5 грудня 2016, понеділок

«Зарубок» не залишаю – моя гвинтівка занадто дорога зброя, щоб псувати її, – чеченський снайпер Аміна Окуєва про те, чому воює за Україну

«Зарубок» не залишаю – моя гвинтівка занадто дорога зброя, щоб псувати її, – чеченський снайпер Аміна Окуєва про те, чому воює за Україну
Аміна Окуєва via facebook
Спецслужби РФ не припиняють полювання, а Рамзан Кадиров обіцяє винагороду за наші голови, – розповіла НВ Аміна Окуєва, дружина командира батальйону ім. Дудаєва Адама Осмаєва, обвинуваченого в замаху на Володимира Путіна

Аміна Окуєва до Революції працювала лікарем в Одесі. З перших днів активно підтримувала Євромайдан, а коли ситуація в Києві загострилася, приїхала в столицю. Потім, разом з іншими добровольцями, вирушила в АТО, але вже не медиком, а снайпером. Воювала разом з чоловіком. Аміна – дружина командира Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва Адама Осмаєва, раніше обвинуваченого в замаху на Володимира Путіна. Була прес-офіцером батальйону ім. Дудаєва. Сьогодні вона прес-офіцер полку поліції особливого призначення Київ.

В інтерв'ю НВ Аміна Окуєва розповіла про своє бачення Майдану сьогодні, чому стала снайпером, про замахи російських спецслужб і нагороди Рамзана Кадирова за голови її чоловіка і братів. Відкрила хто ті чеченці, які воюють в Україні, чому ті, хто живуть в Чечні терплять режим, що чекає Кавказ і багато іншого.

– В ніч 30 листопада 2013 року влада застосувала силу, щоб розігнати Майдан – побили студентів. Протистояння перейшло у вирішальну стадію. Що відчуваєте в ці дні?

Я з перших днів була активним учасником Евромайдану в Одесі. Мені було дуже шкода побитих патріотів, але також я подумала, що ця безпрецедентна подія активізує людей. Так воно й сталося.

Потім була друга спроба розгону – з 10 на 11 грудня. Але було зрозуміло, що народне повстання вже не зупинити. І з Одеси я вирушила до Києва.

Всередині барикад фізично відчувався неймовірний дух свободи!


– Про що згадуєте найчастіше?

– Про атмосферу. Таких відчуттів, як ті, ніколи, ні до, ні після відчувати не доводилося. Це був величезний заряд енергії. Маса абсолютно різних людей, що зібралися на маленькій площі і об'єднаних однією ідеєю. Всередині барикад фізично відчувався неймовірний дух свободи!


Амина Окуева via facebookАміна Окуєва via facebook

– Якщо б могли повернутися в той час, що зробили б?

– Нічого б не змінила. Я і тоді, на самому початку Майдану, попереджала людей, що Янукович і компанія – це всього лише маріонетки в руках Путіна, і що, коли ми переможемо їх, нам доведеться зіткнутися безпосередньо з їх власниками з Кремля. В грудні 2013 я збиралася вийти на сцену Майдану, щоб сказати про це. Але ведучі визнали заяву недоречною і на сцену мене з нею не пустили.

Якби я тоді знала, що ті мої інтуїтивні відчуття підтвердяться настільки достовірно, акцентувала б на цьому ще наполегливіше. Але роль Кассандри зазвичай буває незавидною.

– Новий Майдан – реальний?

– Так, реальний. Але – точно поки не потрібен.

– Чому?

– Буває час для революції в суспільстві і час для еволюції суспільства. Причому еволюція повинна займати переважну частину. Якщо ж революції будуть частими, то вони втратять свій Початковий сенс.

В Україні не все йде гладко. Багато процесів буксують. Але є й позитивні зміни. Зараз усій активній частині патріотів потрібно об'єднатися і допомогти в очищенні різних структур від «п'ятої колони», яка міцно засіла на різних рівнях і в різних структурах. Саме вони гальмують позитивні процеси і зміни в країні. Дуже важливо, щоб патріоти, воїни, які пройшли АТО, займали різні посади, згуртовували навколо себе таких же ідейних і сильних людей і змінювали щось на краще – кожен у своїй сфері.

Якщо ж революції будуть частими, то вони втратять свій Початковий сенс

– Що думаєте про «майдани», куди за гроші водять?

– Шкода, що в Кримінальному кодексі не прописано жорстке покарання за це. З боку тих, хто це організовує і оплачує – це підлість. А хто йде на такі масовки – велика дурість. Це просто продажні люди, готові за мізерну подачку продати своє майбутнє і майбутнє своєї країни.

– Можна почути, що на це штовхають злидні.

– Жодна порядна людина, як би сильно вона не бідувала, на таке не піде. Завжди можна знайти чесний спосіб заробити. Особливо в Києві. За ті ж 200 гривень можна роздавати на вулиці рекламу. І совість при цьому залишиться чистою. Але є така порода людей, для яких нормально продавати «думку» і «позицію». Їх на Майдані називали «тітушками»

– Сьогодні ви – представник полку поліції. Готові працювати на боці влади, проти демонстрантів?

– Я якраз в процесі звільнення з лав поліції.

– Чому?

– Особисто для себе в поліції кар'єри я не бачу. Для цього, як і для будь-якої професії, повинен бути особливий склад характеру у людини. Мій характер, думаю, для цього не зовсім підходить. Зокрема, вважаю, що мені було б складно брати участь у заходах проти демонстрантів. На цей момент більше бачу себе, наприклад, у лавах Збройних сил України.

Коли ми йшли в добробати під юрисдикцією МВС, то у більшості з нас були трохи інші плани. По суті, більшість таким чином просто хотіла легально отримати зброю, щоб захистити свою Батьківщину в той момент, коли це було вкрай необхідно. У перший рік все саме так і було. Потім, поступово, армія зміцніла і взяла на себе основні функції із захисту країни на рубежах. Це нормально і правильно. Цілком природний процес.

Зараз поліція, зокрема й добробати, що входять до складу МВС, несуть службу, виконуючи в основному властиві поліції завдання з охорони та підтримання громадського порядку, запобігання злочинам тощо. Ця служба теж вкрай необхідна і важлива. І дуже добре, що багато хто з добровольців і патріотів навіть не з числа кадрових міліціонерів, зараз виконують ці завдання. Деякі отримують заочно вищу освіту в МВС-них ВНЗ і планують продовжувати працювати в поліції. Думаю, що це дуже добре для системних змін.


Амина Окуева via facebookАміна Окуєва via facebook

– Ви за професією – лікар. І на Майдані були медиком, рятували життя. Але потім пішли на фронт. Стали снайпером. Скільки «зарубок» на прикладі вашої гвинтівки? Не сниться?

– Ні, не сниться. Я міцно сплю і рідко бачу сни. Зарубок теж не залишаю, моя снайперська гвинтівка занадто дорога зброя, щоб псувати її. Так й під час сучасної війни досить складно точно підрахувати кількість уражених цілей.

Часто робота снайпера ведеться на відстанях кілометр і більше. Тож навіть в гарну оптику складно зрозуміти напевно, що саме сталося з цією ціллю після пострілу: 200-тий він, 300-тий, чи просто заліг після свисту кулі.

Я міцно сплю і рідко бачу сни

– А з медициною як?

– Шкода, що я закинула те, на що витрачено добрий десяток років навчання і практики. Те, що реально може приносити користь.


Амина Окуева via facebookАміна Окуєва via facebook

Можливо, я пішла б спочатку на фронт лікарем. Але через недопрацьовану в той час систему військової медицини, офіційно я могла б піти лише фельдшером. Це прикро, маючи вищу медичну освіту, та ще з такої актуальної на війні спеціалізації, як хірургія.

Тому я прийняла рішення тоді йти на фронт саме бійцем. Про рішення не шкодую. Для роботи лікарем теж треба мати особливий склад характеру – покликання. А у мене, схоже, не зовсім він підходить. Хоча технічно і в медицині в цілому, і в хірургії у мене все виходило дуже непогано.

– Що ви маєте на увазі? Зрозуміли, що ви – не лікар?

– Не зовсім так. Розумієте, медик повинен однаково ставитися до пацієнта, незалежно від того – це свій, чи ворог. Ніби абстрагуватися. У мене це погано виходить. Якщо б мені довелося лікувати ворога, я могла б завдати шкоди пацієнту, замість того, щоб докласти всі зусилля до того, щоб його вилікувати. З таким підходом бути фронтовим медиком не зовсім етично.

– Коли говорять про війну, відзначають сміливість чоловіків, хлопців. Жінка зі зброєю висвітлюється як диво або виняток. Дратує?

– Є така справа. Досить рідко на передових взводних опорних пунктах (ВОП) можна зустріти бійців жінок. Думаю, що на це впливає патріархальний устрій в Україні: жінок намагаються захистити, вберегти. Тож навіть тим жінкам, хто служить, потрібно ще постаратися, щоб їх відправили не в штаб і не на кухню, а саме на позиції.

Я не скаржуся. До мене вже за ці два з гаком роки, що я буваю на фронтах, звикли, напевно. Багато впізнають. Офіцери, буває, іноді по-доброму підколюють фотосесіями. Запитують: «Чому не в сукні приїхала».


Амина Окуева via facebookАміна Окуєва via facebook

На початку війни, коли потрібно було зарекомендувати себе як рівноправного бійця, я через такі жарти часто сварилася. Навіть через звернення до мене «дівчина» могла почати обурюватися. Зараз вже в цьому немає необхідності й цілком можна трохи пожартувати. Лише б це не заважало.

– Розкажіть про батальйоні ім. Джохара Дудаєва, як ідуть справи з легалізацією воїнів-іноземців?

– Легалізація іноземців в лавах ЗСУ, згідно з прийнятим законом, зараз можлива. Хоча і вкрай утруднена бюрократичними процедурами. Ми знаємо іноземних громадян, які вже служать в ЗСУ. Можливо, що й деякі наші іноземні громадяни з часом оформляться в якийсь із військових підрозділів України.

– Раніше активно обговорювалося створення іноземного легіону. Зараз тихо якось.

– Про легальне оформлення окремого батальйону зараз мова не йде. На сьогодні Збройні Сили України мають достатньо ресурсів для того, щоб якісно виконувати необхідні завдання на фронтах.

Навіть у 2014 і 2015 роках, коли ситуація була набагато напруженіша, нам назустріч не пішли. А тим більше зараз, коли навіть добровольчі підрозділи, що мають офіційні статус, об'єднують з кадровими частинами і ущільнюють, ми не бачимо сенсу витрачати час на спроби, які на цей момент навряд чи увінчаються успіхом.

Батальйон навіть в неофіційному статусі, який і був у нього спочатку, добре відомий командирам багатьох підрозділів і добре себе зарекомендував. До нас часто звертаються у випадку, якщо потрібна якась спеціалізована допомога або консультація від нас. Скажімо, працюємо на правах волонтерів.

– Як справи з вивченням української мови? Підтримуєте ідею надання російській великих преференцій?

– Практично всі наші бійці, які певний час знаходяться тут, вже розуміють українську. Деякі намагаються говорити. Це справа практики і бажання – не більше того. Тому, хто володіє російською мовою, досить легко вивчити українську хоча б на побутовому, розмовному рівні.

Ті, хто живуть тут і не знають української мови, – у них проблема лише в недостатньому бажанні й стимулі для того, щоб її вивчити.

Державною має бути лише українська. Але перегини, які допускають деякі українці, як у коментарях на фейсбуці, кажучи про те, що писати і говорити російською мало не зрада, вважаю шкідливими. Прикро, що таке собі дозволяють навіть деякі люди, які вважаються політиками. Є велика кількість «російськомовних бандерівців», як жартома називають себе деякі фронтовики. А багато хто з таких вже віддали свої життя за Україну.

Державною має бути лише українська

– Тобто?

– Тобто – люди бувають різні. Є щирі патріоти, які роблять усе для перемоги України. При цьому в силу, наприклад, віку і російськомовного оточення, їм важко перейти на українську. А є всякі «олени бондаренки», яким їх знання мови ніяк не допомагає стати не те що патріотами України, але й взагалі людьми.

Зараз зовсім не час для загострення мовного питання. Насильницьким методом і в терміновому порядку становище не виправиш. Можна лише його загострити.

Впевнена, що з мовним питанням все йде як треба: говорити українською зараз популярно і модно. Не сумніваюся, що такими темпами вже сьогоднішні школярі молодших класів, коли виростуть, будуть в переважній більшості україномовними. А грубо форсувати цей процес – зайве.

– Розкажіть, чим керуються дудаєвці, продовжуючи воювати в Україні?

– Для всіх нас, хто прийшов на цю війну за покликом серця, боротьба з Російською імперією давно вже є справою життя.

Основна причина нашої боротьби тут – це бажання захистити весь цивілізований світ, і насамперед український і чеченський народи, від цієї хвороби, яка називається «русским миром» і занепащає все, до чого зможе доторкнутися.

– Багато хто поїхав?

– Деякі поїхали. В основному в країни свого постійного проживання – вони в Європі. Ми на зв'язку. Якщо ж, не дай Бог, серйозно загостриться ситуація на фронті, піде наступ або з якихось інших причин буде потрібно збільшення нашої присутності тут, і, відповідно, з'явиться можливість створення окремого підрозділу, то ми завжди готові. І наші добровольці з різних країн світу готові виїхати на допомогу нам і Україні.

– Нові люди приєднуються до батальйону?

– Ми не набираємо зараз нових людей, хоча бажаючих багато. Це пов'язано насамперед з відсутністю легалізації батальйону, а, отже, харчування, екіпірування, зарплати і якось соціальної допомоги від держави. Утримувати батальйон за рахунок волонтерів – велика розкіш.

– Ваші побратими беруть участь в інших конфліктах? Можливо, в Сирії?

– Ми не підтримуємо контакти з земляками, які беруть участь у конфлікті в Сирії на якій би то не було зі сторін. Зараз там все дуже заплутано і незрозуміло.

Багато там, звичайно, цілком справедливо борються за звільнення від проросійського режиму Башара Асада.

Але деякі впадають у різні крайнощі, в яких розбиратися немає ні бажання, ні часу. Не кажучи вже про учасників ІДІЛ, серед яких теж, на жаль, бувають чеченці. Вважаю, що ці люди завдають страшної шкоди самим собі, своєму народу і своїй релігії, навіть якщо їх помилки щирі.

Грубо стежать за ними постійно – і за моїми рідними і за рідними Адама

– Чеченці, що воюють на боці України – хто вони для Чечні?

– В окупованій Чечні ставлення простого народу до нас позитивне. Незважаючи на небезпеку для життя, прості люди з Чечні часто зв'язуються з нами в листуванні. Не кажучи вже про тих, хто висловлює слова підтримки через третіх осіб, наприклад, своїх родичів в Україні.

Незважаючи на пропаганду проти нас, яку давно вже ведуть в чеченському середовищі як в кадирівских ЗМІ, так і в соцмережах, і яка включає в себе настільки безглузді й брудні, часом, звинувачення, люди не дурні і чудово розуміють, що до чого. У більшості випадків можуть відрізнити тих, хто бореться з несправедливістю за покликом серця і реально щось робить, від тих, хто просто розповідає красиві історії, а сам при цьому і пальцем не поворухне на збиток собі для якихось реальних справ, а то й свідомо реально шкодить.

– Сім'ї, які живуть на підконтрольних РФ землях, сильно тероризують?

– Грубо стежать за ними постійно – і за моїми рідними і за рідними Адама, які там проживають. Але поки, слава Богу, якихось серйозних проблем у них не виникало. Лише перешкоджання офіційній роботі та іншим побутовим речам.


Амина Окуева via facebookАміна Окуєва via facebook


– На вас можуть тиснути через рідних.

– Ми не підтримуємо з ними ніяких прямих контактів. І, ясно, що вони всі говорять, що не підтримують наших дій, тому до них ні за що причепитися. Тим не менш, я вважаю, що дуже небезпечно їм там залишатися.

Навіть якщо з ними щось трапиться, наш вибір це не змінить. Кожен сам вирішує для себе: де жити і чим займатися і відповідає тільки за себе і за своїх неповнолітніх дітей. Дорослі ж люди – мають свій розум і приймають рішення з будь-якого приводу.

– Нещодавно СБУ зупинила спробу викрадення російськими спецслужбами колишнього ФСБшника Іллі Богданова. На вас, вашого чоловіка, братів – полюють?

– Звичайно. Вже давно і досить активно. Один з підозрюваних у замаху на Адама був затриманий СБУ, але інформацію за цим звинуваченням чомусь було вирішено не розголошувати. Однак, нас ввели в курс справи і надали докази того, що замах справді готувався.

– Замах? Відкрийте деталі.

– Вибачте, більше поки сказати не можу. Якщо СБУ вважатиме за потрібне оприлюднити ці дані, то ми будемо раді дати коментарі. У будь-якому разі ми дуже вдячні Службі зовнішньої розвідки та СБУ за успішно виконану роботу з нейтралізації планів терориста.

Цей випадок один з. Постійно отримуємо інформацію про «замовлення» на вбивство. Цим паралельно займається і Головне розвідувальне управління, і ФСБ. І особливо завзято – Кадиров. Він пропонує виплатити досить великі суми готівкою тому, хто візьметься за здійснення замаху на нас.

Постійно отримуємо інформацію про «замовлення» на вбивство

– Страшно?

– Ми віримо, що життя і смерть – в руках Всевишнього. Навіть якщо всі люди світу задумають тебе вбити, їм це не вдасться раніше встановленого тобі терміну.

– Охорону маєте?

– Зрозуміло, що ми вживаємо різні запобіжні заходи, а потім покладаємося лише на Божий захист.

Ви говорили, що коли на Кавказі відбудуться якісь позитивні зміни, і тиранію там повалять, то всі ви з радістю повернетеся туди. Чому там люди терплять, а Путін отримав лояльність до себе у народу, що чинив опір навіть Сталіну?

– Так, це бажання не змінилося і анітрохи не зменшилося. Крім того, що це батьківщина – Кавказ, дійсно, прекрасна земля і більшість людей там чудові.

Незважаючи на те, що в Чечні, наприклад, за ці двадцять з гаком років майже безперервного геноциду, знищили практично весь цвіт нації кількох поколінь. І зараз продовжують знищувати, але вже точково, а не килимовими бомбометаннями. Людей залякали, спустошили і зломили.

Чеченський народ переживав і більш складні часи, а потім відроджувався в новому поколінні таким же волелюбним і гордим, як і раніше. Впевнена, що як тільки нелюдський кремлівський режим хоча б трохи ослабне і похитнеться, відродження чеченського народу відбудеться набагато швидше, ніж цього б хотілося нашим ворогам.


Амина Окуева via facebookАміна Окуєва via facebook


– І завершальне запитання: дивилися допит Віктора Януковича?

– У прямому ефірі – ні. Була завантажена на службі. Але я й раніше не сумнівалася, що Янукович – абсолютно безпринципна, нахабна і нелюдська істота. І анітрохи не змінився.

– Януковичу Генпрокурор Юрій Луценко оголосив підозру...

– Мені сподобався цей хід. Коли несподівано в прямому ефірі почали зачитувати абсолютно справедливі звинувачення – це було реально круто! Успіх підтверджується тим, що російська сторона різко перервала пряму трансляцію.

Будь-яка війна – це хитрість. А у випадку з таким підлим і безпринципним ворогом, як РФ, яка веде проти нас гібридну війну, хитрість потрібна подвійна.

Будь-яка війна – це хитрість

– Сподіваєтеся, Янукович і Ко все ж відповідатимуть за скоєне?

– Як будуть розвиватися події з Януковичем в найближчій перспективі сказати складно. Росія не просто «собаку з'їла» на методах ведення гібридних воєн, а можна сказати, що цілу зграю собак... Звичайно, вони спробують вжити контрзаходів, щоб не програти хоча б в очах своїх підданих. Можливо, навіть, щось придумають.

А в довгостроковій перспективі, я не сумніваюся, що і Янукович, і всі інші злочинці будуть засуджені в Гаазькому трибуналі. Якщо, звичайно, їх господарі не вважатимуть за потрібне усунути їх як особливо цінних свідків, коли зрозуміють, що розпад РФ, суд над усіма ними – неминучий.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: