24 березня 2017, п'ятниця

Кабмін провалив земельну реформу: кому вигідний 16-річний мораторій на продаж українського чорнозему

коментувати
Землю заморозили ... знову

Землю заморозили ... знову

Влада провалює земельну реформу – вільно купувати та продавати землю фермери зможуть не раніше, ніж за кілька років. Кому це вигідно, дізнавалося НВ

Спікер Верховної Ради Володимир Гройсман запропонував депутатам в черговий раз продовжити мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. За його словами, на сьогодні у Раді зареєстровано шість законопроектів, пов’язаних з ринком землі, і запропонував профільним комітетам підготувати пропозиції по продовженню мораторію.

Мораторій на продаж землі був накладений ще 15 років тому, і з того часу декілька разів був подовженим. Термін його дії має закінчуватися 1 січня 2016 року.

Очільник Верховної ради переконаний, що депутати проголосують за його ініціативу. “Питання про мораторій на землю – це дуже важливе питання для нашої держави та мільйонів українців. Вважаю неприпустимим сьогодні відкривати ринок земель, бо ніякого ринку земель в Україні не існує, і це може бути використано для зловживань та неефективного використання того ресурсу, який є національним надбанням і належить українському народу”, – заявив він на засіданні погоджувальної ради ВРУ.

Безлімітний мораторій

Така риторика спікера іде у розріз із заявами чинної влади щодо першочерговості земельної реформи, яку зробили ще понад рік тому і в Адміністрації президента, і у Кабінеті міністрів. Реформа ринку землі передбачає, зокрема, скасування існуючого мораторію на продаж землі, заміну законодавства з оренди наділів, і робота із земельним кадастром.

Розробка закону Про ринок земель передбачений планом дій Уряду на 2015-2016 роки, як одне із найбільш пріоритетних питань на поточний рік. Його прийняття було умовою скасування мораторію. Проте, як зазначає партнер юридичної компанії Everlegal Андрій Порайко, на сьогодні ані проект закону про обіг земель, ані концепція регулювання ринку земель не були розроблені. “На сьогоднішній день існує лише проект закону, який був прийнятий Верховною Радою за основу ще наприкінці 2011 року. І він не передбачає ефективних механізмів запобігання ризикам, що пов'язуються із скасуванням мораторію, та обмежує доступ юридичних осіб та іноземних інвесторів до ринку земель сільськогосподарського призначення”, – розповідає юрист.

Єдине, що на сьогодні встиг зробити Кабмін для старту земельної реформи, відкрив інформацію про власників земельних ділянок. З 5 жовтня 2015 усі бажаючі можуть мати доступ до електронної бази даних власників земельних ділянок – Публічної кадастрової карти на map.land.gov.ua.

Проте і над ним у Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру “кипить” робота – на сьогодні земельний кадастр заповнено на 60%, електронна база даних – на 15%. І лише за два-три роки, за словами керівника Держгеокадастру Максима Мартинюка, можна буде зібрати всю відсутню інформацію про земельні ділянки. “До запровадження ринку землі Україна не готова юридично – земельний кадастр не підготовлено. Не здійснено інвентаризацію, що є умовою створення кадастру”, – заявив чиновник.

Від так можна стверджувати, що скасування мораторію та прийняття закону про обіг земель сільськогосподарського призначення буде перенесено ще на декілька років. Те, що реформа землі відкладається, чути вже і з риторики прем’єр-міністра Арсенія Яценюка: “При існуючій законодавчій базі у нас з 2016 року запрацює не ринок землі, а базар землі. Нам треба виробляти економічну і політичну позицію з цього питання. Я перший, хто зацікавлений в інвестиціях в агросектор, але допустити розбазарювання і розпродаж землі, щоб з’явилися лендлорди, ми не маємо права”, – заявив він місяць тому.

Яценюк не уточнив, при цьому, чому профільні міністерства та агентство, за рік не спромоглися підготувати навіть чернетки проекту закону про ринок землі, яку б можна було висунути на публічне обговорення.

У Держкадастрі вважають, що мораторій можна буде зняти лише у 2018-2019 роках.

Що ж стосується тих шести законопроектів, які доручив опрацювати Гройсман комітетам, то вони, так чи інакше, але направлені лише на продовження дії мораторію. До того ж, як зазначає один із співрозмовників НВ, питання мораторію як було спекулятивним в часи виборів, таким і сьогодні лишається. Як і з мовними питаннями, чи комунальних послуг, чи соцдопомоги, питанням землі дуже люблять спекулювати популісти у Верховній Раді.

Продовження мораторію насправді не стало ребром навіть у ситуації відсутності нормального закону, що регулював би ринок землі. Українське законодавство, як пояснює Порайко, передбачає, що зазначений мораторій діятиме “до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року”. Таким чином, якщо депутати вирішать не продовжувати мораторій, відчуження землі не стане у той же момент можливим. Звісно, якщо до 2016 року Верховна Рада не прийме закон про ринок землі, який автоматично припинить дію мораторію.

Так і бабайка зістариться

“Ясно, що Гройсман не міг зробити такої заяви всупереч позиції Президента Порошенка, без погодження з самим Порошенком. Значить, Президент теж вирішив, скоріше, був змушений відмовитися від ідеї негайної скупівлі земель кількома родинами, – заявив у себе на сторінці у facebook лідер партії Громадянська позиція Анатолій Гриценко. – Загалом-то, не так важлива причина зміни планів Президента, головне – від того виграє (не втратить) країна”.

Така позиція – прийдуть п’ять олігархів, і скуплять всю землю за безцінь – є одним із головних аргументів противників зняття мораторію вже багато років. Причина, знову ж таки, полягає у відсутності чітких та прозорих правил гри та об’єктивної інформації, що породжує міфи та політичну спекуляцію на цій темі, пояснює експерт громадської організації Agro.ReformsUA Дмитро Сімашко. Для прикладу, за його словами, на сьогодні не більше чверті громадян України хочуть щоб був створений повноцінний ринок землі, і справді орієнтуються у його суті та наслідках для країни і населення. На противагу, 50% населення зовсім не орієнтуються у питанні інвестиційної вигоди створення ринку землі.

Ще один аргумент проти – несправедлива вартість української землі. Як заявив Яценюк, держава, перш ніж дозволяти купівлю-продаж сільгоспугідь, має встановити державну мінімальну гарантовану ціну землі в не нижче, ніж в Європі. “Різниця наступна – якщо в Україні сьогодні мова йде про три тисячі гривень, то в сусідній Польщі – про 5 тисяч євро [близько $8 тыс. за гектар]”, – запевняє він.

Вартість землі в Європі, у т.ч. і в Україні, прямо пропорційна рівню життя сільських жителів. В Україні – це на рівні $500-$1000 за гектар, тоді як у ЄС середня ціна гектара – $15 тис. І це навіть не беручи до уваги той факт, що Україна має значно більш родючі ґрунти в Україні, 10 млн гектарів із яких взагалі не обробляються. Тоді як у тій самій Польщі під сільгоспвиробництво виділено всього 14 млн га.

Гра варта свічок

Проте, ризики продати землю за безцінь, чи консолідація земель групою пов'язаних осіб, і, навіть, масовий викуп іноземними інвесторами значно переоцінені, і можуть бути юридично усунені.

Достатньо просто встановити максимальний розмір площі земельних ділянок, що можуть перебувати у власності однієї особи та пов'язаних з ними осіб, і розробити систему контролю дотримання цих обмежень. Також потрібно створити механізм розрахунку мінімальної ціни продажу земельних ділянок, встановити перехідний період, протягом якого буде обмежено набуття права власності іноземними громадянами і компаніями. “І, звісно, передбачити підвищені ставки оподаткування операцій з перепродажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення”, – каже експерт в земельних питаннях, юрист Порайко.

Цього достатньо, щоб створити умови для роботи малого і середнього аграрного бізнесу. “Ринок землі безперечно має бути, адже це показник зрілого суспільства і запорука розвитку економіки”, – коментує Сімашко.

Натомість, форсуючи скасування мораторію, держава лише, як каже Наталія Шпигоцька, аналітик Dragon Capital, гальмує притік додаткових інвестицій в сільське господарство, що міг би виникнути внаслідок набуття права власності на таку землю. Таким чином, за оцінками експертів, держава щорічно втрачає не менше ніж $0,5-$1 млрд.

Якби запрацював ринок землі, виграли б від цього не лише власники земельних ділянок і громади, які зможуть продавати її за хороші кошти, та направляти їх на свої потреби. Але й малий та середній бізнес, який в Україні поступово розвиватиметься, і платитиме податки до бюджету.

Виграє й фінансова система України, яка сьогодні переживає скрутні часи. Відкриття ринку земель не означитиме, що вже завтра фермери будуть в той же момент купувати землю, адже це означає, що потрібно буде вливати суттєві фінансові ресурси, каже Шпигоцька. “В умовах девальвації національної грошової одиниці та падіння цін на зернові культури в світі, а також в умовах досить значного боргового навантаження далеко не всі оператори матимуть таку можливість”, – пояснює вона.

Від так, може бути розгорнуте банківське кредитування та фінансове стимулювання від міжнародних громадських організацій. При цьому земля виступатиме чи не найнадійнішою заставою під таке фінансування.

Поки що ж, при затяжному мораторії на продаж угідь, виграють лише власники землі, які здають ділянки в оренду фермерам. Місячна орендна плата за гектар землі становить в середньому 750 грн на рік за один гектар. Найнижча вартість фіксується на Закарпатті – близько 300 грн, найвищі ціни у Полтавській області – 1,3 тис грн.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: