3 грудня 2016, субота

Як Ігор Кононенко впливає на Україну

Як Ігор Кононенко впливає на Україну
Вплив депутата Ігоря Кононенка став невідповідним до його статусу та руйнівним для країни

Вранці 10 лютого Крістін Лагард, директор—розпорядник Міжнародного валютного фонду, зробила різку та вкрай неприємну для української влади та президента Петра Порошенка заяву. Вона висловила занепокоєння слабким прогресом, який Україна демонструє в справі поліпшення держуправління, боротьби з корупцією та скорочення впливу корисливих інтересів на політику. Якщо так піде і далі, повідомила Лагард, то вона не впевнена, що успішна співпраця фонду з урядом продовжиться.

У ситуації, коли економічна стабільність держави безпосередньо пов'язана з грошима МВФ, сумніви директора-розпорядника звучать як загроза нацбезпеці.

Хоча Лагард не називала прізвищ, експерти пов'язали її спіч зі скандалом, в якому кількома днями раніше виявився замішаний Ігор Кононенко.

Всього рік тому цей депутат, подолавши 50‑річний бар'єр, і не думав, що про нього будуть говорити на Заході. Ледве потрапивши в 2014 році у Верховну раду, він став першим заступником голови пропрезидентської фракції Блоку Петра Порошенка (БПП). Але уваги до себе майже не привертав.

Навіть його сусіди по Царському селу — елітному району київського Печерська, як переконалося НВ, мало про нього чули. Кононенко живе там у двоповерховому особняку площею 1,6 тис. кв. м. Виховує трьох дітей — сина та двох дочок.

Розмір ділянки, на якій стоїть будинок,— 43 сотки. У декларації за 2014 рік Кононенко зазначив ще один — в 22 сотки. А також задекларував 15,2 млн грн доходу.

Навпроти царськосільської ділянки нардепа пустує територія трохи більшою площею. Вона належить президенту Петру Порошенку. І таке сусідство не випадкове.

Кононенко понад 30 років добре знайомий з головою держави, багато років будував і вів з ним бізнес.

З другої половини 2015‑го на нардепа посипалися звинувачення в тому, що він не тільки фактично керує БПП, але і впливає на роботу держкомпаній.

3 лютого 2016‑го грянув грім: Кононенко потрапив не тільки в українські, але і у світові новини. Айварас Абромавичус, міністр економрозвитку та торгівлі, публічно заявив, що йде у відставку через Кононенка.

Відставка міністра наробила багато шуму — розібратися з сірим кардиналом Порошенка закликали опоненти, соратники, а також посли європейських держав. А пізніше з'явилася і резонансна заява Лагард.

На підставі заяви Абромавичуса Національне антикорупційне бюро (НАБУ) відкрило кримінальну справу.

 

Від бізнесу до політики

"Це найближчий соратник президента ще з часів служби в армії, а потім — у бізнесі та політиці",— говорить про Кононенко Сергій Лещенко, нардеп БПП.

Соратник народився та навчався в Києві, закінчив тут автомобільно-дорожній інститут. Під час служби в армії у 1980‑х познайомився з Порошенком.

Армійські друзі придбали на пару ціле гроно підприємств. У деяких з них досі через свої фонди залишаються співвласниками: в страховій компанії Країна, заводі Ленінська кузня. Також їх спільним бізнесом є Міжнародний інвестиційний банк (МІБ) та київський елітний спортклуб П'ятий елемент.

Всі ділові інтереси Кононенка представляє його особистий інвестфонд ВІК, в який входить ряд компаній. Сфера інтересів — від будівництва до спорту. Наприклад, в минулому році в Пущі-Водиці ВІК відкрив Міжнародну тенісну академію. Тут є 19 кортів, фітнес-клуб, готель на 38 номерів та кампус для учнів.

Восени минулого року Кононенко запевнив НВ: ставши депутатом, фонд передав в управління. "Особисто я не займаюся бізнесом",— сказав він.

 

Під крилом Космосу

Порошенко давно став займатися політикою і робив це дуже активно. А от його партнер довгий час уникав такої діяльності. Лише у 2006 році, вже після того, як Порошенко злетів на гребені помаранчевої революції і впав після конфлікту з Юлією Тимошенко, Кононенко активізувався. Він став депутатом Київської ради від Блоку Леоніда Черновецького.

Самому Черновецькому такий член команди нічим не запам'ятався, хоча Кононенко і перебував в блоці колишнього київського мера чотири роки. "Мені нічого про нього сказати, я його майже не знаю",— відповів НВ через Фейсбук Черновецький, який проживає зараз у Грузії.

Це найближчий соратник президента
з часів служби в армії
Сергій Лещенко, нардеп БПП

Наталія Новак, нардеп БПП, яка в той період засідала в Київраді у складі Блоку Віталія Кличка, впевнена: у команді Черновецького Кононенко представляв групу депутатів від Порошенка.

Саме завдяки хорошим відносинам останнього з мером-скандалістом партнерам і вдалося отримати свої ділянки в Царському селі. "Фірма, яка причетна до Кононенка, провернула угоду по їх відчуженню",— переконана Новак.

В деталях угоди розібралися журналісти телепрограми Схеми.

Спочатку Київрада безкоштовно передала дві ділянки загальною площею 1,1 га кооперативу, серед членів якого була сестра Кононенко. Ця структура передала землю приватній фірмі, а далі, після ланцюжка операцій, її придбали Кононенко та Порошенко. Перший заплатив за свою ділянку 8 млн грн. Скільки заплатив президент за свою, трохи більшу, невідомо. Але ринкова ціна обох на той момент становила 200 млн грн.

У 2010‑му Кононенко пішов від мера, створивши власну фракцію — Ініціатива. Через чотири роки, після чергових виборів, знову потрапив у столичну раду — вже за списками партії УДАР.

Перед парламентською компанією-2014 Кононенко займався об'єднанням порошенківської Солідарності та УДАР в БПП. І потрапив у Раду разом з блоком.

Його роль одними лише переговорами про створення БПП не обмежувалася. За словами Віктора Чумака, мажоритарника, який нещодавно покинув ряди президентської фракції, Кононенко був одним з "гаманців" блоку на виборах.

 

Людина, яка вирішує проблеми

Спочатку Кононенко в парламентських стінах сподобалося. Ставши першим заступником голови президентської фракції та членом комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), ядерної політики та ядерної безпеки, він охоче відповідав на запитання журналістів у кулуарах. А в сесійній залі став головним політичним менеджером фракції. “Він збирає голоси [під ухвалення законопроектів]",— коротко описує роль Кононенка в Раді Лещенко.

Чи впливає він на рішення фракції? Багато в чому так. Якщо він має рацію, фракція приймає його позицію. В цьому нічого поганого немає",— вважає Олександр Грановський, який близький до соратника президента як за інтересами, так і фізично — сидить поруч у сесійній залі.

В парламенті, як обережно висловився Грановський, його сусід входить в групу депутатів БПП з 19 чоловік. Там же — і сам Грановський, і, серед інших, Геннадій Чекіта. Останнього міністр економіки Абромавичус звинувачував у лобіюванні свого кандидата на посаду голови однієї з держкомпаній.

У сесійній залі Кононенко не тільки координує роботу найбільшої фракції, нардепи часто звертаються до нього з особистих питань, вирішення яких залежить від позиції держорганів. “Проблеми в [держкорпорації] Укроборонпромі? Біжать до Кононенка. Проблеми в міністерстві? Біжать до Кононенка. Прокуратура, СБУ? Біжать до Кононенка",— розповідає Чумак.

З фактом особливо близьких стосунків багаторічного друга Порошенка з головою Генпрокуратури (ГПУ) зіткнувся Віталій Касько, заступник генпрокурора. Він розповідав НВ, що через очільника ГПУ Віктора Шокіна отримував "довідки" від одного голови держави. “Кононенко хотів, щоб прокуратура з тих чи інших справ зайняла певну позицію,— пояснював заступник Шокіна.— І ця позиція була прописана в цих "довідках". Касько відмовився працювати за ними.

Вплив Кононенка на ГПУ відзначає і Новак. Вона вже кілька років веде справу щодо незаконної забудови на київській вулиці Микільсько-Слобідській. Кононенко в ньому прийняв сторону забудовника. Ставши депутатом Ради, Новак домоглася, щоб Шокін відкрив справу проти незаконного будівництва. Але далі все застопорилося.

Парламентарій з півсотнею колег написала скаргу в ГПУ і, вирішивши, що зам'яла справу Кононенка, прийшла поговорити з президентським соратником. А той з ходу заявив, що знає про існування скарги на нього. “Це продемонструвало, що він абсолютно вхожий в прокуратуру. Йому показують всі листи, всю документацію, яка приходить на нього",— говорить депутат.

  


СОСЕДИ: Александр Грановский (на фото слева) и Игорь Кононенко сидят в парламенте рядом и активно сотрудничают
СУСІДИ: Олександр Грановський (на фото ліворуч) та Ігор Кононенко сидять в парламенті поруч і активно співпрацюють


 

Енергетична сила

Постійною сферою інтересів президентського соратника є енергетика. У вересні Кононенко розповідав НВ, що часто зустрічається з міністром енергетики Володимиром Демчишиним і Дмитром Вовком, головою Нацкомісії з регулювання енергетики (НКРЕКУ).

Хоча, за словами Вікторії Войцицької, нардепа фракції Самопоміч та члена комітету з ПЕК, Кононенко рідко з'являється на засіданнях комітету. Проте одного разу був там гиіперактивний.

Це сталося під час обговорення проекту, який пропонує автоматично конвертувати договори про спільну діяльність між державою і приватними компаніями-партнерами по видобутку і реалізації газу в договори про розподіл продукції. "Цей законопроект містив, м'яко кажучи, високі корупційні ризики",— говорить Войцицька.

Кононенко, за її словами, запрошував інших нардепів комітету стати співавторами документа, а натомість обіцяв голоси на підтримку їх проектів. "Парламент успішно провалив цей корупційний закон",— підсумовує Войцицька.

Про те, що Кононенко впливає на українські енергопідприємства, в інтерв'ю інтернет-виданню Українська правда підтвердив Ігор Білоус, голова Фонду держмайна. До речі, як стало відомо НВ, у Білоуса проти його волі може з'явитися новий заступник — адвокат Володимир Державін, давній соратник Кононенка.

“Чи знає Державін Кононенка? Впевнений, що знає. Так само, як і тисячі інших людей",— говорить з цього приводу Грановський.

Михайло Волинець, голова Профспілки гірників, наприклад, впевнений, що нове керівництво держшахти Краснолиманська, яке почало вести реалізацію вугілля через фірми-"прокладки", контролює соратник Кононенко — депутат БПП Сергій Тригубенко.

Сам нардеп, який входить в парламентську групу Кононенка, заперечує свою причетність до Краснолиманської.

Лещенко пояснює: на відміну від колишнього нардепа Миколи Мартиненка, чию причетність до сумнівних операцій можна підтвердити документально, Кононенко делегує повноваження іншим. І простежити його зв'язок з тими чи іншими подіями складно.

Крім активності на енергоринку Кононенко ще й втручається в роботу держкомпаній. Так, Абромавичус розповідав, що йому намагалися нав'язати в заступники Андрія Пасішника, виконавчого директора НАК Нафтогаз України. Той у листуванні з міністром економіки стверджував, що питання його призначення узгоджене з Кононенко.

Лещенко наводить ще один приклад: за його словами, справжньою причиною відставки іншого міністра — голови Мінінфраструктури Андрія Пивоварського — стала не низька зарплата, як він сам заявив, а втручання Кононенко в роботу держкомпанії Укрзалізниця через своїх людей.

"Якщо немає нічого, то потрібно відповісти на питання: яким же чином Ігор на все це впливав?" — каже Грановський, захищаючи товариша.

 

Свої до кінця

Експерти впевнені, що голові держави варто бути більш рішучим у випадку з Кононенко. Після заяви послів провідних західних держав, обурених тиском на Абромавичуса, і різкого висловлювання Лагард щодо відставки Кононенко з посади голови фракції і початку розслідування в НАБУ мало. І телефонної розмови з директором—розпорядником фонду, яку екстрено провів президент, також недостатньо.

Анатолій Октисюк, аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень, говорить, що справу Абромавичуса—Кононенко негативно сприйняли багато офіційних особ на Заході. Там, мовляв, побачили: приймати важливі держрішення в Україні заважають люди з оточення перших осіб.

У результаті, як вважають багато аналітиків, офіційний Київ може позбутися міжнародної підтримки. Навіть призупинення співпраці з МВФ обрушить курс національної валюти і завдасть непоправної шкоди економіці. А перед країною стоять і інші виклики, що генеруються агресивним північним сусідом.

Однак Порошенко, на думку Октисюка, все одно буде триматися за Кононенка до останнього. Хоча б тому, що в кадровій політиці орієнтується на перевірених і надійних людей.

Це типова для України манера. Оточення перших осіб в українській політиці формується, на думку політтехнолога Сергія Гайдая, візантійським способом. Тобто не за принципом компетенції, як на Заході, а за принципом відданості.

“Він не здає людей зі свого близького оточення. Хоча життя змусить його це зробити все одно",— резюмує Лещенко.

 

Вся президентська рать

В питанні кадрів Петро Порошенко віддає перевагу перевіреним товаришам

На один з ключових для президента постів — спікера Ради — з благословення БПП обрали Володимира Гройсмана. З ним Петро Порошенко знайомий давно: 38‑річний спікер — виходець з Вінниччини. У Вінниці знаходиться фабрика Roshen Порошенко, саме від цієї області Порошенко двічі обирався в парламент. Гройсман вісім років був мером Вінниці і помітно модернізував місто — в тому числі завдяки фінансовій підтримці з боку Фонду Петра Порошенка.

На посаді першого заступника секретаря Радбезу нині працює Олег Гладковський, давній бізнес-партнер голови держави. До 2014 року він носив прізвище Свинарчук і є власником автомобільної корпорації Богдан, співвласником якої до 2009‑го був Порошенко. Після затвердження Гладковського в Радбезі, контролюючу питання нацбезпеки, Богдан отримав від Нацгвардії замовлення на виробництво великої партії легкого бронеавтомобіля Барс. Хоча раніше досвіду виробництва бойової техніки у підприємства не було.

Бориса Ложкіна, ще одного свого бізнес-партнера, президент також волів тримати ближче до себе — на посаді очільника своєї адміністрації. До середини 2013‑го Ложкін та Порошенко володіли UMH Group, одним з найбільших медіахолдингів в країні. Зараз голова Адміністрації президента відіграє ключову роль у кадровій політиці президента. З його легкої руки в уряді з'явилися іноземці, в тому числі литовець Айварас Абромавичус та міністр фінансів Наталія Яресько з США.

Нинішнього лідера фракції БПП Юрія Луценка та Порошенка пов'язує не бізнес, а політичне приятелювання. Обидва були в команді Віктора Ющенка після помаранчевої революції, а потім підтримували відносини при правлінні Віктора Януковича. Після перемоги Майдану в 2014‑му Луценко активно просував кандидатуру Порошенка на дострокових президентських виборах. І незабаром після свого обрання голова держави віддячив Луценку — той став головою президентської партії, а потім і її лідером парламентської фракції.

На посаду голови Нацбанку Порошенко висунув Валерію Гонтареву, в минулому — інвестбанкіра і голову ради директорів групи Інвестиційний капітал україна (ICU). З Порошенком вона добре знайома ще з бізнес-часів. Зокрема, займалася структуруванням угод по залученню фінансування для розвитку бізнесу Roshen в Росії.

Не забуває президент і про менш значних, але не менш близьких друзів. Свого кума, колишнього нардепа Юрія Стеця, Порошенко зробив головою новоствореного Міністерства інформполітики. За рік свого існування відомство, на думку експертів, ніякої видимої користі країні не принесло.

Не забув президент і про свого незмінного прес-секретаря Ірину Фріз. Відпрацювавши понад десять років при Порошенку, вона в 2014‑му стала депутатом від БПП, пройшовши в парламент з прохідного місця в партсписку.

 

Матеріал опублікований в НВ №5 від 12 лютого 2016 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: