5 грудня 2016, понеділок

Ми 23 роки нічого не робили. Яніка Мерило, радник мера Львова, розповіла, коли Україна стане "електронною"

коментувати
Ми 23 роки нічого не робили. Яніка Мерило, радник мера Львова, розповіла, коли Україна стане
Чому Естонія 15 років запроваджувала електронний уряд, чому це – швидко і чому електронний уряд досі не запустили в Україні, НВ розповіла Яніка Мерило

- Де зараз працює Яніка Мерило?

- У робочий час я найбільше займаюся Львовом, але фізично я десь між Львовом і Харковом та деякими іншими містами. А ще скоро буду часто у Дніпропетровську й іноді в Миколаєві. Також, звісно, Київ, де беру участь у різних форматах створення електронного уряду на національному рівні.

- У Дніпропетровську теж будете працювати над електронним урядом для міста?

- Дніпропетровськ – одне з найбільш просунутих міст в Україні у сфері електронного уряду, але ніде ще не створено 100% електронний світ, тому роботи багато. Зараз якраз розглядаємо і вибираємо з мером Борисом Філатовим, який з мого досвіду був би найкорисніший у сфері електронного уряду, інвестицій та розвитку IT. Але з Філатовим це не нова ініціатива, ми розмовляли з ним про створення електронного уряду і міста вперше, напевно, ще більше року тому.

Також допомагаю Кам'янець-Подільському та Київській області. Намагаюся допомагати тим, у кого є воля і у кого світорозуміння і цінності збігаються з моїми.

- У вас громадянство Естонії. Вам пропонували його змінити на українське? Чи думали ви про це? Адже маючи громадянство, ви б могли очолити державну структуру і мати владний інструмент для втілення своїх ідей.

- Сьогодні я більш ефективна не при одному держоргані, а співпрацюючи з багатьма. Якщо виникне розуміння, що я можу більше допомагати Україні, маючи українське громадянство, я готова. Я по-любому наполовину українка. Але я не політик і поки нікуди не збираюся балотуватися.

- А вам пропонували взагалі? Наприклад, люди з команди президента?

- Пропонували посади, для яких треба було б змінювати громадянство, але я не відчувала, що ці посади дадуть мені більше можливості втілити електронні реформи. Вони, скоріше, обмежували б мене. Для радника або реформатора важливий результат, а з яким паспортом він зроблений, не принципово.

Але так, я дуже добре працюю і з командою президента.

- Радник від слова "радити". А для виконання завжди потрібна команда. Як ви з цим впоралися, наприклад, у тому ж Львові? Ви приїхали з якоюсь програмою, показали її Садовому? Хто став її виконавцем?

- Мер Андрій Садовий запросив і сказав, що його мета – стовідсотковий електронний уряд. І в нього є політична воля для цього. Виконавці волі – це його команда. Це керівник IT Львова, це керівник адміністрації мера. Звісно, і моя команда працює...

Ось мер Садовий відразу сказав, що від нього – повна підтримка, і його хвилює лише, що потрібно, щоб показати результати. І це дуже спростило мені роботу. Ми періодично зустрічаємося. Зустрічі короткі, але ефективні. Ми пропонуємо, а мер каже "підходить" або "не підходить", "робіть" або "не робіть" і ми працюємо разом – його команда і моя.

- У вас є своя команда?

- Так. Я працюю над проектами у шести міністерствах, п'яти містах. При цьому в різних містах різні програми – у Львові електронний уряд, у Харкові соціальні програми, в Дніпропетровську підприємництво та інвестиції. Це все неможливо зробити одній. Добрий менеджер створює сильну команду, а не намагається все робити сам.

- Що вже створено для Львова?

- Пілотували перші реальні електронні послуги та технологію БанкID з ПриватБанком, потім приєднався і Ощадбанк. Створили ID-картки для жителів, передусім для учасників АТО, які дають змогу отримувати електронні послуги, давати підпис, проїхати в транспорті, отримати субсидії та дисконти і багато іншого. Також з Київстаром пілотували МобілID або можливість отримати електронні послуги через мобільний телефон. Можна сказати, що Львів – пілотне місто для багатьох важливих для України інновацій.

- Вся система електронного уряду в Естонії запускалася 10-15 років. Чому так довго все це відбувалося?

- Це навпаки дуже швидко – 10-15 років для переходу на повну автоматизацію всіх державних систем. При цьому все, що мені треба від держави, я сьогодні можу в Естонії робити електронним шляхом – отримати субсидію, записатися в чергу в садок, отримати цифровий рецепт. 100% електронний уряд.

Наприклад, моя улюблена тема – довідка про несудимість. Мені показали в одному місті в Україні, у МВС, архів довідок про несудимість. У цьому архіві була величезна кількість маленьких ящиків, і в кожному ящику якісь коробки. Оцифрувати такі бази, а тільки в одному місті це три мільйони карток – це величезна кількість документів, які потрібно перевести в електронний вигляд.

- Тобто причина в тому, що потрібна величезна кількість документів і їх потрібно перевести в електронний вигляд?

- Так. Але це також і величезний пласт законодавства, яке потрібно впорядкувати як належить.

Це і те, що у людей з'являється, наприклад, ID-картка, і не кожен, хто отримав її, вміє нею користуватися. Тому потрібно навчити людей користуватися послугами, провести інтернет, щоб у них був доступ до цих послуг.

При цьому Естонія зараз приблизно на 10 місці в світі за розвитком електронного уряду. Більшість тих же європейських країн навіть не дійшло до цього, а у них не пара десятків років незалежності, як у Естонії – у них ціла історія. Тож 10-15 років – це дуже швидкий процес, бо в Естонії вирішили відразу, що у нас немає грошей на чиновників, треба змінювати менталітет і робити відразу щось по-іншому, ефективніше. Але тут потрібна повна політична підтримка, якої в Україні поки ще немає.

- Тоді скільки років ви даєте Україні на це, враховуючи, що Україна значно більше Естонії?

- З моменту, коли реально будуть проводитися реформи, дуже добре, якщо б це було 10-15 років для повної автоматизації всього. Для початку повинен бути план дій: що держава хоче робити, в який термін, хто відповідальний, яке це буде фінансування. От як тільки це стане ясно – тоді і можна починати реальний відлік часу. Хоча тим, що ми пілотували електронні послуги у Львові зі створенням електронної ідентифікації громадян, ми вже відкрили важливу можливість взагалі надавати електронні послуги.

- Ви часто говорите про політичну складову. Вам пропонували йти в політику?

- Так, мені багато разів пропонували йти в політику, але це не моя стихія. Звичайно, реформатор – це в якомусь сенсі і політик, але я більше технократ.

Політична воля – це не тільки говорити і декларувати, але й робити. Як на мене, якщо щось не зроблено – то справа у відсутності політичної волі. Сьогодні, наприклад, немає діючої стратегії електронного уряду та цифрового суспільства, а без нього будь-які дії несистематичні. Ті, хто не хоче проводити електронні реформи, їх і не проводять.

При цьому сказати, що хтось гальмує процеси щодо впровадження електронного уряду, теж не можна. Але немає розуміння, структурування дій. Немає, як кажуть, загального "плану гри". Одне міністерство хоче зробити щось, інше хоче зробити щось, але немає єдиної прописаної позиції. У нас дуже хороша командна гра на рівні якихось заступників міністрів, якихось міністрів, але немає єдиної координації.

Створення електронних реєстрів, їх стикування, надання електронних послуг усіма органами влади, впровадження реально працюючої ID-картки та поширення цифрового підпису – це командна гра, яка вимагає і законодавства, і координації. При тому, що прем'єр-міністр Яценюк каже про електронний уряд, систематичного плану дій немає.

- Ви не боїтеся того, що грубо кажучи, у Львові запровадять систему електронного уряду, а в Кіровоградській області – ні, і ці напівзаходи позначаться на функціональності держави?

- Ми 23 роки нічого не робили і не маємо права гальмувати тих, хто готовий вже щось робити. Це нормальна світова практика, що поступово, при готовності систем, їх інтегрують і з'єднують. Якщо чекати волі і фінансування на державному рівні, то я не уявляю скільки ще чекати треба буде.

 

 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: