27 березня 2017, понеділок

Нехай мандати складають вони. Світлана Заліщук - про корупціонерів в БПП, нову партію та майбутнє Порошенка і Саакашвілі

коментувати
Нехай мандати складають вони. Світлана Заліщук - про корупціонерів в БПП, нову партію та майбутнє Порошенка і Саакашвілі
Фото: Наталія Кравчук
Новачки парламенту не збираються йти з БПП, попри незгоду з рішеннями фракції, втім планують заснувати нову партію. Коли вона з’явиться, чому неможливо бути членом БПП та як має змінитися Україна, розповідає депутат Світлана Заліщук

Колишній журналіст та громадський діяч, Світлана Заліщук пройшла до Верховної ради восьмого скликання за списком президентської фракції БПП. Майже одразу разом з колишніми колегами Сергієм Лещенко та Мустафою Найємом вони стали «внутрішньою опозицією» Блоку: часто різко критикують як колег по фракції, так і самого Петра Порошенка. Лишаючись у БПП, вони спочатку увійшли то міжфракційної групи Єврооптимистів, а згодом створили всередині фракції Антикорупційну платформу.

На хвилі загострення протистояння із певною частиною БПП, зокрема тими, кого називають її неформальними кураторами, молоді нардепи заговорили про створення нової політичної партії, яка має прийти до влади та потіснити діючі політичні еліти.

Про протиріччя всередині фракції БПП, нову політсилу та останній шанс Порошенка Заліщук розповіла в інтерв’ю НВ.

- Керівник фракції БПП, до якої ви входите, Ігор Гринів, в інтерв’ю НВ сказав, що таких депутатів, як ви з Лещенко та Найємом, «вдруге в список не беруть». Мова йшла про вашу незгоду з багатьма рішеннями фракції. Гринів звинуватив вас у порушені депутатської етики. Ви вважаєте це порушенням етики?

- Це питання не етики. Це питання світогляду. Ми не можемо відмовитися від вимог, які ми висували до влади ще в статусі громадських активістів та журналістів.

Не страшно опинитися за бортом парламенту. Страшно опинитися за бортом принципів, які стали приводом для позачергового обрання цього парламенту. У когось Майдан повторно сформував вірність прізвищам на чолі списків, у когось – відданість вимогам, які народили протест. Майбутнє, сподіваюся, стане ефективним ситом для одних та інших. І я попри шалений оптимізм, до речі, думаю, що гречка ще якийсь час буде рулити в Україні. У будь-якому разі Революція запустила незворотню позитивну мутацію в нашому суспільному організмі. Ми, насправді, переживаємо зараз глибинну зміну генотипу.

Показово, що пан Ігор Гринів не висловив сумнівів щодо входження до наступного списку партії Кононенка після всіх скандалів чи Березенка, який виграв вибори в Чернігові завдяки гречці. Хоча  для випуску пари по Кононенку ставили питання на фракції [Сергій Лещенко, Мустафа Найєм, Світлана Заліщук та Єгор Фірсов стали єдиними, хто проголосували за виключення Ігоря Кононенка з фракції БПП].

Нещодавно була опублікована вражаюча соціологія, згідно з якою, понад половини українців вважають, що через скандал з панамськими офшорами Порошенку має бути оголошений імпічмент. Через тиждень президент натомість заявив, що ніякого офшорного скандалу не було. Це прояв абсолютно полярного розуміння системи відносин з суспільством, яка має бути побудована.

Особисто я вважаю, що зміст панамського скандалу взагалі не тягне на імпічмент. Але головне питання – це форма реакції на проблему. Посада президента – це не титул, а щоденний тест на відповідність викликам і вимогам людей. Власне, як і парламентаря. Тому повторюся, у нас розходження не в площині етики, а світоглядне.

- Спостерігаючи за Єврооптимістами в Раді, можна прогнозувати, що після проблем, які ви створюєте «старій еліті», тебе і таких, як ви, справді «в другий раз в список не візьмуть». Це виглядає як два несумісних світи. Чи не станеться так, що в новій Раді опиняться «всі свої»?

- Вдруге ми в цей список і не підемо. Але головна проблема із цим «візьмуть/не візьмуть» полягає в тому, що Євромайдан не зміг вирости в нові політичні сили. Нещодавно Олександр Пасхавер в одному з інтерв’ю сказав дуже влучну річ: «У постіндустріального покоління в Україні не з’явилося механізмів приходу до влади». Взяти на себе відповідальність можна лише через побудову таких механізмів.

Якщо говорити термінами футболу, існують умовні команди Порошенка, Тимошенко,  Яценюка, які між собою грають. А ми продовжуємо обурюватися нечесною грою з ложі глядачів.

В ситуації 2014 року було зрозуміло, що аби змінити політику – туди потрібно йти. Але у нас не було ні часу, ні команди, ні ресурсів, ні сприятливих законодавчих умов, ні зрілості аби об’єднатися в єдину силу. Так, була Самопоміч, яка здивувала своїми результатами, але пан Садовий – один з тих, який може “взяти або не взяти” в список.

Після Майдану ми всі, десь 15 людей були разом – Соболєв, Сюмар, Гопко, я, Сергій [Лещенко], Пташник, Шабунін, Гацько, Соколенко... Але жодна з існуючих політичних команд не була готова на таке переливання крови, бо існував ризик втрати контролю за штурвалом. Тоді ми поділилися на колони й пішли просувати зміни.


На інтерв'ю з НВ Заліщук приходить в порваних джинсах, часто використовує англійські оберти
На інтерв'ю з НВ Заліщук приходить в порваних джинсах, часто використовує англійські звороти


- Як ви можете просувати серйозні зміни, якщо вас у БПП троє зі 140?

- Нас більше, ніж троє, по-перше. Є ще Новак і Пинзеник, були Чумак із Фірсовим. Подивіться на ті закони, які ухвалила Рада. Багато в чому нам вдалося формувати антикорупцийний порядок денний, звичайно за умови потужного тиску з боку громадянського суспільства та підтримки західних партнерів. Прийняття закону про державне фінансування політичних партій, і відповідно контроль за політичними грошима, великою мірою залежало від нашої з Сергієм та Мустафою активності у фракції. Відкриття реєстрів, запровадження звітності суддів, багато іншого.

- Вам не здається, що це лише точкові зміни, які не поміняють ситуацію в корені?

- Справді, це точкові зміни й вони повноцінно спрацюють, коли виросте нове коріння. Місія нашого покоління полягає в тому, щоб побудувати нові політичні структури з сильним імунітетом проти старих хронічних хвороб.

Закон про державне фінансування партій та електронні декларації – це потужні механізми, які дозволять виштовхнути з поля застарілі команди, які грають у договірні матчі. Наприклад, як тільки ми почнемо публікувати електроні декларації – виборець набагато ефективніше зможе викривати хабарників і крадіїв бюджету.

Я вже казала вашому журналу, що наразі ми – troublemakers, створювачі проблем, для нинішнього політичного класу, а маємо стати decision makers, відповідальними за рішення.

Нам іноді кажуть – складайте мандат, невже вам там комфортно з корупціонерами? Але я повторюю – нехай складають вони, нехай буде некомфортно їм. З новими законами й інституціями, як НАБУ, НАЗК, антикорупційним прокурором, у нас з’явилися потужні інструменти боротьби, які ми будемо використовувати. Звичайно, вони не проти нас позбутися.

Читайте також: Партія Саакашвілі без Саакашвілі? Що відбувається навколо найочікуванішої політичної сили країни 

- Коли очікувати оголошення про створення нової політсили? Кілька тижнів тому ви казали мені, що умовна «партія Саакашвілі» буде створена до кінця червня.

- Буде, точно буде, й можливо в червні. Не хочу називати дати, хай це покаже логіка подій, ми обговорюємо це ледь не щодня. Але давайте не називати її “умовною” і “партією Саакашвілі”.  Ми говоримо про об’єднання різних політичних та громадських середовищ.

- Звідки впевненість, що ця нова політична сила не буде реінкарнацією існуючих? Чим не підходять Самопоміч, Сила людей чи Демальянс?

- Питання в інструментах, за допомогою яких ми її створюватимемо. По-перше, ми говоримо з людьми, у яких немає мети збереження та примноження капіталів чи захисту від покарання за скелети в шафі. По-друге, нам важливо будувати нові інституції, а не об’єднуватися навколо відомої особи.

У Самопомочі є непогані шанси стати рушієм тих змін, яких ми прагнемо. Але як будувалася партія? Садовий запросив тих самих Гопко, Соболєва, Сироїд та Сотник, які увійшли до тої сили, яку створив та розбудовував львівський мер. Я не знаю, як вони збирали гроші на парламентську кампанію, що вони вважають спільною ідеологічною платформою. Це я без нападок кажу, просто аналізую.

Для мене важлива представленість в парламенті різних політичних платформ. Я б хотіла бути членом загальнонаціональної ліберально-демократичної партії, Самопоміч же – досить консервативна, велику роль відіграє церква, основний їх виборець – із Заходу. Мені б хотілося будувати силу, яка буде мати ядро прихильників у центрі країни, яка запропонує ліберальну ідеологію, спиратиметься на бізнес, де велику роль відіграватиме Київ, прогресивна молодь, прихильники європейського мейнстріму.

Щодо Демальянсу та Сили людей – вірю в майбутнє цих сил, але до вівтаря успіху всім нам треба скласти амбіції. Коли навколо потужної ліберальної політичної сили об’єднаються антикорупційні активісти, відомі журналісти, молоді політики – вся ця енергія помножиться й дасть ефект геометричної прогресії.

Наразі ледь не половина українців розчаровані в тих, кого обрали, й не бачать заміни. Коли вони побачать умовних Лещенка, Заліщук, Найєма, Чумака, Шабуніна, Гацька, Каська, Гопко, Рябчина, Шкрум, Тараса Шевченка, Дмитра Гнапа разом, а не в 4-5 різних проектів, впевнена, що ми зможемо говорити не про 10-12% на виборах, а й матимемо шанси позмагатися за перемогу на виборах.


Лещенко, Заліщук та Найєм сидять поруч в сесійній залі, разом домагаються прийняття антикорупційних законів
Лещенко, Заліщук та Найєм сидять поруч в сесійній залі, разом домагаються прийняття антикорупційних законів


- Це ти окреслила коло тих, хто може приєднатися до майбутньої політичної сили?

- Та ні, це я навмання сказала (сміється). Не переконана, що у всіх з цьго списку є прагенння йти чи залишатися в політиці.

- Ім’я Саакашвілі та Сакварелідзе навіть навмання не згадала. Відмовилися від цієї ідеї? Чи партія не матиме одного лідера?

- Попереджаю, що відповім складно, але так, щоб на цьому більше не спекулювали. В світі відбувається деіконізація структур, функціональність чи зміст стають важливішими за бренд.

Наразі на українському політичному ринку просто немає інших пропозицій, крім старих знайомих брендів. Я не готова йти в партію, де буде один лідер і кнопкодави. Якщо партію створюватиме Саакашвілі, вона й працюватиме як партія Саакашвілі. Блок Юлії Тимошенко не спрацює без Тимошенко, як і Радикальна партія без Ляшка.

Наша мета запропонувати те, чого в політичній екосистемі ще нема. Має з’явитися не лідер, а цінності, змістовні ідеї змін, функціонал та прозорість. Хочете подивиться наші декларації? Будь ласка, ось вам електронний формат. Хочете побачити наші досягнення? Подивіться на закони, які ми розробили, лобіювали та прийняли. Хочете побачити фінанси на кампанію? Ось сайт, на якому ми їх збираємо та звітуємо за кожну гривню.

Щодо персоналій: думаю, що Саакашвілі створюватиме окрему політичну силу.

Читайте за темою: Нове обличчя Верховної ради Світлана Заліщук розкриває секрети впливу у великій політиці

- Як долатимете спротив олігархів та їхніх ЗМІ? Можна скільки завгодно говорити про нові цінності, але скільки проголосує за вас людей з глибинки, якщо умовний 1+1 разом із П’ятим день і ніч розповідатимуть про «брудні оборудки» Лещенка чи Заліщук?

- Для початку ці оборудки треба скреативити. Дискредитація звісно працює, але НАБУ працює більш ефективно.

До того ж все таки Євромайдан багато чого змінив у країні. Одне з головних – забрав монополію на інформацію. Нині медіа – це продовження політичної та олігархічної конкуренції, й вони відіграють дуже значну роль.

Але ми недооцінюємо силу інтернету та неформальних каналів зв’язку. На Українській правді деякі статті збирають по 300 тисяч переглядів, є Громадське ТБ, є Новое Время, є «сарафанне радіо», є окремі програми на різних каналах, де працюють журналісти з хребтом.

- Чого ти особисто прагнеш досягнути до кінця роботи парламенту цього скликання?

- Важлива частина того, що ми як політики з Майдану планували реалізувати – вже зроблено. Зокрема, та ж антикорупційна повістка, яка була розроблена разом з експертами Реанімаційного Пакету Реформ. Це й Національне антикорупційне бюро, і Національна агенція з запобігання корупції, і Антикорупційна прокуратура, і підзвітність та державне фінансування партій.

Надалі top of the top [найбільш пріоритетне] – виборча реформа, обмеження політичної телереклами та справді відкриті списки. Якщо ми цього не зробимо, то мажоритарка, гречка, медіа-підтримка олігархів й надалі буде консервувати нинішню систему.

В політології є такий термін - leapfrog [стрибок жаби], він пояснює, що суспільство може змінюватися не лише через поступову еволюцію. Такий розвиток забере кілька десятиліть, поки ми наздоганятимемо нинішню Польщу, вона піде набагато дальше. Так і будемо вічно когось наздоганяти? Тільки знайшовши своє місце в сучасній економіці й геополітиці, Україна зробити цей стрибок та зможе досягнути відчутного успіху.

До речі, досвід інших країн, які змогли вирватися з інерції “транзитного розвитку”, показує, що лідери цих держав йшли на колосальні особисті жертви. Так, це звучить патетично, але в цій патетиці ховається секрет успіху.

Яка історична місія у Петра Олексійовича? Він повинен спрацювати як політичний меценат, а не інвестор. Треба будувати не власну політичну імперію, а віддати весь свій політичний капітал на побудову незалежних інституцій – ЦВК, Конституційний Суд, Генпрокуратура і так далі. Не ті, які підкоряються йому так чи інакше, а ті, які керуються новими правилами. Чи зможе таким новим правилам підкоритися Кононенко? Навіть якщо він цього захоче – ні.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: