19 серпня 2017, субота

Не хочу підживлювати маразматичну систему своєю присутністю. Реформатор з команди Абромавичуса - про відставку та саботаж реформ

коментувати
Не хочу підживлювати маразматичну систему своєю присутністю. Реформатор з команди Абромавичуса - про відставку та саботаж реформ
Фото: Олександр Медвєдєв
Чому йдуть з Кабміну останні реформатори, яких туди привів екс-міністр Айварас Абромавичус, розповідає Юлія Клименко, яка залишила міністерство цього тижня

Випускниця Києво-Могилянської академії Юлія Клименко, перш ніж прийти до Кабміну, працювала керівником у кількох великих інвестиційних та девелоперських проектах та керувала торговим відділом Фондової біржі ПФТС.

Прийти на державну службу Клименко умовив Айварас Абромавичус. 8 квітня 2015 року Клименко призначили заступником міністра економічного розвитку й торгівлі. В уряді вона відповідала за дерегуляцію, кадрову політику та розвиток малого та середнього бізнесу.

Минулого тижня Клименко розказала НВ, що йде у відставку. Після неї в міністерстві залишаться троє членів команди реформаторів Абромавичуса – Юлія Ковалів, Максим Нефьодов та Наталія Микольська. Втім, Клименко сумнівається, що вони будуть працювати у 2017-му.

- Ви – член так званої реформаторської команди Абромавичуса, який пішов з уряду ще на початку лютого. Тоді й ви, й всі інші заступники міністра заявили про відставки, але станом на початок липня я спілкуюся з вами в Кабміні. Чому передумали?

- Ні, не передумала.  Мій останній робочий день в міністерстві вже 7 липня 2016 року.

Я прийшла до уряду в квітні 2015 року з приватного сектору, щоб стати частиною команди Айвараса Абромавичуса. Тоді я визначила для себе держслужбу як волонтерський проект на 12 місяців. Пройшло 14, тож мій час тут скінчився і потрібно рухатись далі. Після призначення пана Кубіва, ми домовились з ним, що я дещо завершу особисто, дещо передам новим людям без зупинки важливих реформ та процесів.

- Втомилися волонтерити чи не змогли досягнути поставлених цілей?

- Звичайно, що волонтерство теж має свої межі та справа не в цьому. Коли пішов Айварас, то я прийняла цілком виважене рішення, про що відкрито повідомила. Залишитись трохи довше мене змусило те, що парламент не одразу прийняв відставку Айвараса, а потім новий міністр входив в курс справ і не можна було просто кинути все це й піти.

Тепер настав час повертатися до приватного сектору та громадської роботи у вільний час.

- Що з офісом дерегуляції, який обіцяв Абромавичус? Наскільки успішно він працює та чи залишиться при новому міністрі?

- Він створений і працює. Спочатку він працював за гроші Уряду Канади та Світового банку, зараз офіс перейшов під опіку Євросоюзу. Це незалежна та неурядова організація,  тож їм ніхто не заважає працювати. За час існування вони вже чимало зробили. Вони обрали для себе 5 ключових сфер та сконцентрувались на них, аналізують регуляторні акти, пишуть законопроекти чи допомагають міністерствам/депутатам в написанні. Результативність була б більш помітною, якби в Верховній Раді швидше розглядались ці законопроекти.

Насправді дуже важко говорити в Україні про розумну та ефективну регуляцію, коли нардепи голосують 4-6 повних днів на місяць. Що можна встигнути за цей час? В країні треба переглянути як мінімум 10 тисяч регуляторних актів. Скільки треба працювати парламенту, щоб очистити регуляторне поле?

Безумовно, є й інші важливі питання – оборона, освіта, охорона здоров’я, але необхідно приймати закони для запуску економіки. Без економіки нічого не буде.

- Наскільки це вдалося за той рік, що ви тут?

- Найважливіше те, що вдалося стабілізувати макроекономічну ситуацію та початок важливих реформ. Під час війни та хронічної нестачі грошей на все – це надважливо. Ну, не було ж у нас голодних бунтів, попри значне просідання економіки? Не можна недооцінювати цей здобуток попереднього уряду.

- Власне, крім макроекономічної стабілізації експерти інших здобутків в економіці за два роки після Майдану не бачать. Замість справжнього зростання, нам прогнозують 2-3% росту найближчі 10-15 років. Чи можна було якось по-іншому вирулити ситуацію? Чи залишається ще вікно можливостей дати старт для відчутного росту економіці?

- Вирулити по-іншому можна завжди. Нам досить часто наводять приклад Грузії щодо запуску економіки. Але Грузії вдалося зробити реформи швидко, бо невелика президентська республіка, де одна людина з невеликою командою, скориставшись вікном можливостей, перезапустила економіку та здійснила надважливі реформи, які встигли пройти точку неповернення до старого, не зважаючи на зміну політичних сил.

У нас – парламентсько-президентська форма правління. Для зміни будь-яких процесів необхідна згода всіх гілок влади. Так, вікно можливостей для більш радикальних реформ залишається. Один уряд цього не зробить. Для цього має бути згода Кабміну, Парламенту та Адміністрації президента.


В оточенні нового міністра економіки залишається все менше реформаторів. Відсьогодні серед них не буде й Юлії Клименко
В оточенні нового міністра економіки залишається все менше реформаторів. Відсьогодні серед них не буде й Юлії Клименко


Читайте також: Система живуча, це мутант. Що вигадують чиновники заради грошей, розповідає заступниця міністра економіки Юлія Клименко

- Коли ви кажете про пенсіонерів та видатки на війну – ви чомусь не згадуєте держпідприємства, які щороку забирають з держбюджету більше, ніж ми витрачаємо на війну! Що вдалося зробити за рік в цьому напрямку?

- Для тої ж самої податкової реформи, якщо ви збираєтеся знизити податки в два-три рази – треба подумати, як здійснити соціальні виплати майже 12 мільйонів населення, в той час як 5% бюджету країни з’їдає війна проти російського агресора.

Ми відібрали нових керівників для 16 найбільших підприємств України, таких як Укрзалізниця, Укрпошта, Електротяжмаш. Призначені не всі з них через різні обставини як то блокування у суді різними групами, які лобіюють своїх людей на підприємства. Подивиться, скільки результатів конкурсів оскаржено в судах і ми не можемо нічого зробити, поки не буде остаточного рішення. А воно може бути через 12 місяців, через 24, через 36. Весь цей час в компаніях залишається статус-кво: або тимчасово виконуючий обов’язки, або старий директор.

Я скажу більше: багато контрактів директорів менших держкомпаній підписані до 2017 -2020-го й єдиною умовою дострокового звільнення може бути, скажімо, збитковість підприємства.

- Так вони ж всі збиткові?

- Хто вам це сказав? Вони можуть заплатити один мільйон гривень податків з мільярда гривень обороту та показати два мільйони прибутку.

- Можете перелічити великі держкомпанії, де вдалося замінити керівництво, а де процес зайшов у глухий кут?

- Конкурси проводилися на керівників Укрпошти, Укрзалізниці, Укрспирт, Укренерго, Центренерго, Укргазбанк, Укрнафта, Укргазвидобування та інших. Загалом, вибрано 16 нових директорів, 9 з яких вже призначені, інші або очікують на призначення або заблоковані. Це якщо мова про директорів великих ДП, є велика кількість маленьких підприємств, де нам вдалося змінити керівників.

До речі, вам відомо, що для призначення нового директора держпідприємства потрібна згода губернатора області, де розташоване підприємство? Якщо Електротяжмаш розташований у Харкові, без згоди губернатора ви не можете винести постанову про призначення нового директора на Кабмін.

Зараз, наприклад, триває процедура підготовки конкурсу на посаду керівника підприємства Укрхімтрансаміак. Три тижні тому нам вдалося звільнити одіозного керівника Віктора Бондика.  Це була дуже довга історія, маю надію, що вона матиме happy end.

- Можете конкретизувати свої головні досягнення за понад рік роботи в міністерстві?

- Перше – це реформа самого міністерства економіки. Ми зробили функціональний аналіз міністерства, змінили структуру таким чином, що департаменти одне одного не дублюють, а люди не бігають, аби отримати 20 погоджень тільки в середині міністерства. Тепер – це дієва структура, яка здатна робити політику у своїх сферах та виконувати поточні завдання. Не знаю, наскільки вистачить цього запасу міцності, оскільки люди працюють на дуже низькі зарплати, в довгій перспективі це працювати не буде.

Друге – це закладення інституціональних підвалин для реформ в економіці, таких як реформа державних закупівель, корпоративного управління в ДП, дерегуляції тощо.

Трете – це запуск в Україні низки європейських програм з розвитку малого та середнього бізнесу. При існуючих умовах кредитування та доступу до фінансових ресурсів – МСБ особливо важко отримати гроші на розвиток. Ми приєдналися до програми Європейського Союзу COSME, яка має 2,3 млрд євро бюджету до 2020 року. Загалом в ній дуже багато компонентів, Україна має доступ до 25 підпрограм, які класифіковано за трьома напрямками: полегшення виходу на зовнішні ринки, поліпшення умов для конкурентоспроможності, формування культури ведення бізнесу. Один з найважливіших інструментів COSME – це величезна європейська мережа підприємств EEN [Enterprise Europe Network]. Україна вже мала до неї доступ та зараз долучилась в повному обсязі.  Тут вже є конкретні історії успіху: українські бізнесмени знаходили партнерів або інвестиції, виходили на нові ринки.

Українці повинні бути конкурентними в цих програмах. За кошти європейців треба боротися. Ніхто вам 2,3 млрд євро просто так не дасть. Для цього треба як мінімум знати англійську мову, відслідковувати всі можливості, які з`являються, подаватися на програми та гранти.

Ще один важливий результат – це запуск проекту з відкриття 15 регіональних центрів розвитку малого та середнього бізнесу. Цей проект створено за підтримки ЄС та ЄБРР, які   5 років фінансуватимуть ці центри. Ось туди бізнесмени зможуть прийти та дізнатися про програми, отримати консультації щодо можливостей кредитування, грантів, різних державних та недержавних програм. Такі центри вже працюють в Києві та Львові, незабаром відкриються в Харкові та Одесі.


17 березня 2016 року Клименко була серед молодих політиків, з яких тепер формується оновлений Демальянс. Проте, сама екс-замміністра тепер туди не збирається
17 березня 2016 року Клименко була серед молодих політиків, з яких тепер формується оновлений Демальянс. Проте сама екс-замміністра в нову партію поки не збирається


Читайте за темою: «Мене вже просили про податкові пільги, я всім відмовив». Екс-міністр фінансів Словаччини прописує українській економіці жорсткий масаж

- Щоб ви назвали головними провалами в своїй роботі?

- Дерегуляція могла б йти швидшими темпами, якщо б це залежало лише від нас. За час проведення дерегуляції нам вдалось скасувати понад 100 регуляторних бар’єрів, однак ця цифра могла б бути у декілька разів більшою, якби ми не були заручниками довгого кола погоджень та популізму.

Якщо чесно, то я не могла собі уявити, що в Кабміні настільки довгі процедури погоджень. Мені доводилося погоджувати проекти документів по 5-7 місяців! І це при тому, що я приходила в Мінекономіки при наявності політичного консенсусу щодо проведення реформ. 

- Чи змінилася атмосфера в Кабміні, коли його очолив Володимир Гройсман?

- Прем’єр-міністр не може одноосібно змінити роботу Кабміну. Це комплексна реформа, яка потребує і прийняття змін до законів. Єдине, що може швидко змінити Кабмін – це змінити регламент роботи уряду, аби пришвидшити проходження погоджень рішень. Наразі цим займається міністр Кабміну Олександр Саєнко.

Як панувала в цьому будинку атмосфера Радянського союзу, так вона панує й досі. Середній вік працівників Мінекономіки – 55 років, 70% з них - жінки. На жаль в уряд не влилося багато свіжої крові, яка потрібна для активних реформ. Привабливість держслужби для молоді абсолютно відсутня, більше того – вона викликає негатив і відразу. Ось це й має бути головним завданням для попередніх та поточного урядів, бо інакше ми потрапляємо у зачароване коло.

Коли Айварас запрошував мене на держслужбу, то казав: «Ми вже домовилися з європейцями, вони готові платити пристойні зарплати реформаторам, буде реформа державного управління, реформа Кабміну, спрощення процедури прийняття рішень». Так от ми тільки пару тижнів тому затвердили стратегію цієї реформи, а ще треба її виконати для того, щоб отримати європейські кошти.

Європейці не дадуть нам ніяких грошей, поки ми не зробимо заплановані у стратегії реформи. Та й взагалі, хто нам дасть кошти під старий апарат? Я йшла сюди робити ці зміни, але наразі темпи цих змін настільки повільні, що я не готова чекати десять років, аби досягнути відчутних результатів.

Не хочу підживлювати маразматичну систему своєю присутністю й маю сумніви, що більшість молодих людей, яких сюди завів Абромавичус, будуть працювати у 2017 році.

Не можна тримати якісного спеціаліста з досвідом на зарплаті в 8-9 тисяч гривень/місяць, не може у заступника Міністра зарплата бути нижчою за 50-70 тис грн, такого апріорі не може бути. Коли людина працює по14 годин на день і має величезну відповідальність, то вона має точно знати чим завтра буде годувати дітей. В іншому випадку система примушує вас або красти, або піти.

Якщо ми не змінимо систему управління – у нас залишаться старі кадри. В цьому будинку залишаються люди, які працювали й на Януковича, і на Ющенка, і навіть на Кучму! Так, ми тотально оновили кадри нашого міністерства, але це не стійкий процес при наявності застарілої системи.

- Логіка відповідей каже, що ваша робота весь час була обмежена політичними факторами. Не хочете після відставки з уряду спробувати зайти з політичної сторони?

- Поки я не впевнена, що наші громадяни готові віддавати свої голоси за щось нове. Це може стати даремним витрачанням зусиль. Можливо, через 5-10 років, коли покоління українців знов оновиться – суспільство дозріє до справжніх глибоких змін.

Я була спостерігачем на одній виборчій дільниці в Київської області й наочно бачила, як люди голосували за гречку й за 200 гривень. У мене немає ілюзій стосовно того, що тепер вони всі підуть й проголосують за нові партії чи молодих людей. Хотілося б, але на мою думку таких людей набереться максимум 5-10%. Єдина надія на суттєве оновлення парламенту – це прийняття нового виборчого законодавства, але я не думаю, що в цьому скликанні буде воля для його прийняття.

Читайте також: Вимагаємо змін. Українські реформатори поширили відкриту заяву на адресу президента і прем'єра

- Готові долучитися до партії, куди увійшов ваш колега по міністерству Максим Нефьодов?

- Я дивлюся на абсолютно всі політичні сили. Час від часу я отримую від них пропозиції. Всі, хто прийшов на держслужбу з бізнесу, за ці рік-півтора отримали достатній досвід в тому, як функціонує система та як її можна змінити.

Я не готова долучатися до політичної сили, дії якої обмежаться з’їздом, кількома слоганами та 1% на виборах. Проблема всіх нових партій полягає в тому, що вони топчуться на одному виборчому полі і не готові консолідуватися. Тож цілком вірогідно, що вони будуть боротись за одних і тих самих виборців і розтягнуть їх по одному відсотку, а до Ради пройдуть старі політичні сили, як це вже 10 років тому.

На даний момент у мене немає політичних амбіцій і я не хочу бути держслужбовцем в найближчі 5-7 років. Вважаю, що робота в приватному секторі паралельно з якимось громадськими організаціями – найбільш оптимальний варіант.

- Ваша логіка дедалі більш цинічна. Ви взагалі вірити в успішне майбутнє України?

- Я працюю в міністерстві економіки, тому реалістично чи певною мірою цинічно вірю в цифри. Абсолютно впевнена в успішному майбутньому України, оскільки сама країна має величезні природні ресурси, фантастичний людський капітал, геополітичні переваги та інше. Ми приречені бути успішними, якщо будемо міняти політичну еліту й позбудемося радянського синдрому меншовартості та рабства. Україна ніколи не була і не буде failed state як де-які хочуть це представити, в Україні є failed political elite, яка повинна змінитися та дати дорогу молодим та незалежним,.

Для такої великої країни як наша – це неможливо за рік, чи за три. Це важка праця, яка забере мінімум 5-7 років.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: