10 грудня 2016, субота

Наталія Радіна, головред Хартії'97, пояснює справжні мотиви зняття європейських санкцій з Білорусі

Наталія Радіна, головред Хартії'97, пояснює справжні мотиви зняття європейських санкцій з Білорусі
Наталія Радіна, головред Хартії'97, найбільшого опозиційного видання Білорусі, пояснює справжні мотиви зняття європейських санкцій зі своєї країни і згадує місяці в катівнях білоруського КДБ

Журналіст Наталя Радіна — яскрава особистість у білоруської опозиції. Вона очолює Хартію'97, найпопулярніше незалежне інтернет-видання у своїй країні, за кількістю читачів порівнянне з лідерами українського новинного інтернету. Воно відоме жорсткою критикою президента Олександра Лукашенка і вимогами демократизації Білорусі, а також глибоких системних реформ її економіки. На думку Радіної та її команди, і те, і інше з Лукашенком несумісне.

Активістку білоруської опозиції Радіну не раз заарештовували, били за участь у протестах в Мінську. А в 2010 році вона навіть провела кілька місяців у в'язниці КДБ, про що тепер згадує з жахом.

Щоб не опинитися за ґратами на триваліший час, Радіна вирішила тікати. Вона отримала політичний притулок в Литві, а потім переїхала до Польщі, звідки зараз редагує Хартію.

У 2010 році журналістка була номінована провідною британською правозахисною організацією Індекс цензури на премію Свобода слова. З того часу стала знаменитістю, яку поважають за безкомпромісну позицію. І за це ж критикують: Радіна бачить світ виключно в чорно-білих тонах.

Вирішивши не чекати особистої зустрічі з нею в Польщі чи Україні, НВ запропонувало Радіній поспілкуватися по скайпу. На що вона легко погодилася.

 

5 запитань Наталії Радіній:
  

— Ваше найбільше досягнення?
— Кинула палити.

— Ваш найбільший провал?
— Я не мислю категоріями провалів. Все, що не відбувається, відбувається на краще.

— Чим ви пересуваєтеся містом?
— Пішки.

— Остання прочитана книга, яка справила на вас враження?
— Книга Андрія Саннікова Білоруська Американка, або Вибори при диктатурі.

— Кому ви не подали б руки?
— Негіднику.

 

— Хочу почати з теми, яка у всіх на слуху. Не так давно ЄС частково зняв з Білорусі економічні і візові санкції. Що це означає для країни?

— Це означає повторно наступити на ті самі граблі. Тому що кожен раз, коли Євросоюз знімає санкції з режиму Лукашенка, це закінчується трагічно для білоруської демократичної опозиції. Я нагадаю, що у нас була схожа ситуація в 2009-2010 роках напередодні президентських виборів. Тоді Євросоюз також розморозив відносини з Лукашенком, йому були видані європейські кредити. Закінчилося все жорстким розгоном масової мирної демонстрації проти фальсифікації підсумків виборів у 2010 році. Ми тоді ледве не увійшли у Книгу рекордів Гіннеса, тому що були заарештовані практично всі незалежні кандидати, які брали участь у тих виборах, і ключові члени їхніх штабів: у в'язницях виявилося більше 700 осіб.

Для мене особисто і для Хартії це був страшний час, оскільки як раз в період так званої лібералізації в 2010 році був убитий засновник сайту Хартії Олег Бебенін. Влада заявила, що це самогубство, хоча була низка доказів зворотного. Європа тоді заплющила очі на цей злочин, щоб не заважати так званому діалогу.

Протести можуть спалахнути в будь-який момент

— Брюссель заявив, що побачив дрейф Білорусі в бік Європи. Чи вірите ви в те, що можливе включення Мінська в орбіту Євросоюзу і віддалення його від Москви?

— Немає ніякого дрейфу в бік Європи. Є просто цинічний розрахунок. Сьогодні Лукашенко гостро потребує [західних] кредитів, оскільки економічна ситуація в Білорусі катастрофічна. Росія, яка веде війну з Україною та Сирією, не в змозі утримувати режим Лукашенка так, як вона його утримувала протягом останніх 22 років. Все, що сьогодні відбувається,— це таке театралізоване шоу з боку Лукашенка, яке йому необхідне, щоб отримати гроші.

Заяви європейців, які кажуть, що зняттям санкцій вони нібито намагаються перетягнути Лукашенка на бік Євросоюзу, просто смішні. Цілком очевидно, що ніякі це не геополітичні інтереси, ніякої стратегії і тактики в європейців у цьому відношенні немає.

Це звичайний економічний розрахунок з їхнього боку. Тому що сьогодні Білорусь — це контрабандний хаб. Через неї в обхід санкцій йдуть у Росію ешелони європейських товарів під виглядом білоруських: польські яблука, норвезька риба тощо. Точно так само [через Білорусь], я впевнена, йдуть товари в Росію з України та назад. Лукашенко сьогодні наживається на корупційних контрабандних схемах, і для цього він сьогодні так потрібен європейським бізнесменам.

— Чи змінився якимось чином політичний фон останнім часом?

— На перший, поверхневий погляд, репресій стало менше, але потрібно розуміти, що за п'ять років до цього Лукашенко вичистив все політичне поле, починаючи політиками і закінчуючи правозахисниками та журналістами. У грудні 2010 року був переломний момент — відбувся перехід до тотальної диктатури. Через те, що проводилися арешти, обшуки, людей примушували підписувати папери про співпрацю з КДБ, шантажували, загрожували їхнім сім'ям, політична активність у Білорусі знизилася. Але завжди знаходяться люди, які продовжують боротьбу.

— За що зараз у Білорусі можуть кинути за ґрати?

— За що завгодно. Я нагадаю, що в Білорусі були викрадені і вбиті колишній міністр внутрішніх справ Юрій Захаренко, який відмовився виконувати злочинні накази Лукашенка, колишній віце-спікер Верховної ради, екс-голова Центрвиборчкому Віктор Гончар. З бізнесменів — Анатолій Красовський, який фінансово підтримував опозицію. Вбиті неугодні журналісти Дмитро Завадський, Олег Бебенін, Вероніка Черкасова, які писали чесні і об'єктивні матеріали, які проводили розслідування. Це злочинний режим, ви повинні це розуміти.

  


СВОБОДА: Когда Наталья Радина вышла на свободу после двух месяцев, проведенных в застенках белорусского КГБ, ее встречали друзья и единомышленники
СВОБОДА: Коли Наталя Радіна вийшла на свободу після двох місяців, проведених в катівнях білоруського КДБ, її зустрічали друзі та однодумці


 
— Рейтинг Лукашенка, як і раніше, високий?

— Всі розмови про високий рейтинг Лукашенка — брехня. Взагалі, соціологія при диктатурі — це нонсенс. Потрібно враховувати величезний фактор страху. Як проводять опитування? Приходить до людей додому і запитують: "Здрастуйте, ми проводимо соціологічне опитування, скажіть, будь ласка, ви підтримуєте Лукашенка?" Що відповість людина? Скаже "так", тому що їй страшно, тому що вона розуміє, що можуть прийти і за нею. Можуть виключити з університету, звільнити з роботи — мало хто приходить. Про рейтинг Лукашенка говорять інші цифри. Сьогодні в Білорусі лише співробітників міліції, не рахуючи спецслужб, у сім разів більше, ніж було при СРСР. Можете собі уявити, наскільки контрольоване це суспільство?

— Як ви оцінюєте перспективи режиму?

— Лукашенко йде до свого логічного кінця, як і будь-яка диктатура, яка існує за рахунок більшої диктатури. А велика диктатура — сьогодні Росія. Думаю, приречені обидва — і Путін, і Лукашенко. Тому що економіка не дозволить їм правити довго.

— Чи можливий у Білорусі Майдан?

— Протести можуть спалахнути в будь-який момент. Подивіться, що відбувається: знищення підприємців як класу, масові звільнення людей на підприємствах, різке падіння зарплат, шалена інфляція, зростання цін, величезне безробіття. Паралельно влада ухвалює абсолютно дикі укази. Наприклад, вводиться податок на інтернет-покупки, обмежується імпорт. Навіть олігархів вже заарештовують при спробі вивести капітал і втекти з Білорусі.

— Чи вірите ви у можливість безкровної зміни влади в Білорусі?

— Для цього люди в уряді Білорусі повинні зрозуміти, що проливати кров народу за шкуру одного диктатора — злочин. Але в таке віриться насилу, тому що диктатура в Білорусі існує 22 роки, і, звісно, сьогодні в структурах влади здебільшого люди, які навряд чи здатні на якийсь номенклатурний переворот. Це, зазвичай, дуже лояльні до режиму Лукашенка чиновники, на яких є компромат. Всі ці роки щодо білоруських чиновників і бізнесменів застосовують репресії, навіть більш масові, ніж проти опозиції. Політв'язні, виходячи з в'язниць, розповідають про те, що третина контингенту білоруських в'язниць — це бізнесмени та чиновники.

— Ви самі два місяці провели в СІЗО КДБ. Яка там ситуація?

— Лукашенко тоді віддав наказ про фактичне свавілля щодо в'язнів совісті в тюрмах. Чоловіків заковували в наручники, тримали голими на холоді під час обшуків, примушували годинами стояти на розтяжці. Мене утримували в камері без туалету. В туалет виводили один разів протягом 4-6 годин і тільки вдень. Я просто перестала пити воду, і це викликало в результаті серйозні проблеми зі здоров'ям.

У мене не було спального місця, мені доводилося спати — це була зима, холод — на дерев'яних дошках на підлозі. Вода в камері була тільки холодна, їжі дуже мало, передачі обмежені.

Шантажували. Мені особисто начальник в'язниці казав, що я отримаю за редагування сайту Хартії п'ять років мінімум, і вони зроблять все, щоб, коли я вийду звідти, не змогла народити дітей.

Допити проходили навіть вночі і майже завжди без адвоката. Залишитися з адвокатом наодинці навіть на п'ять хвилин було неможливо.

Пам'ятаю, коли мені вдалося втекти з Білорусі, я приїхала у Вільнюс та відвідала Музей геноциду, розташований у колишній тюрмі КДБ Литовської РСР. І коли я спустилася в цю в'язницю — вона в підвалі розміщується, не витримала і почала плакати. Я навіть не очікувала, що у мене буде така реакція — ця в'язниця виявилася дуже схожою на ту, що існує в Білорусі: абсолютно ті самі стіни, нари, ґрати, коридори. Тільки у Литві це музей, а в Білорусі — діюча в'язниця.

 

Матеріал опубліковано в НВ №11 від 25 березня 2016 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: