4 грудня 2016, неділя

Напередодні парламентських виборів Грузія розгублена — 60% населення не знає, за кого голосувати

Напередодні парламентських виборів Грузія розгублена — 60% населення не знає, за кого голосувати
Громадяни незадоволені погіршенням рівня життя при нинішній владі, хоча і повернення реформаторів Міхеїла Саакашвілі теж не хочуть

У квітні 2012‑го, коли до чергових виборів у грузинський парламент залишалося півроку, місцевий мільярдер Бідзіна Іванішвілі заснував партію Грузинська мрія. Найбагатша людина країни ідеально розрахувала час для появи нової політсили. До того ж у суспільстві вже накопичилася втома і незадоволеність тодішнім президентом Міхеїлом Саакашвілі та його командою — навіть міжнародні експерти до того часу заговорили про авторитаризм грузинського лідера.

Тому восени 2012‑го 55% виборців проголосували за нову партію. Серед тих, хто вибрав партію Іванішвілі, був Гіоргі Цірамуа з Тбілісі. Сьогодні цей керівник IT-проектів компанії Toyota Caucasus так пояснює свій вибір чотири роки тому: його не стільки привертали щедрі обіцянки Мрії на кшталт високих соціальних стандартів або низьких тарифів на комунальні послуги, скільки бажання появи нових людей у владі.

Вибори 2012‑го вперше в історії незалежної Грузії забезпечили мирну зміну керівних еліт. Утім, це досягнення так і залишилося єдиним на рахунку в нинішньої влади, одностайно відзначають аналітики. Зате промахів називають безліч. Команда Іванішвілі хоч і не дала задній хід більшої частини реформ, сміливо проведених попередниками, однак призупинила практично всі великі інфраструктурні проекти, які почали ті, а всі "зайві" бюджетні гроші кинула на соціальні програми.

Зміна державного курсу не могло не позначитися на економіці, а отже, на гаманцях простих громадян: лише за 2015 рік національна валюта — ларі — подешевшала до долара на 26%, а зростання ВВП істотно сповільнилося. Найсвіжішим ударом по іміджу Мрії стала відстрочка безвізового режиму з Євросоюзом на невизначений термін.

Багато робиться не так, але Америка і Німеччина теж не так швидко будувалися 
Арчіл, 
водій таксі

Тому Цірамуа не думає зберігати вірність партії Іванішвілі на майбутніх виборах, призначених на осінь 2016‑го. Зі своїми уподобаннями він поки не визначився — всі претенденти на місця в парламенті, мовляв, давно у владі і не викликають у нього довіри.

За чотири місяці до виборів подібні сумніви терзають переважну більшість жителів Грузії. Дані опитування, проведеного американським Національним інститутом з міжнародних питань, зафіксували рекордний рівень розгубленості серед населення. Зі своїми вподобаннями не визначилися 61% опитаних.

При цьому головні опозиційні партії мають критично низький рівень підтримки. За керівну Грузинську мрію, представники якої займають сьогодні президентське і прем'єрське крісла, готові проголосувати лише 15% опитаних. Друге місце в рейтингу в Єдиного національного руху (ЄНР) Саакашвілі. Опозиціонерів підтримують 13% потенційних виборців.

Подолати 5‑відсотковий бар'єр здатна ще одна партія — Вільні демократи. За них проголосували б 6% грузинів.

“Основна війна розгорнеться між прихильниками Іванішвілі та Саакашвілі,— прогнозує політолог Торніке Шарашенідзе хід виборчої кампанії.— Нам загрожує поляризація суспільства".

 

Відлуння реформ

У вечері буднього дня Будинок юстиції, що розташувався на березі річки Кури в центрі Тбілісі, гуде, немов вулик. Сотні людей нескінченним потоком входять і виходять з цього футуристичного будинку, побудованого 2012 року за проектом італійського архітектора Массіміліано Фуксаса. Рухомий рядок повідомляє: за сьогодні відвідувачі уклали тут 158 шлюбів, зареєстрували 403 новонароджених і заснували 311 нових компаній.

Це місце — яскраве нагадування про реформи епохи Саакашвілі. Тут за лічені хвилини можна скористатися будь-яким з 400 сервісів, заради яких раніше доводилося вистоювати багатогодинну чергу, та ще й платити хабар.

Про ідею "єдиного вікна" у Грузії заговорили в 2005‑му. Відтоді в містах країни з'явилося півтора десятка установ, що працюють таким чином. Середній час обслуговування в будь-якому з них не перевищує шести хвилин, двері відчинені до останнього клієнта сім днів на тиждень.

— Працювати тут престижно? — запитую у менеджера Будинку юстиції Сосо Мачаідзе.

— Так,— самовдоволено посміхається він.

Для того щоб влаштуватися сюди на роботу, він пройшов суворий конкурсний відбір, а потім спеціальний тренінг. Зате тут, за грузинським мірками, непогано платять: мінімальна ставка складає $300, при цьому середня зарплата в країні — $380.

Конкурентна для Грузії оплата праці чиновників, а також повністю автоматизована система з оформлення та видачі документів дозволили викорінити корупцію — у минулому незмінний атрибут бюрократичних процедур. Безперечними досягненнями команди Саакашвілі його співвітчизники, з якими вдалося поспілкуватися НВ, вважають електрифікацію країни і реформовану поліцію.

 

ЩО ДУМАЮТЬ ЗМІ: Ніно Накашидзе з популярного каналу Руставі 2 
впевнена, що засновник керівної партії Бідзіна Іванішвілі 
не розуміє нинішніх настроїв співгромадян

 

Зміни торкнулися і системи освіти. Міша — так тут називають екс-президента — запровадив єдиний іспит для випускників, за результатами якого абітурієнтів зараховують до ВНЗ, що позбавило від хабарництва освіту.

При Саакашвілі ВВП на душу населення потроївся, досягнувши до 2012‑го $3,5 тис. Цей рік став також останнім, коли зростання економіки склало істотні 6,4%.

“Реформи — болючий процес і завжди палиця на два кінці,— міркує Ніно Накашидзе, яка керує зв'язками з громадськістю найбільш рейтингового грузинського каналу Руставі 2.— Трохи перегнеш, і отримаєш непопулярність серед населення".

Спектр нинішніх емоцій щодо Саакашвілі політолог Шарашенідзе позначає так: від легкої неприязні до ненависті. Імідж політика в очах співгромадян скотився вниз, коли наприкінці його президентства відео тортур ув'язнених у в'язницях стало надбанням громадськості. До того ж при Саакашвілі суттєво зросла кількість ув'язнених — з 9,7 тис. на початку його правління до 24,1 тис. наприкінці другого терміну — за рахунок викритих у корупції громадян і кримінальних авторитетів.

“Саакашвілі зачистив простір навколо себе,— вважає Шарашенідзе.— І той вакуум, який утворився, заповнив собою Іванішвілі".

 

Цар гори

Президентський палац у Тбілісі підноситься над історичним центром міста на лівому березі річки Кури. Інтернаціональна команда архітекторів побудувала будинок з ініціативи Саакашвілі в 2009‑му.

На протилежному березі річки височіє розкішна резиденція Іванішвілі, статки якого авторитетне видання Forbes оцінює в $5,2 млрд. Сучасну будівлю зі скляним фасадом звів на його замовлення японський архітектор Сіна Такамацу. Будинок розташований вище, ніж президентський палац, і його видно з будь-якої точки міста.

Ця архітектурна дуель точно відображає нинішні політичні розклади в країні. Внаслідок реформ, проведених Саакашвілі, президент позбувся багатьох повноважень, які закріплені тепер за прем'єром. Утім, обидві керівні посади займають сьогодні члени Грузинської мрії Іванішвілі.

Сам він покинув пост прем'єра восени 2013‑го. Утім, кожен в країні впевнений, що саме Іванішвілі керує всіма процесами в державі.

"Коли Іванішвілі займав пост прем'єр-міністра, було набагато простіше — тоді все хоча б називалося своїми іменами",— говорить Георгій Лапхерашвілі, керівник департаменту новин Руставі-2. Нинішню ситуацію журналіст називає неформальним правлінням, коли всіма процесами керує одна людина зі своєї резиденції на горі Таборі.

Чотири роки під керуванням Грузинської мрії опитані НВ експерти одностайно називають періодом застою. Змінивши Саакашвілі, вони не підхопили його реформи і не запустили власні. Серед досягнень "мрійників" згадують лише загальне державне медстрахування. Його може отримати кожен, якщо він не був застрахований у приватній компанії. Втім, реформувати медицину почав ще Саакашвілі.

— Я вам одну річ скажу: раніше, щоб вирізати апендицит, потрібно було заплатити багато грошей. Тепер платить держава,— міркує водій Арчіл, що називає себе прихильником Мрії.

— Ви ж розумієте, що це навантаження на бюджет?

— Поживемо — побачимо,— філософськи налаштований таксист.

Втім, економіка вже постраждала від щедрості уряду, який поставив на неї непідйомний тягар соціальних програм. Наприклад, заради фінансування медреформи влада згорнула низку інфраструктурних проектів, запланованих при Саакашвілі.

Саба Кікнадзе, керівник мережі турагентств Georgian Hospitality Group, згадує один з яскравих проектів колишнього президента — флагманський порт в Анаклії, навколо якого малоо вирости сучасне місто Лазіка. Незадовго до закінчення свого правління Саакшвілі вже знайшов інвесторів, готових витратити $6 млрд на це місто майбутнього. А Іванішвілі, прийшовши до влади, назвав затію божевіллям.

Втім, тепер, напередодні виборів, він повернувся до цього задуму і навіть провів конкурс на будівництво глибоководного порту. За його підсумками головним інвестором проекту вартістю $2,5 млрд стане російський мільярдер грузинського походження Тимур Карчава. Роботи планують почати в кінці року.

“У цього уряду була команда і було бачення,— нарікає Кікнадзе.— За часів Саакашвілі передбачали попит, і ми досі отримуємо від цього вигоду. Зараз пропозиція йде за попитом".

  


ВЛАСТЬ: Бидзина Иванишвили сосредоточил в своих руках всю власть в стране. На газетном фото — Иванишвили и его соратник, президент Грузии Георгий Маргвелашвили
ВЛАДА: Бідзіна Іванішвілі зосередив у своїх руках всю владу в країні. На газетному фото — Іванішвілі та його соратник, президент Грузії Георгій Маргвелашвілі


  

Туманні перспективи

У передвиборчу кампанію-2016 Грузія вступила з високим рівнем невдоволення владою. Згідно з опитуванням американського Національного інституту з міжнародних питань, лише 20% населення вважає, що країна рухається у правильному напрямку. Серед решти 80% половина не бачить якихось змін, ще половина вважає, що країна змінюється в гірший бік.

При цьому 42% опитаних впевнені, що за останні чотири роки вони збідніли. Поліпшення добробуту відчули лише 10% жителів Грузії.

"Багато робиться не так, але Америка і Німеччина теж не так швидко будувалися",— міркує водій Арчіл. Втім, подібні йому оптимісти в країні тепер у меншості.

Стрімке падіння підтримки влади експерти пояснюють двома факторами. По-перше, Іванішвілі роздав занадто багато обіцянок, які не зміг би виконати. А по‑друге, за роки у владі Грузинська мрія розсварилася з колегами по коаліції. Як наслідок, тепер багато партій готові об'єднуватися проти "мрійників".

Типовими для нинішньої влади Цірамуа вважає недалекоглядність і низький рівень професіоналізму. Він обурюється, згадуючи про колишніх акторів або спортсменів, які прийшли у владу, серед інших натякаючи на екс-футболіста, а нині міністра енергетики Грузії Каху Каладзе.

"Підтримка Іванішвілі перш за все грунтується на грошах — у нього їх достатньо, щоб купувати політиків чи журналістів",— говорить Шарашенідзе.

Втім, політика "мрійника" вже відбилася на гаманцях громадян, тому керівній партії не варто розраховувати на зростання підтримки виборців. А ось у опозиційного ЄНР є шанси отримати ще кілька відсотків голосів.

Як би там не було, передвиборчі баталії між партіями зведуться до перекидання відповідальності один на одного, прогнозують експерти. А тим часом суспільство чекає на нових лідерів. Хоча аналітики констатують: поки нових сміливців, готових поборотися за владу, на політичному горизонті немає.

“Найбільша проблема Іванішвілі в тому, що він не розуміє, чому люди перестали його любити і поважати,— каже Лапхерашвілі.— Та сама проблема була в останні роки у владі Саакашвілі".


  

 

Матеріал опублікований в НВ №22 від 17 червня 2016 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: