25 вересня 2017, понеділок

Путін нагадує, що він є, і з ним треба рахуватися. Екс-комбат Миротворця - про загострення у Донбасі

Путін нагадує, що він є, і з ним треба рахуватися. Екс-комбат Миротворця - про загострення у Донбасі
Подальший розвиток подій у Донбасі важко передбачити, адже це залежить від того, що в головах у російських керівників, вважає колишній командир батальйону Миротворець Андрій Бахтов

Колишній командир батальйону міліції особливого призначення Миротворець Андрій Бахтов пробув на війни близько двох років. До цього працював у Беркуті, з якого звільнився після приходу до влади Віктора Януковича.

Одним із найтяжчих для себе моментів на цій війні Бахтов називає Іловайськ, адже тоді, каже він, українські військові ще вірили домовленостям та сподівалися на перемир’я.

У інтерв’ю НВ Бахтов розповідає, що допомагає побороти поствоєнний синдром, навіщо Росія відновила обстріли у Донбасі та чи правда, що війська РФ випробовують в зоні АТО нову техніку.

- Чому саме зараз знову почалися активні обстріли?

- Політичні моменти. Це пов'язано, так скажемо, з бажанням Путіна виторгувати якісь більш привабливі для себе позиції з боку Росії. Він тримає в напрузі нашу передову, не дає забути, що він є, що з ним треба рахуватись.

- Чи тепер треба очікувати подальшого загострення?

- Не буду прогнозувати, бо воно залежить від того, що в головах російських керівників. Ми зазвичай готуємося до гіршого, а там – будь, як буде.

- Як ви оцінюєте сили, ресурси противника?

- Звичайно сили чималі, але, не дивлячись на це, ми ж утримуємо ворога. Остаточно не можу сказати, бо найбільш точна інформація – у розвідників, які це постійно контролюють. Проте, вважаю, що у нас достатньо сили, аби стримати ворога.

Ми були свідками, коли по наших позиціях теж випробовувалась нова зброя, нестандартна 

- На нещодавній прес-конференції президент казав, що Росія використовує український нещодавній Донбас як плацдарм для тестування нової зброї, техніки. Причому, чогось такого, що іще невідоме, не пілінгується, наприклад.

- Так. Ми були свідками, коли по наших позиціях теж випробовувалась нова зброя, нестандартна для армійських  підрозділів. Це має місце. Навіть ці вже добре знайомі дрони, які скидають вибухівку на наші склади чи позиції – раніше такого не було, це вже новий крок, зроблений Росією.

-  Недавно з’явилася інформація, що Росія нібито підтягує своїх військових з Єкатеринбургу в місто Клинці, що неподалік від кордонів із Білоруссю та з Україною. Що ви про це думаєте?

- Цю інформацію краще взнавати у фахівців по цьому напрямку. Допускаю, що таке може бути, але підтвердити не можу.

- Коли Росія почала скупчувати війська на кордоні з Донбасом, це теж сприймали скептично…

-  Я не виключаю і такого розвитку подій. Сподіваюсь теперішні дії керівництва будуть адекватніші.

- Війна лишає відбиток на психіці людей, часто – дуже помітний. Чи надається військовим необхідна психологічна допомога?

- До війни збройні сили були в занепаді, галузь військової психології – також. Мало хто з цивільних знав, що така галузь взагалі існує. Питання постало вже тоді, коли військові, добровольці, цивільні потрапили в умови значних стресових навантажень. Коли почалися поранення, загибель друзів, відчувалася постійна загроза життю.

До початку бойових дій ніхто не міг отримати достатню психологічну підготовку, потім, при веденні бойових дій часу для цього не було, в підрозділах бракувало озброєння, що вже казати про психологів.

Були такі бійці, які постійно вимагали найекстремальнышого. Ми всі різні, треба раціонально використовувати цей вузький потенціал

Було досить багато проблемних психологічних ситуацій на службі, які неможливо попередити без комплексного підходу та сучасного досвіду. Ніхто з нас раніше не перебував під Градами, під «перехресним вогнем». Тож вчилися на власному досвіді. Долучалися волонтери: медики, психологи, які сиділи з бійцями у госпіталях та допомагали у реабілітації.

Зараз кроком уперед для вирішення цієї проблеми є створення в Національній академії внутрішніх справ військової кафедри з підготовки офіцерів запасу за військовими спеціальностями «психолог» та «соціальний психолог». Вони будуть готуватися вже з врахуванням сучасного досвіду.

Наша країна знаходиться у важкому, але унікальному для психологів стані. Це негативний досвід, але він є. У найближчому майбутньому ми можемо сподіватися, що змінимо ситуацію на краще, і у нас мінімізуються поствійськові синдроми.

- З якими проблемами найчастіше звертаються саме бійці?

- Бійці дуже рідко звертались із психологічними проблемами, коли я був на війні. Адже такий у нас менталітет: чоловіки налаштовані самостійно вирішувати свої проблеми.

Комусь треба поміняти умови несення служби. Хтось піде на передову, хтось в розвідку, а комусь, може, достатньо в черговій частині приймати телефонні дзвінки чи  бути на базі, контролювати. Це все розмежування, які за моєї практики обов'язково були. Якщо такого нема – люди нерідко не справляються психологічно. Хтось не витримує, його треба додому раніше відправити. Хтось, навпаки, добре пристосувався, знаходився на передовій кілька ротацій підряд і для нього це було нормально.

Були такі бійці, які постійно вимагали самого екстремального. Ми всі різні, треба раціонально використовувати цей вузький потенціал, щоб і людей зберегти, і виконати завдання.

Ведеться робота з тими, хто отримав поранення, хто повернувся з полону – таких достатня кількість.

 На передовій в людей формуються зовсім інакші цінності – справжні, людські

- Що допомагає адаптуватися до життя після війни?

- В кожного по-різному. Для одних – сім’я, діти, для інших – друзі та колишня робота.

- Нерідко буває, що бійці, які відслужили і можуть відпочити, все одно повертаються на війну вже за власним бажанням. Чому так стається?

- В кожного по-своєму. Там вони відчувають потребу в собі, розуміють, що роблять справу, потрібну всій Україні. Навіть попри ті негаразди, що відбуваються всередині країни та на політичному олімпі. Причому, повертаються такі люди саме на передову. На передовій в людей формуються зовсім інакші цінності – справжні, людські. І до цього повертаються.

- Як має реагувати суспільство саме в мирних регіонах, коли бійці АТО поводяться неадекватно? Адже бувають випадки, коли на рівному місці підривають гранати, наприклад.

- Бувають дуже різні ситуації. Є  кримінальний елемент, який пройшов крізь горнило війни і збагатився досвідом і озброєнням. Є воїни, що адаптувались до надзвичайно жорстких бойових умов, і вони навряд чи будуть проходити повз ситуації, де з ними поступають несправедливо чи зневажають. Їх реакція може бути миттєвою і бурхливою, як навчила їх війна.

- Зараз є кому воювати? Була така думка, що після першої-другої хвилі патріотизм зменшився…

- Погоджуся з вами, ситуація в цьому змінилась. Багато добровольців загинуло, багато поранені, інші побачили який «патріотизм» у наших можновладців. Звичайно, патріотизм зменшився, бо не все так добре, як би хотілося після революції. Проте, є достатньо патріотів – тримати оборону, аби ворог не просувався далі. Майбутнє залежить від того, що в головах російських керівників. Ми зазвичай готуємося до гіршого.

По своїм хлопцям, з ким я служив, знаю, що вони готові йти на передову, триматися там ще. Тим більше, ситуація з обороною покращилася. Не так, як хотілося би повною мірою, але покращилася.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: