10 грудня 2016, субота

«Кремль розізлиться, але це не рішення». Як сприйняли жорсткі формулювання європейців у Росії і що вони змінюють

У Росії ПАРЄ сприймають як декоративний орган і не бояться, але на світовій арені воно реально зміцнить клімат загального осуду Путіна, вважають експерти з РФ

У Росії ПАРЄ сприймають як декоративний орган і не бояться, але на світовій арені воно реально зміцнить клімат загального осуду Путіна, вважають експерти з РФ

У Росії жорсткі формулювання ПАРЄ щодо ситуації в Україні практично не висвітлюються і всерйоз не сприймаються, розповідають російські експерти. Але вони матимуть певний вплив на господаря Кремля

У резолюціях ПАРЄ щодо України враховані всі запропоновані поправки, на яких наполягала українська сторона. Війна на Донбасі названа російською агресією, анексія Криму – окупацією, визнано факт присутності російських військ на сході України, а також те, що самопроголошені республіки "ДНР" і "ЛНР" створені за підтримки та під контролем Російської Федерації. Також документи висувають низку вимог до української та російської сторін, серед яких – зупинити репресії на окупованих територіях, зокрема, щодо кримських татар в анексованому Криму, перевезти в Україну всіх незаконно утримуваних на контрольованих Росією територіях в'язнів, припинити вивозити в Росію людей, які не мають російського громадянства, зокрема – кримчан, а також виконати всі умови Мінських угод.

В Україні рішення ПАРЄ було сприйняте з натхненням. Українські представники в Асамблеї розповіли, як складно було досягти таких формулювань від європейських парламентарів і зламати російське лобі в Європі. Вони називають рішення ПАРЄ історичним і вважають, що воно дозволить вплинути на Росію, зокрема не допустити зняття з неї санкцій.

Як сприйняли рішення ПАРЄ в Росії, розповідають російські експерти.

Павло Фельгенгауер, російський військовий експерт

Загалом це ніяк не вплине на ситуацію. Хіба що принесе деяке моральне задоволення.

Це рішення відображає той факт, що зараз через ситуацію з Алеппо в Сирії ставлення Європи до Росії різко погіршилося. Тому Україну так сильно і підтримали. Без цього, найімовірніше, формулювання були б дещо іншими. Якби Росія захотіла, вона напевно могла б навмисне включити в свою делегацію кількох депутатів, обраних в Криму, і все закінчилося б тільки скандалом.

В Росії цю ситуацію з резолюціями взагалі не висвітлюють, ніде не показують. Я тільки на українських сайтах знайшов виклад цієї історії. У Росії взагалі цього немає, це взагалі не новина. І вплив цієї ПАРЄ дуже обмежений. Але те, що до Росії різко погіршилося ставлення в Європі, це реальний факт. І це серйозно.

Чого ж варто очікувати тепер? Можуть бути, в принципі, нові санкції проти Росії. Але вони насправді пов'язані не з Україною, а з Алеппо в даний момент. На Україну будуть менше тиснути щодо виконання Мінських угод у російському варіанті – це теж важливо.

На Донбасі серйозних військових дій не буде. Принаймні, до Нового року. На це є низка причин – кліматичних, політичних і організаційних. Зараз відкрилася кватирка для дипломатичних контактів, а тому повномасштабні серйозні бойові дії можуть початися тільки в січні.

Чи користується Росія цією дипломатичною кватиркою? Ось зараз пропонує Нормандську четвірку, напевно, сподіваючись, що на Київ чинитимуть тиск. Схоже, за нинішньої ситуації, сильно тиснути на Київ не будуть. Але це не те щоб у Європі раптом визнали, що Україна в усьому має рацію, а Росія ні в чому не права. Зараз головний вплив має все-таки не ситуація в Україні, а Алеппо.

Ігор Сутягін, російський військовий експерт в Лондоні

Кремль розізлитьсянв черговий раз. Але це не веде до розв'язанyя проблеми, тому що не лежить вирішення проблеми в сфері рішень ПАРЄ. Парламентська Асамблея Ради Європи – це клуб за інтересами, за великим рахунком. На жаль, це не місце, де приймаються якісь політичні рішення.

Так, це моральний осуд Путіна. Це ще раз зміцнить клімат загального осуду Путіна. Це добре. Йому складніше стане шукати ситуативних союзників у Європі. В цьому сенсі, це добре. Менше стане якихось виступів від тих, кого в Німеччині називають «розуміючими Путіна». Але все це повільно діючі фактори. Вони не приведуть до того, що негайно все почне вирішуватися. Тому не зміниться поки практично нічого.

Можна констатувати, що Путін зараз просто смикається. Він у розпачі, бо не виходить нічого, все зламалося. Його блеф розкрився. І це означає, що потрібно шукати рішення. Це той фактор, який може призвести до початку змін. Путін знову опиняється в ситуації ізоляції, як це було в Брісбені в липні 2014 року. Тоді це призвело до серйозних наслідків, дуже трагічних. Але сьогодні це – лише повторення старої ситуації в нових умовах.

Путін не може почати сьогодні якийсь новий наступ, тому що запасів у нього вже не вистачає. Тому з'являються нові шанси того, що ситуація буде якось вирішуватися. Але коли і як – поки говорити рано і складно. Є таке правило: перед тим, як покращитися, ситуація обов'язково погіршується. Можливий і такий варіант, але він менш реальний і вірогідний – продовження гниття з подальшим поліпшенням. Путіну бракує ресурсів для наступу, а агонія – не те, що йому потрібно. Якщо він почне проявляти агонію, значить, у нього проблеми всередині країни. Тому це добрий знак, це, нарешті, світ починає, як Путін того й хотів, сприймати його серйозно. Але тільки серйозно не так, як він припускав, щоб усі перед ним бухались на коліна і у нього черевики цілували. А в тому сенсі, що вони розуміють – сволота він пристойна. Це корисно.

Ілля Пономарьов, колишній депутат Держдуми РФ

Не думаю, що якось може вплинути на Росію. Всі в Росії розуміють, що Рада Європи – річ декоративна. На Раді Європи, в основному, роблять кар'єри окремі російські депутати, тому що це для них як тест: зможуть вони щось пролобіювати на європейському рівні, чи ні. Це використовується потім для якихось внутрішніх бюрократичних історій. Зараз змінилося керівництво комітету з міжнародної політики Росії Держдуми. Там був Пушков, тепер буде Слуцький – ось це якраз один із проявів здатності або нездатності Пушкова щось зробити.

Але я закликаю не плутати причину з наслідком. Росія хоче і буде всіляко домагатися скасування санкцій. Це її пряме завдання. Путін сприймає всі дії з точки зору загострення або незагострення на Донбасі. А всі їхні дії в ПАРЄ – наслідок цієї самої загальної задачі. Якби ПАРЄ раптом однозначно стала на бік Росії в українському питанні – це був би додатковий моральний чинник при вирішенні ситуації про санкції. Але сказати, що це [прийняття резолюцій] буде якоюсь критичною історією – то ні. Так, вона чимось принципово важлива. Це такий маленький елементик великої картини.

На жаль, ми бачимо, що загалом Путін вважає за необхідне показувати позицію сили, максимально підвищувати градус напруги для того, щоб мати можливість потім відступати саме тоді, коли будуть прийматися відповідні рішення. Замість того, щоб показувати, що він тихий, мирний і хороший, він, навпаки, прагне, щоб рівень насильства був максимальним, ескалація була максимальною – щоб він мав можливість сказати: якщо ви санкції скасуєте – тоді ми скасуємо ескалацію.

Кожен приймає рішення, виходячи зі свого розуміння світу. Путін і все його оточення живе у дворовій пацанській логіці: потрібно бути сильним, слабких б'ють. Вони вважають, що якщо вони покажуть зниження напруги, то це виглядатиме, ніби вони були слабкими, і тоді від них будуть вимагати ще більшого – і можливо, того, що вони не можуть зробити.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: