11 грудня 2016, неділя

Комунальні компанії приносять Києву мільйонні збитки. Як зробити їх прибутковими, а місто – комфортним

Київський метрополітен залишається самим збитковим комунальним підприємством міста, незважаючи на недавнє підвищення тарифу. Фото: 112.ua
112.ua

Київський метрополітен залишається самим збитковим комунальним підприємством міста, незважаючи на недавнє підвищення тарифу. Фото: 112.ua

Київська влада гарантує, що не буде красти, але для реформи комунальних підприємств цього мало

Неврахована реклама на вулицях, регулярні відключення гарячої води, громадський транспорт, що спізнюється – реалії життя Києва, які відрізняють його від інших європейських столиць.

Ні колишній банкір Леонід Черновецький, ні багаторічний мер Комсомольська Олександр Попов, ні чемпіон світу з боксу Віталій Кличко, які по черзі очолювали муніципальну владу в столиці, не змогли просунутися у вирішенні цих проблем.

Тому мало хто здивувався, коли в 2015 р. аналітичний центр Economist Intelligence Unit відніс Київ до десятки найгірших для проживання міст в світі зі 140 оцінюваних населених пунктів, найкращим з яких виявився австралійський Мельбурн.

Українська столиця продовжує зберігати контроль над основними міськими сервісами – транспортом, медициною, освітою, будучи не здатною забезпечити їх якість. На балансі міста є і багато інших бізнес-активів – від аеропорту Київ і Бессарабського ринку до кінотеатрів і частки в страховій компанії Велес. Всього в місті 1.922 комунальних підприємства з балансовою вартістю активів 94,4 млрд грн.

Їх ефективність викликає багато питань. У 2015-му збитки муніципальних компаній склали 122,3 млн грн, роком раніше – 1,3 млрд грн. Найбільшим тягарем на міський бюджет ліг Київський метрополітен з мінусом у 119 млн грн у своєму фінансовому результаті за минулий рік. Спроби влади подобатися пільговикам і пенсіонерам дорого обходяться підземному монополісту.

Достатньо відмови від хабарів для повноцінної реформи

«Наш план – глобальна реформа комунальних підприємств», - запевняє НВ Володимир Прокопів, заступник мера і секретарь міськради. Почувши аргумент про те, що про глобальну реформу міського господарства говорив і Попов, який обіцяв $140 млрд інвестицій в місто до 2025 р., Прокопів відповідає: нинішні міські функціонери відрізняються тим, що не беруть хабарів.

Але мало не брати хабарів в місті, де тепломережі, збудовані в 1960-х, вже зношені майже на 80%, а вийти в прибуток не вдається навіть Київтранспарксервісу, муніципальному сервісу парковок, при тому що в місті дефіцит паркувальних місць. Бессарабський ринок, ключовий торговельний об'єкт у центрі міста, за минулий рік забезпечив надходження всього лише 1,9 млн грн чистого прибутку. Якби об'єкт просто здали в оренду, заробили б як мінімум 30 млн грн. Місту необхідні якісні рішення.

У довгостроковій перспективі київська мерія планує приватизувати всі комунальні підприємства, у яких є бізнес-модель, пояснює Прокопів. Але робить поправку: «окрім стратегічних активів». Тобто, окрім метрополітену і Київпастрансу. Прокопів пояснює необхідність зберегти контроль над «стратегічними» активами тим, що місто має мати можливість впливати на формування тарифів.

Тарифні стейкхолдери: Ахметов, пенсіонери, пільговики

Але мерія вже не може впливати на всі тарифи. Непідконтрольні їй тарифи компанії Київенерго, що належить найбагатшому українцю Рінату Ахметову та «тішить» киян регулярними відключенням гарячої води і електроенергії.


2_kyiv_solydarnist_org
Київський муніципалітет будує велотрек, нарощуючи кількість своїх активів. Фото: kyiv.solydarnist.org


Встановлює такі тарифи Національна комісія з регулювання ринку енергетики і комунальних послуг, роблячи це на підставі звіту компанії про витрати. Ці звіти Київенерго викликають критику депутатів Київради. У мерії не планують продовжувати договір з Київенерго на управління тепломережами і теплоелектроцентралями після 2017 р. Хочуть залучити профільного іноземного інвестора, запропонувавши йому довгострокову концесію. Але ведуться розмови і про повернення тепломереж в управління одній з муніципальних компаній, яка у разі отримання контролю над активами зможе сама формувати список витрат для отримання тарифу.

В аналітичній записці, отриманої НВ у мерії, у списку висновків щодо вивчення теми комунальних підприємств та міської політики в цьому напрямку є один дуже показовий: «недопущення зростання комунальних тарифів і цін на послуги при одночасному істотному поліпшенні їх якості». Це підтверджує і Прокопів: «Поки мова про підвищення тарифів не йде».

Навіть збитки потрібно генерувати з розумом

Не радий таким коментарям команди Кличка Дмитро Беспалов, керівник проекту Транспортної моделі Києва і викладач Київського національного університету будівництва і архітектури. Низькі тарифи не дають громадському транспорту можливість проводити повноцінну модернізацію.

«Політична воля міста – швидше спустошити бюджет і залізти в борги, ніж зважитися підняти ціни на проїзд до економічно обґрунтованих, - каже Беспалов. – Чиновник, який підпише таке підвищення, здійснить політичне самогубство. Адже всі чиновники у нас – це політики. А бізнесмен, потенційно зацікавлений в інвестиціях в Київпастранс, не буде катати «електорат» в збиток собі».

Можна залишити міський транспорт збитковим, оскільки фінансовий результат – не єдиний показник ефективності, продовжує Беспалов. Але тоді потрібно скоротити час поїздки на, наприклад, 15-20 хвилин. За розрахунками кінця 2013-го, вартість години часу одного киянина дорівнює 40 грн, так що, якщо з близько 4 млн щоденних пасажирів кожен буде економити по 15 хвилин на поїздку, це 60 млн грн непрямої економії в день. І тоді збитковість підприємства буде виглядати скоріше як інвестиція.

При цьому Беспалов вірить у залучення інвестицій у будівництво транспортно-пересадочних вузлів. «Там пасажиропотік цілком може залучити інвестора, - пояснює експерт. - Алея магазинів між метро і приміським автобусом з пасажиропотоком, наприклад, 50 тис. осіб на добу, принесе явно хорошу окупність».

Де взяти гроші і на що їх витратити

Без залучення інвестицій доведеться туго, бо гроші потрібні. Секретар Київради Прокопів пропонує посилити міський бюджет розподілом у нього не 60% податку на доходи фізичних осіб, як зараз, а 100%.

У Кабінеті міністрів, перш ніж реагувати на таке прохання столичної мерії, повинні будуть поцікавитися, навіщо місту стільки грошей, адже його бюджет і так в профіциті – 1,5 млрд грн у планах на нинішній рік. Прокопів обіцяє інвестувати додаткові кошти в інфраструктуру і медицину – саме туди вчать інвестувати зайві гроші методички всіляких агентств розвитку.


--665
Сумарні збитки комунальних компаній в 2015-му становили 122,3 млн грн. Джерело: КМДА. Інфографіка: НВ


З конкретики є плани побудувати лікарню швидкої допомоги на правому березі Києва і вкласти гроші в розвиток міської електрички, оскільки це обійдеться дешевше, ніж будівництво нових станцій метрополітену. З довгострокових планів – будівництво нової окружної дороги, але із залученням інвестора, якому буде обіцяна можливість стягувати плату за використання цієї дороги. Обіцяють і будівництво нових розв'язок.

Такі ідеї можуть користуватися популярністю у киян, але експерти далеко не так однозначні. «Стимулювання водіння авто – це погана ідея, якщо ви хоч трохи вірите в глобальне потепління і все що з цим пов'язано, - говорить Едвард Глейзер, професор Гарвардського університету і фахівець з економіки міст. – Ми не повинні субсидіювати автомобільну інфраструктуру».

Набагато більш ефективною інвестицією він вважає вкладення грошей в освіту. Зростання кількості людей з вищою освітою в місті на 10% збільшує середню зарплату в ньому на 8%, розповідає Глейзер. До того ж, чим більше вкласти в освіту дітей на ранньому етапі, тим менше потім доведеться витрачати грошей на забезпечення безпеки на вулицях – зарплати поліції та інше.

Але сподіватися тільки на те, що Кабмін дозволить Києву залишати у себе більше податків, недалекоглядно. Потрібні альтернативні джерела грошей. Одним із способів залучення капіталу може стати приватизація міських активів.

Провідний аналітик інвесткомпанії Dragon Capital Андрій Беспятов, який балотувався у Київраду від партії Самопоміч, вважає, що, наприклад, Київрекламу і мережу аптек "Фармація", що належать місту, можна було б продати. Від цього виграли б і місто, і ринок. Про приватизацію садків, шкіл і лікарень мова йти не може, оскільки у них немає працюючої бізнес-моделі і вони виконують соціальну функцію.

Беспятов звертає увагу, що необхідний якісний аудит міських активів. Незрозуміло, за якими схемами здається в оренду міська нерухомість. Необхідно розібратися, чому метрополітен залишається глибоко збитковим і одним з найбільш субсидованих підприємств міста, хоча не так давно тариф на проїзд був підвищений в два рази і наслідки такого підвищення для компанії так і залишилися нез'ясованими.

За даними Київського інвестиційного агентства, метрополітен витрачає більше 10% свого доходу на збір оплати, а наземний транспорт – цілих 40%. Це забагато.

Київська корупція багата схемами

У Реанімаційному пакеті реформ підкреслюють, що приватизація – не єдиний сценарій реформи муніципальних активів. Ще одним важливим інструментом може стати прозоре проведення конкурсів для призначення нових директорів. Але питання знову повертається до грошей: якісним директорам потрібна ринкова зарплата.

Зараз директорів комунальних компаній призначає мер. «З самого моменту створення комунальні підприємства були джерелом заробітку для корумпованих міських чиновників і депутатів Київради, - говорить експерт РПР Оксана Величко. – Адже просто забрати гроші з бюджету складно, а через комунальне підприємство набагато простіше».

Прикладів непрозорого управління міськими активами дуже багато. Так, мерія в квітні влила 150 млн грн в капітал банку Хрещатик, де їй належало 25%, хоча незабаром банк був оголошений неплатоспроможним. Гроші міського бюджету були витрачені даремно.


3_kievvlast_om_ua
Команда мера Києва Віталія Кличка обіцяє реформу комунальних підприємств, але озирається на пенсіонерів і пільговиків. Фото: kievvlast.com.ua


В іншій схемі, яка розгорнулася навколо реконструкції кінцевої зупинки 3-го швидкісного трамвая, міські кошти залучаються до будівництва торгових площ компанії Квітень Девелопмент, за якою вирізняються постаті колишніх «регіоналів» Віталія Журавського та Олега Шаблатовича, що знайшли спільну мову з депутатом Київради Миколою Негричем з Солідарности.

Виникає питання, навіщо кияни субсидують телеканал Київ, який згенерував за останні два роки 5 млн грн збитків, якщо мер Кличко використовує його для підвищення свого політичного рейтингу, роздаючи інтерв'ю лояльним муніципальним журналістам.

Та й звична картина типового водія міської маршрутки, навколо якого безладно лежать купюри, дає зрозуміти, що нормального контролю за грошовим потоком у транспортній галузі Києва немає.

У розвинених країнах продажу «стратегічних активів» не бояться

Світовий досвід показує, що допуск приватних інвестицій у муніципальні активи часто є правильним рішенням. Так, у Швейцарії взагалі немає комунальних підприємств. У США приватні фірми контролюють близько 90% ринку комунальних послуг. Французькій компанії Veolia належить понад 45% ринку теплопостачання Литви.

Крім того, необхідна боротьба з комунальним монополізмом. Конкуренція транспортних сервісів, служб з прибирання вулиць та вивезення сміття, а також інших неприродних монополій і покращує якість послуг, і ціни нормалізує. У розвинених країнах це так і працює.

Знає історія і приклади того, як комунальні компанії стають бізнес-гігантами. JP Morgan Chase, найбільший банк США – не що інше, як прямий нащадок Манхеттенської компанії, свого роду «Нью-Йоркводоканалу». У 1799 р. компанія, що забезпечувала городян водою, отримала право займатися банківською діяльністю, яка своїми доходами перевищила всі інші напрями бізнесу і стала основною.

Київським комунальним підприємствам поки таке не загрожує. Але міський транспорт, що вчасно курсує і відсутність відключень гарячої води могли б стати суттєвими заслугами нинішньої міської влади.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: