6 грудня 2016, вівторок

Кавказькі полонені. У Чечні судять викрадених російськими спецслужбами українців

коментувати
Акція в Києві на підтримку Миколи Карпюка та Станіслава Клиха
Фото: Олена Білозерська

Акція в Києві на підтримку Миколи Карпюка та Станіслава Клиха

З Миколи Карпюка та Станіслава Клиха тортурами вибили зізнання в тому, що вони воювали проти росіян у Першій чеченській. Обом загрожує довічне ув'язнення

Історія кримчан Олега Сенцова і Олександра Кольченка, яким російське правосуддя дало величезні терміни нібито за тероризм, отримала продовження: з 15 вересня в Грозному судять двох інших українських громадян — Миколу Карпюка та Станіслава Клиха. Їх викрали спецслужби РФ і тепер намагаються звинуватити у злочинах, яких вони не скоювали. І призначити їм за це покарання — від 15 років до довічного.

На думку слідства, 20 років тому Карпюк, один з лідерів Української національної самооборони (УНСО), який під час Євромайдану був правою рукою керівника Правого сектора (ПС) Дмитра Яроша, вбив понад 30 російських солдатів. Зробив він це нібито у складі озброєної банди під час Першої чеченської війни.

Перед тим, як доставити Карпюка в Грозний, на "місце злочину", росіяни викрали 50‑річного націоналіста і 18 місяців тримали його в ізоляторі, не пускаючи до нього ні захисників, ні українського консула. При цьому його катували.

Адвокат у Карпюка з'явився лише за пару днів до початку процесу.

Слідчим немає справи до того, що Карпюк ніколи не був у Чечні, а весь його зв'язок з борцями за її незалежність — близьке знайомство з представником ПС Олександром Музичком, або Сашком Білим, загиблим у березні 2014‑го в перестрілці з українськими правоохоронцями.

Разом з Карпюком перед судом постане Клих, 41‑річний викладач історії Київської транспортної академії. Він давно не брав участі в діяльності УНСО. Тим не менш, його теж викрали спецслужби РФ, незаконно утримували під вартою і катували. За версією слідства, він бився проти російських солдатів разом з Карпюком.

У тих же злочинах росіяни звинувачують Яроша, Музичка і навіть українського прем'єра Арсенія Яценюка. Мовляв, всі ці люди в ході боїв за Грозний взимку 1994-95 років у складі загону найманців Вікінг вбивали солдатів РФ.

У Чечні справді воював лише загиблий Музичко.

Дивна поїздка

15 березня 2014 року на дачі під Києвом зібралися 11 керівників ПС. Серед них був Ярош, Карпюк та інші люди, в тому числі В'ячеслав Фурса, кум Карпюка і лідер київської обласної організації ПС.

За словами Яроша, Фурса запропонував відправити делегата в Москву — нібито на нього вийшли радники президента РФ Володимира Путіна. Якраз тоді росіяни готували референдум про статус Криму, і Фурсі запропонували вирішити це питання. "Можливо, той референдум міг би бути якимось чином скасований",— згадує Ярош.

Лідер ПС додає, що більшість присутніх не повірили в це. І відправляти когось у Росію не стали.

Однак через два дні Карпюка, Фурсу та їхнього водія по дорозі до Москви затримали російські прикордонники. Сталося це на кордоні Чернігівської області та російської Брянщини.

Минуло два тижні — і Фурсу разом з водієм відпустили. Про це розповідає Юрій Тандіт, радник голови СБУ. За його словами, Фурса після всього, що сталося, виглядав надломленим — в Росії його нібито намагалися завербувати.

Андрій Артеменко, народний депутат від Радикальної партії і друг Карпюка, також присутній на зустрічі 15 березня, запевняє: Фурсу допоміг звільнити Віктор Медведчук, кум Путіна і один з посередників в справі обміну полоненими між Україною і так званими ДНР-ЛНР.

Медведчук відмовився розмовляти на цю тему. Спроби зв'язатися з Фурсою, якого вже виключили з ПС, також виявилися безрезультатними. Тому незрозуміло, що сталося з Карпюком. Але в підсумку він пропав.

21 березня дружині Карпюка Олені надійшов лист від Слідчого комітету РФ: її чоловік затриманий за звинуваченням у скоєнні злочинів на території Чечні.

У той же день відбувся з'їзд УНА-УНСО, на якому партію, одним з лідерів якої був Карпюк, перейменували в Правий сектор, а її головою став Ярош. Через три дні співробітники міліції вбили Музичка-Білого — ще одного лідера УНСО.

Цей збіг обставин змушує Олену Карпюк вважати, що Росія викрала її чоловіка за допомогою когось в Україні. Вона тепер не довіряє ні ПС, ні УНСО, вважаючи, що у багатьох керівників цих структур були свої інтереси в тому, щоб Карпюк зник.

Ярош заперечує якусь зацікавленість у зникненні Карпюка, а всі події березня 2014‑го називає збігами. Що сталося з його товаришем він називає феесбешною операцією.

Пропажа

У будь-якому випадку Карпюк вже півтора року надійно ізольований від зовнішнього світу — за цей час його не бачили ні адвокати, ні правозахисники, ні Олександр Ковтун, український консул в Ростові-на-Дону. Хоча останній 18 разів звертався до російської влади за відповідним дозволом після того, як дізнався від Олени Карпюк, що її чоловік перебуває у СІЗО Владикавказа, головного міста російської Північної Осетії.


Николай Карпюк (справа) фактически был одним из основателей Правого сектора и соратником Дмитрия Яроша (слева)
Микола Карпюк (праворуч) фактично був одним із засновників Правого сектора і соратником Дмитра Яроша (ліворуч)


Більш того, Ковтун сім разів безрезультатно намагався потрапити на побачення до унсовця, колесив за ним по містах Північного Кавказу — Карпюка перевозили з ізолятора в ізолятор, щоб до нього не могли потрапити найняті його дружиною адвокати. Паралельно влада РФ оформляла від імені затриманого офіційні відмови від захисників.

За весь час дружина зниклого отримала від нього два листи. Обидва написані російською мовою. У них арештант цікавиться побутом сім'ї і 10‑річного сина. Також він пише, що з ним все нормально. Про умови утримання — ні слова. Останній з листів Карпюк передав через Червоний хрест 20 квітня 2015 року.

Адвоката — чеченця Докку Іцлаєва — українець все‑таки отримав за пару днів до старту процесу проти нього. До цього часу російські обвинувачі зібрали достатньо матеріалів про те, що Карпюк вбивав солдатів РФ в Грозному.

Про те, якими методами це робилося, можна судити за даними, отриманими Мариною Дубровіною, адвокатом Клиха — "подільника" унсовця.

Жертва обставин

У цій справі Клих схожий на людину, яка випадково опинилася не в той час і не в тому місці. Член УНСО, він ще в середині 1990‑х перестав активно співпрацювати з організацією.

8 серпня 2014‑го його затримали російські поліцейські в Орлі. Там Клих, за словами його матері, гостював у своєї дівчини і вже збирався повертатися назад в Україну.

Не вийшло — в результаті Клих на 10 місяців виявився замкнений в одиночній камері П'ятигорського ізолятора.

Клиха теж ховали від українського консула. Але Дубровіній вдалося‑таки зв'язатися з підзахисним. Саме завдяки її старанням і переданим НВ документам можна зрозуміти, у чому звинувачують Карпюка і Клиха.

Першого вважають організатором банди найманців Вікінг, а другого — її членом. Вікінг, згідно з матеріалами слідства, вербував людей для участі в чеченській війні на боці повсталих.


Елена Карпюк считает, что российская ФСБ выкрала ее мужа не без помощи кого-то из украинцев
Олена Карпюк вважає, що російська ФСБ викрала її чоловіка не без допомоги когось з українців


Слідство розглядає один епізод — бої за Грозний з 31 грудня 1994 року по 2 січня 1995 року. У ці дні Карпюк і Клих начебто вбили не менше 30 російських військовослужбовців і ще 13 з них поранили. Все це відбувалося біля президентського палацу Джохара Дудаєва і на грозненській площі Хвилинка.

Матеріали звинувачення, за даними адвоката, грунтуються на свідченнях самих підозрюваних, а також показаннях українського громадянина Олександра Малофєєва.

Малофєєв — темна конячка. Він нібито брав участь у чеченських подіях, а на початку 2000‑х переїхав у Крим, де скоїв якийсь злочин і отримав тюремний термін. У 2005 році його забрала до себе матір, яка живе в Новосибірській області РФ. Там Малофєєв скоїв ще два злочини і отримав термін — 23 роки. З 2009‑го він знаходиться в Челябінській колонії.

Дубровіна розповідає, що в матеріалах слідства зазначено: приблизно у 2013 році оперспівробітники колонії несподівано звернули увагу на численні татуювання Малофєєва — абревіатури УНА-УНСО, СС і свастику. Тоді ж його допитали з приводу участі в чеченських війнах. Ні Карпюк, ні Клих у його свідченнях ще не фігурували. З'явилися вони лише тоді, коли обох українців захопили російські спецслужби.

Отримати потрібні свідчення від Малофєєва слідчим було досить просто, вважає Дубровіна: у того четверта стадія ВІЛ, гепатит B і С, туберкульоз, а в минулому — важка героїнова залежність. З таким букетом, на думку адвоката, достатньо або запропонувати наркотик, або не дати замісну терапію, і людина наговорить навіть на самого себе.

Малофєєв наговорив не тільки на себе, але й на інших, зробивши бойовиками Карпюка, Клиха, Яроша і Яценюка.

Далі слідчі почали обробляти Клиха і Карпюка. Дубровіна бачила в матеріалах слідства дані судмедекспертизи обох — в них судовий медик констатував, що в українців порвані сухожилля на руках внаслідок підвішування на наручниках, є сліди тортур електричним струмом.

Дубровіна бачила свого підзахисного лише чотири рази за 13 місяців, 10 з яких він провів в одиночній камері. А 30 липня цього року через адвоката Клих написав заяву в Європейський суд з прав людини. У ній він пояснив, чому, не воюючи ніколи в Чечні, він зізнався в участі у подіях на площі Хвилинка.

Клих описав, що його катували в кілька підходів по кілька днів поспіль з допомогою наручників і електричного струму і змушували тривалий час стояти на колінах. "Також мені давали алкоголь, психотропні препарати, які вводили внутрішньовенно",— пише українець. Крім того, його по кілька діб тримали в тюремному дворі без води і їжі. "Я був доведений до стану дистрофії, не міг тримати в руках ложку, ручку, оскільки кисті рук були вивернуті в результаті приковування до грат",— продовжує арештант.

Катували його люди в масках, які перед екзекуціями обов'язково одягали Клиху на голову мішок, зав'язуючи його зверху скотчем. Після таких сеансів українця відводили до слідчих, яким він вже давав офіційні свідчення.

У підсумку він зізнався не тільки в участі в боях, але і в тому, що в 2014‑му опинився в Росії з метою здійснення терактів.

При цьому Клих ніколи не був у Чечні. Його мати Тамара згадує, що в 1994‑му її синові виповнився 21 рік, він навчався в Київському університеті.

Олена Карпюк про свого чоловіка говорить однозначно: брав участь у боях в Придністров'ї та Абхазії, в останній навіть був поранений. Але в Чечні ніколи не був.

Не бачила Карпюка і Клиха в Грозному і журналістка Наталка Чангулі, яка побувала у складі української делегації на початку грудня 1994‑го на прийомі у Дудаєва. Мовляв, воював проти росіян там лише Музичко-Білий.

Її слова підтверджують ще кілька унсовців, а також Дмитро Ярош. Лідер ПС пояснює, що і сам пропонував Дудаєву допомогу як представник організації Тризуб. Але чеченський президент відмовлявся від усіх подібних пропозицій, мотивуючи це тим, що у нього охочих воювати більше, ніж зброї.

Суд дійшов

15 вересня в Грозному відбулося попереднє засідання у справі Карпюка—Клыха. На суд унсовців привели в супроводі семи озброєних автоматами спецпризначенців. Дубровіна каже, що з такою потужною охороною вона у своїй практиці ще не зустрічалася.

За день до цього адвокат Іцлаєв уперше побачив свого підзахисного Карпюка. Той підтвердив: дав свідчення проти себе під тортурами. Адвокат каже, що українець вже не вірив, що отримає професійний захист у цій справі.

Перше засідання закінчилося тим, що Іцлаєв зажадав призначити повторне досудове слідство: за пару днів, протягом яких він виконує роль захисника українця, адвокат фізично не встиг ознайомитися з 35 томами кримінальної справи, з яких

3 томи — обвинувальна частина.

Також разом з Дубровіною Іцлаєв запропонував провести суд присяжних. Мовляв, нехай чеченські громадяни вирішать, чи могли бути українці в Чечні.

Суд пішов подумати.

Матеріал опубліковано в НВ №34 від 18 вересня 2015 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: