11 грудня 2016, неділя

Країна призахідного сонця. Політолог Лілія Шевцова прогнозує майбутнє Росії

Країна призахідного сонця. Політолог Лілія Шевцова прогнозує майбутнє Росії
Лілія Шевцова, зірка російської політології та професор трьох американських університетів, дає оцінку політичному трикутнику Україна—Росія—Захід і прогнозує майбутнє Росії

15 квітня о 9-й ранку в конференц-залі готелю Fairmont, одного з найфешенебельніших у столиці, повним ходом йде 9‑й Київський форум з безпеки. Учасники дискутують на тему прогресу України у реформах. Серед тих, хто уважно слухає,— Лілія Шевцова, російський політолог з докторським ступенем і старший науковий співробітник Brookings Institution, одного з найавторитетніших експертно-аналітичних центрів США.

Шевцова легко відгукується на пропозицію дати інтерв'ю НВ, тільки просить трохи часу. "Хочу дослухати",— каже політолог.

Уродженка Львова Шевцова — нетипова громадянка Росії: вона належить до тих небагатьох, хто в українсько-російському конфлікті на боці України. А коли мова заходить на неоднозначну для Заходу тему — про санкції щодо Росії, політолог переконана, що їх необхідно тільки посилити.

Шевцова є професором відразу трьох американських університетів — Берклі, Корнельського і Джорджтаунського — і провідним дослідником Королівського інституту міжнародних відносин у Лондоні. У Києві вона не частий гість, однак тут добре відома за гострими публікаціями про ситуацію в Росії.

Незважаючи на велику кількість всіляких регалій, Шевцова проста у спілкуванні, при цьому, коли розмова стосується її професійних інтересів, вражає змістовністю формулювань і точністю оцінок.

 
5 запитань Лілії Шевцовій:

Ваше найбільше досягнення?
Живучи в Москві, я можу не побоюватися втрати репутації.

Ваш найбільший провал?
Надто багато ілюзій та надій, особливо пов'язаних з 90-ми роками. У мене були свої ілюзії після розпаду СРСР. Я до 1993 року все ж сподівалася на те, що нам вдасться якимось чином утримати Росію в колії поступової еволюції. Я думала, що є можливість для спільного руху до Європи — Росії, України, Білорусі та Молдови. Тепер я остаточно позбулася ілюзій, що ми будемо їхати кудись одним потягом.

На чому пересуваєтеся містом?
Переважно на метро та громадському транспорті.

Остання книга, яка справила на вас враження?
Френсіс Фукуяма Політичний лад і політичний занепад: від індустріальної революції до глобалізації демократії — про політичний порядок і політичну деградацію.

Кому б ви не подали руки?
Таких людей багато, майже ціла армія. У Росії переважно, але багато і за кордоном.

  

Переважна більшість росіян, що живуть у великих містах,— так званий середній клас — розуміють, що Росія опинилася в глибокій дірі. Ще на початку 2015 року 60% російських громадян говорили, що санкції на них не впливають, але вже до кінця 2015 року кожен четвертий росіянин зізнався, що впливають, і сильно, особливо антисанкції. Понад 40% росіян увійшли в смугу життя нижче межі бідності. В результаті комбінованого впливу санкцій і падіння цін на нафту ми втратили минулого року 1,5% ВВП, це досить багато. Росія зараз не живе, а намагається вижити. Країна увійшла не тільки в стадію рецесії, рецесія переходить у тривалу, болісну, драматичну економічну і соціальну кризу.
 

Є такий термін impotent omnipotent — безсилля всесилля. Ось я думаю, що президент Путін увійшов у цю стадію

Санкції боляче кусають у трьох сферах. Насамперед — російські банки та підприємства, державні і приватні, не можуть рефінансувати борг за рахунок зовнішніх запозичень, а це саме той ринок, завдяки якому виживала російська економіка. Друге — сильно страждає військово-промисловий комплекс, який тримався за рахунок імпорту західних технологій. Третє — немає можливості закуповувати західні технології для газової та нафтової промисловості, а це те, на чому побудований російський бюджет: на 60-70% він наповнюється за рахунок цих надходжень.
  

Ця парадигма виживання характерна не тільки для російського населення, але і для російської політичної еліти. З огляду на усе, Путін перестав бути для політичної еліти і для керівної команди гарантом виживання і забезпечення їх інтересів: зіпсувавши відносини з Заходом, Путін наражає на загрозу корінні інтереси політичного класу.
  

Якщо санкції протримаються ще рік, їхні наслідки для життєвого рівня громадян і для економічного розвитку країни будуть катастрофічними.

Усередині влади є розуміння того, що внутрішні ресурси підтримання і відтворення режиму починають вичерпуватися, і в цій ситуації зовнішня політика, а також військово-патріотична легітимація стали основним засобом виживання.

Це говорить про те, що найімовірніше і система, і режим перейшли в стадію агонії, хоча вона може тривати довго. І рік, і два, і 10, і 20 років. Особливо для такої повільно трансформованої країни, як Росія.

Важливо усвідомлювати, що проблема не в самому Путіні, ми дуже часто говоримо про Путіна, власне, створивши путініану. А між іншим, Путін — це просто людина, яка символізує режим і систему, і не виключено, що є таким само заручником цієї системи, як і ми. Так, він доклав чималих зусиль для створення цього режиму, але на певній стадії авторитарні лідери, попри велику кількість ресурсів для контролю над суспільством, втрачають можливість контролю. Є такий термін impotent omnipotent, тобто безсилля всесилля. Ось я вважаю, що президент Путін увійшов у стадію безсилля всесилля.

  

Незважаючи на анексію Криму і криваву війну за Донбас, Кремль явно програв Україні. Путіну довелося зняти гасло Новоросії, а також відмовитися від інших явно експансіоністських планів щодо здійснення прориву — на Дніпропетровськ, Харків, міста, де розташовані підприємства, які є частиною російського військово-промислового комплексу. Той факт, що Москва і Кремль вирішили йти в Сирію, означає відчайдушне прагнення закінчити український розділ відкритої конфронтації з Україною, вийти з ізоляції та маргіналізації та повернутися до business as usual [звичного ведення справ] із західним світом.

Україна стала російською пасткою. Бо анексія Криму і війна з Україною вкинула Росію в ситуацію бобслею: без втрати обличчя вискочити з "боба" вже неможливо, а військово-патріотичний наркотик став вичерпуватися. Зараз вже складно контролювати російське суспільство завдяки ненависті до України. Росіяни цього не сприймають.
  

Ви можете запитати мене: а чому у Путіна рейтинг підтримки 85–87%? Цьому рейтингу, мені здається, сам Путін не вірить. І очевидно, що в Кремлі є достовірніші знання про настрої населення. Інакше якщо такий високий рейтинг, навіщо йому створювати національну російську гвардію? Особиста армія президента, особиста армія преторіанців, 400 тис. осіб з танками. В ім'я чого? Звісно, для захисту влади.
  

На жаль, ми проскочили ту фазу, коли можлива зміна політичної системи мирним трансформаційним шляхом за допомогою виборів. Ситуація розвивається спонтанно: явно відбуваються тектонічні зрушення всередині, під кіркою, але незрозуміло, коли буде викид газу. Мабуть, найтяжчим для нас буде сценарій повільного і болісного загнивання, який не дає можливості для відчинення вікон.

Якщо вірити незалежним джерелам, то 2016 рік для Росії — останній більш-менш спокійний. Тому Путін і Кремль намагаються знайти будь-які способи для того, щоб вислизнути з санкцій.

 
ДВІ ЗІРКИ: Лілія Шевцова є одним з найавторитетніших російських політологів на Заході. На фото вона з екс-президентом СРСР Михайлом Горбачовим в ефірі російської радіостанції "Ехо Москви"
  

Усі 25 років після розпаду СРСР керівний клас Росії інтегрувався в західний світ. Тому колишня політика холодної війни та конфронтації з Росією не працює. Як можна конфронтувати з країною, коли її еліта є елементом західного суспільства? Коли значна частина керівного класу живе в Лондон-граді, відпочиває в Куршевелі? Навіть якщо ігнорувати деякі спільні інтереси в Афганістані та інтереси, пов'язані з контролем над ядерним озброєнням, власне присутність Росії всередині західного тіла, причому як чужорідного елемента, робить конфронтацію неможливою.
  

Обтяжений власним головним болем Захід не може запропонувати цілісної стратегічної політики щодо Росії, України та світу взагалі. Була одна вдала спроба — формування Європою і Америкою санкційного режиму, але далі цього справа не йде. Захід опинився в паралічі, прострації: з одного боку, він не може ізолювати Росію, з іншого — треба якимось чином реагувати на те, що Кремль кидає каміння, живучи в домі зі скла. Зараз Захід болісно шукає, де провести червону межу на піску, щоб хоча б якимось чином співпрацювати з Москвою з тих питань, які необхідні (енергетична безпека, боротьба з тероризмом, Сирія, Близький Схід, контроль над ядерним озброєнням), і водночас запобігти агресивній поведінці Росії.
  

Щодо України Кремль продовжуватиме політику "примусу до любові". Вона поки працює. Прикладом такої політики є Мінськ-2. Для того щоб домогтися Мінська-2, було Дебальцеве, тобто жорсткий примус України та Заходу до миру на російських умовах. Щоб досягти тимчасового припинення широкомасштабних дій у Сирії, російські військові брали участь в облозі Алеппо, і військовим пресингом Кремль змусив Америку піти на певні компроміси з сирійського питання.

Але цей примус може мати найрізноманітніші форми. Ми занадто зловживаємо терміном гібридність, хоча він не відбиває реальної політики Кремля. Мова про різні виміри пресингу: підкуп української політичної еліти, компроміси з українськими олігархами, які мають свої інтереси в Росії, а майже всі вони їх мають, інформаційну війну та просто тактику вичікування, що Україна, не встигнувши стабілізувати економіку, впаде, як гниле яблуко.
  

Драматична іронія криється в тому, що Кремль, президент Путін і Росія, зокрема й російські ліберали, які досі не можуть визначитися у своєму ставленні до України, дуже допомагають вам формувати свій власний генетичний код і свій вектор розвитку. І цей ваш вектор, очевидно, пролягатиме так, як він пролягав у Польщі, балтійських державах,— це шлях на Захід. Ви намагаєтеся розв'язати свої проблеми через вплив на владу. А росіяни переважно чекають розв'язання своїх проблем від влади. Це вже дві різні політичні та історичні традиції.

 

Матеріал опублікований в НВ №15 від 22 квітня 2016 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: