9 грудня 2016, п'ятниця

Коли медицина стане платною і скільки це коштуватиме пересічному українцю, розповідає заступник міністра

Коли медицина стане платною і скільки це коштуватиме пересічному українцю, розповідає заступник міністра
Коли зникнуть поліклініки, кому даватимуть ліки безкошовно і хто насправді керує Міністерством охорони здоров'я – грузинський міністр чи його заступники — на ці питання відповідає Ігор Перегінець, заступник Олександра Квіташвілі

- З-поміж усіх міністерств МОЗ найчастіше перебуває в центрі критики. Що такого ви встигли зробити після призначення, що зробить життя українців кращим? І що критичного не встигли?

- Система охорони здоров’я включає багато елементів, які потрібно переналаштувати, щоб ми відчули зміни. Реформи не відбувалися з 1991 року. Україна – остання пострадянська країна, яка має радянську систему охорони здоров’я, що функціонує тільки тому, що громадяни фінансують її з власних кишень. Держава фінансує утримання колосальної неефективної інфраструктури, а громадяни сплачують за послуги і ліки. Тому треба провести колосальну роботу, щоб зміни стали помітними та відчутними для громадян.

- Чому зараз громадяни мають повірити, що через півроку чи рік вони відчують зміни?

- Ми вперше змінили правила гри щодо закупівель ліків. Цього року ми всі закупівлі передаємо міжнародним організаціям.

Почали формувати нову систему громадського здоров’я. Створюється національний Центр громадського здоров`я. Людська натура така, що поки ми не хворіємо, ми не дуже і дбаємо про здоров’я. Ми впливатимемо на звички. Ви знаєте, що зменшення вмісту солі у хлібі на рівні держави може зменшити рівень захворювання на серцево-судинні захворювання та навіть смертності? У Туреччині, наприклад, знизили споживання солі в три рази. У нас раніше цим взагалі не займалися. А це впливає на економіку. Це питання державної безпеки. От у нас було заборонено паління в ресторанах, і вже зараз можна побачити зменшення серцево-судинних і легеневих захворювань. Це було політичне рішення. Таких речей потрібно більше. Сіль, тютюн, алкоголь.

- Ви хочете підвищувати акцизи?

- Це ціла наука. Я впевнений, що ми повинні. Це корисно і для здоров’я, і для економіки. Ми в МОЗ переживаємо більше за здоров’я. Збільшення акцизів має свої ліміти, ми цих лімітів ще не вичерпали.

- Щось більш наближене до пацієнта зроблено МОЗом?

- У цьому році первинна медична ланка, куди людина приходить в першу чергу, коли почувається недобре – це поліклініки, амбулаторії, де працюють сімейні лікарі, педіатри, терапевти – отримає вдвічі більше фінансування, ніж досі. Крім того, ми хочемо перерозподілити ресурси так, щоб частково покрити витрати на ліки. Щоб люди, особливо вразливі категорії – діти, інваліди, пенсіонери – могли отримати безкоштовно ліки: лікар виписуватиме рецепт, і вони йтимуть з ним в аптеку і там безкоштовно або з мінімальною доплатою отримуватимуть необхідне лікування.

- Коли це буде?

- Ми плануємо, що це почнеться поетапно вже з цього 2016 року.

Ми хочемо скомбінувати фінанси таким чином, щоб державні гроші покривали оплату праці лікарів і ліки, а громади, які тепер будуть мати більше автономії, фінансували утримання закладу. При умові, що ми переконаємо парламентарів проголосувати за закон про автономію медичних закладів.

Ми впливатимемо на звички. Ви знаєте, що зменшення вмісту солі у хлібі на рівні держави може зменшити рівень серцево-судинних захворюваннь та навіть смертності? У Туреччині, наприклад, знизили споживання солі в три рази

- Що це змінить?

- Ми маємо розмежувати надавача послуг і того, хто за цю допомогу платить – тобто закупівельника послуг. Зараз держава сама платить, сама надає послуги. Це неефективно. Автономія закладів призведе до того, що вони перестануть бути бюджетними установами, почнуть конкурувати за гроші від держави. Держава почне замовляти послуги і оплачувати їх, а не вкладати гроші в інфраструктуру.

- Проблема в тому, що автономізацію асоціюють з приватизацією, і це лякає багато кого.

 - Асоціюють тому, що занадто багато спекуляцій на тему оплатності/безоплатності медицини. Ми ні в якому разі не хочемо проводити приватизацію лікарень. Медичні заклади залишаться у державній або комунальній власності, стануть неприбутковими підприємствами, це змінить підхід до управління і відкриє можливості для державно-приватного партнерства.

- Якою буде медицина – платною чи безплатною?

- Ідеальна система, яка працює в європейських країнах – це або безоплатна медицина, або з частковою доплатою в момент отримання послуг. Ми з вами хочемо, щоб коли ми захворіли, то не з власної кишені платили за лікування, бо може бути занадто дорого. Ми зараз не маємо достатньо грошей, щоб забезпечити всіх безплатною медициною, як це гарантовано Конституцією. Через те, що 78% грошей, які держава виділяє на охорону здоров’я, ідуть на зарплату лікарям і на утримання медичних закладів. Тільки 9% грошей, які виділяє держава, ідуть власне на надання медичної послуги. Тому, щоб компенсувати недостачу у вартості послуги, ми з вами доплачуємо з власної кишені – або лікарю, або купуючи ліки.

Нам треба перестати вливати гроші в систему за індикаторами кількості ліжок і лікарів. Коли ми переведемо всі 2.200 медичних закладів плюс первинну ланку (поліклініки) на нову систему, ми не будемо платити за ліжка, а будемо платити за надану медичну послугу, за пролікований випадок. Почнеться конкуренція між закладами. Вони не будуть отримувати більше «історичні» бюджети – вони будуть конкурувати за пацієнтів. У такому відборі залишаться якісні лікарні і лікарі, щодо неефективних місцевій владі доведеться приймати рішення – закривати чи ні. Лікарня порожня – що мені з нею зробити? Я на світло і воду витрачаю 20 тис. грн на місяць. Потрібно утримувати таке майно? Напевно, не потрібно.

Що зміниться? Якість послуг. Буде визначена вартість послуг для держави. Всі ці елементи повинні бути сформовані для того, щоб ми перейшли на модель обов’язкового страхування.

- Як на практиці працюватиме обов’язкове медичне страхування і коли ми прийдемо до цього?

- Кожна працююча людина платить частку своєї зарплати в страховий фонд, а цей страховий фонд оплачує медичні послуги тим, хто їх потребує. Одна людина може сплачувати внески все життя і ніколи не ходити до лікаря, а інша може платити лише два місяці і захворіти важкою недугою. І кожна може отримати гроші з цього фонду, коли їй потрібно.

- Тобто це буде додатковий збір чи податок?

- Про це ще рано говорити. Коли у нас будуть всі інструменти, економіка підросте, тоді у нас будуть всі підстави говорити про обов’язкове медичне страхування. Але і тоді держава не повинна і не буде відмовлятися від фінансування медицини. У нас просто буде більше інструментів. В такій системі координат гарантуватиметься безоплатна первинна медична допомога, профілактична медицина, допомога дітям, народження дітей, допомога інвалідам і пенсіонерам. Також лікування дітей з орфанними захворюваннями (рідкісні, часто генетичні хвороби), яких дуже мало, але лікування яких дуже дорого коштує, – має покриватися державою на 100%.

- З поправкою на ті темпи, якими відбувається реформа медицини зараз, це перспектива якого часу?

- Я думаю, через п’ять років це реально. Говорити про швидші темпи неможливо, особливо, зважаючи на економічний розвиток країни.

Зараз багато хто каже: введіть страхову медицину. А хто буде платити в цей фонд? У нас 40% бізнесу працює в тіні, де мінімальна зарплата приблизно 1,3 тис. грн. При внесках на рівні 5% з 1,3 тис. грн – ми наповнимо цей фонд обов’язкового страхування? Ні. Неможливо побудувати ефективну систему страхування у відриві від економіки, від політики, від соціальних гарантій.

- Зараз людина іде до лікаря за місцем прописки. Вона не може піти до будь-якого лікаря.

- Світова практика така, що лікарі первинної ланки – це приватні практикуючі лікарі. Кожна людина закріплена за своїм сімейним лікарем або терапевтом протягом певного часу. У багатьох країнах є обмеження: людина може поміняти свого сімейного лікаря, чи терапевта раз на рік.

- В Україні первинну медичну допомогу теж будуть надавати приватні лікарі?

- Ми зараз працюємо над цим механізмом, найближчим часом зможемо анонсувати план дій

- У нас можуть зникнути наступного року поліклініки і замість них з’являться приватні лікарі?

- Ні, звичайно, поліклініки ніхто не збирається ліквідовувати, ми говоримо про взаємовідносини установи та лікарів. У цьому році ми однозначно побачимо підвищення забезпечення допомогою через поліклініки для пацієнтів і будемо намагатися забезпечити пацієнтів ліками з частковою компенсацією оплати їх вартості.

- МОЗу дорікають тим, що за так звані часи реформ не зроблено багато важливих речей. Що б ви назвали – що мало б давно бути зроблено?

- Закони про автономізацію медзакладів не прийняті. Вони були подані ще влітку в парламент і не були підтримані Комітетом, так і лежать, не винесені навіть в першому читанні. Хоча ми визнали, що ми готові до другого читання врахувати всі зауваження.

Зараз ми вже маємо три законопроекти – Кабмінівский, альтернативний Комітету і доопрацьований – також Комітету.

- Вони дуже різняться?

- Всі законопроекти написані на основі законопроектів МОЗу. Але вони мають суттєві відмінності. Наприклад, Комітет пропонує залишити заклади медицини бюджетними установами. Також в альтернативних законопроектах не вказано кінцевого терміну переходу лікарень з бюджетних на некомерційні державні/комунальні підприємства, що одразу ставить під ризик всю реформу. У нашому законопроекті визначено, що з 2018 року на фінансування зможуть претендувати тільки автономні заклади.

- Проблеми в різному баченні чи вони переслідують якісь власні інтереси?

- Я думаю, що причина у відсутності в деяких членів Комітету комплексного бачення того, як рухатися вперед . По-друге, система координат, яка існує у великій бюджетній установі, може влаштовувати деяких діячів системи охорони здоров’я, тому що в такій системі набагато простіше тримати під контролем великі медичні заклади.

- В чому проблема з фігурою самого Квіташвілі? В нього імідж людини, яка прийшла в МОЗ і нічого не змогла зробити.

- Занадто багато емоцій і персональних факторів працює. Надання меддопомоги населенню не має бути політичною темою. Це має бути питання соціального блага. Робити спекуляції навколо теми здоров’я, питання життя і смерті – неприпустимо.

- Квіташвілі взагалі щось вирішує у МОЗ?

- Звичайно, він діючий міністр. Він має всі повноваження і несе відповідальність. Я особисто маю більше ніж достатньо свободи у прийнятті рішень, не відчуваю обмежень у спілкуванні з міністром.

- З точки зору людини, яка працює з Квіташвілі – він та людина, яка була потрібна у МОЗ, щоб зрушити з місяця все, про що ми говорили?

- Некоректно буде мені давати оцінку діючому міністру, будучи його заступником.

- Але ви один з небагатьох, хто міг би зробити це на підставі об’єктивної оцінки.

- Міністр – це політична фігура. Чи є у міністра достатньо підтримки на різних політичних рівнях – це питання. Питання охорони здоров’я – це не політика. І з цього треба виходити у всіх питаннях, в тому числі у кадрових призначеннях.

- Панує така думка, що рішення у МОЗ приймає не Квіташвілі, а його заступник Олександра Павленко. Що йому відведена роль такого весільного генерала.

- Ті рішення, які я вважаю правильними та потрібними для охорони здоров’я, я погоджую з міністром, і міністр підтримує ці рішення. Це перебільшення, що деякі заступники мають якісь пріоритети у прийнятті рішень в МОЗ. В кінцевому результаті за всі важливі рішення відповідає міністр.

- Як ви вважаєте, вдасться ліквідувати корупцію в сфері держзакупівлі ліків? На цій сфері заробляли статки. Тендери прописувалися під конкретних учасників, ліки закуповувалися за завищеними цінами.

- Я більше скажу. Багато спекуляцій навколо теми закупівель і не тільки – навколо теми вакцинації також – були інспіровані якраз групами, які розуміли, що старої системи більше не буде існувати і вони не зможуть на ній заробляти.

Моя дитина підпадала під вакцинацію, тому я зробив цей публічний крок. Не знаю, допомогло це чи ні. Я готовий зробити це ще і ще. Ця вакцина є найбезпечнішою в світі. Її можна їсти, ложками

- У цьому році знову спалахнув скандал навколо вакцинації. Чому?

- Багато років міжнародні організації наполягали на тому, щоб Україна щось вирішувала з вакцинацією проти поліомієліту, бо рівень  вакцинації у тому числі від поліомієліту був критично низьким. Рівень вакцинації пішов на спад після 2008 року, коли в Краматорську підліток помер нібито від вакцини кору. Три комісії довели, що він помер не від вакцини, але спекуляції, політична боротьба, паніка пішла. Доклалися всі – політики, медіа.

Поліомієліт – небезпечне інфекційне захворювання, яке не має лікування, може призвести до паралічу, і яке з 2002 року вважається ліквідованим в європейському регіоні. І от ВОЗ і ЮНІСЕФ домовилися з урядом Канади, що він закупить для України вакцину від поліомієліту. Коли ми отримали канадську вакцину, це був серйозний прорив для громадського здоров’я. Ми планували, що підготуємо лікарів, і з вересня, коли діти повернуться за канікул, почнемо планову вакцинацію. Але у серпні 2015 року виявили два випадки вакцино-спорідненого поліомієліту на Закарпатті, що визначається як спалах цього захворювання в Україні, і ми мали змінити план дій і оперативно стартувати з додатковою імунізацією в Україні. Але знову почав працювати фактор 2008 року – маніпуляції – і, очевидно, ще й інший фактор, який мав на меті дискредитувати не тільки і не стільки вакцину, скільки міжнародні організації як тих, хто може забезпечити вакцинами Україну.

- Яким чином?

- Знайшли дуже примітивний, нефаховий бездоказовий аргумент: що вакцина, яка приїхала, була розморожена, а потім знову заморожена, тому вона небезпечна. Спеціально поплутали все на світі. Сказали, що вакцина приїхала 30 квітня і трималася до 29 травня в холодильниках при -20. Хоча вона не «місяць валялася», а зберігалася в потрібному температурному режимі за рекомендацією ЮНІСЕФ для того, щоб дотримати її до вересня. При -20 градусах термін її придатності два роки, при +2–8 градусах – півроку. Ця вакцина, яка прекваліфікована ВООЗ, була зареєстрована в Україні. Увага. В український інструкції написано: повторно не заморожувати. В англійський інструкції, яка прийшла з вакциною, такого не написано. Чому? Тому що українська інструкція, яка зареєстрована виробником, призначена винятково для споживача або для поліклініки. Заморозити в поліклініці або в побутовому холодильнику до -20 градусів нереально. Вакцина, яка прийшла через ЮНІСЕФ, надається великим партіями як гуманітарна допомога для країн, які зберігають її на національних складах, та апріорі має зберігатися тривалий час.

Після інформаційних маніпуляцій виробник вакцини, Санофі Пастер, надав нам два листи з підтвердженням того, що ми все зробили правильно, ВООЗ дала лист, посилаючись на дослідження термостабільності, і ЮНІСЕФ дав лист.

Нещодавно ми отримали ще один лист від канадського посольства, яке дуже цікавиться, чому за щедрої допомоги канадського народу, який виділив кошти народу країни, яка перебуває у війні та не має ресурсів, щоб придбати вакцину від небезпечного захворювання, ми досі не можемо її  використати. Ми – можемо, але рівень маніпуляцій зашкалюватиме. Хоча я як спеціаліст, як лікар, як батько можу прокапати цією вакциною всіх своїх дітей хоч зараз.

- Ви навмисно вакцинували свою дитину, щоб довести, що вакцина безпечна?

- По-перше, моя дитина підпадала під вакцинацію, тому я зробив цей публічний крок. Не знаю, допомогло це чи ні. Я готовий зробити це ще і ще. 

Коли у Білій Церкві загинула дитина, що співпало в часі з проведенням вакцинації – це теж використали для дискредитації кампанії. За висновками комісії ніякого зв’язку з вакциною ця загибель не мала. Дитина померла від гострої респіраторної вірусної інфекції при кардіоміопатії, це порок серця. Це цинічно використали, маніпулюючи горем сім’ї, виносячи на обговорення суспільства, яке шукає скандалів. Ця вакцина є найбезпечнішою в світі. Її можна їсти, ложками.

Знаєте, як це працює? За кілька днів до початку вакцинації в ефірі Інтеру вийшла передача про вакцинацію від поліомієліту з коментарями «експертів», зовсім далеких від питання імунізації, з коментарями антивакцинальних активістів, які поняття не мають, про що вони говорять. І як результат: в п’ятницю в поліклініках стояли черги з батьків, які боялися, що їх дітям не вистачить вакцини, а в понеділок, після сюжету – практично нікого! Настільки такі речи мають колосальний ефект. Це не банальні питання. Це не питання мого виживання в Міністерстві. Це питання національної безпеки, яким цинічно маніпулюють.

Вакцинація ліквідувала віспу. Вакцинація знизила захворюваність поліомієліту на 90%. І вони кажуть, що вакцинація це зло?

 - Хто це робить? 

- Я не знаю. Але всі ці публікації, сюжети – вони виходять явно не з експертного середовища. 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: