23 лютого 2017, четвер

Не банківська справа. Як стартапи намагаються завоювати фінансовий ринок

коментувати
Технологічні стартапи намагаються скласти конкуренцію банкам на ринку, де традиційно домінують ті, в той час як українці продовжують звикати користуватися онлайн-інструментами для реалізації своїх фінансових рішень

Технологічні стартапи намагаються скласти конкуренцію банкам на ринку, де традиційно домінують ті, в той час як українці продовжують звикати користуватися онлайн-інструментами для реалізації своїх фінансових рішень

Українські стартапи активно заходять на фінансовий ринок, надаючи кредити і послуги онлайн-платежів. Банки кажуть, що серйозної конкуренції поки не відчувають

Стів Шварцман, голова гігантської американської фінансової корпорації Blackstone, зізнався на останньому форумі в Давосі: «Моя політика заробляння грошей – зайти у всі ніші, куди не може зайти регульований банк». Така ж логіка керує фінансово-технологічними стартапами – fintech startups – які хочуть заробляти гроші в галузі, де традиційно домінували банки.

Фінтех-індустрія в Україні сконцентрована на онлайн-платежах, хоча окремі гравці мають сміливість займатись онлайн-кредитуванням. Це відрізняється від західного финтеха, де стартапи активно заходять саме на ринок кредитування, пропонуючи і споживчі кредити, і освітні, і іпотеку.

Банки зарегульовані і набагато менш рухливі порівняно зі стартапами, що допомагає останнім розвиватися швидкими темпами.

Складна простота: онлайн-платежі

Конкурувати в онлайн-платежі з банками стартапам складно. При формуванні ринку вони переманювали клієнтів за рахунок більш низьких транзакційних ставок, але коли перша хвиля попиту на фінансові послуги стартапів пройшла, ставки вирівнялися. Для прикладу, сервіс Portmone.com за переказ грошей з картки на картку бере 1%+5 грн. Стільки ж коштують послуги EasyPay. Ощадбанк аналогічну послугу надає на платформі Portmone і бере ті ж гроші. Приватбанк проведе операцію за 1%. Так що звертатися до стартапів з метою економії сенсу немає.

Фінтех-стартапи беруть приклад з IT-компаній в небажанні розкривати свої фінансові показники. Схеми податкової оптимізації і ризик здатися в непривабливому світлі перед можливим інвестором закривають роти керівникам стартапів. Ігор Горін, директор Portmone, повідомив НВ, що оборот сервісу в 2015-му зріс у три рази і склав 8,2 млрд грн. Виток інфляції, яка перевищила 40%, помножила в минулому році гривневі показники багатьох компаній. Горін на підставі наведених цифр називає свою компанію найбільшим учасником ринку онлайн-платежів, однак перевірити цю цифру складно.

Стартап MobiPay ще більш потайний. Він просуває на ринку мобільні гаманці, у які можна вшити всі види карток – банківські, дисконтні. Але наскільки це вигідний бізнес, його засновник Юрій Чайка розповідати відмовився. Ясно одне: для роботи на цьому ринку потрібна команда програмістів, здатних розробляти потрібні технологічні рішення, а це підвищує операційні витрати.

Директор платіжного сервісу Monexy Тарас Кришталь зізнається: стартап останні три роки збитковий, але вже близький до самоокупності. Оборот операцій в 2015-м склав 1,6 млрд грн - це відображення діяльності 370 тис. користувачів та більше 300 інтернет-торговців. «На даний момент я не бачу цікавих гравців [у сегменті фінтех], які щось у банків можуть відкусити або посунути їх, - каже Кришталь. - В будь-якому разі, це [фінансова технологія] буде реалізовано на базі банку. В нашій країні інакше не можна. Питання тільки в тому, з яким банком це можна зробити». Вихід на ринок онлайн-платежів не прост ще і через те, що потрібно узгодити питання з Національним банком та домовитися з одним з банків, щоб той став емітентом електронних грошей.

У банках до спроб стартапів відвоювати собі місце на фінансовому ринку через продаж послуги онлайн-платежів ставляться скептично. «Платежі – це транзакції, тобто найпростіший вид банківського бізнесу. Це логістика грошей, а не управління ризиками, - коментує Олександр Витязь, заступник голови правління Приватбанку. – Управління ризиками – це математика і досвід. У тих, хто сьогодні робить фінтех, з математикою туговато і досвіду тим більше немає».

Мистецтво вдало позичити

З Витязем готовий посперечатися Дмитро Богодухов, директор фінтех-стартапу CardService, який займається кредитуванням – бізнесом, пов'язаним з оцінкою ризиків. CardService випускає карти для торгових мереж, однак крім знижкової складової на таких картках є кредитний ліміт – до 30 тис. грн. Кредити короткі, до шести місяців, і коштують 60% в рік. При цьому магазин щомісяця перераховує 2,5% від загальної вартості проданих у кредит товарів CardService. Тут робиться ставка на те, що клієнт, який прийшов в магазин, клюне на можливість швидко і без зайвих проблем оформити кредит на місці, отримавши ще й знижкову карту. Тому що якщо взяти ставку за кредитом, то вона програє банківським пропозиціям – Сбербанк Росії готовий кредитувати споживачів під 45%, така ж ставка діє по флагманській кредитній картці Райффайзен Банку Аваль.

При цьому, якщо банки кредитують за рахунок залучених депозитів, то CardService – власним капіталом і грошима українських інвесторів, яким цікавий такий бізнес. Працюючи на ринку кредитування з грудня, CardService поки не вийшов у прибуток, але очікує вийти в плюс за підсумками березня. Плюсом є те, що стартап, на відміну від банків, не зобов'язаний формувати резерви під видані кредити. Але і залучати вклади не може.

Що стосується оцінки ризиків, то ключовий розрахунок CardService простий: в дорогу приватну клініку або автосервіс йдуть клієнти з елітного сегмента, ймовірність неплатоспроможності яких мінімальна. «Ми отримуємо топових клієнтів, яких кредитуємо за максимальними ставками при мінімальних витратах», - розповідає Богодухів.

CardService будувався як незалежний бізнес, не з метою подальшого продажу профільному інвесторові, продовжує він. «Хочемо продовжувати працювати в технологічному сегменті кредитування, не хочеться зв'язуватися з кіосками, кешем, інкасацією», - зізнається керівник стартапу. Тримати штат програмістів, на відміну від гравців сегменту онлайн-платежів, не потрібно, але потрібні колектори. Операційні витрати зростають за рахунок необхідності замовляти рекламу для залучення трафіку на свої онлайн-ресурси.

У розмові з НВ Богодухів кілька разів підкреслює, що користуватися послугами фінтех-стартапів – просто модно. Навіть апелює до культури хіпстерів. Кав'ярні Starbucks, і таксі Uber – всі починають «для хіпстерів», продовжує його думку Ганна Вахітова, викладач Київської школи економіки. «Це не означає, що далі цього вузького кола не вирватися», - говорить вона. Якщо хіпстеру ближче стартапи, а не консервативні банки, то на цьому теж можна заробляти.

Виручити до зарплати

На Заході банки не подобаються не тільки хіпстерам, але й іншим людям після кризи 2007-2009 років, коли вони шаленими темпами нав'язували споживачам іпотеку, не піклуючись про ризики, а потім перепродували сумнівні іпотечні зобов'язання на вторинному ринку як високоякісні активи. Багато з таких розчарованих людей звертаються до фінтех-стартапів.

Західні фінтех-стартапи активно допомагають позичальникам знайти своїх кредиторів. Припустимо, вам потрібні гроші, ви заходите на сайт, розміщуєте заявку, а інша людина її бачить і готова надати вам потрібну суму під відсоток. Це називається peer-to-peer lending. В Україні цей сегмент розвинений погано. Чайка з MobiPay каже, що українські розробники косо дивляться на нерозвинений внутрішній ринок і роблять подібні речі для зовнішніх ринків. Так, український стартап LendingStar працює на ринку peer-to-peer lending Малайзії.

Глава Укрсоцбанку Тамара Савощенко пояснює, що для успішної роботи цієї моделі потрібна система ефективного захисту прав кредиторів. В Україні не багато ризикнуть позичати свої гроші в інтернеті людям, про яких вони практично нічого не знають. До того ж неясно, як буде реагувати український суд на спроби стягнути щось з боржника, який здійснив позику онлайн. Та й відсутність бази кредитних історій не дозволяє об'єктивно оцінювати надійність позичальників. У США, приміром, існують агентства, які рейтингують охочих позичити гроші та інвестори можуть оцінити свої ризики.

В сегмент peer-to-peer lending ризикнув зайти Приватбанк, пропонуючи надавати на своєму майданчику гроші в борг під ставку, що на 5 відсоткових пунктів перевищує депозитну – тобто під 28%. Для порівняння, у Великобританії, відомому лідері фінтех-індустрії, при депозитних ставках на рівні 3-5% платформи peer-to-peer lending пропонують прибутковість 3,4%-7,1%. Цілком вигідно. Позичивши гроші позичальнику на такій платформі, можна заробити вдвічі більше, ніж розмістивши гроші на депозиті в банку. У цьому світлі ставка Приватбанку за аналогічною пропозицією виглядає значно скромніше.

У цьому бізнесі багато що не врегульовано на законодавчому рівні, додає Савощенко з Укрсоцбанку. Приватбанк, на її думку, безумовно ризикує.

В самому Приватбанку бачать більший ризик для себе в іншому – в конкуренції з платіжною системою Visa. «Класичний банкінг вбивають не фінтех-стартапи і навіть не біткоін. Це вже робить Visa», - стверджує заступник голови банку Витязь. У майбутньому, за його припущенням, Visa переманить до себе банківських клієнтів і буде в обхід випускати віртуальні картки, які і стануть домінувати на ринку.

Глава офісу Visa в Україні Дмитро Крепак намагається обійти гострі кути в дискусії про зростаючу конкуренцію на фінансовому ринку. Він вірить у співпрацю банків з фінтех-стартапами, а Visa їм нібито буде тільки допомагати – наприклад, наданням своєї платформи для генерування рішень для peer-to-peer lending.

Простору для технологічного прогресу багато. В Україну так поки і не прийшов існуючий на Заході фінансовий сервіс, що дозволяє в режимі онлайн зв'язати всі свої кредитні зобов'язання в єдиний кредит, рефінансувати його за більш низькою ставкою і виплачувати за максимально простому графіком.

Є й інші напрямки фінтеху. Олександр Подопригора разом з братом керує в Дніпропетровську стартапом M2Epro, який почав з розробок онлайн-платформ для торгівлі валютою та обліку товарів на складі, орієнтуючись на західних замовників. У стартап вклав гроші eBay, великий американський електронний торговий майданчик. В активі M2Epro розробка програмного забезпечення, яке дозволяє продавцям одночасно торгувати на онлайн-платформах - Amazon, eBay, Rakuten. M2Epro вперше за свою восьмирічну історію готується вийти в прибуток. Працювати без прибутку Подопригорі дозволяв надійний тил - він також працює інвестиційним банкіром в іспанській Grupo Santander.

Чи накинуть інвестори оком на український фінтех

Доки найуспішнішим сценарієм розвитку технологічних стартапів в Україні був їх продаж великим західним компаніям – Google придбав Viewdle з його технологією розпізнавання зображень, Snapchat поглинув Looksery, здатний змінювати відео в режимі реального часу. Чи цікаві західним інвесторам українські фінтех-стартапи?

Голова британського фонду прямих інвестицій EMF Capital Partners Пітер Ловас розповідає НВ, що готовий вкладати гроші в технологічне вдосконалення фінансових сервісів, але тільки якщо гравці, які пропонують ці рішення, знаходяться на ринку не менше 5 років і чітко можуть показати свої плани щодо виходу на прибуток. Фонд вже інвестував в український фінансовий сектор, вклавши гроші в страхову компанію Talisman.

«Приймати на себе ризик, пов'язаний з стартаперством, вимагає іншого інвестиційного підходу та інших умінь, яких у нас зараз немає, - пояснює Ловас. – Але як тільки стартап зростає і досягає більш пізнього етапу розвитку, ми готові розглядати можливість інвестицій у нього, щоб профінансувати зростання бізнес-моделі, яка вже довела себе». З урахуванням того, що на ринках фінтех-стартапам пробитися складніше, у інвесторів з'являється додаткова обережність.

Традиційні банки на пенсію не збирається

Що стосується розвинених ринків, то вони переживають справжній бум фінансових технологій. За даними ірландської консалтингової компанії Accenture, інвестиції в фінансово-технологічні розробки в 2014-м виросли в три рази – до $12,2 млрд. Більш свіжої статистики в компанії не наводять. Правда, ці гроші пішли не тільки стартапам, адже традиційні банки теж дуже активно витрачаються на технології. ValueWalk, американський портал фінансових новин з прицілом на технології, говорить про $7,6 млрд вкладень в фінтех-стартапи в 2015-му проти $4,7 млрд в 2014-му.

Втім, банки намагаються запевнити, що їм нема чого боятися – як тільки на ринку з'явиться цікаве фінансово-технологічне рішення, вони самі ж його і куплять. Чи розроблять аналогічне. «Я б не недооцінював здатність банків займатися інноваціями, - каже Ловас з EMF Capital Partners. – У них є сильні бренди і дуже значні фінансові ресурси, щоб це робити. Всі великі міжнародні банки активно інвестують в фінтех, щоб йти в ногу з часом».

Джеймі Даймон, голова легенди американського банкінгу JP Morgan Chase – сам спокій, коли розмова заходить про фінтех. «Є певні речі, які все одно не зміняться. Компаніям потрібен капітал, запозичення, поради, валютні операції, деривативи, - говорить він в інтерв'ю Bloomberg. – Фізособам потрібні будуть кредити на купівлю авто, іпотека, щось схоже на депозит, можливість пересилати гроші іншим людям». Так що банкам буде чим займатися. Та й оборот готівки комусь же треба обслуговувати.

Але все ж від уколу в бік фінтех-стартапів Даймон не втримався. «Хто буде їх кредитором останньої інстанції в разі кризи?» - запитує він. Отримувати підтримку від центробанку стартапи не зможуть.

Українські банки ще більш спокійні, оскільки країна явно відстає від західних економік в темпі інновацій. Технологічним стартапам складно буде відкусити у банків частину їх бізнесу. «Україні до більшості таких нововведень, як до Китаю пішки, - підкреслює Вахітова з Київської школи економіки. – Поки що і пенсію значна кількість людей отримує на пошті, і комуналку платять у касу. Навіть в Києві». Але прогрес є, визнає експерт. Чимало споживачів вже освоїли інтернет-банкінг.

Поки що фінтех-стартапи залишаються орієнтованими на невеликих клієнтів, в той час як великі корпорації, не схильні ризикувати, продовжують звертатися до традиційних банків. Однак за рахунок конкуренції в ціні та зручності послуг стартапери можуть змусити банки зробити свої продукти більш дешевими і якісними для клієнтів. І це немало.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: