10 грудня 2016, субота

Кінець епохи розкоші: Британська влада відкрила імена власників нерухомості

Кінець епохи розкоші: Британська влада відкрила імена власників нерухомості
Рішення британської влади відкрити імена прихованих офшорами власників нерухомості змушує нервувати жителів дорогих кварталів Лондона

Корупція може процвітати в будь-якій країні світу, але жити корупціонери воліють в Лондоні, кажуть засновники Туру клептократії, нового екскурсійного маршруту британської столиці.

Перший такий тур у лютому 2016 року провели для міжнародної групи журналістів російські антикорупційні активісти Роман Борисович і Володимир Ашурков. Автобус з екскурсантами раз у раз зупинявся біля розкішних особняків і пентхаусів у найдорожчих районах Лондона, і репортери фіксували у своїх блокнотах значні суми, сплачені за елітну нерухомість олігархами та чиновниками з пострадянських країн.

До списку об'єктів увійшли лондонські оселі першого заступника голови уряду РФ Ігоря Шувалова, російських бізнесменів Олега Дерипаски і Романа Ротенберга, а також українських мільярдерів Ріната Ахметова і Дмитра Фірташа.

Разом з багатіями з країн колишнього СРСР до переліку власників тутешньої нерухомості потрапило чимало одіозних персон із різних кінців світу. Серед них наближені особи президента Сирії Башара Асада і колишнього президента Єгипту Хосні Мубарака, а також шахраюваті нігерійські чиновники. Деякі з них звинувачуються на батьківщині в корупції або перебувають під міжнародними санкціями.

Залишатися інкогніто і приховувати від громадськості свої дорогі придбання багатіям до останнього часу дозволяла реєстрація нерухомості на офшорні компанії. Сьогодні майже 40 тис. лондонських володінь загальною площею 6 кв. км зареєстровані на компанії офшорних юрисдикцій, власники яких часто таємниця за сімома печатками, підкреслюють в міжнародній правозахисній організації Transparency International. Офшорну прописку має і 90% всієї іноземної нерухомості в столиці.

Придбані таким шляхом квадратні метри часто пов'язані з сірими капіталами. "Точний обсяг незаконних коштів, які протікають крізь Сполучене Королівство, невідомий, однак, за багатьма оцінками, він перевищує $100 млрд на рік",— констатує у своєму коментарі НВ Роберт Баррінгтон, виконавчий директор Transparency International у Великій Британії.

У травні 2016 року офіційний Лондон заявив про намір змінити ситуацію: про перші кроки на цьому шляху оголосив на Міжнародному антикорупційному форумі головний його ініціатор — прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон. Велика Британія зобов'язалася опублікувати реєстр справжніх власників своїх компаній, а кількома днями раніше уряд Кемерона пообіцяв також провести реєстрацію бенефіціарів іноземних компаній з усіма видами власності, зокрема — нерухомості в Сполученому Королівстві.

 
 

  

На вищому рівні

Антикорупційний саміт у Лондоні став однією з найобговорюваніших подій цієї весни, а ініціативи британського прем'єра — громом з ясного неба для багатьох власників дорогих особняків у лондонських кварталах.

"Я ніколи не бачила, щоб державний лідер поручився власним ім'ям за питання корупції, це було сміливо",— визнає Сара Чаєс, американський експерт з боротьби із корупцією з Фонду Карнегі за міжнародний мир.

Нинішній британський уряд ставиться до питання боротьби з корупцією серйозніше, ніж попередні, констатують експерти. І на підтвердження цієї тези наводять рішення кабінету Кемерона упорядкувати становище з нерухомістю, придбаною в Лондоні на гроші невідомого походження.

"Велика Британія має навести лад у власному домі, щоб авторитетно говорити про корупцію з рештою світу",— підкреслює Баррінгтон.

Для цього уряд Сполученого Королівства створює реєстр бенефіціарних власників усіх компаній на своїй території. Зокрема, розкрити імена своїх справжніх власників мають всі компанії—власники британської нерухомості та її потенційні покупці. Також інформацію про свої компанії владі обіцяють надати коронні землі та заморські території Великої Британії. Серед них — відомі офшорні юрисдикції, такі як Британські Віргінські, Нормандські, Бермудські та Кайманові острови.

Обіцянка опублікувати реєстр бенефіціарних володільців власності стала головним результатом саміту, впевнений Вільям Померанц, американський експерт з міжнародного права, заступник директора Інституту Кеннана при Міжнародному центрі Вудро Вільсона. Хоча експерт сумнівається, що така обіцянка здатна призвести до швидкого очищення ринку лондонської нерухомості.

"Все залежатиме від планованого рівня впровадження: хто перевірятиме реєстр і наскільки наполегливо влади з'ясовуватимуть інформацію про осіб, зазначених у реєстрі",— аргументує Померанц.

Справа в тому, що серед власників дорогої британської нерухомості фігурує чимало іноземців, джерела походження капіталів яких до останнього часу викликали цікавість громадських організацій і преси, але не офіційної влади. Лише частина підозрілої власності потрапляла у поле зору слідчих органів, відзначають в Transparency International. Так, за період з 2004-го до 2014 року загальна вартість підслідної нерухомості склала лише $254 млн, хоча могла бути в сотні разів більше.

 

Житлове питання

У 2015 році американський тижневик The New Yorker опублікував статтю про російського власника лондонського маєтку Вітанхьорст. Цю найбільшу після Букінгемського палацу приватну резиденцію британської столиці 2012 року придбала за 50 млн фунтів стерлінгів офшорна компанія Андрія Гур'єва. Російський бізнесмен і політик 12 років був сенатором від Мурманської області в парламенті РФ, володіє хімічною компанією Фосагро і посідає 25‑ту сходинку в рейтингу найбагатших бізнесменів Росії за версією Forbes.

Його сусідом в елітному лондонському районі Хайгейт є якийсь Андрій Якунін, власник скромнішого житла — вілли вартістю 4,5 млн фунтів. За десять років, протягом яких його батько Володимир Якунін, соратник президента Володимира Путіна, очолював держкомпанію Російські залізниці, Якунін-молодший став великим підприємцем і тепер керує активами на суму $400 млн.

Свою власність у британській столиці мають чимало відомих росіян. А 2012 року власний будинок у центрі Лондона придбав і український мільярдер, близький до колишньої Партії регіонів,— Дмитро Фірташ. Пізніше його портфель британської нерухомості поповнився ще і розташованою поблизу старою станцією метро Бромптон-роад. За неї Фірташ заплатив 53 млн фунтів стерлінгів британському міністерству оборони.

Джерела коштів Фірташа під час купівлі не викликали підозри у британських чиновників. Походження сплачених за станцію метро грошей перевіряли агенти з продажу, а самого покупця представляла авторитетна британська юридична компанія, повідомило англійське міноборони у відповідь на запит журналістів—розслідувачів української програми Схеми.

Хоча сам Фірташ зараз перебуває в Австрії, де намагається за допомогою Конституційного суду цієї країни уникнути екстрадиції в США. В Америці олігарху загрожує до 50 років ув'язнення і конфіскація всіх активів у зв'язку з обвинуваченням у хабарництві на загальну суму $18,5 млн — таким чином він хотів отримати дозволи на видобуток титану в Індії.

Також, за інформацією німецького телеканалу NDR, Фірташа підозрюють у спробі підкупити правоохоронні органи ФРН для отримання інформації про перебіг слідства над ним та іншої закритої інформації.

Водночас увагу лондонських прокурорів привернула інвестиційна активність іншого іноземця — нігерійського губернатора Джеймса Айборі. 2012 року він був засуджений до 13 років ув'язнення за розкрадання понад 50 млн фунтів стерлінгів у власної держави. Через свої офшорні компанії чиновник з офіційним річним доходом у 4 тис. фунтів відкривав рахунки в британських банках, таким чином відмиваючи мільйони і розраховуючись за дорогі покупки. Серед іншого Айборі став власником закордонної нерухомості на загальну суму близько 7 млн фунтів, зокрема придбав два будинки та квартиру в британській столиці.

"Маючи справу з Айборі та його поплічниками, банки дозволили йому витратити присвоєні державні активи на розкішний спосіб життя, зокрема приватні літаки та дорогі лондонські будинки",— обурюється представник міжнародної правозахисної організації Global Witness Роберт Палмер.

Подібна ситуація у Лондоні — не рідкість. За словами експертів, лояльні посередники часто стають провідниками корупційних капіталів на британський ринок нерухомості. І хоча за законом службовці зобов'язані інформувати Національне агентство з боротьби зі злочинністю про підозрілі операції, роблять вони це нечасто. Так, в 2013-2014 роках агенти з нерухомості ініціювали лише 0,05% від усіх доповідей про підозрілу діяльність у країні.

"Лондон став епіцентром корупції через юридичні фірми, банки й агентства нерухомості, які цьому сприяли",— підтверджує оксфордський економіст і радник Всесвітнього банку Пол Кольєр.

Чинна система штрафів не здатна здолати практику: ці суми здаються мізерними порівняно з вартістю будинків і комісійними, які отримують за свої послуги посередники. "Адже середня ціна будинку в Лондоні зараз перевищує 500 тис. фунтів",— уточнює Баррінгтон.

СЕРЦЕ АЛЬБІОНУ: В Кенсінгтон і Челсі (на фото), одному з центральних районів Лондона, розташовані особняки кількох членів королівської сім'ї, а також Олени Пінчук, дочки екс-президента України Леоніда Кучми

   

Зацікавлені особи

У зв'язку з майбутніми нововведеннями британські ріелтори вже сьогодні прогнозують, що багаті іноземці, які уникають публічності, незабаром почнуть продавати свою нерухомість в Лондоні. Це може опустити захмарні ціни на столичне житло і дати шанс на розв'язання квартирного питання для місцевих жителів.

Сьогодні дозволити собі власну житлоплощу може менше половини молодих лондонців: в 2015 році рівень домоволодіння серед 20-30‑літніх становив 45%, що стало мінімальним показником за 20 років проведення замірів.

"У Лондоні я знаю лише двох або трьох своїх ровесників, які змогли придбати житло",— ділиться з НВ 36‑річний відеограф-фрілансер Річард Агнью. Він переїхав до столиці з передмістя Шеффілда в Північній Англії, де більшість його однолітків уже мають власні будинки.

Лондон став епіцентром корупції через юридичні фірми, банки й агентства нерухомості 
Пол Кольєр,
оксфордський економіст і радник Світового банку

Будь-яке рішення у сфері лондонської нерухомості матиме економічні наслідки, побоюється Померанц. Відмова від підозрілих капіталів загострить ситуацію в галузі, яка минулого року вже пережила відтік багатих покупців у зв'язку з падінням цін на нафту, накладеними на Росію західними санкціями і колапсом фондових ринків Китаю.

Проте зупинення потоку сірого капіталу залишається пріоритетним завданням для британської влади, впевнені експерти. "Коли корупційні гроші потрапляють до Британії, вони здатні завищувати ціни на житло, посилювати нерівність і справляти заразливий ефект на політичні партії, державні інституції та спільноти, які контактують з незаконними коштами",— описує побічні ефекти проблеми Баррінгтон. Сьогодні влада заявляє про намір з цим боротися, але тільки час покаже, наскільки успішними будуть її кроки.

Важливу роль у результативності боротьби зіграють самі британці, прогнозує Чаєс. "Тепер справа за громадянським суспільством, яке має тримати під контролем чиновників, щоб перетворити озвучені обіцянки на бюрократичні практики",— підкреслює вона.

 

 

Матеріал опублікований в НВ №21 від 10 червня 2016 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: