20 вересня 2017, середа

Не зрада, а лишень емоції. Голова Генштабу розказав про помилки командування, що так обурили суспільство

коментувати
Не зрада, а лишень емоції. Голова Генштабу розказав про помилки командування, що так обурили суспільство
Віктор Муженко розказав НВ, навіщо викладав в facebook фото спецназівців, піддаючи ризику їх безпеку, та пояснив, чому його винуватять в саботажі створення Сил спецоперацій

На адресу голови Генерального штабу Віктора Муженка останнім часом лунає чимало питань та докорів. Найгучніша з останніх – публічний конфлікт Генштабу з керівництвом армійського спецназу навколо створення Сил спеціальних операцій (ССО) за участю НАТО. Генштаб і особисто Муженка винуватили у зриві і у саботажі створення ССО. Паралельно спалахнув скандал навколо фотографій армійських спецназівців, які з’явилися на особистій сторінці Муженка у facebook, після чого його звинуватили у свідомому викритті українських військових.

За інформацією НВ, військові НАТО, залучені до навчання українських колег, також критично висловлюються на адресу українського військового керівництва як в питанні створення ССО і непорозуміння навколо полігона для проведення навчань, так і реформи армії в цілому. Американці скаржаться на дефіцит зацікавленості у реформі збоку України, нерозуміння українським військовим керівництвом стандартів НАТО, та на те, що їм відмовляють у доступі до інфраструктури і інформації.

У листопаді невдоволення американців викликало ставлення українських колег до підготовки спільних навчань для Сил спецоперацій: після переговорів між українською та американською сторонами, що тривали рік, за два дні до початку спільних навчань для ССО, Генштаб вирішив змінити місце дислокації навчань. 16 листопада замість 150 українських військових на навчання з’явились 63. Конвой з обладнанням, яке іноземці привезли для тренувань, понад два тижні чекав на українсько-польському кордоні на позитивне рішення про перетин кордону. Навіть перекладачами українська сторона не забезпечила натівських експертів у повній мірі, надавши лише 25 з обіцяних 30.

НВ зустрілося з головою Генштабу та поставило йому питання, які наразі йому адресують.

- Минулого тижня ви виклали на особистій сторінці у facebook фотографії спецназівців. Чому обличчя цих людей не приховали? Багато хто вбачає у цьому ознаки зради.

- Там мала місце технічна помилка. Але всі ті люди, обличчя яких було викладені – це не бійці з передової, це офіцери управління сил спеціальних операцій. Це не ті люди, які безпосередньо виконують спеціальні завдання, а ті, хто знаходиться в Києві, в Генеральному штабі, частково з виїздом, але вони не виконують завдання на лінії зіткнення, тим більше за лінією зіткнення. Так що ніякої загрози для життя і здоров’я цих людей немає абсолютно. Тим більше не стоїть питання зради. Зрада – це кримінальний злочин, і по іншому оцінюється. А все решта називається – емоції.

- Але ви все одно вирішили ці фотографії прибрати…

- Ні, ми не прибирали їх. Будь ласка, ми зараз можемо зайти на сторінку та подивитись на них.

- Чому виник конфлікт навколо Сил спеціальних операцій?

- На жаль, в Україні немає досвіду створення ССО. Тому і зверталися неодноразово [до іноземних партнерів], щоб нам надали радників відповідного рівня, які могли б створити нормативну базу ССО і надати практичну допомогу. Зараз інструктори іноземні навчають наших спецпризначенців. Хоча, наприклад, з тією складовою ССО, яка стосується проведення інформаційно-психологічних операцій, у нас виникають певні проблеми з ефективністю діяльності тих військових частин, які повинні цим займатись.

Чому питання навколо ССО мало такий резонанс, набуло такого розголосу та вийшло в публічну площину? Була певна проблема, вірніше непорозуміння в питанні місця підготовки наших військовослужбовців. Це було пов’язано з неготовністю заявленого полігону у Хмельницькому. Коли мені доповіли після роботи робочої групи, що ні матеріальна база, ні умови харчування не відповідають вимогам, мною було прийнято рішення запропонувати американській стороні [яка була одним з організаторів цих навчань] перенести цю підготовку у Міжнародний центр миротворчості та безпеки на Яворівському полігоні, який сертифікований та відповідає всім вимогам.

Але виходячи з того, що американська сторона вже спланувала свою підготовку в Хмельницькому і виклала своє заперечення щодо переїзду, я прийняв рішення повернутись до того навчального варіанту, який був оговорений відповідною двосторонньою угодою.

- Але самі американці готували своє перебування у Хмельницькому, тому і вважали що там все підготовлено…

- Так, вони організували своє перебування, проживання у Хмельницькому. Під час занять харчуються вони з нашими військовослужбовцями на базі однієї з частин. До речі, військовослужбовці тієї частини повинні були перейти в те місце, яке не було обладнано або набагато гірше обладнано та пристосовано для харчування. Так що, давши можливість займатись військовослужбовцям підрозділів спеціального призначення, ми трошки потіснили інших військовослужбовці. Це, мабуть, теж не зовсім справедливо. Але є як є.

- А в чому була  непідготовленість Хмельницького полігону? Американці ж спочатку робили на нього ставку, тому що вважали що він зручний для них та зможе на відміну від Яворівського полігону дати можливість тренуватись окремо від інших видів військ. Це були питання безпеки.

- У нас достатньо великий Яворівський полігон, і він забезпечує проживання в різних місцях. Там потужна навчально-матеріальна база, щоб організувати навчання таким чином, щоб не пересікались підрозділи.

Дійсно, іноземні інструктори організували своє проживання, перебування, завезли матеріальні засоби у Хмельницький і тут, можливо, вже була наша вина в тому, що ми пізно їм запропонували змінити місце підготовки. Але відповідні посадові особи, а саме полковник Кривоніс [начальник управління сил спеціальних операцій Сергій Кривоніс], не справився з завданням. Це була його персональна відповідальність і рівень його організаторської роботи.

- Питання самої концепції створення ССО. Вам не здається, що вона занадто довго розроблялась?

- Я впевнений, що вона розроблялась дуже і дуже довго. Завдання щодо розробки концепції було визначено ще у кінці минулого року. Займалось цим управління сил спецоперацій. На жаль, на жовтень місяць такої концепції не було представлено в прийнятному для нас вигляді. Як по формі самого документу, так і щодо його змісту. Протягом цього часу з’являлись якісь альтернативні концепції, ініціативи якихось волонтерських груп, до яких, мабуть, мали відношення наші військовослужбовці. Ці концепції з Генеральним штабом, Міністерством оборони не погоджувались.

Я можу навести приклад. Коли я перебував в Брюсселі 29 жовтня на засіданні військового комітету ЄС, ми спілкувалися з головою військового комітету НАТО, і він запропонував у листопаді провести комітет, де розглянути питання створення ССО в Україні. І повідомив,  що в них вже є певна концепція. Я цю концепцію не бачив і не зрозумів, як вона могла потрапити в штаб-квартиру НАТО, оминаючи Генеральний штаб України і Міністерство Оборони, оминаючи наших представників військових при штаб-квартирі НАТО. Я заперечив, сказав що розберусь, що це за концепція, і що ми представимо свою концепцію пізніше.

Я свого часу попереджував начальника управління сил спеціальних операцій [полковника Кривоноса] про те, щоб вони завершили підготовку не тільки концепції, а і проекти відповідних законів для того, щоб створити законодавчу базу для ССО. Але вони не впоралися. Від них були певні напрацювання, але вони ні за змістом, ні за формою не відповідали нормативним документам такого рівня.

- Це питання було у вас на контролі? Ви кажете, що винні виконавці, але ж підготовка концепції була довгою. Ви могли на кожному з етапів її прискорювати, з’ясовувати, в якому стані розробка.

- Ми час від часу дивились, відправили на правову експертизу юристам. І вони повертали її знову і знову.

Сьогодні вже є концепція,  розроблена робочою групою. Я думаю, цього тижня вона матиме завершений вигляд і буде направлена в Міністерство оборони на погодження. Це буде вже концептуальний документ. До цього процесу залучаються радники із країн-партнерів.

- Ви до цієї робочої групи залучили пана Кривоноса?

- Ні, він не залучений. Залучені інші офіцери, у тому числі з підрозділів спеціального призначення. Ми зараз розширили формат робочої групи: залучили командирів військових частин спецпризначення, з частин, які повинні займатись інформаційно-психологічними операціями.

- Чому ви не залучили до робочої групи Кривоноса?

- В нього було завдання, з яким він не справився. Я так розумію, що він не зміг підібрати тих людей, які б змогли напрацювати цей базовий документ.

У нас є необхідність посилювати кадрами вже ту структуру, яка буде створена – командування ССО. Це повинні бути офіцери з бойовим досвідом, які самі знають, як організовувати ці процеси, які знають як виконувати такі завдання, які мають здібності організаторські і відповідне перспективне бачення.

Нині в управлінні ССО, на жаль, є тільки півтора десятки з великою натяжкою тих, хто мав відношення до спецназу.

Офіцерам, які не увійдуть в командування ССО, будуть запропоновані посади в інших підрозділах, виходячи з їхньої освіти та досвіду.

- Ви взагалі задоволені діями армійського спецназу за ці останні два роки? Вас вважають лобістом аеромобільних сил. А яке ваше ставлення до спецназу?

- Я не можу бути лобістом чи десантників, чи піхоти, чи танкістів, тому що всі вони є складовою збройних сил і всі виконують завдання згідно своїх призначень. Хоча я вважаю, ми дійсно створили потужні військово-мобільні десантні війська. У нас у ВДВ потужні бригади і досвідчене керівництво.

Щодо спецназу. На зустрічі на тому тижні ми згадали зі спецназівцями новітню історію спецназу, починаючи з 2014 року, провели аналіз усіх успішних і не завжди успішних операцій спецназу. Був ряд вдалих операцій. Це і перші бої по відбиттю нападу і знищенню бойовиків в Донецькому аеропорту 26 травня. Також можемо вести мову про успішні бої в червні 2014 року, коли ми звільнили Красний Лиман, Ямпіль, вийшли на Миколаївку і закрили Слов’янськ. Це і успішне утримання аеродрому в Краматорську, Артемівську.

Крім того були проведені ряд операцій при створенні прикордонного угруповання, коли ми здійснили блокування ділянок держкордону. Групи спецназу там діяли згідно зі своїм прямим призначенням. Це Дяково, Дмитріївка, Бірюково,Червонопартизанськ, Ізваріно. Також це і евакуація льотного складу в районі Латишево. Є, на жаль, і неуспішний, провальний вихід групи, повторний, в район того ж Латишева, коли загинули 14 спецназівців.

Є успішна операція в районі Попасної, коли було знищено верхівку бандформування і кілька десятків бойовиків, але, на жаль, і ми самі зазнали втрат.

Це і вихід спецназівців у Слов’янськ, який був заблокований, а потім залишений бойовиками. Спецназівці туди зайшли першими.

Ми можемо серед прикладів назвати вихід однієї з груп у період боїв за Іловайськ. Коли один з військовослужбовців спецназу вийшов на місце базування російського угруповання, дав відповідні координати і туди було завдано потужного удару. Там були знищені і військовослужбовці російської армії і навіть вищий командний склад: там була оперативна група ГРУ РФ. Ця операція не мала публічного розголосу, але вона була.

Я можу багато перераховувати.

- Пройшло більше місяця після надзвичайної ситуації у Сватовому, де були вибухи військових складів, де було знищено багато боєприпасів української армії. Когось було покарано? Що це було – халатність, диверсія?

- На жаль, конкретна причина вибухів так і не названа. Були свідчення, що там була ракета, була пожежа, але причини цієї пожежі так ніхто назвати і не зміг. Там мала місце і халатність деяких посадових осіб – що стосується розміщення, системи охорони. Розслідування закінчено, є відповідні пропозиції про накладення найжорсткіших стягнень – від звільнення до пониження в посадах та кримінальної відповідальності. Найближчим часом такий наказ буде підписаний, і тоді можна буде вести мову про конкретних осіб і конкретне покарання.

- Останнє питання. Коли комітет парламенту з питань національної безпеки і оборони неодноразово розглядав питання і Іловайська, і Дебальцевого, вас запрошували на комітет, але ви не приходили. Чому ви не приходили на запрошення депутатів?

- Вони запрошували, але виходячи з наявного часу та порядку денного, я вирішую, чи є можливість така, чи немає. Це перше.

А друге. Минулої середи я запросив депутатів ВР, членів комітету з питань національної безпеки і оборони, у Генеральний штаб, провів брифінг по стану і перспективах розвитку ЗСУ,  проблемних питаннях і шляхах подолання. Відповів на усі питання, які вони ставили. Розмова тривала близько трьох годин. Було дев’ять людей з комітету на чолі з головою комітету Сергієм Пашинським, а також віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд.

Я, до речі, неодноразово запрошував у Генштаб депутатів, щоб відповісти на всі питання, які в них виникають, та пояснити ту чи іншу ситуацію. Навіть пропонував провести виїзне засідання комітету де-небудь в зоні АТО.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: