7 грудня 2016, середа

Коли ІДІЛ прийшла в моє місто, жити стало краще. Медик з Мосулу - про Ісламську державу, нафту і Україну

коментувати
Табір для біженців зі Сходу у Берліні
Фото: Дарія Гірна

Табір для біженців зі Сходу у Берліні

За кілька годин після того, як Талал Алі отримав український диплом медика, в його місто Мосул на півночі Іраку зайшли бойовики Ісламської держави. Як змінилося тамтешнє життя, він розповідає у таборі для біженців в Берліні

Флорист, виглядаючи зі своєї маленької крамниці, без вагань показує мені великий червоний будинок. Тут, на проспекті Турмштрасе (Turmstraße), недалеко від центру Берліна, знаходиться табір для біженців зі Сходу. Тут я зустріла 29-річного Талала Алі з Іраку. Він стояв перед входом у місцевий медпункт, у якому працює волонтером-медиком. Хлопець прожив в Україні шість років, закінчив Одеський національний університет і вільно володіє російською та українською мовами. Зараз його рідне місто Мосул знаходиться під окупацією Ісламської держави – організації, яку Західний світ вважає однією з ключових світових загроз. 


Фото: Талал Алі / facebook
Фото: Талал Алі / facebook


Спочатку я навчався в Мосульському університеті на англійській філології. По закінченню, у 2008 році, в Іраку було дуже важко відкрити візу будь-куди, а за кордоном у мене нікого не було. Через інтернет я знайшов інформацію про те, що можна навчатись в Україні. Всі, хто повертався в Ірак з України, розповідали мені, що там дуже красиво. До того ж для студентів з Іраку там дешево навчатись і жити. Мені вдалось швидко відкрити візу і приїхати в Одесу. Там я найбільше полюбив пляж Ланжерон. Я завжди приїздив туди ввечері, коли мені було сумно, і дивився на море.

 "В Іраку до університету хлопці і дівчата навчались окремо"

В українській освіті дуже багато свободи: студент вчиться або не вчиться, і він все одно отримує освіту. Я знав українських студентів, які не ходили на пари, які навіть не знали, де знаходиться їхня кафедра, але вони все одно закінчили університет. Це дуже погано. Наприклад, в Іраку, щоб отримати диплом, ти повинен добре вчитись. З іншого боку, в Україні більше практики. На другому курсі нас учили вже того, чого в Іраку вивчають на шостому.

Коли приїхав до України, було дуже незвично, що можна просто отак, з дівчатами, піти на пляж, що закохані пари ходять по місту за руку, що можна пити алкоголь на вулиці. В Іраку до університету хлопці і дівчата навчались окремо, а після приходу ІДІЛ навіть в університетах окремо навчаються. В моїй країні заборонено курити навіть кальян, а жінки мають бути одягнені в спеціальний одяг. Якщо порушувати ці закони, можна отримати 40-60 ударів ременем. В час молитви, п’ять разів на день, у моєму місті зупиняється робота. Якщо працювати в час молитви, тебе можуть вбити.

"За часів Саддама Хусейна в нас було так само вільно, як і в Україні"

В липні 2014 року, щойно я отримав диплом і збирався повертатись додому, дізнався, що в той самий день війська ІДІЛ зайшли в моє місто. Я приїхав із Мосула – це друге за величиною місто в Іраку, яке розташоване на півночі країни. Разом із ним представники Ісламської держави окупували місто Анбар. Зараз вони контролюють третину Іраку. Перед тим, як ІДІЛ зайшов у Мосул, уся іракська армія втекла. Ніхто не знає, чи територію їм подарували, чи продали.


Флаг ИГИЛ на здании в Мосуле, июль 2014-го
Прапор ІДІЛ на будівлі в Мосулі, липень 2014 року


До ІДІЛу

З 2003 до 2011 року в Іраку стояла американська армія. Коли США ввели війська, населення країни розділились на тих, хто її підтримав, і тих, хто був проти. І ці люди стали воювати між собою. У 2006 році сюди прийшла Аль-Каїда. Вона воювала і з нашою армією, і з американською.

За часів Саддама Хусейна, до 2003 року, в нас було так само вільно, як і в Україні. Після 2003 року, коли Америка сформувала нову іракську армію, запровадили комендантську годину, заборонили виходити з хати, у більшості районів закрили в’їзди і виїзди. Щоб потрапити до міста, був лише єдиний в’їзд – блокпост, який ретельно контролювався військами. Людям це дуже набридло, вони стали ненавидіти армію Іраку. Коли прийшов ІДІЛ, ситуація нормалізувалась.


Тренування бійців ІДІЛ під Мосулом, листопад 2014 року
Тренування бійців ІДІЛ під Мосулом, листопад 2014 року


Спочатку ІДІЛ вбив усіх представників попередньої влади. Після того вони почистили всі вулиці, відкрили всі дороги, привели місто до ладу. Мосул став красивішим, якщо чесно. Люди відчули більше свободи. Їздять і ходять, куди хочуть. Жити стало краще. Я не підтримую ІДІЛ, але я кажу те, що бачу. Тепер там безпечно. Але, на жаль, немає ні роботи, ні зарплат, ні медикаментів. Як люди живуть – одному Богу відомо. Мої батьки, які залишились там, кажуть, що в них усе добре, але, мабуть, вони не хочуть розповідати мені про труднощі. До зміни влади справи з роботою були кращі.

Є люди, які підтримують запроваджені ІДІЛом правила. Але загалом у людей немає іншого варіанту: або вони погоджуються з новими порядками, або вони будуть покарані.

З Іраку до Німеччини

Після закінчення українського університету мені довелось забезпечувати себе самому. Я дізнався, що в Німеччині бракує лікарів, і, вивчивши мову, тут легко знайти роботу. Зараз я вивчаю німецьку і працюю волонтером-медиком тут, у центрі біженців. Багато з них погано тут поводяться. Хочуть отримати все і одразу: квартиру, гроші, відпочинок. Вчора була бійка біля центру, бо люди, які прочекали чотири дні, не захотіли більше стояти в черзі за соціальним пакетом. Багато з них не розуміють, що таке демократія, і думають, що якщо вони в Європі, то їм можна все. Але вони не знають тутешніх законів.


Фото: Дарія Гірна
Фото: Дарія Гірна


Багато людей добиралось сюди через Туреччину, Грузію, Македонію, Австрію тощо. Були такі відстані, на десятки кілометрів, які вони повинні були проходити пішки. Наприклад, кордони між країнами. Серед людей дуже багато хто скаржиться мені на загальну втому. В більшості випадків люди звертаються сюди з проблемами серця, печінки, шлунку. Чимало підчепили нові хвороби дорогою до Німеччини. Багато приходять у цей медпункт, щоб отримати медичний рапорт – це документ, який засвідчує, що людина має погане здоров’я, тоді вона може позачергово отримати статус біженця.

"У взаємостосунках між сирійськими та іракськими біженцями є певна неприязнь"

В цьому таборі живуть не лише сирійські біженці. Тут є люди з Сомалі, Македонії, Сербії, Ірану, Афганістану. В цифрах назвати важко. Але можу сказати, що деякі люди під відкритим небом чекають своєї черги вже місяць. 

У стосунках між сирійськими та іракськими біженцями є певна неприязнь, пов’язана із правилами, укладеними німецьким урядом. Сирія, як Ірак, окупована лише частково. Там є багато міст, які вільні від Ісламської держави. І звідти люди приїжджають також. І коли ці люди кажуть, що вони з Сирії, неважливо, з якого міста, їм одразу надають статус. Із іракцями так не поводяться. Приїжджі зі східних міст Іраку, які є підконтрольними ІДІЛу, можливо, за півтора роки і отримають документи.

В будь-якому випадку, люди вдячні Німеччині за притулок. Наприклад, я отримав тут місце проживання, місце навчання, гроші на життя. Але забезпечує мене Social Office, а статус надає зовсім інша установа. Коли я отримаю документи, я не знаю, але щойно отримаю їх, поїду в Україну.

"Якби Україна була такою ж багатою, як Ірак, ви були б першою країною у світі"

Я б хотів забрати нафту з Іраку і привезти її в Україну. В Україні дуже розумні і працьовиті люди, красива природа і погода, але єдине, чого вам бракує – грошей. Якби Україна була такою ж багатою, як Ірак, ви були б першою країною у світі.

Якщо ви колись приїдете до Іраку, в першу чергу я розповім вам про історію моєї країни. Зокрема, про стародавню державу Ассирію, про Північний Ірак і про Вавилон. 

Хочу виховувати своїх дітей мусульманами, але хочу, щоб вони були правильними мусульманами. Люди повинні знати, що Іслам – це дуже мирна релігія. Ми віримо в Ісуса Христа, ми віримо в Мусу… Взагалі, все чітко написано в Корані. Те, що показують медіа, те, що декілька людей погано себе поводять, не означає, що вся наша релігія така і що всі мусульмани – погані. В кожній країні є і погане, і хороше.

Кажуть: "В гостях добре, а дома – найкраще". Я б хотів повернутись в Мосул, але не зараз. Якби в моєму місті була така ж програма для медиків, як у Німеччині (сміється)... Але таких змін ще довго не буде. І запровадити їх буде дуже нелегко. Наразі хочу навчатись і працювати в Німеччині. А в кінці життя можна повернутись додому.

 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: