24 сiчня 2017, вівторок

Кінець особливого положення. Чому Путін несподівано ліквідував «кримський федеральний округ»

Кінець особливого положення. Чому Путін несподівано ліквідував «кримський федеральний округ»
Чому Крим замість окремого округу раптом став рядовою областю Росії і що означає відставка Михайла Зурабова з посади посла в Україні, пояснює політолог Володимир Фесенко

Ліквідація Криму як особливого федерального округу означає тільки те, що Крим перестав бути на особливих рахунках – це заниження його статусу. Закінчився перехідний період, коли Криму приділялася особлива увага. Фінансування почали урізати ще з минулого року. Зараз, мабуть, в Кремлі вирішили, що перехідний період завершено.

В федеральні округи зазвичай входить кілька регіонів. Такі великі, адміністративно-територіальні утворення. Їх керівники – такі певні наглядачі за цими регіонами. І ось Крим був окремим федеральним округом. Тепер – ні. Він став звичайною областю в Росії. Не буде ніяких ексклюзивних привілеїв та особливої управлінської уваги до Криму.

Погано це чи добре – питання. Для нас, може, ця новина не дуже хороша. РФ таким чином зайвий раз показує, що вони з Кримом не збираються розлучатися. Є така точка зору, мовляв, не буде Путіна, все зміниться. Боюся, це не так в питанні з Кримом. Ставлення до Криму зовсім інше, ніж ставлення до Донбасу в цьому плані.

Закінчився перехідний період, коли Криму приділялася особлива увага

Що стосується Михайла Зурабова: він збирався виїжджати з Києва ще в 2013-му. Він пакував валізи. Але тут трапився Майдан, рішення було відкладено. У лютому на переговори до Києва приїжджав пан [Володимир] Лукін, і ходили чутки, що він може стати новим послом замість Зурабова. Проте, не склалося. Це пов'язано з тим, що в кінці травня президентом України став Петро Порошенко. Зурабов мав ще до подій на Майдані непогані особисті стосунки з Порошенком. Мабуть, через це в Москві вирішили залишити Зурабова в Києві, таким чином, щоб вибудувати лінію відносин з українським президентом і вплинути на нього. Після підписання Мінських угод Зурабов став ще і спецпредставником Москви на Мінських переговорах. Але вся ця ексклюзивність не спрацювала.

Зурабов мав ще до подій на Майдані непогані особисті стосунки з Порошенком

В Москві ще в 2015-му зрозуміли, що Зурабов не здатний вплинути на Порошенка, що той веде свою власну політику і не збирається йти на поступки Москві. Тому Зурабова прибрали спочатку з Мінська. Інше було питанням часу, коли і на кого його замінять на посаді посла.

Зараз складається специфічна ситуація з представництвом російських інтересів в Києві. Справа в тому, що представником Москви в останні півтора року, до травня місяця фактично був пан [Андрій] Воробйов, тимчасовий повірений у справах РФ в Україні, але він помер. Тепер у Москви немає такої людини, яка б керувала посольством, і представляла б інтереси Москви у Києві.

Зараз назріла можливість кого призначити. Хто це буде – це індикатор подальшої політики РФ по відношенню до України. Імовірний варіант, коли замість повноцінного посла буде тимчасовий повірений. Можливо, дипломат, який буде представляти інтереси Росії для мінімального виконання дипломатичних функцій – до кращих часів.

Кого призначать? Або професійного дипломата, або професійного парламентера, або людину, пов'язану з силовими структурами, наприклад, з ФСБ

Якщо раптом призначать офіційного посла, що потребує узгодження, отримання агреману, це буде означати, що Москва активізує переговорну лінію з Києвом та буде більш активно діяти в Україні. На мій погляд, це малоймовірно.

Кого призначать? Або професійного дипломата, або професійного парламентера, або людину, пов'язану з силовими структурами, наприклад, з ФСБ. Це покаже, яка переговорна лінія буде обрана. У цьому головна інтрига – хто і в якому статусі буде представляти Москву замість офіційного звільнення Зурабова. Версія, що такою людиною може стати [колишній десантник і співробітник КДБ] Михайло Бабич, демонструє, що буде обрана силова лінія по відношенню до України. Що діяльність посольства буде розглядатися як організуюча ланка створення агентури в Україні. Нічого хорошого це не обіцяє – стан напіввійни буде зберігатися і надалі.

Чи погодиться Київ на таку практику? Адже за процедурою, призначення вимагає узгодження, новий посол повинен отримати агреман. Для відмови потрібні вагомі підстави. Тому тут є певна інтрига. Якщо Київ не захоче, то які знайде контраргументи. Може, і не відмовиться. За великим рахунком, це для нас зараз не принципово. Питання в двосторонніх відносинах у нас зараз вирішуються не на рівні посла, а на більш високих рівнях. Головна проблема пов'язана не з діяльністю посольства, а з ситуацією на Донбасі.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: