23 серпня 2017, середа

Кремль зібрався перенести досвід Донбасу в Сирію

коментувати
Володимир Путін не змінює інструментів своєї зовнішньої політики і в Сирії

Володимир Путін не змінює інструментів своєї зовнішньої політики і в Сирії

Росія відзначить візит Путіна в Нью-Йорк "ефектною та наочною" військовою операцією в Сирії

Міністерство оборони США 22 вересня опублікувало знімки з космосу, на яких спостерігаються російські важкі винищувачі Су-30 і штурмовики Су-25, які стоять на злітно-посадковій смузі авіабази в Латакії на північному заході Сирії. Літаки стоять не в ангарах і не під маскувальними мережами, а рівним рядочком прямо на злітному полі, так, щоб ніщо не заважало їх порахувати та визначити модель.

Танки та артилерійські системи, що, очевидно, покликані захищати авіабазу, також ніхто особливо не приховує – вони тут же, на знімках, зроблених ще раніше. Крім того, на базі чітко видно сліди будівельних робіт, вертольоти та нашвидкоруч побудовані будинки на приблизно дві тисячі осіб. Майже одночасно в мережі з'явився відеозапис з російськими танкістами, що, крім іншого, демонструють нову стрілецьку зброю і обстрілюючі зі свого танку далекі пагорби.

Настільки наочна демонстрація військової присутності в Сирії і мляві, повні двозначностей відмовки офіційних представників РФ означають лише одне: Росія не збирається, як у Донбасі, приховувати своєї участі у війні, а, навпаки, перетворити його в інструмент досягнення власних цілей. Які це цілі, популярно розповів президент РФ в нещодавньому виступі в Душанбе.

Він хоче домовитися з Заходом про створення «широкої коаліції» проти Ісламської держави, здобути для цієї коаліції мандат ООН на застосування сили, зберегти у влади Башара Асада, «провести повну інвентаризацію накопичених проблем і розбіжностей в Євроатлантиці» (тобто забути про Крим, Донбас і санкції), а також створити спільну систему безпеки і закріпити в міжнародному праві протидію революціям.

Загалом, президент РФ має намір обміняти неминучі смерті російських солдатів в Сирії не тільки на прощення з боку Заходу, але і на формування нової світової системи безпеки, в якій він, Путін, буде відігравати важливу роль, отримавши гарантію від зміни власного режиму.


Путину придется объяснить солдатам, за что именно они должны умереть в Сирии
Путіну доведеться пояснити солдатам, за що саме вони повинні померти в Сирії


Численні витоки про відправку військ до Сирії і публікація «виставкових» фотографій Пентагону, що відбулася рівно за тиждень до візиту господаря Кремля в Нью-Йорк. Як очікується, 28 вересня на сесії Генеральної асамблеї він повторить всі ці тези в розгорнутій і докладній формі, запросивши Захід до діалогу. Простіше кажучи, він їде торгуватися.

У цій ситуації дуже багато чого буде залежати від позиції Вашингтона і європейських столиць, які виявилися захопленими зненацька сплеском російської активності в Сирії. Незважаючи на жорстку риторику західних офіційних осіб і численні заклики не вірити Путіну, він все-таки має деякі шанси в тій чи іншій формі домогтися свого.

Європа паралізована і дезорієнтована наростаючою міграційною кризою, адміністрація Барака Обами піддається все більш запеклій критиці за нездатність впоратися з Ісламською державою. У цій ситуації російський вступ у війну стане для них якщо не виходом з важкої ситуації (у швидку перемогу РФ над ІД ніхто не вірить), то хоча б розумним виправданням власної безпорадності: мовляв, ми б вже давно все зробили, але росіяни під ногами плутаються і заважають.

Як пише видання The Daily Beast, багато високопоставлених американських чиновників, публічно «виражають заклопотаність» російським втручанням в сирійські справи, проте в приватних розмовах його вітають. Вони сподіваються, що росіяни звалять на себе частину відповідальності по боротьбі проти ІД. Те, що вплив США в регіоні при цьому може знизитися, американців не дуже сильно турбує. Як сказав один зі співрозмовників видання, «росіянам доведеться розгрібати заварену Асадом кашу». «Не думаю, що вони добре розрахували, у що вплутуються», - додав він.


Обама не очень любит залезать в дебри ближневосточной политики
Обама не дуже любить залазити в нетрі близькосхідної політики


При цьому в Москві, судячи з усього, план дій на найближчий час вже існує. Як повідомляє «Нова газета» з посиланням на власні джерела, він передбачає проведення ефективної і наочної», але обмеженої за масштабами операції саме тоді, коли в Нью-Йорку буде знаходитися Путін. Мова йде або про масове бомбардування позицій бойовиків , або про захоплення якогось символічно важливого об'єкта, або про щось ще подібне. Судячи з усього, участь наземних російських військ не передбачається, вони будуть лише здійснювати повітряне прикриття операції, проведеної сирійською урядовою армією. За даними американців, небо над північно-західною Сирією вже заповнили російські розвідувальні дрони, що нишпорять у пошуках цілей для наступних нальотів.

За даними відразу трьох джерел The Daily Beast у Вашингтоні, Росія розпочне бойові дії у Сирії вже в найближчому часі. Для управління військами планується використовувати досвід «сучасної маневреної війни з малою концентрацією військ», очевидно, отриманий в Донбасі. Як пояснило джерело «Нової газети», «оперативна ситуація в Сирії деякою мірою схожа з збройною боротьбою в зоні АТО». Очевидна різниця у тому, що в Україні російська армія масово не застосовувала бойову авіацію, обмежуючись танковими ударами і роботою диверсійно-розвідувальних груп.

Шанс на досягнення певного прогресу у російсько-сирійської армії є. Як показує досвід взаємодії між американцями і курдами на північному сході Сирії, зв'язка «іноземна авіація плюс місцеві наземні війська» цілком успішна, курди все більш ефективно б'ють ІД. Різниця, правда, в тому, що американці використовують високоточні боєприпаси і намагаються не бити по містах, а росіяни в подібних питаннях менш педантичні: якщо сильно треба, без розмов звичайними бомбами рознесуть в тріски ціле місто разом з жителями. Саме так, наприклад, сталося з Грозним і (пізніше) з грузинським Горі.


Российская авиация не слишком тщательно выбирает себе цели
Російська авіація не надто ретельно вибирає собі цілі


З іншого боку, навіть російські військові фахівці відзначають, що розраховувати на швидке просування і військові перемоги без «оперативно значимого» угруповання в кілька тисяч осіб буде вкрай непросто. Та й взаємодія з сирійцями на землі буде не ідеальною – мовний бар'єр ще ніхто не відміняв.

До речі, ця сама взаємодія уже викликала неабияке занепокоєння з боку Ізраїлю. Прем'єр-міністр Біньямін Нетаніяху у супроводі голів військової розвідки та Генерального штабу 21 вересня завдала блискавичний візит до Москви. Після тривалих переговорів отримав від Путіна запевнення, що російську зброю не буде використано проти Ізраїлю і не буде передано шиїтському угрупованню «Хезболла», широко відомого своїм бажанням знищити єврейську державу, але зараз воюючу за Башара Асада в Сирії.

Візит Нетаніяху, судячи по спільній прес-конференції з Путіним і відсутності гнівних заяв з Єрусалиму, закінчився відносним успіхом. Ізраїльський прем'єр отримав те, що хотів, після чого пішов геть. По всій видимості, у Кремлі йому пообіцяли навіть не заважати бомбити бойовиків і склади «Хезбалли», якщо ті почнуть будувати підступи проти Ізраїлю.

На тлі всього цього істотно почастішали контакти між російським і американським керівництвом. Міністри оборони двох країн у минулу п'ятницю вперше за рік поговорили по телефону, обговорюючи сирійські справи. Джон Керрі і Сергій Лавров тільки за останній тиждень розмовляли на ту ж тему вже тричі. Американців найбільше цікавить, проти кого буде спрямована російська зброя в Сирії. Якщо проти Ісламської держави, то, загалом, великих заперечень у них не буде. Але якщо ж проти нечисленних повстанських угруповань, що нині майже розчинилися в ісламістських ІД і «Фронт аль-Нусра», то тут напевно виникнуть ускладнення.


Сирийских солдат иногда трудно отличить от тех, против кого они воюют
Сирійських солдатів іноді важко відрізнити від тих, проти кого вони воюють


Західні військові фахівці вважають, що головний удар ЗС РФ буде спрямований саме проти «помірних» повстанців, які рвуться до Латакії – міста, біля якого розташована мурована російська база. Якщо ця операція увінчається успіхом, то наступ буде продовжено на схід – у напрямі Ідліб і Алеппо. Якщо урядова армія поверне собі контроль над цими територіями, то всі розмови про те, що "падіння Асада неминуче" втратять актуальність. Він не тільки буде врятований, але і знову стане найбільш важливою фігурою на сирійській шахівниці з потенціалом до загальної перемоги. В цьому випадку можна буде говорити про те, що як мінімум одне завдання Кремля буде виконано.

Проблема в тому, що чим більшого успіху Путін доб'ється у боротьбі проти повстанців, тим гірше будуть його відносини із Заходом, який не перестає вимагати відставки Асада. Правда, і на цьому фронті є певний прогрес. Держсекретар Джон Керрі нещодавно заявив, що його країна не відмовляється від зміни режиму в Сирії, але готова обговорювати терміни та умови відставки нинішнього президента. Тобто американці залишають Асаду варіант піти потім, гідно, не втративши обличчя і докорінно не змінюючи режим.

Очевидно, у Москві розраховують, що Обамі самому захочеться багато чого обговорити з Путіним в Нью-Йорку, після чого буде укладена якась угода в стилі «Разом розгромлюємо ІД, а потім разом ділимо світ». Але в Кремлі знову не враховують, що у Заходу є не тільки інтереси, але й цінності, якими не торгують. Тому такої угоди не буде. І коли російська армія зав'язне в Сирії, а «українські» санкції залишаться в силі, звинувачувати Путіну треба буде тільки самого себе.

Читайте також

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: