21 листопада 2017, вівторок

Ми живемо думками про те, щоб повернутися. Гендиректор ФК Шахтар розповів НВ про долю "гірників"

Ми живемо думками про те, щоб повернутися. Гендиректор ФК Шахтар розповів НВ про долю
Генеральний директор Шахтаря Сергій Палкін розповідає про надії, образи і перемоги свого клубу, який до війни був футбольною легендою Донбасу, а тепер був змушений його залишити

До останнього часу футбольний клуб "Шахтар", який належить мільярдерові Рінату Ахметову, вважався найдорожчим в країні. Вкладені в нього мільйони окупалися спортивними досягненнями і всенародною любов'ю. У передвоєнному 2013-му ігри Шахтаря стали найбільш відвідуваними серед клубів Східної та Центральної Європи. Крім того, в той останній мирний сезон гірники реалізували 27 тис. річних абонементів — нечуваний результат для всього східноєвропейського футболу.

Війна внесла свої корективи, перетворивши Шахтар з найсильнішого клубу України, володаря кубка УЄФА (2009 рік), який п'ять разів поспіль тріумфально вигравав національний чемпіонат, у команду-переселенця.

Шахтарю довелося змінити звичний стадіон Донбас Арена, побудований для нього спеціально Ахметовим, на Арену Львів. Менеджмент клубу тепер знаходиться в Полтаві та Києві.

Тим часом Шахтар б'є рекорди з продажу своїх гравців — влітку клуб вигідно продав двох лідерів: бразильців Дугласа Косту в мюнхенську Баварію (у 2010-му був придбаний за €6,5 млн) і Луїса Адріано в італійський Мілан (у 2007-му його придбали за €3 млн) — за €30 млн і €8 млн відповідно.

Адже ми своїм переїздом об'єднали країну, розумієте? Шахтар показав усім, що команда з Донецька може грати у Львові. Для нас це був дуже важливий крок

В цей непростий для клубу момент НВ зустрічається з Сергієм Палкіним, його генеральним директором, який займає цю посаду десять років. Інтерв'ю проходить у київському готелі Opera, де топ-менеджери Шахтаря розмістилися в кількох номерах.

У Палкіна кабінет в крихітній кімнатці з дуже невідповідним для штаб-квартири футбольного клубу інтер'єром — стіни в пастельних тонах, картини з зображенням балерин. Втім, танцівниці не позбавляють його спортивного оптимізму: переживши період адаптації, Шахтар знову почав вигравати — спочатку Суперкубок України в матчі зі своїм головним суперником київським Динамо. А пару тижнів тому в кваліфікаційному матчі Ліги чемпіонів донецький клуб обіграв віце-чемпіонів Туреччини — команду Фенербахче.

— Штаб-квартира Шахтаря в готелі виглядає як щось непостійне. Плануєте залишатися в Києві?

— Коли ми переїхали в Київ, то розраховували, що це буде ненадовго. Спочатку навіть працювали прямо в лобі готелю. Потім стало ясно, що все затягується, так що тепер тулимося по п'ять-шість директорів в одному номері.

Ми живемо думками про те, щоб повернутися. Інакше все втрачає сенс. Клуб не може існувати незрозуміло де. У Донецьку залишилася база, і ми її підтримуємо. Там як і раніше працюють люди — не стільки, як раніше, звичайно, але всі об'єкти у відмінному стані.

— Свого часу у стадіон Донбас Арена було вкладено $400 млн. Ці інвестиції окупилися?

— Ні. Футбол в Україні не є прибутковим — країна дуже бідна. Нам не вдається навіть окупати витрати клубу, не кажучи вже про Донбас Арену.

— А може, справа в тому, що власники витрачають занадто багато на утримання клубів? На купівлю гравців, наприклад?

— Давайте уявимо, що не будуть купувати...

— Будуть виховувати своїх футболістів. У вас легіонерів більше, ніж в інших клубах...

— А хіба ми не виховуємо своїх футболістів? Наші хлопці з дитячої академії Шахтар вже потрапили у фінал юнацької Ліги чемпіонів. Збірна теж на 60-70% складається з наших футболістів. А в недавній грі з "Фенербахче" [28 липня Шахтар переміг з рахунком 3:0] на полі було вісім українських футболістів, з них четверо — наші вихованці.

Просто ви не зможете досягти висот у футболі, якщо в команді грають лише українці. Коли ви оперуєте усім світом — це зовсім інший результат.

— Зараз ви взяли курс на українізацію команди. Це означає, що не будете купувати нових гравців?

— Сьогодні не час робити інвестиції в іноземних футболістів. У нас інші проблеми — нефутбольні... Тому ми обходимося своїми гравцями.

— Не ображає те, як у Львові команду зустріли вболівальники? Адже з трибун кричали: "Шахта, геть зі Львова!"

— Так, нормально нас зустріли. Просто у Львові традиційно вболівають за Динамо і Дніпро. І ось це ще як ображає! Виходить, ми граємо домашню гру, а нас не підтримують. Якби ми грали на Донбас Арені, навряд чи у нас би хтось виграв. З іншого боку, ми розуміємо, що ці крики і гасла — провокація, яку влаштували сили, незадоволені нашою присутністю в місті. Нормальні вболівальники до цього ставляться зовсім по-іншому.

Крім того, Донецьк і Львів — це ж непримиренні суперники у футболі. Адже ми своїм переїздом об'єднали країну, розумієте? Шахтар показав всім, що команда з Донецька може грати у Львові. Для нас це був дуже важливий крок, особливо в той момент — у розпал конфлікту.

— Преса пише, що у вас розгорається конфлікт з Федерацією футболу України (ФФУ). Буквально після кожної гри ви подаєте скарги. Це пов'язано з приходом нового голови Андрія Павелка?

— (Довга пауза.) У нас немає питань з приводу того, працювати чи не працювати з федерацією. Просто зараз вони ставлять нам перепони з розгляду карток. Наприклад, задовольнили скаргу щодо Ярмоленка, а нам — ні [ФФУ скасувала жовту картку для лідера Динамо Андрія Ярмоленка. Шахтар також подавав клопотання про скасування карток, але безрезультатно].

— Ви вважаєте, що у ФФУ різний підхід до вас та інших клубів?

— Зрозуміло, в якого клубу зараз привілеї. Ми добиваємося, щоб ФФУ якомога менше впливала на діяльність клубів, а її рішення приймалися не в ручному режимі, а на основі норм ФІФА та УЄФА. Підходи до всіх повинні бути однаковими.

Ми віримо, що Павелку вдасться зробити щось хороше. Але як довго чекати? Адже у федерації є багато іншої роботи. Головне — розвивати масовий футбол. Цей спорт може жити тоді, коли молоді пацани будуть не за комп'ютером сидіти, а грати у футбол. Тоді почне щось змінюватися. А сьогодні цього немає.

— А чи є у федерації гроші на масовий футбол?

— Так, звичайно. Якщо поритися в її фінансових потоках, то можна знайти гроші на дуже багато стадіонів. Навіть УЄФА давав їм рекомендації зробити свої фінанси відкритими. Щоб люди бачили, скільки ви заробляєте, а скільки витрачаєте. Зараз там все через офшори проводиться. Але ж це футбольне господарство країни, а не приватна контора.

— Не можу не запитати про Руслана Мармазова, колишнього прес-секретаря Шахтаря, який звільнився, заявивши, що "не підтримує фашистський режим в Україні". Його точку зору поділяють у клубі?

— Ми ж тут не граємо в політику. І кого він буде підтримувати, це його особиста справа. Ми завжди виступали за те, щоб футбол не був заполітизованим. Давайте будемо підтримувати команди, але поза політикою. Коли на стадіоні сидить майже 50 тис. осіб, у частини з них одні політичні погляди, а в іншої — інакші. Досить кинути сірник — і станеться пожежа.

— До чого може призвести політизація футболу?

— Ні до чого хорошого. Ми не хочемо провокацій або того, щоб люди, які підтримують якусь ідею, стали через це менше на футбол ходити. Нікому не потрібні напівпорожні стадіони.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: