставі це було зроблено, і на якій правовій підставі зокрема. У нас нормальне здоров'я, ми можемо виконувати обов'язки, покладені на нас як на членів комісії».

Після резонансу, що виник, Сегеду і Подлужного повернули в комісію.


Фото: Арсен Аваков via Facebook
Фото: Арсен Аваков via Facebook


Суди

Реформа МВС почала «ламатися» приблизно в кінці січня 2016-го. Саме тоді, за словами Синіцина, звільнені з правоохоронних органів люди масово почали відновлюватися через суди – просто подавали позови про незаконне звільнення. Там скаржилися суддям на недостатньо компетентних, на їхню думку, членів комісій, або ж вказували на технічні помилки в оформленні документів. Іноді навіть заявляли про знущання. Наприклад, каже Синіцин, ходили легенди, що члени комісії ставили людей на коліна і змушували співати гімн України.

У результаті суди «скривджені» правоохоронці масово вигравали – їх відновлювали на посадах пачками. За словами Павла Кащука, який проводив співбесіди в Києві та Миколаєві, залишитися в системі тоді вдалося багатьом. За його оцінками, 80% тих, хто хотів залишитися в системі, залишився, тому що «мали на це час і гроші». Хтось чесно пройшов переатестацію, хтось зовсім на неї не з'явився, іншим повернутися на роботу допоміг якраз суд.

«Решта 20% - це або ті, хто сам хотів покинути систему, або якісь рядові співробітники, за яких не впрягався ніхто з високопосадовців. Їх звільнили, але забракло інтелекту чи рівня достатку, щоб піти в суд або шукати інші обхідні шляхи», - припускає Кащук.

Такі «обхідні шляхи» існують ще й через те, що наказ №1465 про атестацію прописаний вкрай погано, кажуть волонтери. У ньому безліч «дірок», суперечностей з тим-таки Трудовим кодексом. Ще один недолік – цим наказом не передбачено аудіо- та відеофіксація роботи комісій. Можливість вільно знімати і записувати, впевнений Синіцин, дозволила б членам комісій розвіяти міфи про нібито знущання і утиски, а також показати, як поводяться деякі атестовувані.

Незнання закону

Міліціонери здивували волонтерів не найблискучішим інтелектом. Під час атестації вони проходили тести: 60 балів нараховувалося за загальні знання і логіку, і 60 – за знання законів. З 20 правоохоронців, які пройшли через комісію Сегеди, лише троє цей тест склали.

«Мене по-чесному лякає катастрофічно низький рівень знань. Коли є людина, яка за логікою набирає сім балів, то це навіть не рівень школяра. Це деградація. Тому що ця людина – начальник відділення поліції», - обурюється Сегеда.

Вона наводить приклади. На питання про те, хто в Україні є джерелом влади (за Конституцією це – народ), міліціонери відповідали: Конституція, керівництво або громадська думка. Або, наприклад, їх запитували, які запобіжні заходи існують в Україні. За Кримінально-процесуальним кодексом їх загалом п'ять: взяття під варту, застава, спостереження командування військової частини, підписка про невиїзд, взяття на особисті поруки. Міліціонери не могли не те що перерахувати всі, а навіть просто назвати їх кількість.

«Це я кажу про першу категорію! Вони всі в званнях підполковників і полковників. Це люди з величезним досвідом роботи, послужним списком, у них у кожного по 10 років стажу», - обурюється Сегеда.

Схожі історії розповідає і Синіцин. Наприклад, начальник райвідділу одного з районів Київської області набрав лише 17 балів із 60 можливих на тестах зі знання законодавства. Щодо нього у комісії виникло багато запитань, зокрема, і щодо активного дерибану землі. Ще один випадок – коли людина, наприклад, з'їла свій атестаційний лист. Проте були і позитивні історії – коли на атестацію приходили абсолютно компетентні фахівці. Комісія Сегеди, наприклад, рекомендувала підвищити правоохоронця, який абсолютно не претендує на це , високо оцінивши його професійні та особисті якості.

Кримінал

Після власне співбесіди комісія мала право відправити тих, хто викликав сумнів, на поліграф. Звідти чоловік повертався з закритим конвертом, де були результати. Половина таких досліджень давала приводи для кримінальних розслідувань. Справи мали бути передані в департамент внутрішньої безпеки, який мав право на основі цих результатів почати внутрішнє розслідування.

Співрозмовники НВ кажуть: на поліграфі люди зізнавалися в страшних речах. Наприклад, у кримінальних злочинах, іноді навіть в тяжких, у тортурах, у систематичній корупції.

«Всі люди з ДАІ відкрито говорили, що брали хабарі. Ми бачили випадки, коли про людину навіть у відкритих джерелах можна було прочитати, що він хабарник, щодо нього розслідування проводить прокуратура», - каже Синіцин.

На комісіях доходили висновку, що таким людям не місце в новій структурі. Але насправді все виявлялося навпаки: таким хабарникам все ж таки вдалося пройти в нову систему. Причому, деяким з них – навіть без перевірки на поліграфі.

«У Миколаївській області ми зустрілися з проблемою, що серед поліграфістів були родичі керівництва МВС в області. Також помітили, що співробітники зовсім не бояться відправки на поліграф. Заздалегідь знають, що їм нічого не загрожує», - пояснює Кащук.


Фото: Хатия Деканоидзе via Facebook
Фото: Хатія Деканоідзе via Facebook


Але і ті, хто все-таки проходив поліграф, часто запам'ятовувалися членам комісії завдяки різним історіям. Часом – дивним. Журналістка Маргарита Тарасова, яка працювала в атестаційній комісії Києва, розповідає, що її особистими фаворитами на атестації були представники відділу з боротьби з торгівлею людьми.

«Одного разу до нас прийшов слідчий з цього відділу. Мав кепський вигляд. Ніби постійно п'є. Ми вирішили на поліграфі перевірити його на предмет пияцтва, і заодно на хабарництво і зв'язки зі злочинними угрупованнями. На співбесіді він запевняв, що ніколи не кришував секс-бізнес. Поліграф показав зворотне, – розповідає Тарасова. - Зрештою він зізнався, що брав хабарі з сутенерів, щоб не притягати їх до відповідальності. Я запитала його, чи не думав він, що ці сутенери могли утримувати жертв торгівлі людьми. Він нічого не відповів».

Більшість кандидатів, яким пропонували пройти поліграф, охоче погоджувалися. Напевно, говорить Тарасова, вважали, що зможуть обдурити машину, адже зрештою їхні результати були невтішними – все ті ж хабарі, кумівство, кришування нелегального бізнесу. Співрозмовниця згадує ще кілька випадків: один з атестовуваних сказав комісії, що йому потрібно порадитися з дружиною. Вийшов у коридор, зробив дзвінок, повернувся і сказав, що дружина йому заборонила. А одну жінку-слідчого на поліграфі запідозрили у зв'язках з сепаратистськими організаціями. Вона пояснила це тим, що на питанні у неї просто сіпнулася нога.

«Пам'ятаю одну слідчу після поліграфа. Машина запідозрила її у зв'язках з сепаратистськими організаціями. Вона пояснила, що на цьому питанні у неї сіпнулася нога. Траплялися і дуже забавні співбесіди. Наприклад, в нашій комісії був монітор Національного превентивного механізму, у якого є мандат на відвідування різних місць несвободи без попередження, зокрема, і поліцейських відділів. В одному з відділів в Ірпені він знайшов у кабінеті слідчого молоток. На співбесіді у слідчої запитали, чи вважає вона нормальним, коли в кабінеті лежить молоток. Вона відповіла, що у них – тільки дриль, і та тільки в кабінеті у начальника», - ділиться історіями Тарасова.

Всюди свої

У березні-квітні цього року процес переатестації був поставлений на паузу – нібито з метою усунути огріхи і поліпшити систему.

«Нас тривалий час переконували, що над цим працюють і все буде виправлено. Але, фактично, ми не побачили до останнього моменту», - говорить Кащук. Закінчилося тим, що контроль за підбором членів комісій, який спочатку здійснювало американське незалежне агентство ICITAP, перебрало на себе МВС. Функції відбору кадрів, за словами волонтерів, перейшли до людей досить дивних. Вони називають прізвища: це Ігор Клименко – переатестований кадровик МВС, радники Авакова Михайло Апостол, Володимир Філенко, Іван Стойко, Іван Варченко. Ці люди почали їздити по областях і відбирати до себе в комісії людей. Іншими словами, в МВС почали створювати «кишенькову громадськість» – набирати в комісії «своїх».


112.ua
112.UA


«Так, наприклад, у Житомирську комісію потрапив Ігор Фадєєв на прізвисько Москва – колишній кримінальний авторитет 90-х. Зрештою в комісіях залишилися міліціонери зі «старої гвардії», замасковані під громадськість начебто представників профспілки співробітників МВС», - говорить Синіцин.

Він зізнається: їм пропонували продовжувати роботу. Але комісії сформувалися так, що волонтери сиділи там у ролі статистів. До складу комісії входило 4-5 осіб від МВС і один-два представники від громадськості.

«Голосування завжди було 4:1, 5:2 – фактично, безглузде. Тому ми просто вийшли з процесу», - пояснює Синіцин.

Волонтери розповідають – приходили на співбесіди люди, часом зовсім не бідні. За словами Кащука, у деяких про достаток говорила декларація про доходи, в якій були зазначені дорогі авто і нерухомість. Інші, додає Синіцин, «видавали себе зовнішнім виглядом».

«Думаю, за це беруться гроші, причому, непогані. Були випадки, з чуток, коли в Миколаєві пропонували 10 тис. євро за одне прізвище – аби щодо людини ухвалили «правильне» рішення. Іноді перед нами сиділи дуже багаті люди, ти розумієш, що це доларові мільйонери – у нього тільки костюм коштує тисяч п'ять. Або за відкритими джерелами можна було подивитися їхні квартири, дружин і все решту» , - згадує Синіцин.

Зворотний хід для реформи

Глибока реформа МВС, загалом, поки що так і не вдалася: стара гвардія надто прагне зберегтися в системі, яка десятиліттями служила багатьом годівницею. І переатестація тут допомогти не змогла. Руками громадськості, каже Кащук, у МВС фактично легітимізували процес, який і стали називати реформою. Волонтери намагалися вказати на провал керівництва Нацполиції. Але у відповідь почули, що це не реформа, а її частина».

«Зараз вони скажуть, що провели реформу, звільнили людей, однак ви ніде не знайдете цифру, скільки там дійсно звільнено. Ніяких відкритих і публічних списків», - продовжує Кащук. За його словами, волонтери зі свого боку неодноразово пропонували ці списки створити. Записати туди всіх поіменно і викласти у відкритий доступ інформацію про тих, проходив атестацію – з її результатом. Але на їх прохання в Нацполиції не відреагували.

«Вони бояться робити це, тому що може вилізти абсолютно інша статистика. І Аваков, і Хатія [Деканоідзе] іноді казали, мовляв, то 20% звільнено, то 50%. Але якихось чітких і прозорих даних досі немає ніде», - каже Синіцин. Кащук же додає: у той час, коли ці дані озвучували публічно, насправді їх ще просто не могло бути – на той момент не завершився термін подачі апеляції. Поки він триває, підбити статистику неможливо.


Arsen Avakov via Facebook
Arsen Avakov via Facebook


Що кажуть у МВС

У самому Міністерстві внутрішніх справ думки про те, чи вдалася переатестація – розходяться. Деканоідзе, наприклад, заявляла, що переатестацію міліції вона незадоволена, і ще довго не буде. Вона також вказувала і на корупцію, і на відновлення звільнених через суди. Сам голова МВС говорив про те, що станом на середину липня не пройшли комісію близько 30% кандидатів у нову поліцію, тобто кожен третій. Але додав, що остаточно завершити атестацію планують вже до осені.

Радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, до якого НВ звернулося за коментарем, навпаки, вважає, що загалом процес трансформації міліції в поліцію проходить задовільно. Того факту, що на тести приходили міліціонери з низьким рівнем знань, не заперечує. Але запевняє – такі в нову систему не пройшли.

«Завдяки переатестації вдалося дати оцінку діям багатьох співробітників, які не дотягували за рівнем знань. І їх довелося відправити у відставку. Наприклад, були тести на знання законів, юридичної бази. Іноді виявлялося, що начальники райвідділів могли відповісти на десять-п'ятнадцять питань з 60-ти. А якби переатестації не було, ці люди, неуки, залишалися б на своїх постах», - коментує Геращенко. Водночас додає, що люди, які неодноразово порушували закон, все ще продовжують працювати в поліції. Причина цього – неможливість довести їхні злочини заднім числом. І посилається на Конституцію, де сказано, що обвинувачення не може базуватися лише на особисто зізнавальному доказі, і на Кримінально-процесуальний кодекс.

«Людина може десять разів сказати, що вона взяла три роки тому хабар, але це не буде доказом. Хабар потрібно доводити шляхом фіксації вимагання, його подальшої передачі. Те, що в поліції, міліції працюють досі люди, які порушували закон – це факт», - каже Геращенко.

Не заперечує він і того, що в комісіях і правда є люди від МВС. Але потрапили вони туди на загальних підставах.

«Написати неправду в цій країні взагалі [легко]. Тим більше, в соцмережах. Якщо звучить красиво, її відразу ж тиражують. - обурюється Геращенко. - Я своїх помічників не проштовхував, вони пройшли конкурс набору в члени комісії, виконували свої обов'язки. Чому їхній голос повинен звучати менше або більше, ніж інші? Якщо у вас менше голосів, вибачте, змиріться з цим. Коли деякі люди хочуть, щоб одна думка було важливішою, ніж п'ять інших, це не демократія, це глухий кут».

У деяких областях, розповідає Геращенко, на комісіях звільнялося до двох третин керівників районних відділень міліції. Деякі із звільнених справді намагалися поновитися через суди – згідно з Конституцією у них є таке право. В деяких випадках ці скарги схвалювалися, в деяких – ні. Для співробітників правоохоронних органів була створена ситуація, при якій вони можуть подати апеляцію, і це підвищило об'єктивність переатестації, вважає радник міністра.

Що ж до представників громадськості, які були в комісіях, Геращенко пояснює – іноді участь таких людей розцінювалося як «роль катів або людей, які повинні когось стратити без розбору».

«Особливо минулого року, в перші тижні роботи, були заяви окремих представників громадських організацій, що ми їх будемо косити, рубати. Це не було добре, тому такі люди і виключалися зі складу комісії. – каже Геращенко. - Крім того, при прийнятті рішень про звільнення кого-небудь потрібно пам'ятати: якщо ти звільняєш з 10-ти співробітників 8 або 9, потрібно знайти їм заміну. І за це теж повинні нести відповідальність».

Для такої заміни, упевнений радник міністра, в Україні гостро відчувається дефіцит кадрів серед молоді. Передусім, брак молодих співробітників існує через те, що мало хто бажає працювати за невеликі гроші. Сьогодні зарплата багатьох співробітників поліції нижче середньої по Україні. Виняток – патрульна поліція.

«Мало хто хоче йти працювати слідчим на 3 тисячі гривень. Але грошей у державі на підвищення зарплат поки що не передбачено», - зізнається Геращенко.

Про те, що підвищення зарплати – ключовий фактор для боротьби з корупцією в правоохоронній системі, публічно говорила і Деканоідзе. На її думку, поліцейські повинні отримувати мінімум 8 тис. грн. Вона сподівається, що бюджет дозволить зробити це вже наступного року.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: