4 грудня 2016, неділя

Як забезпечували голосування? Грали, як на роялі! Голова фракції БПП – про кнопкодавство, спільні голосування з Опоблоком та життя «по-новому»

коментувати
Фото: Наталія Кравчук

Фото: Наталія Кравчук

Чому депутати, які голосували за диктаторські закони, мають право на покуту, а почати «жити по-новому» вдалося не в усьому, розповідає Ігор Гринів

В перший частині інтерв’ю НВ керівник найбільшої парламентської фракції Ігор Гринів визнав, що проблема Ігоря Кононенка дійсно існує, заявив, що внутрішні опозиціонери фракції – Лещенко, Найєм та Заліщук – мають здати мандати з міркувань «політичної етики», і стверджував, що журналісти займаються не розслідуваннями, а маніпуляціями навколо офшорів президента та зустрічей нардепа Олександра Грановського.

В другий частині Гринів розповідає про коаліцію, історичну роль депутатів Опозиційного блоку, кнопкодавство часів Юлії Тимошенко та зміни в країні.

ЧАСТИНА ДРУГА

- Останні кілька місяців в парламенті склалася не офіційна, але досить стала коаліція у складі БПП, Народного Фронту, Опозиційного блоку та груп Відродження і Волі Народу. Це при тому, що коаліція, яка називається проєвропейською, прийшла на хвилі Майдану, а тепер голосує разом з людьми, через яких цей Майдан стався. Чи не вважаєте ви, що це дискредитує саму ідею європейської коаліції?

- Журналісти повинні бути критичними, але треба десь мати межу маніпулятивності. У вашому питанні є нечесність. Я не знаю голосувань, може, за виключенням одного-двох, коли ми голосували з Опоблоком. 

- За прем'єр-міністра Гройсмана, генпрокурора Луценка, за зміни в Конституцію щодо судоустрою…

- Ну, три ви назвали. По прем'єр-міністру Опозиційний блок скільки дав голосів?

- За Гройсмана – нуль, але майже сорок голосів з груп Відродження та Воля народу, де також є депутати…

- …Тому голосування з Опоблоком немає. У них є свої проблеми, він теж розколюється, що симптоматично. По кількості голосів він завжди давав найменше і за найменшу кількість голосувань. Ви ж його поставили третім. Вважаю, що тут був момент маніпулятивності, про який теж треба говорити.

Чому голосують Воля народу, чи Відродження, чи частина Опоблоку? Нехай вони відповідають на ці питання.

А дискредитує Україну те, що парламент не здатний набрати 226 голосів. Це свідчить про те, що ми як виборці сформували таку модель влади, яка приходить зі спільними політичними позиціями, а на другий день починає заявляти про свою особисту позицію. Мені здається, що таким  голосуванням себе дискредитує Самопоміч.

Мені зрозуміла позиція Батьківщини, яка займає політичну нішу відверто популістської політичної сили, не веде за собою людей, а намагається подобатись їм. Така позиція – точно не європейський вибір. Тому говорити про європейськість, наприклад, Батьківщини, в мене нема ніяких підстав.

- Так з вами разом голосують депутати, які приймали закони «16 січня». Що ви про це скажете? БПП домовляється з ними про спільне голосування?

- Чи я допускаю, що цих депутатів треба розстріляти? Ні. Їх треба позбавляти мандату. Чи неприпустимо брати їх в коаліцію? Так. Чи мають вони право голосувати? Чи ми повинні скасувати чи не допустити голосування, якщо вони беруть в ньому участь? Самі ці питання є абсурдом.

Читайте також: Як новий спікер українського парламенту Андрій Парубій збирається змусити депутатів працювати – ексклюзивне інтерв’ю НВ

- Отже, дискомфорту від подібних голосувань у складі коаліції ви не відчуваєте? Плануєте й надалі голосувати разом з депутатами, які себе дискредитували, скажімо, навіть кнопкодавством?

- Послухайте, у коаліції, коли Юлія Володимирівна була прем'єром, було 226 людей, навіть вставанням голосували – набирали 226, коли було потрібно. А як забезпечували голосування щодня? Грали, як на роялі всі, хто хотів!

Чи голосував я так колись? Так, голосував. Чи голосував хтось колись таким чином замість мене? Так, голосував. Чи  було цього багато? Так, дуже багато. Чи було за це моральне осудження? Фактично ні. Багато років це сприймалося як норма, зараз вже не сприймається.

Суспільство сказало: «Ні, ми не хочемо кнопкодавства, ми вважаємо це злочином, обманом, тому голосуйте кожен сам за себе». Добре, є нові правила етики, політичної поведінки. Приймаємо їх. Чи голосую я зараз за когось? Ні. Чи голосує хтось за мене? Ні. Бо в новому політичному житті, в нових правилах відносин між парламентом і суспільством це не допускається.

Але чи допускається голосування цих людей? Допускається. Яка їх мотивація, чи платять їм за це гроші? Скажу інакше.

Чи має право людина, яка допустила помилку, на покуту? Чи повинна, один раз проголосувавши 16-го січня, один раз поступивши в житті, як негідник – все життя бути негідником? Ні. Чи повинен я ставитися до такої людини, через одну помилку в житті, як до негідника? Ні. Чи хочу я простити їм те, за що вони голосували? Ні. Це їхній хрест, який буде завжди з ними, їх відповідальність. Але давайте бути дорослими в політиці.

Це не означає, що ці люди на все життя виведені суспільною думкою за межі політичних процесів. Більшість з них отримали [підтримку] виборців не по партійним спискам, а по округах. Чи знали люди [виборці], що вони [кандидати] голосували 16 січня? Знали. Чи є це певним ступенем їх легітимації? Напевно, що є. Чи я таким чином виправдую їх голосування 16 січня? Ні.

Я ставитимусь до них як до людей, які повели себе в конкретній ситуації, як останні негідники. Але чи я допускаю, що разом з негідником я буду будувати Україну? Так, допускаю. Якщо людина помиляється, навіть не один раз, вона все одно має право далі брати участь у політичних процесах. Це принцип демократії. Може, тим більше, якщо ще й люди їй це довірили.

Політична відповідальність повинна наступати для політичної сили, тому я підтримав заборону Комуністичної партії. Чи стосується це відповідальності кожної людини? Ні. Це не відповідальність перед судом, це відповідальність політична перед виборцями, перед суспільством. Але це не означає, що ми завтра повинні сказати: «Ах, раз Опоблок голосує, а без них ми не маємо голосів, тоді точно не маємо права за це голосувати, бо буде підозра у підтримці Опоблоку». Брєд.

Я багатьом людям особисто не подам руки в парламенті. Але це не значить, що я з ними не можу голосувати однаково. Це моє особисте ставлення.


Ігоря Гриніва вважають автором слогану "Не словом, а ділом" Віктора Ющенка у 2002 році. В 2014-му він придумав "Жити по-новому" для Петра Порошенка
Ігоря Гриніва вважають автором слогану "Не словом, а ділом" Віктора Ющенка у 2002 році. В 2014-му він придумав "Жити по-новому" для Петра Порошенка


Читайте за темою: Рух ЧЕСНО назвав найбільших кнопкодавів серед парламентських фракцій

- Які стосунки у БПП з Народним Фронтом. Коли намагалися зняти уряд Яценюка, тодішній лідер фракції БПП Луценко розпікав на чому світ стоїть його уряд. А незабаром ті люди, яких Луценко критикував, голосували за його ж призначення генпрокурором. Чи існує в коаліції взаєморозуміння чи ви тримаєтесь разом лише заради того, щоб не допустити перевиборів?

- Нічого особистого в критиці прем'єра, який в силу різних обставин через два роки роботи втратив суспільну підтримку, нема. Але це не означає, що він має право на третій рік. Якщо уряд, який сформує коаліція, так само не матиме суспільної підтримки – не вдасться міняти його кожен рік.  Рано чи пізно повстане питання про зміну парламенту.

Якщо це не робити – ми бачили, що відбувається на Майданах. Я був одним з тих, хто проголосував за припинення повноважень парламенту першого скликання та дострокові президентські вибори. Була політична криза, вирішенням якої було обнуління і парламенту, і президента.  Потім зрозуміли, що це помилка.

Немає у нас «стосунків» з Народним Фронтом, є співпраця. І сьогодні, і вчора, і рік тому ці дві політичні сили  були й є реально найбільш відповідальними. Нам можуть не подобатись темпи цих реформ, темпи проєвропейського руху. Але й немає сумніву, що ми рухаємося в сторону Європи, на відміну від уряду Януковича. Про це теж треба казати. Чи є зміни? Давайте казати правду. Чому ми весь час повторюємо, що «нічого не міняється»? Давайте, якщо щось робимо хороше, хвалити себе і вірити в себе. Багато чого змінилося. Чи ми живемо по-новому? Так, живемо. Чи все по-новому? Ні, не все. 

- Кажуть, що саме ви були автором цього слогану. Чи справді вважаєте вдалося почати жити по-новому та в чому саме?

- В будь-якої ідеї є декілька авторів. Була запропонована ключова ідея, яка важливіша за формулювання. Це основна тема компанії – зміна правил гри. Не хочемо жити по-старому, будемо жити по-новому. Висловити це слоганами можна було десятьма різними способами.

Чи вдалося почати жити по-новому? На мою думку, вдалося. Президент живе по-новому. Здавалося б, така дрібниця – стояти дві години в пробці, очікуючи проїзду президента або чиновника. І всі це приниження мусили терпіти. Тепер, коли високопосадовці взагалі не те що кортежів не мають, а летять економ-класом чи їдуть без всякого супроводу і стоять так само в пробках – починають говорити, що це все піар і брехня.

Чи влаштовують суспільство такі темпи змін до життя по-новому? Ні. Суспільство часто цих змін або не бачить, або замилюється вже око, якщо вони відбуваються надто повільно. Якщо згадати те, що було 1,5-2 роки тому, і чітко порівняти з тим, що є зараз – будуть очевидні шалені зміни. І це заслуга не тільки президента. Суспільство змінилося.

Не думаю, що зараз хтось пробує давати хабара даїшнику, який його зупиняє. Я думаю, що він боїться. Але це було фантастикою два роки тому. Чи це є по-новому? Так. Чи цього достатньо? Ні. Чи треба ці зміни хвалити? Треба. Ми замало помічаємо і говоримо про хороше, нам потрібно більше оптимізму і адекватних оцінок.  Ми на правильному Європейському шляху і все буде добре в кожного з нас.

Читайте також: Нехай мандати складають вони. Світлана Заліщук - про корупціонерів в БПП, нову партію та майбутнє Порошенка і Саакашвілі

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: