27 травня 2017, субота

Які податки будуть платити українці з 1 січня і як Мінфін "простимулює" бізнес вийти з тіні, розповідає заступник міністра фінансів

коментувати
Мінфін впевнений, що він почув чого хоче бізнес
Фото: Олександр Медведєв

Мінфін впевнений, що він почув чого хоче бізнес

На якій податковій моделі зупиниться Кабмін і чи буде ліберальним українське оподаткування, в інтерв'ю НВ пояснює заступник міністра фінансів Олена Макеєва

27 серпня Міністерство фінансів готується представити, нарешті, на суд громадськості концепцію нової податкової системи. Якщо восени за реформу оподаткування проголосує парламент, це стане головною діловою подією року.

Новий податковий кодекс розроблявся за безпосередньої участі місії Міжнародного валютного фонду, бізнес-асоціацій та незалежних експертів. І МВФ, і бізнесмени з критикою відгукуються про запропоновану раніше естонську податкову модель, що вважається однією з найбільш ліберальних у світі. Головний аргумент: потрібно враховувати національні особливості.

Зокрема, гостро критикується естонський варіант податку на прибуток, розподілений прибуток. Висока ймовірність того, що податок на прибуток змінювати взагалі не будуть, залишивши ставку на рівні 18%.

ЄСВ МВФ рекомендує знизити з 42% до 28%. А якщо Мінфін знайде, чим закрити дірки в бюджеті і попередить подальше збільшення дефіциту Пенсійного фонду, то і нижче.

А от доходи фізосіб пропонується оподатковувати за тими ставками, залежно від доходу громадян – до  діючих 15% та 20% МВФ запропонував ввести ще 25%-ву ставку для дуже забезпечених людей.

Якою ж буде українська система оподаткування, з якими податками доведеться жити українцям вже з 1 січня 2016 року, а також про те, чому українському бізнесу не варто розраховувати в найближчі рік-два на повне погашення державою накопиченої заборгованості з ПДВ, розповіла НВ заступник міністра фінансів з питань податкової, аудиторської і бухгалтерської діяльності Олена Макеєва.

- Кажуть, що в серпні-вересні вже буде представлена податкова реформа.

- В кінці серпня планується засідання Ради Нацреформ, присвячене податковій реформі. Ми плануємо подати податкову модель на цьому засіданні і очікуємо, що буде дискусія, в результаті якої буде прийнято рішення.

- Що передбачає той податковий кодекс, який ви будете презентувати наприкінці серпня?

- Ми окреслили основну проблематику. Бізнес турбує велике навантаження на фонд заробітної плати, нерівномірне податкове навантаження на бізнес, навіть у рамках однієї галузі, а також непрозоре адміністрування податків і зборів. Практично по кожному податку у нас є дві моделі, які ми прораховуємо. Мінфін розуміє, які ризики для нашої країни несе можливе розбалансування державних фінансів, і ми не маємо зайвих ілюзій щодо швидкого детінізації.

- Тобто ви ще не визначилися з моделлю?

- Що таке податкова модель? Це, в першу чергу, бюджетоутворюючі податки і збори, такі як ЄСВ, ПДФО, ПДВ і податок на прибуток. Детінізація зарплат безпосередньо пов'язана також з майбутньою моделлю спрощеної системи оподаткування. Крім того, справедливість повинна бути досягнута і в частині оподаткування майна, рухомого і нерухомого. По суті, податкова модель поміститься на одній сторінці, далі всі ідеї треба відобразити в новому податковому кодексі. У нас було вже близько 20 різних варіантів податкової моделі.

Податкова реформа – це не тільки ставки, частіше навіть не вони, а простота і прозорість адміністрування.

- Новий податковий кодекс передбачає зміни за ставками податків?

- В частині оподаткування зарплат – так, звичайно. З податку на прибуток, наприклад, важлива не стільки ставка, скільки концепція. Сьогодні ми розглядаємо дві моделі – існуючу і так звану естонську модель на розподілений прибуток.

Податкова реформа – це не тільки ставки, частіше навіть не вони, а простота і прозорість адміністрування. Вони відіграють ключову роль.

- Остаточно ставки і модель ще не прописані?

- Вони всім відомі, насправді. Давайте для прикладу візьмемо оподаткування зарплат. Є дві основні концепції: об'єднати ЄСВ і ПДФО в так званий податок на зарплату зі ставкою 29% або залишити існуючу модель, знизивши і спростивши ставку ЄСВ, наприклад, до 25%. Кожна модель має свої плюси і мінуси. Найскладніше знайти правильний баланс інтересів як для всіх громадян України, так і для держави в цілому.

- Добре, що ви узгодили з МВФ? ПДФО та ЄСВ будуть об'єднувати чи ні?

- На думку місії, єдина ставка ПДФО вже була в Україні у 2004 році і не дала очікуваних результатів. Вони схиляються до того, що прогресивна шкала повинна залишитися, оскільки загальний настрій громадян пов'язаний зі слоганом «багаті повинні платити більше».

З іншого боку, об'єднання ЄСВ і ПДФО в єдиний податок на зарплату серйозно спростить облік і звітність.

ЄСВ, на їхню думку, можна знизити до 28%. Але питання ставки – це наша справа, оскільки важливо знайти ту модель, яка буде нейтральна для бюджету. Компенсаторами найчастіше виступають непрямі податки, такі як ПДВ і акцизи.

- З ПДВ що конкретно пропонують зробити?

- Відразу скажу, що ідея зі скасуванням ПДВ, яку активно просувають деякі активісти, не відповідає 112 Директиві ЄС, в якій встановлена мінімальна ставка для країн ЄС на рівні 15%, а також перша подія як метод нарахування. Оскільки Україна вибрала для себе зовнішньополітичний курс стати повноправним членом ЄС, то ігнорувати європейські правила ми не можемо.

Серед експертів існує думка, що ставку ПДВ можна не знижувати, а навіть тимчасово підвищити. На їхню думку, ставку можна підняти в Україні на 1-2% [до 21-22%] – тимчасово, до стабілізації економіки. Ми прораховуємо в тому числі і такий варіант.

Представники місії МВФ були здивовані тим, що бізнес відкритим текстом говорить, що використовує спрощену систему, щоб не платити податок на зарплату

- Що буде з податком на прибуток?

- До податку на прибуток у бізнесу зауважень немає, а отже, реформа кінця минулого року була вдалою. Але оскільки є ініціатива окремих експертів запровадити в Україні так звану естонську модель, ми не можемо не розглянути. Основним недоліком цієї моделі є повернення до ведення окремого податкового обліку всіма компаніями. Також незрозуміло, як при такій моделі враховувати накопичені переплати з податку на прибуток, які сьогодні складають більше 25 млрд грн. Бізнес очікує отримати ці гроші, якщо не на розрахунковий рахунок сьогодні, то як мінімум врахувати у майбутніх розрахунках. Естонська модель такої можливості, за нашими оцінками, не дає. Тому поки ми просто детально вивчаємо цю модель.

- Що буде зі спрощенцями?

- Спрощена система оподаткування була введена ще в кризовому 1998 році. І це тоді було єдино правильним рішенням уряду підтримати мале підприємництво, щоб люди не йшли у фонд зайнятості і не стояли в черзі за виплатами по безробіттю. Спочатку максимальний оборот для спрощенців був встановлений на рівні 250 тис. грн на рік. Через рік його змінили – 500 тис. грн для приватних підприємців-фізосіб і 1 млн грн для юросіб. Така модель проіснувала 10 років, але з 2011 року розпочалося поступове збільшення граничного річного обороту. Сьогодні максимальний оборот для третьої групи платників єдиного податку складає 20 млн грн. Погодьтеся, що не можна порівнювати підприємця з річним обігом до 300 тис. грн з підприємцями – мільйонниками.

Сьогодні бізнес відкритим текстом говорить, що він використовує спрощену систему, щоб не платити високі податок на зарплату. Представники технічної місії МВФ були здивовані, що люди говорять про це відкрито.

Безумовно, спрощена система повинна залишитися, проте користуватися нею повинні справжні підприємці, а не великий бізнес. МВФ запропонував дві групи: для першої з річним обігом до 300 тис. грн – нічого не міняти, а другу групу обмежити обігом в 2 млн грн на рік, змінивши при цьому філософію розрахунку податків.

- Сьогодні заговорили про те, щоб передати на аутсорсинг послуги митниці. Ви вважаєте, це буде ефективно?

- Є як прихильники, так і критики цієї ідеї. Треба аналізувати всі за і проти і приймати рішення. Не помиляється той, хто нічого не робить. Але важно максимально мінімізувати ризики для держави. Цим і керуємося.

- Від ідеї зробити Одесу випробувальним полігоном для такої практики відмовилися. Тепер віддають Львівську, Закарпатську та Волинську області?

- Ці розмови несерйозні. Поки тільки створена робоча група, яка детально вивчить досвід інших країн, врахує національну специфіку нашої країни, проведе переговори з постачальниками таких послуг та зробить висновки. Сьогодні більш детальних рішень, ніж я озвучила, немає.


Акциз станет электронным. Бизнес сам попросил ввести электронную акцизную марку. Фото: Александр Медведев

Акциз стане електронним. Бізнес сам попросив запровадити електронну акцизну марку. Фото: Олександр Медведєв


- Акцизна система буде змінена?

- Досвід європейських країн свідчить, що непрямі податки служать хорошими компенсаторами. Та й загальна тенденція у світі пов'язана якраз з перенесенням податкового навантаження на такі податки, як ПДВ і акцизи. Безумовно, акцизи на алкоголь і сигарети будуть поступово підніматися. Але в рамках реформи ми плануємо показати компаніям трирічну перспективу цього підвищення, що дозволити їм довгостроково планувати свої доходи.

- Акциз стане електронним?

- Так, сам бізнес виступив з ініціативою запровадити електронну акцизну марку. Це хороший інструмент боротьби з контрафактною продукцією. Можна буде відстежити товар від виробника до кінцевого споживача. Правда, і тут є свої розбіжності поглядів у представників ринку: тютюновий бізнес хоче одну акцизну марку, алкогольний – іншу. А для держави важливо використовувати єдину систему для всіх груп підакцизних товарів. Ми збираємо пропозиції постачальників такого програмного забезпечення і, очевидно, будемо рекомендувати проводити відкритий тендер.

До речі, представники ринку нафтопродуктів в якості боротьби з тінню пропонують ввести електронну систему адміністрування акцизів на кшталт електронної системи адміністрування ПДВ. Будь-яка автоматизація процесів – це нівелювання людського фактора, а значить, викорінення корупції. Тому ми такі ідеї підтримуємо.

- Імпортний збір скасовується?

- Так, імпортний збір буде скасовано вже з нового року. Це спочатку була тимчасова норма, метою якої було зниження тиску на платіжний баланс країни.

Підсумок роботи 16-ти індустріальних платформ - в першу чергу, бізнес скаржиться на високий рівень оподаткування зарплат

- Міністерство фінансів готує якісь стимули для бізнесу працювати прозоро?

- Бізнес скаржиться на високий рівень оподаткування зарплат. Що буде мотивувати бізнес чесно платити зарплати? Природно, підйомні для бізнесу ставки податків і зборів.

Високі податки – це не єдина причина тіньової економіки. Неефективний контроль з боку контролюючих органів також підштовхують бізнес ризикувати заради більш високого прибутку. Мораторій на перевірки підприємств з річним оборотом до 20 млн грн (а це 95% усіх компаній в Україні) –  це спокуса для бізнесу.

З іншого боку, решта 5% представників бізнесу скаржаться на постійні перевірки. Це справедливо? Я не кажу, що треба перевіряти всіх. Але і винятків, на мій погляд, бути не повинно. Безперечно, документальні перевірки повинні проходити підприємства з високим рівнем ризику, при цьому оцінка ризиків повинна бути максимально відкритою. Чим більше відкритості та прозорості, тим більше довіри.

- Які результати запровадження податкового компромісу на сьогодні?

- Точно скажу, що очікування були завищені, тому і був елемент певного розчарування. Насправді, податковий компроміс дав свої позитивні результати для бюджету, і вже тому саму ідею не можна назвати невдалою.

- Тобто, в принципі, виходять із тіні?

- Компроміс – це був разовий захід, інструмент легалізації доходів насамперед для тих, хто працював з так званими " податковими ямами. З тіньовою економікою це ніяк не пов'язано.

Тіньова економіка, за даними Мінекономіки, становить 42%, за даними Світового банку – майже 50%, а за відчуттями бізнесу – вище 60%. Бізнес-спільнота говорить і про чорний бізнес, і про сірий. Чорний – це контрабанда, а сірий – напівлегальний бізнес, в структурах якого задіяні приватні підприємці на єдиному податку. Наприклад, індустрія легкої промисловості приводила випадки, коли цілі фабрики діють через СПД на єдиному податку. І те й інше дуже шкодить чесним платникам податків, які поважають закони і їх дотримуються.

- Бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета каже, що більше 30% скарг, які надійшли до нього, це скарги на податкову. В чому причина? Він каже, що допоміг компаніям повернути ПДВ на 50 млн грн.

- Щодо відшкодування ПДВ є закон Про державний бюджет, в якому точно прописано, які будуть доходи, витрати, яка сума підлягає бюджетному відшкодуванню. Не секрет, що сьогодні збирається більший ПДВ, а відшкодовується на колишньому рівні, адже обсяг відшкодування обмежений бюджетом. Через це скарг від бізнесу дуже багато. Треба переглядати бюджет, збільшувати суму бюджетного відшкодування ПДВ. Інакше врегулювати це питання не можна.



Бизнес-омбудсмен не сможет помочь вернуть НДС больше, чем заложено в бюджете Фото: Александр Медведев

Бізнес-омбудсмен не зможе допомогти повернути ПДВ більше, ніж закладено в бюджеті Фото: Олександр Медведєв


- А яка сьогодні заборгованість?

- З ПДВ – понад 20 млрд грн. Це велика сума. Але ми ж розуміємо і проблематику – заборгованість накопичувалася роками, і повернути її в один день немає можливості.

- Нещодавно ви заговорили про реформу в аудиторській діяльності. Які зміни можуть чекати фінансовий сектор? Адже понад 50 банків за останні два роки збанкрутували.

- У вас є знайомі, хто потрапив у цю пастку?

- Так.

- Запитайте в тієї людини, яка аудиторська компанія проводила аудит фінансової звітності цього банку.

- Думаю, він не знає.

- Люди навіть не замислюються над тим, що для банків аудит є обов'язковим. Так, нас цього не вчили, нам про це не розповідали, і мало хто знає, хто такий аудитор і які функції він виконує. Люди більше довіряють рекламі та відгукам доброго знайомого. Треба розвивати фінансову грамотність людей, вчити їх читати фінансові звіти і приймати зважене самостійне рішення.

Запитайте вкладника збанкрутілого банку, яка аудиторська компанія проводила аудит звітності цього банку. Люди більше довіряють рекламі та відгукам доброго знайомого

З іншого боку, держава повинна подбати про те, щоб люди не потрапили більше в цю пастку. Одна з вимог, яку ми дали як країна в рамках асоціації з ЄС – привести у відповідність з вимогами ЄС регулювання аудиторської діяльності. Мова йде про те, що до суб'єктів публічного інтересу – банків, страхових компаній, акціонерних товариств, де основними інвесторами є наші громадяни, має бути посилена увага, особливий контроль, плюс високий рівень відповідальності аудиторів.

- Як гарантувати останній?

- По-перше, діяльність аудиторів, які будуть перевіряти звітність банків, страхових і так далі, повинна буде перевірятися інспекцією з контролю за якістю. Забезпечувати нагляд за якістю роботи інспекції буде теж незалежна від професії Рада з нагляду за аудиторською діяльністю. Буде дворівневий контроль. Робота інспекції та Ради буде абсолютно публічною в частині розкриття інформації про проведені розслідуваннях і стосовно застосованих санкцій до аудиторів.

По-друге, законопроектом передбачені грошові штрафні санкції за недотримання стандартів аудиту, що підвищить пильність самих аудиторів.

- Что буде з Аудиторською палатою України?

- Аудиторська палата стане саморегулюючою організацією, незалежною від держави.

- Це дозволить перемогти корупцію там?

- Повинно. Сертифікація аудиторів буде проходити в незалежних центрах оцінювання знань за типом ЗНО. Реєстр аудиторів буде один і безкоштовний. Думаю, що у чинних членів АПУ зникне інтерес триматися за своє крісло. До речі, деякі з них – власники приватних аудиторських компаній, понад 15 років незмінно є членами Палати. У чому їхня мотивація?

Для компаній, які надають неякісні послуги і зацікавлені лише у "обсягах", бізнес закінчиться. Як раз обов'язковий аудит і перетворився в торгівлю печаткою за 4-5 тис. грн. А ось для професійних національних аудиторів перспективи розширюються. Професія отримає престиж і повагу.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: