9 грудня 2016, п'ятниця

Якщо зупинитеся зараз – наслідки будуть жахливі. Представник Єврокомісії про безпрецедентну допомогу Європи та скасування віз для українців

коментувати
Катерина Матернова намагається пояснити, чому більшість европейців в захваті від того, що зараз відбувається в Україні
Фото: Наталія Кравчук

Катерина Матернова намагається пояснити, чому більшість европейців в захваті від того, що зараз відбувається в Україні

Про головні успіхи та невдачі України за два роки після Майдану, активність путінської пропаганди в Європі та мільярди на українські реформи НВ розповіла Катерина Матернова.

Словачка Матернова – частий гість у Києві. Її добре знають в українському політикумі, оскільки саме вона відповідала спочатку за оцінку ефективності енергетичних реформ в Україні, а нещодавно стала заступником голови Директорату Єврокомісії з політики сусідства і розширення. Тепер у її обов'язках – аналіз усіх українських реформ та їх фінансова підтримка.

Зустріч нам призначають в кафе готелю Інтерконтиненталь неподалік Михайлівській площі столиці. Матернова посміхається у відповідь на песимістичні запитання і активно жестикулює, коли намагається пояснити, чому багато європейців в захваті від того, що зараз відбувається в Україні.

Часом це нагадувало сеанс позитивного мислення, якби не одна обставина – Матернова насправді знає більше, ніж може сказати, і час від часу натякає, що її оптимізм пов'язаний саме з цим.

- Ви часто приїжджаєте до Києва? Чи бачите ви зміни тут за останні два роки?

- Одразу навіть не скажу, напевно, п'ятий-шостий раз за два роки. Дуже подобається Київ, мрію тут пожити. Все дуже змінюється: країна, місто, енергія людей. Мені дуже подобаються київські мурали, хоча я знаю, що вони не всім подобаються. Це ж культивація громадського простору через мистецтво, певний рівень розвитку суспільства.

- З якими емоціями ви приїхали в Україну цього разу? У багатьох є відчуття подвійності відбувається: з одного боку – ніби робимо реформи, глибокі, багато в чому, болючі; з іншого – все відбувається настільки повільно, що вже навіть не розумієш, а куди саме ми йдемо. Публіцист Євген Глибовицький в останній колонці в Новом Времени пише, що в українських реформ «немає генплану».

- Напевно, коли людина стає старшою – вона бачить перспективу далі. 20 років тому я перервала свою роботу у Світовому банку у Вашингтоні і повернулася на батьківщину – в Словаччину. Пішла робити реформи з тим, чиє ім'я добре знайоме в Україні – Іваном Міклошем. Ми відчували аналогічні емоції тоді, що й ви зараз.

Я дивлюся на Україну з позиції «склянка завжди наполовину повна». Ви зробили велику кількість приголомшливих і важливих реформ в набагато негативніших умовах, ніж ми це робили у Словаччині: країна у війні, час і енергія уряду та громадянського суспільства спрямовані на виживання, політичний клас – тільки формується.

У перші десять днів на посаді новий прем'єр-міністр Володимир Гройсман підняв ціни на енергоносії на ринковий рівень. Адже це історія не тільки про енергетику – це перекриття величезного поля для корупції. Більшість ваших великих олігархів виникли саме на арбітражі, посередництві на різниці цін на енергоносії. І зробили цю болючу реформу клацанням пальця: з вечора на ранок.

Минулий уряд Арсенія Яценюка і Наталії Яресько, разом з головою Нацбанку, вичистили банківський сектор. Відома ж приказка: найкращий спосіб пограбувати банк – бути його власником. Той факт, що вивели з ринку більше 70 банків – це теж перекриття ще одного поля для корупції.

Зараз питання стоїть не у втомі від реформ, а в тому, щоб не зійти з велосипеда, на якому ви їдете нагору. Якщо зупинитеся зараз – наслідки будуть жахливі. Саме тому сюди все частіше приїздять представники Євросоюзу та інших міжнародних організацій, ми хочемо допомогти вам дістатися вершини, до точки неповернення.

- У нас люблять повторювати про ефект втоми від України в Європі. Ви бачите цю втому? Звідки вона з'явилася, на вашу думку?

- Це правда, є два моменти, які цю втому пояснюють. Перше – це складна ситуація в самій Європі, де одна криза слідує за іншою: банківська криза, потім грецька, потім Brexit, зараз біженці і зростання популярності популістів. Друге – це гібридна війна і кремлівська кампанія з дезінформації у європейських ЗМІ. Ви навіть не розумієте до кінця, наскільки активна ця дезінформація щодо Україні у всіх країнах Європи, навіть таких як Словаччина, Румунія або Угорщина.

На тлі проблем всередині Європи постійно створюється інформаційний галас кремлівських ЗМІ стосовно до України, де, за їхнім твердженням, немає жодних реформ. Тому я постійно кажу вашому уряду: бувайте частіше в Європі і не тільки з офіційними візитами, розповідайте про ваші реформи, будьте активні, в тому числі, на неофіційному рівні, зустрічайтеся, пояснюйте, переконуйте. Якщо цього не зробите ви – думку Європи про Україну формуватимуть саме ці дезінформаційні кремлівські ЗМІ.

Фото: Наталья Кравчук
За словами Матернової фінансова підтримка України після Майдану була безпрецедентною. Фото: Наталія Кравчук


Читайте також: Сорос: Україна – найбільший актив для Євросоюзу

- Багато експертів наголошують, що Україна не отримує від ЄС і десятої частини тієї фінансової допомоги, яку він надає тій-таки Греції чи Італії, а список вимог до країни – весь час зростає. Там не розуміють важливості підтримки України чи просто немає внутрішнього консенсусу з цього питання?

- Потрібно одразу розділити допомогу Євросоюзу своїм членам та країнам, з якими є угоди про Асоціацію. Допомога Португалії, Греції чи Ірландії – це інвестиції в саме існування монетарного союзу. Німеччина або Франція допомагають слабким економікам Євросоюзу, щоб зберегти валюту євро.

Фінансова підтримка України після Майдану була безпрецедентною. Кожна міжнародна інституція – уряд США, ЄС, Світовий банк, МВФ, ЄБРР, Європейський інвестиційний банк – надали дуже суттєву фінансову допомогу Україні, це був такий вибух міжнародного співробітництва. Мільярди доларів і євро Україні дали без всяких умов, особливо в 2014 році, коли країна без них просто не вижила б. Проблема в тому, що значна частина цих коштів – інвестиційні, і вони досі лежать на зарубіжних рахунках в очікуванні, коли Україна зможе їх отримати.

- Про яку суму може йти мова?

- Я не готова назвати загальну суму, оскільки потрібно зібрати інформацію у всіх організацій, які я згадала. Тільки в Євросоюзі на Україну чекає 1,2 млрд євро, які прив'язані до виконання конкретних умов і, зокрема, отримання траншу МВФ.

Тільки програма грантів Євросоюзу для дрібних і середніх підприємців, тобто грошей, які не потрібно буде повертати, становить 200 млн євро. Вони мають піти на запровадження євростандартів виробництва, щоб дати їм можливість вийти на ринки Євросоюзу.

- Ви тривалий час займалися енергетичними реформами в Україні від імені Євросоюзу. Незважаючи на досить просту процедуру отримання так званих «теплих кредитів», вже зараз в уряду лежить більше 10 млрд грн незатребуваних грошей, які призначені на підвищення енергоефективності. Чи свідчить це про те, що українці просто не готові до таких змін?

- Тут зіграло роль одразу кілька факторів. Безумовно, є освітній фактор, українцям необхідно пояснити, чому важливі інвестиції в енергоефективність, домогтися розуміння того, що разові інвестиції в цьому напрямку будуть приносити вигоду рік у рік.

Міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко – чемпіон з цієї реформи. На жаль, мало хто розуміє важливість цієї реформи, як він. У будь-якому разі, це приголомшлива статистика: за два роки Україна піднялася в рейтингу енергоефективності з останньої позиції в Європі на цілком середньоєвропейський рівень. Це не так легко, особливо, враховуючи з яких позицій ви піднімалися.

Останній важливий момент – система стимулювання тих, хто провів енергомодернізацію. Зараз міжнародні фінансові організації вирішили зосередитися на підвищенні енергоефективності житлових будівель і комунальних приміщень. З усього світу Євросоюз вибрав по одній країні регіону – це Туніс, Сербія, Грузія і Україна. Ми плануємо приїхати восени, щоб скоординувати план роботи всіх інституцій і спільно зламати бар'єри, які заважають використовувати навіть ті гроші, які Україна має для цього зараз.

- Які українські реформи ви б назвали найбільш успішними, а які найбільш провальними?

- Реформи в енергетиці, безумовно, найбільш значні. Рік тому Нафтогаз мав дефіцит 10 млрд грн, зараз – нуль.

Чистка банківського сектора і економічна стабілізація також були достатньо ефективними. Влітку 2014 року Україна була на межі фінансового колапсу, Наталії Яресько вдалося консолідувати бюджет і домогтися макроекономічної стабілізації. Це було вражаюче.

Третьою успішною реформою я б назвала публічні закупівлі. Приклад пілотного проекту ProZorro, який зараз починає працювати в масштабах країни – вражає.

Реформа держкерування почалася, призначені на прозорих конкурсах професійні директори Укрзалізниці та Укрпошти. Без цієї реформи у вас завжди будуть обмежені можливості, її необхідно різко прискорити.

На порядку денному – суттєве реформування судової системи та прокуратури. Як юрист за освітою я вважаю, що для реформування системи потрібні люди, які в ній не були. У Словаччині – та само проблема, у нас залишилася правоохоронна система радянського зразка: кожен вищий за посадою прокурор або суддя може робити все, що хоче, з рішеннями колег інстанцією нижче. Це абсурд.

Ще один важливий пункт – приватизація, яка продовжить тренд на зменшення простору для корупції. У ваших державних підприємствах втрачаються мільярди доларів щороку.


Фото: Наталья Кравчук
До кінця року питання безвізового режиму для України буде закрито. Фото: Наталія Кравчук


Читайте по темі: Чи вірите ви, що Україна через 10 років стане членом Євросоюзу?

- Останніми днями в Україні звучить дуже суперечлива інформація щодо отримання Україною безвізового режиму: президент називає одні терміни, міністр закордонних справ – інші, Іванна Климпуш-Цинцадзе [віце-прем'єр з питань Євроінтеграції] спростовує обох і називає ще інші. Що заважає нам і коли можна очікувати цього рішення?

- На жаль, Україна опинилася заручницею дуже складної геополітичній ситуації. Україна і Грузія виконали всі умови, і ніяких перешкод дати вам безвізовий режим – немає. Незаплановано на передній план вийшла ситуація з наданням безвізового режиму ще й Туреччині, яка була пов'язана з ситуацією з біженцями. Дискусія про скасування віз для Грузії і України на початку літа виявилася в ширшому контексті розуміння того, кому і на яких умовах Європа взагалі має скасовувати візи.

Єврокомісія сказала дуже ясно: ми хочемо скасувати візи для Грузії, України і Косово. Але Комісія не вирішує сама – вона робить пропозицію, яку розглядають країни-члени ЄС і Європарламент. Вони вирішили скасовувати візи тільки після введення механізму їх повернення за визначених умов. Процедуру та умови повернення візового режиму якраз і розробляли все літо, причому, його будуть застосовувати і до Молдови, і до всіх інших, хто вже домігся скасування візового режиму з Євросоюзом.

Думаю, на жовтневій сесії Європарламенту питання скасування віз для України розглянуть, і до кінця календарного року все буде вирішено.

- На хвилі цієї європейської невпевненості у нас все частіше звучать заяви про те, що поки ми виконаємо всі умови Євросоюзу, його самого вже не буде.

- Євросоюз зараз перебуває у винятково складній ситуації. Перед нами стоять безпрецедентні виклики, серед яких найнебезпечнішим я вважаю зростання популярності і впливу право- і ліворадикалів, популістів. Законодавче поле Євросоюзу досить складне: у нас двопалатний парламент плюс рішення країн-членів. Така структура прийняття рішень – дуже складна і, як ми бачимо за результатами Brexit, досить далека від простих людей.

Євросоюз, по суті, елітний проект і чим далі, тим складніше пояснювати стурбованим людям ті чи ті рішення. Це відмінне поле для маніпуляцій для популістів з правого і лівого спектру. Думаю, що Євросоюз збережеться як структура, питання лише в його наповненні.

- Ми спостерігаємо тривожну тенденцію в ключових країнах ЄС, де набирають сили політики, налаштовані на співпрацю з Росією і скасування санкцій. У Німеччині на межі розколу урядова коаліція, де Штайнмаєр опонує Меркель і вимагає пом'якшення санкцій; у Франції на вибори знову зібрався Саркозі, відомий теплими відносинами з Кремлем, і йому на цих виборах буде протистояти взагалі відкритий прихильник Путіна Марін Ле Пен; в Іспанії набирає сили партія Podemos, лідери якої досі називають Майдан «незаконною зміною влади в Україні і приходом неонацистської партії в уряд». Наскільки великий ризик глобальної зміни ставлення до України в Європі?

- Хочу відповісти на ваше питання трохи ширше. Функція законодавчої ініціативи в ЄС належить тільки Єврокомісії та деяким регуляторним органам. Тобто, ніхто інший в Європарламенті не може внести закон. Я відповім, як людина, яка працює в Єврокомісії: для нас підтримка України – є і залишиться пріоритетом, для нас Україна – дуже важливий не тільки сусід, але і ключовий партнер.

Щодо питання продовження санкцій стосовно Росії: ми вже підготували необхідну пропозицію, але рішення – за країнами-членами.

- Які зміни ви хотіли б побачити в Україні, приїхавши сюди в січні 2017 року?

- Більше муралів, відкриті конкурси на посади суддів і прокурорів, реформування процесу прийняття рішень. Зараз на кожну маленьке дію необхідно приймати цілий пакет законів. Я хотіла б побачити спрощення.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: