9 грудня 2016, п'ятниця

Літо, Олімпіада, відпустки, вибори в США. Саакашвілі застеріг від можливості російського вторгнення за грузинським сценарієм у серпні

коментувати
Літо, Олімпіада, відпустки, вибори в США. Саакашвілі застеріг від можливості російського вторгнення за грузинським сценарієм у серпні
Фото: Наталія Кравчук
У восьму річницю вторгнення Росії до Грузії Міхеїл Саакашвілі розповів, як українці допомогли вистояти його країні та спрогнозував найближчі гарячі тижні

8 серпня 2008 року офіційно розпочалась 5-денна російсько-грузинська війна. За вісім років багато чого кардинально змінилося: тодішній президент Грузії став одеським губернатором, а Росія розв'язала війну в Україні.

У трагічну річницю Міхеїл Саакашвілі зібрав у столичному кінотеатрі журналістів, щоб розповісти про історичні паралелі між війнами, роль України в грузинській війні та знову пов'язав перемогу на фронті з перемогами в боротьбі з корупцією. НВ зібрало найважливіші тези його виступу.

На початку 90-х стався перший епізод російської агресії в Грузії – війна в Абхазії. Там було багато українців, які воювали на боці Грузії, були загони УНА-УНСО, там був, наприклад, поранений Георгій Гонгадзе. Саме тоді грузинсько-українське угруповання взяв в оточення російський спецназ. Коли їм запропонували здатися, один з українських націоналістів голосно по-російськи крикнув: «Эй, кацапы, не рассчитывайте, грузины не сдаются!».

Першу партію української зброї нам у 2000-му році надав президент Кучма. Тоді це допомогло нам переконати аджарського сепаратистського лідера тікати до Росії, ця зброя стала одним з суттєвих аргументів.

Нас обстрілювали з початку серпня [2008 року] з усіх знарядь. 7 серпня ми вирішили дати відповідь, оскільки почали гинути солдати з миротворчого контингенту. Того дня я повинен був вилітати на Олімпіаду в Пекін, я їхав на машині в аеропорт, у якому мене чекала офіційна делегація. За один день мені довелося чотири рази відкладати цей політ, поки я не сказав делегації летіти без мене.

Нас довго привчали до обстрілу, але ми звикли, що вони починають – ми даємо відповідь і все заспокоюється. А тут стріляли просто безупинно і все сильніше, довелося збирати генералів і офіцерів з відпусток та висунути на лінію дотику решту частини. До того часу почали надходити повідомлення і перехоплення про те, що через Рокський тунель поїхали регулярні військові частини [РФ].

Якщо б ми дозволили виїхати їм з цього тунелю, їм була б відкрита дорога на Тбілісі, це було питання швидкого реагування. Ми дали чіткі інструкції – зупинити військові частини з півночі, відкрити гуманітарний коридор для виходу мирного населення і бути вкрай обережними, щоб не зачепити миротворців, які перебували в тому районі.

Наша перша танкова колона, що складалася з українських танків Т-72, зупинила і розбомбила російську колону, яку очолював особисто командувач 58-ю армією генерал Хрульов. Він був важко поранений, але врятувався, загинули багато хто з його оточення. Так ось ту нашу колону очолював генерал [Георгій] Каландадзе, який зараз є радником в Національній гвардії України та ще з кількома десятками фахівців у повному складі готують українців, а багато хто безпосередньо воюють в зоні АТО. На сході України загинуло 10 грузинських офіцерів. Вони б'ються там не лише за Україну, а й за Грузію. Це повернення боргу Грузії Україні.


30 мая 2015 года Саакашвили показал удостоврение одесского губернатора. Фото: НВ
30 травня 2015 року Саакашвілі показав посвідчення одеського губернатора. Фото: НВ


Читайте по темі: Поки він в Одесі. Якою стала Грузія без Саакашвілі

Війна почалася набагато раніше, ніж у 2008-му році, і вона не закінчилася. Тепер ця війна йде в Україні, але вона не закінчилася і для Грузії. І вона не закінчилася для Європи. Але тоді це було в перший раз, коли світ зрозумів, що російська загроза існує, вона нікуди не зникла і вона тільки зростає.

Одразу після всіх цих подій, я сказав, що наступним буде Крим, потім – Україна, далі – країни Балтії і, можливо, Польща.

Якби не допомога України, грузинська держава б не вистояла. У 2008-му році грузинську державу було врятовано.

Путін зайшов 100-тисячною армією та бомбив нас з 200 літаків в Південній Осетії. Південна Осетія – це дві вузьких гірських ущелини, кілька десятків сіл, по території – це десь 1/10 частина Одеської області. Тобто його метою не було захоплення цих двох гірських ущелин. Він хотів повалити уряд у Тбілісі, захопити всю Грузію і контролювати її. Точно так само він не зміг вирішити головну стратегічну військову місію в Україні: не зробив коридор на Крим, не захопив весь Донбас, не розвалив лінію фронту і не взяв під контроль Київ.

Майже половина грузинської території була багато тижнів окупована російськими військами. Все було розраховано на те, що все зламається, все буде паралізовано. У такій ситуації ми забезпечили повне функціонування держапарату: поліція, МНС, медслужби продовжили працювати на повну, а валюта не похитнулася ні на йоту.

В Україні ми готували своїх військових фахівців, і це можна вважати другою причиною порятунку Грузії. Україна нам дала ППО, яке було критично необхідним у перші дні вторгнення. Україна дала нам системи БУК і ОСА та кілька боєкомплектів до кожної системі. Завдяки їм ми збили 12 російських бомбардувальників, включаючи стратегічний бомбардувальник ТУ-22М3, який ніхто ніколи до того не збивав.

Чому зараз російська авіація не бомбить Україну на сході? Це уроки Грузії. Вони знають, що українське ППО здатне їх збивати. В України достатньо боєкомплектів для цього, на відміну від Грузії. Чому у нас не було достатньо цих боєприпасів? Тому що через якийсь час після того, як президент Ющенко нам їх давав, в Україні змінився уряд, а уряд Юлії Тимошенко заблокував нову поставку боєкомплектів з України. Коли росіяни зрозуміли, що у нас більше немає ракет, вони знову полетіли. Причому першими в літаки сіли командири, щоб показати, що це не небезпечно.

Найголовніше – нам вдалося виграти перших 2-3 дні, для того, щоб мобілізувати громадську думку і міжнародне співтовариство. Це сталося завдяки українським технологіям, українським фахівцям і, до речі, рішучості українського чорноморського флоту. Ще до офіційного початку цього конфлікту російський флот рушив до нашої території по Чорному морю. Тоді президент Ющенко, Генштаб та інші виступили рішуче проти, були якісь маневри українських кораблів, і це спричинило, як мінімум, психологічний ефект. Поки вони були пов'язані в своїх діях, ми виграли час. Такі речі назавжди залишаються в історії будь-якого народу.

Путін застряг в Україні, і це не дозволяє йому наступати на Європу. Якщо ми паралельно зможемо робити реформи, його режим розвалиться. Все залежить від того, що відбудеться в Києві. Якщо ми реально поміняємо державний апарат, політичний клас, проведемо реформи – це дозволить мобілізувати армію і зробити країну успішною.

Україна приречена стати великою регіональною державою. Після війни у нас взагалі не було зброї, нам її ніхто не постачав. Ми з порожнього місця створили військову промисловість, яка тільки цього року укладає контракти на $600 млн на постачання зброї.

Читайте також: Саакашвілі Leaks

В Україні – сотні військових заводів, а вона просить інших дати їй зброю. Вона може сама робити все, що їй потрібно, і продавати це на весь світ! У Грузії був один завод, тут – 100. Навіщо просити у Америки Джавеліни, які вона ніколи не збиралася давати, якщо можна зробити свої? В України є потенціал для цього. Головна перешкода – це корупція, яка загрожує українській державності.

Після абхазької війни в 90-х я приїжджав в Україну і був упевнений, що на неї ніколи не нападуть. Он скільки військових літаків в Борисполі, он скільки військових училищ і фахівців. А потім виявилося, що ці літаки не можуть злітати, а солдати і офіцери отримували настільки мало, що виявилися небоєздатними, все виявилося порожнечею. Зараз все це реально створюється заново.

Наступні два-три тижні ми повинні бути вкрай обережні: літо, американська адміністрація ослаблена через вибори, йде Олімпіада, весь світ відвернений на ІДІЛ, а від України всі втомилися. Вчора я почув, що 11 українських міністрів перебувають у відпустках. Я б своїх міністрів в такий час нікуди не відпустив. Всі ці обставини дуже нагадують 2008-й рік: тоді мені довелося з відпусток діставати світових лідерів, а американська адміністрація була вражена безвладдям.

У 2012-му році президент [РФ] Медведєв сказав: Грузія провела дуже цікаві реформи, нам є чого в них повчитися. Це на адресу країни, яку вони хотіли повністю знищити, та уряду, який вони називали «політичними трупами» за чотири роки до цього! Чи це не найбільше визнання?

Грузія стала першою країною після Фінляндії, яку не змогла знищити радянська російська військова машина. Україну не просто не знищити, Україна своїми реформами знищить режим, який розв'язує війни по всьому світу.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: