6 грудня 2016, вівторок

М'ясо по 150 грн і останні вантажні автомобілі. Третій день Крим живе в повній блокаді

З допомогою блокади півострова її учасники хотіли показати, що
Фото: Ленур Ислямов / facebook

З допомогою блокади півострова її учасники хотіли показати, що "голий король", тобто Росія, не може розв'язати в Криму проблеми зі світлом, з водою та продуктами, розповідають вони

16 січня набула чинності офіційна заборона на торгівлю між материковою Україною і окупованим Кримом. Скільки коштують продукти на півострові та кого і з якими товарами пропускають туди, вивчало НВ

Маленька перемога кримських татар

Вже два дні діє офіційна заборона на торгівлю материкової України з анексованим Кримом. Відповідна постанова Кабміну набула чинності 16 січня. Цей документ тимчасово забороняє постачання на півострів товарів, робіт і послуг під усіма митними режимами. Винятки – особисті речі кримчан і гуманітарна допомога. Також можна перевозити товари, загальна сума яких в еквіваленті становить не більше 10 тисяч гривень на людину, а вага не перевищує 50 кг

Те, що продовольча блокада нарешті переросла в законодавчу площину, можна вважати перемогою, коментує НВ кримський бізнесмен Ленур Іслямов. Він – один з організаторів і координаторів блокади Криму, яку власними силами ще 20 вересня запустили українські і кримськотатарські активісти.

“Останнім часом було багато автомобілів з вантажами, які намагалися, поки не набуде чинності ця постанова, завантажити Крим продуктами. Нам доводилося робити дуже багато ротацій, оскільки холодно: вітер, мороз. Але витримали, і зараз можемо дозволити собі трохи розслабитися", - розповідає Іслямов.

За його словами, після того, як постанова нарешті набула чинності, позиції на блокпостах послабили. Людей відправили додому, дали можливість відпочити. Але спостерігати за ситуацією все одно продовжують. Машини, які намагаються проїхати, не пропускаються – постанова Кабміну діє.

“Тепер за порушення цієї постанови передбачено кримінальне покарання. Ми розуміємо, що держава спитає. Багато разів подумає контрабандист або той, хто хотів провезти, а чи потрібно йому це", - додає Іслямов.


Взорванная опора в Чаплынке, Херсонская область. Ноябрь 2015
Підірвана опора в Чаплинці, Херсонська область. Листопад 2015


“Ми підтримуємо переформатування блокади на офіційну (тобто на державному рівні). Вважаємо, що активісти повністю досягли мети і громадянська блокада виконала своє завдання", - говорить НВ Аміна Окуєва, доброволець, яка разом зі своїм чоловіком Адамом Осмаєвим активно підтримувала блокаду півострова.

Надалі блокада змінить формат, каже Іслямов. Зараз учасники створюють кримськотатарський батальйон як офіційне об'єднання. Це дозволить на законодавчому рівні спостерігати за прикордонниками на території КПВВ (контрольні пункти в'їзду/виїзду).

Електроблокаду, яку ті ж активісти влаштували в Криму ще на початку жовтня (6 жовтня вперше підірвали електроопору на лінії Мелітополь-Джанкой), далі продовжувати поки що теж не бачать сенсу. Причина – Україна так і не уклала договір про постачання електроенергії на анексований півострів. Термін дії старого контракту закінчився 31 грудня. З 1 січня 2016 Україна була готова укласти новий контракт, але тільки за умови, що півострів буде в ньому прописаний як українська, тимчасово окупована територія. Самопроголошена влада від таких умов відмовилися.

Король не може розв'язати проблему зі світлом, не може розв'язати проблему з водою, з продуктами

“Немає контракту – немає світла. А контракт був можливий тільки в окупований Крим. Саме у формулюванні – окупований Крим. Все. По всіх позиціях, які ми зробили, ми перемогли. Крим не отримує світла, не отримує продукції, не отримує воду. З водою – це до нас було зроблено", - каже Іслямов.

Він зазначає: це лише частина з того, що могла б зробити Україна, щоб вплинути на ситуацію з анексією. Енергоблокада і блокада продовольча – результат, який вдався лише завдяки невеликій кількості простих громадян – українців і кримських татар. Якби держава долучилася і стала активно допомагати їм з самого початку, вони б могли досягти набагато більшого.

“Найважливіше, що ми хотіли зробити, це показати, що "король голий". Король не може розв'язати проблему зі світлом, не може розв'язати проблему з водою, з продуктами. Як вони збиралися до Росії Крим приєднувати, до "рідної гавані"?", - розповідає Іслямов.

Питання не в якості, а в наявності продуктів

Вже зараз багато кримчан їздять за продуктами до сусідніх областей, наприклад, до Херсонської. Тому що звикли до українських продуктів, а на самому півострові їх майже не залишилося, кажуть кримчани. Те, що пропонують – в основному, російські аналоги, які часто коштують дорожче.

“З того часу, як зав'язалася нехороша ситуація з Кримом – сталася анексія, напевно, ще були якісь питання, поки компанії робили у себе перестановки. А, напевно, вже більше півроку ніякі компанії, [які торгують] з Кримом, до нас не звертаються", - коментує НВ виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Анна Дерев'янко.

На її думку, зараз у Криму постає питання не стільки якості, стільки наявності багатьох товарів на полицях магазинів. Не кожен виробник сьогодні наважиться постачати туди свою продукцію.


20 сентября 2015, начало продовольственной блокады Крыма. Проукраинские активисты перекрывают дороги
20 вересня 2015, початок продовольчої блокади Криму. Проукраїнські активісти перекривають дороги


“Раніше у Криму була величезна кількість українського м'яса і молока. Тепер же молочки в Криму, взагалі, в Росії як такої, молочки немає, тому там все на сухих сумішах, - розповідає Іслямов.

Ті ж молоко і м'ясо можна купити, наприклад, на базарі – домашнє. Однак там ціни на молочну продукцію злетіли, розповідає НВ Арбіят Точаєва з Євпаторії. Наприклад, домашнє молоко на ринку коштувало 35 рублів за літр, зараз – 50 (майже 16 грн). Сир, який продавався по 250 рублів за 1 кг (це приблизно 79 грн), вже коштує 300 рублів. М'ясо було 350 рублів, зараз – 450-500 (450 рублів – близько 143 грн). Хліб залишився в тій же ціновій категорії – приблизно 16-19 рублів (19 рублів – 6 грн).

Росія обіцяла великі гроші, обіцяла зробити такі Нью-Васюки в Криму. Що тут будуть ходити пароплави, літати літаки, з'являться готелі, телеканали

Зараз, коли Україна призупинила торгівлю з півостровом, Росія безумовно буде претендувати на те, щоб замінити українську квоту продукції, вважає Дерев'янко. Можуть з'явитися у Криму й білоруські товари. Але не виключено, що якимось чином українські товари все ж зможуть потрапляти туди – так само, як вони потрапляють на неконтрольовані Україною території на Донбасі. Питання – яким чином вони туди будуть потрапляти. Буде важко відстежити їх походження і шлях проходження.

“Щодо якості – є різні. Є такі, які не гірші або, можливо, навіть кращі. Насправді, конкуренція завжди народжує можливість отримання споживачем найкращого товару за найкращою ціною. А в умовах, коли конкуренція незначна, може і якість товарів погіршитися, і ціна помітно підросте. Адже навіть на окупованих територіях Донбасу ціни набагато вищі, ніж на території України. Точно так само і Крим скаржився, що ціни піднялися", - говорить Анна Дерев'янко.

“У 2015-му була в Криму двічі. Намагалася зробити фотографії в продуктових магазинах – дуже проблематично, аж до скандалу. Все прострочене і зотліле в заморожуванні від часу. Купують найдешевше, зляться, але готові терпіти", - розповідає НВ співрозмовниця, яка побажала залишитися анонімом. На півострів їздить провідати батьків.

Кримчани, які брали участь у так званому референдумі і хотіли в Росію, не розраховували, що позбудуться українських продуктів. І що взагалі щось втратять, каже Іслямов. Замість цього люди чекали грошей.

“Росія обіцяла великі гроші, обіцяла зробити такі Нью-Васюки в Криму. Що тут будуть ходити пароплави, літати літаки, з'являться готелі, телеканали. Це все продавалося і давалося в плані маркетингу людям, які дійсно бачили безвладдя в Криму. Дійсно, іноді в Криму, в певному плані, було складно. Але ж говорити, висловлювати свою точку зору можна було", - згадує Іслямов.

Передбачати і прогнозувати розвиток торговельних відносин з РФ або з Кримом дуже складно, враховуючи взаємовідносини України з Росією, каже Дерев'янко.

"Поки не вдасться залагодити конфліктну ситуацію політичним або дипломатичним шляхом, будь-який бізнес робити в Криму досить ризиковано. І з анексованими зонами, і з самою Росією", - резюмує експерт.

 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: