11 грудня 2016, неділя

Немає в змінах до Конституції ніякого особливого статусу Донбасу - Геннадій Зубко

Фото: Наталія Кравчук

Фото: Наталія Кравчук

Чому у сепаратистів ніколи не буде власних суддів та прокурорів, як на децентралізації спекулюють політики та наскільки вона збільшить доходи регіонів, НВ розповів міністр регіонального розвитку

Колишній інженер та підприємець з Житомира Геннадій Зубко прийшов у велику політику в 2012 році як депутат Об’єднаної опозиції. За десять років у політиці він пройшов шлях від депутата Житомирської міської ради до заступника Адміністрації президента одразу після перемоги Євромайдану.

Він один з небагатьох міністрів, який пережив три уряди та двох прем’єр-міністрів. Відповідає за технічні та здавалося б непідйомні реформи: заміну ЖЕКів на керівні компанії, децентралізацію, енергоефективність та залучення інвестицій для розвитку громад.

За 2,5 роки у високих кабінетах Зубко жодного разу не засвітився в корупційних чи медійних скандалах, а з журналістами спілкується про важливі, але малозрозумілі широкому загалу реформи, які започатковують зміни на десятки років.

Чому депутати та міністри розділилися в питанні прийняття змін до Конституції в частині децентралізації, наскільки збагатяться українці завдяки об’єднанню в громади та як систему інвестицій захистили від корупції – Зубко розповів в інтерв’ю НВ.

8 червня у вас сталася публічна перепалка з Арсеном Аваковим на засіданні уряду, коли ви згадали про дорожню карту з впровадження реформи децентралізації. У відповідь він згадав про особливий статус Донбасу і сказав, що ця дорожня карта – повна маячня. Не могли б ви більше розповісти про цю дорожню карту й чому її негативно сприймають ваші колеги в уряді?

Це залежить від того, хто як її сприймає [дорожню карту]. Якщо ви згадаєте, питання не стосувалося децентралізації, мова йшла про ставлення до змін у Конституцію в частині місцевого самоврядування. Все.

Є різні позиції різних політичних кіл. Уряд затвердив реформу децентралізації, вона так чи інакше проводиться.

Ні про які вибори чи особливий статус Донбасу мова не йшла. Ми говорили про прийняття змін до Конституції в частині децентралізації. Аваков порушив питання, що в парламенті немає можливості проголосувати її з тією частиною, яка стосується особливостей самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. На що я відповів, що в першому читанні ці зміни вже проголосовані й треба голосувати вдруге.

Складається так, що ви заперечуєте, що в змінах до Конституції є так званий особливий статус Донбасу?

Заперечую, немає такого. Йдеться про особливості здійснення місцевого самоврядування на окупованих територіях.

У тексті змін це називається особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Правильно. Люди або не розбираються у змісті цих змін, або свідомо маніпулюють цим терміном. Особливості здійснення самоврядування – це процедури, а не статус. Для того, щоб були голоси – потрібно працювати, а не маніпулювати. У змінах до Конституції ніякого особливого статусу Донбасу немає.

Звідки тоді незадоволення Парубія з Аваковим щодо цієї частини змін до Конституції?

Це краще запитати в них. Головна перешкода – це нерозуміння та небажання голосувати. Я вважаю, що сьогодні є дуже великий запит суспільства на проведення реформи децентралізації. Є зобов’язання парламенту та коаліційна угода, де кожна партія [з колишньої коаліції] підписалася під необхідністю проведення цієї реформи.

Я вважаю, що парламент зобов’язаний проголосувати за зміни до Конституції в частині децентралізації, крапка. Іншого шляху немає.

Сьогодні різниця у системах керування, наприклад у Дніпропетровській та Харківській областях, порівняно зі звільненими територіями Донецької та Луганської областей – очевидна. Коли ми звільнимо окуповані райони, закриємо кордон, приведемо керування до того стану, яке воно зараз в інших областях – будуть особливості здійснення керування там? Звісно будуть, про це  і йдеться.

Деякі експерти говорять, що якщо зміни до Конституції проштовхнути не вдасться – їх впроваджуватимуть прийняттям окремих законів: про місцеву поліцію, про місцеві бюджети, про обрання суддів. По суті, просто провадити той самий особливий статус, але через окремі закони. Вам щось про це відомо й чи можливий взагалі такий варіант вирішення конфлікту?

В Адміністрації президента зі мною такий план ще ніхто не обговорював. Я можу відповісти за закони, за які я відповідаю: про префектів, адміністративно-територіальний устрій, службу в органах місцевого самоврядування. Необхідно ліквідувати обласні держадміністрації, передавши їхні повноваження виконкомам на районному рівні. Наприклад, прокуратуру позбавили повноважень щодо нагляду за дотриманням законодавства місцевою владою, а іншому органу їх не передали. Хоча мали передати їх саме префектам.


В обох урядах Зубка сприймали як важковаговика: взявся за складні та непопулярні реформи, скандалів не влаштовує, вважає себе технократом
В обох урядах Зубка сприймали як важковаговика: взявся за складні та непопулярні реформи, скандалів не влаштовує, вважає себе технократом


Чому важливі саме зміни до Конституції, якщо більшість важливих норм можна запровадити окремими законами?

У нас питання розподілу повноважень між президентом, урядом, парламентом та органами місцевого самоврядування – це питання Конституції. Нам важливо не озиратися щороку під час ухвалення бюджету на Мінфін чи якийсь інший орган, який захоче перерозподілити гроші на інші потреби.

В принципі, зараз достатньо 226 голосів, аби скасувати бюджетну децентралізацію, внести зміни в закони про добровільне об’єднання територіальних громад і підпорядкувати їх районним адміністраціям, про голосування за створення муніципальної міліції можна взагалі забути. Без змін до Конституції ми можемо дуже легко повернутися до 2014 року, коли реформи ще не почалися.

Аби цього не відбулося, є прагнення президента передати повноваження, відмовитися від контролю за місцевими адміністраціями та бюджетними коштами та закріпити на рівні Конституції. Низка важливих законів вже прийнята, ми працюємо над постановами про створення освітніх та медичних округів, які змінять взагалі підхід до надання цих послуг. Але сьогодні у нас не вистачає субсидіарності влади.

Що це означає?

Наприклад, у нас є об’єднана територіальна громада – первинна ланка системи управління, якою керує голова, обраний людьми, та виконком. Паралельно з цим на рівні району та області залишаються працювати адміністрації, тобто призначені чиновники. Тобто на рівні району та області не створені виконавчі комітети, оскільки керівництво району та області призначається з центрального рівня. Більшість функцій та відповідальності згідно з принципом субсидіарності треба передати з рівня районів на рівень громад (базовий рівень). Саме зміни до Конституції дозволять утворити виконавчі комітети та надати достатньо повноважень кожному рівню для незалежного та підзвітного керування.

Читайте також: Віце-прем'єр оцінив, у скільки Україні обійдеться відбудувати Донбас

Ви згадували, в Україні таких об’єднань може бути в межах півтора тисяч, але наразі їх лише 172. Кілька тижнів тому експерти казали, що створення 200 громад до кінця року – суперамбітна мета. Як ви пояснюєте собі досить повільні темпи об’єднання громад?

Це нова реформа й кожен, перед тим як її починати, хоче подивитися на результати інших. Ті громади, які є зараз – вони лідери, першими зрозуміли переваги і вже ними користуються.

Головні плани у нас – на осінь. Скажу відверто, зміна уряду вплинула на хід реформи, нам довелося  перепогоджувати купу документів та постанов і ми лише зараз готові щось вносити до Верховної Ради.

Нам довелося деякі зміни в законодавстві вносити через народних депутатів, бо це швидше. У нас [в уряді] за процедурою треба пройти погодження всіх міністерств, до розгляду на Кабміні це близько двох місяців.

Не могли б ви навести кілька цифр, які доводять переваги від об’єднання громад?

За півроку 2016 року доходи місцевих бюджетів загалом зросли в середньому по Україні на 21,2 млрд грн – тобто на 48,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року. А в цей час доходи бюджетів 159 ОТГ із трансфертами у 2016-му зросли більш ніж уп’ятеро. Це – реальна бюджетна децентралізація в дії.

Подивимося, як змінилися доходи громад після формування ОТГ у розрахунку на одну людину. Байковецька громада Тернопільської області засвідчила зростання із 1,3 тисячі до 5 тисяч гривень. Жодна громада не показала зростання менше, аніж удвічі.

За перший рік бюджетної децентралізації [2015-ий] місцеві бюджети отримали додатково 29,6 млрд гривень порівняно з 2014 роком. Бюджети громад склали близько 90 млрд грн. А тільки за 6 місяців цього року – 65 млрд. До кінця року вийдемо на показник у 110 млрд грн.

Чи вистачить на всіх грошей у Державному фонді регіонального розвитку, якщо громад буде сотні чи тисячі?

Цього року в ньому 3 млрд грн. Вибудована система не дозволяє міністерству або уряду безпосередньо брати участь в їхньому розподілі. Обсяги інвестицій з фонду на кожну область вираховуються від кількості населення. Далі на рівні області проекти громад відбирає конкурсна комісія, до складу якої входять обласні депутати, громадські активісти, представники районних рад.

Кожна громада делегує представника, який захищає свій проект перед комісією. Фінансування отримують проекти, які набрали більшість балів. Єдина умова – 10% вартості проекту має профінансувати сама громада.

Всі ці процеси відбуваються на відкритій онлайн-плаформі, де ви можете все це побачити. Крім того, цього року маємо 1 млрд грн. державної субвенції на розвиток інфраструктурних проектів у регіонах.


Фото: Наталія Кравчук
Фото: Наталія Кравчук


Читайте за темою: Хто відповідає за децентралізацію

Щодо грошей Євросоюзу на децентралізацію. Протягом 2014-2015 років лунали різні цифри, щось обіцяли, щось частково надали, щось скасували. Скільки загалом прийшло грошей від європейців на реформу децентралізації?

Ідеться про 97 млн євро на створення офісів підтримки реформ, які працюватимуть у кожній області та вчитимуть майбутніх працівників територіальних громад. Частина цих коштів піде на створення 600 центрів надання адміністративних послуг.

Крім того є кошти за окремими програмами підтримки громад у Донецький та Луганський областях. Вони не проходять через міністерство, їх виділяють японський, американський та німецький уряди на Асоціацію міст України.

Коли формувався новий уряд, лунало ваше прізвище як можливого віце-прем’єра, який відповідатиме за реформу держслужби, міністра енергетики чи навіть як прем’єр-міністра. Що пішло не так і чому ви залишилися саме тут?

Що стосується реформи держслужби – я справді її курував, але після формування нового уряду нею взялася керувати Іванна Климпуш-Цинцадзе, оскільки реформа прив’язана до пакету з надання безвізового режиму з Євросоюзом.

Щодо посади прем’єр-міністра – про це не йшлося. Були пропозиції очолити інші напрями, але для мене було принципово залишитися тут. Децентралізація дозволяє змінити державу з пострадянської централізованої на сучасну європейську країну. Реформа якраз на ходу й потрібно було зберегти її темп.

Днями ви пообіцяли, що Фонд енергоефективності має запрацювати до 1 січня 2017 року. Ми звикли до того, що подібні фонди – лише прикриття нових корупційних схем, аби черговий Онищенко сів на потоки. Чим його створення настільки важливо і в чому запорука від його неефективного використання?

Мета Фонду енергоефективності – покращити якість життя українців. По-перше, зняти з людей надмірні витрати за використання енергоносіїв. По-друге, покращити якість комунальних послуг. По-третє, збільшити вартість їхнього житла, яке буде утеплене за європейськими стандартами. Держава вже забезпечує компенсаційні програми з утеплення і сплати за комунальні послуги. Працює програма теплих кредитів, якою вже скористалися більше 140 тисяч родин. Лише за минулий рік 70 тисяч родин ці кредити повернули. Держава компенсує 20% на встановлення негазових котлів, 30% на модернізацію індивідуальних будинків і 40% на утеплення багатоповерхівок для ОСББ та ЖБК.

Тепер важливо залучити в цей Фонд кошти міжнародних партнерів. У Литві, Польщі, Латвії, Чехії досі працюють подібні установи за участю грошей ЄС та уряду Німеччини. Аналогічні домовленості є й у нас. У Фонді буде створено наглядову раду, до складу якої увійдуть представники міжнародних партнерів. Плануємо розробити систему автоматичного повернення до 50% коштів, які витрачатимуть люди на визначені програми. Людина взагалі не матиме взаємин із чиновником: прийшов до банку, отримав технічне завдання, зробив усе необхідне, пройшов енергоаудит незалежних експертів, отримав на рахунок гроші від донорів і від держави.


За 2,5 роки в двох урядах Зубко примудрився не потрапити в жоден скандал
За 2,5 роки у двох урядах Зубко примудрився не потрапити в жоден скандал


Читайте також: Рятування потопаючих. Мільярдний бізнес ЖЕКів переходить у приватний сектор

У чому проблема зі створенням фонду? Чому не можна його запустити вже завтра постановою на рівні Кабміну?

Потрібно ухвалити десять законів. На уряді днями схвалили власне концепцію фонду та закон про енергоефективність будівель, який є базовим. Далі будуть закони про інвестиційну діяльність, комерційний облік тощо, які разом мають створити екосистему реформи енергомодернізації країни.

Держава інвестує в енергоефективність близько 700-800 млн грн щороку. Торік на кредити населенню видали 300 млн грн. Міжнародні партнери готові додати ще 200 млн євро щороку на компенсацію громадянам за умовою забезпечення ефективності та прозорості роботи фонду.

Нагадуючи про ваші обіцянки: на початку червня ви сказали, що до 1 січня наступного року буде забезпечений 100%-ий облік теплової енергії. Проте, в багатьох районах Києва цілі квартали залишаються без лічильників, хоча надворі вже липень. Чи вдасться завершити в цей термін і хто має за ці лічильники платити?

Це не моя обіцянка, а інвестиційне зобов’язання обленерго. За моєю інформацією, у рамках виконання інвестпрограми у Києві встановлено 75% лічильників. Вони встановлюються на весь будинок за рахунок комунальних підприємств. Потім це буде враховано у платіжках протягом кількох років. Будинковий лічильник коштує 12 тис грн, ще 150 тис коштує індивідуальний тепловий пункт, який контролює подачу тепла. Це буде досить незначна сума, з огляду на кількість мешканців та кількарічний період.

Скільки ще часу вам необхідно, аби реформи, за які ви відповідаєте, стали незворотними, а ви могли спокійно піти з уряду?

Я відповідаю за дві реформи – децентралізацію та енергоефективність. Щодо першої – маємо ухвалити зміни до Конституції та пройти екватор зі створення об’єднаних громад – близько 600-700 громад. У Польщі цей процес забрав 10 років. У Конституції ми передбачили на це 2 роки. Вважаю, що екватор децентралізації припаде на кінець 2017-го.

З енергоефективністю складніше. Необхідно не тільки створити Фонд, але й ухвалити пакет важливих законів. Маємо забезпечити конкуренцію у наданні комунальних послуг, сформувати мотиваційний пакет для кожного українця в тому, аби зменшити споживання енергії утричі чи навіть уп’ятеро. Думаю, 2017-й піде саме на ці завдання. 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: