17 серпня 2017, четвер

Як влаштований світ людей, що вживають наркотики, і тих, хто їх рятує – репортаж

Як влаштований світ людей, що вживають наркотики, і тих, хто їх рятує – репортаж
Наталія Кравчук
Як програма зниження шкоди допомагає людям, які не можуть і не хочуть кидати вживання наркотиків
Наркомани в будь-якій країні вважаються однією з найбільш уразливих соціальних груп, вони більше за інших схильні до ризику зараження ВІЛ/СНІД, гепатитом або туберкульозом. Порвати з цією звичкою вдається небагатьом, оскільки мова йде про хронічну психофізичну залежність. З тими, хто не може або не хоче «зіскакувати», намагаються працювати. Ось як це відбувається.

Що таке зниження шкоди і як це працює

У світовій практиці існує таке поняття як зниження шкоди. Це цілий комплекс спеціальних заходів, мета яких – не заборонити наркотики, а скоротити шкідливі наслідки від їх прийому навіть для тих, хто не збирається чи не може їх кинути. В Україну це поняття прийшло близько 25 років тому, розповідає НВ Наталія Кіценко, директорка департаменту профілактики ВІЛ/СНІД у одеському благодійному фонді Шлях додому. Вона почала займатися цією темою ще в 1996-му.

- В ті роки в нашому регіоні – Миколаїв, Одеса – спалахнула справжня епідемія ВІЛ/СНІД. Була популярна саморобна «ширка», і з процесом її виготовлення і вживання був повний безлад. Наркотик готували і зберігали, переносили у «брудному», вже зараженому посуді, шприци використовували багато разів, так дуже швидко можна було заразитися. Виною всьому часто було банальне незнання, - розповідає Кіценко.

Цей перший і найбільший спалах ВІЛ-інфекції в Україні став поштовхом для того, щоб зробити якісь заходи – як мінімум, розповісти споживачам наркотиків, чим вони ризикують.


Клиенты одного из социальных центров в Одессе общаются с соцработницей
Клієнти одного з соціальних центрів в Одесі


Ми з Кіценко розмовляємо у дворі соціального центру Дорога до дому в Одесі. Сюди періодично заходять клієнти центру – в основному це або ті, хто ще вживають нелегальні наркотики, або люди, які вже перейшли на програму замісної терапії та приймають легальний медичний метадон.

- Місцеві працівники ведуть облік, знають все про кожного клієнта. Вони спілкуються, допомагають впоратися з проблемами, соціалізуватися. У наркозалежних тут своє дозвілля, нові знайомства, заняття в групах. Загалом, все, щоб було цікаво і інформативно, - розповідає Киценко.

В таких центрах, як цей, можна безкоштовно обміняти шприци та голки, отримати презервативи, спиртові серветки, пройти експрес-тест на ВІЛ або вірусні гепатити. За тим, щоб клієнти робили це регулярно, також стежать соцпрацівники. Такі речі фінансують міжнародні організації Альянс громадського здоров'я та Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією (Global Fund).

Поки ми розмовляємо, в центр заходить пара – чоловік і жінка. Він одягнений у джинси, кросівки і куртку. Вона – в довгу спідницю до кісточок, на ногах – балетки. Ноги голі, незважаючи на те, що на вулиці ще досить прохолодно.

Для багатьох пацієнтів навіть похід в такий центр – це вже свого роду «вихід у світ», а значить, для жінок – привід красиво одягнутися і навіть зробити макіяж

- Ти чому так легко одяглася? – по-дружньому запитує жінку одна з соцпрацівників. Вони починають невимушену бесіду – розповідають, як проводять свої дні й що нового сталося з часу останнього візиту. Жінка не може всидіти на місці – вона постійно рухається, її руху хаотичні і неконтрольовані. То ногою подригає, то руками починає махати. При цьому, розмовляє спокійним, рівним тоном.

- Специфіка цього центру в тому, що він працює, в основному, із жінками, і закликає їх приводити своїх партнерів. Виходить така робота в парах, і їм цікаво, і ми охоплюємо послугами з профілактики більше людей, - розповідає Кіценко.

Активно працюють з наркоспоживачами і на сайтах ЗПТ - центрів замісної підтримуючої терапії, де за рекомендацією лікаря та під його наглядом споживачів нелегальних опіоїдів «пересаджують» на замісний препарат - медичний метадон. Хтось бере в таблетках, хтось- в рідині. Це, як і дозування, визначає лікар. Тут можна поспілкуватися з психологом або соціальними працівниками, запитати поради або поділитися переживаннями, познайомитися з іншими клієнтами ЗПТ. Для багатьох пацієнтів навіть похід в такий центр – це вже свого роду «вихід у світ», а значить, для жінок – привід красиво одягнутися і навіть зробити макіяж. Це допомагає стежити за собою.


Женщина в пункте по обмену шприцев в Одессе
Співробітниця громадської організації в пункті обміну шприців в Одесі


Одна з важливих складових програми зменшення шкоди, обмін шприців. Такі пункти є, наприклад, в офісах громадських організацій, які працюють з наркоспоживачами. В одну з таких – Дорога до дому – ми заходимо в Одесі. Під пункт обладнаний спеціальний кабінет. Жінка за столом записує у спеціальний журнал всіх, хто сюди приходить, але не за прізвищами або документами, а за спеціальним індивідуальним кодом, який присвоюється кожному клієнту програми. Поки ми перебуваємо тут, бачимо, як до неї по черзі заходять кілька чоловіків. Вони віддають їй пакет з використаними шприцами, вона, в свою чергу, безкоштовно видає нові і запечатані, деяким, за бажанням, ще й презервативи. Пропонує протестуватися на ВІЛ у кабінеті по сусідству.

- А ви журналісти, так? Дайте 40 гривень на цигарки, журналісти, - раптом підходить до мене один з клієнтів центру, молодий хлопець у червоній кофті. Судячи з його вигляду, він нещодавно прийняв дозу – погляд розфокусований, рухи уповільнені. Він прийшов «на групу» - регулярні групові заняття з соцпрацівником центру.

- Як чудово! У нас якраз тема сьогодні – передоз, от і поговоримо, є наочний приклад, - жартують місцеві співробітниці. Саджають клієнтів на диван і починають спілкуватися. Один – чоловік років за 40 в кепці, шкіряній куртці, спортивних штанях постійно перебирає в руках чотки і уважно спостерігає за подіями.

Обміняти шприци можна не тільки в центрах. Цим займаються так звані «вторичники» – щось на зразок посередників між наркоспоживачами і соціальними працівниками. Часто вони самі вживають або вживали в минулому. По-перше, такі люди «з досвідом» вселяють іншим більше довіри – їх сприймають як «своїх». По-друге, не всі просто хочуть «світитися» в соціальних центрах і ставати там на облік.

Ми йдемо «на квартиру» до одного з «вторичників» в Одесі. Це молодий чоловік років 30-ти. Живе з батьком. На контакт йде не охоче і спілкується тільки з соцпрацівниками. Квартира стара, але досить доглянута. Перше, що кидається в очі – телевізор в залі на столі, який чомусь повернутий екраном в стіну. Функція цього хлопця – зібрати використані шприци по друзям і знайомим з двору, які знаходяться в користуванні. Все інше зроблять соцпрацівники – приїдуть до нього додому, заберуть старе і привезуть нове. Він роздасть.


Парень-вторичник общается с соцработниками у себя дома, в Одессе
Хлопець-вторичник спілкується з соцпрацівниками у себе вдома, в Одесі


Ще одна квартира, в якій ми побували у Києві. Це звичайний панельний будинок неподалік метро Нивки. Ліфта немає, доводиться підніматися по сходах. На вхідних дверях немає замка, вони просто щільно прикриті. Як пізніше з'ясується, замок тут був, причому, різний. Але його постійно викручували або знімали, тому одного разу довелося зняти його назовсім.

Коли заходиш всередину, з ніг моментально збиває неприємний запах – пахне котами. Їх тут – чотири, всі різних кольорів, дворові. Ходять скрізь: по столу, по телевізору, стрибають посидіти на відкритій кватирці.

- Колись було штук 20. Я рятую їх, з вулиці забираю. Займаюся захистом тварин, - одразу ж пояснює господиня квартири. Вона сидить на краю низького дивана, одягнена в махровий халат. На пальцях – масивні персні, волосся пофарбоване у бордовий колір. В руках тримає палицю, на яку спирається при пересуванні. Її звуть Влада, їй 53 роки і вона сама вживає наркотики близько тридцяти років. Її ноги, які визирають з-під халата, опухлі і сині.

- Приходять сюди до мене, якщо я бачу нове обличчя, то відразу заношу ось сюди, в журнал. Видаю картку клієнта, - Влада показує нам зошит із записами, зробленими від руки. До неї приходять не тільки обміняти шприци – тут же, на її безпечної території можна вколотися і відразу залишити використаний шприц. Іноді приходять і секс-працівниці – за лубрикантами, спиртовими серветками або презервативами.

- Подивіться, а ось чоловік мій, який гарний у мене був, - Влада дістає смартфон і починає показувати фотографії, на яких зображений сивочолий довговолосий чоловік. Він багато пив і помер минулого літа. Були у Влади і діти – вони теж вже померли. Дочка приймала наркотики, надавала секс-послуги. Заразилася ВІЛ і померла від пневмонії. Молодша дитина, син, помер немовлям – як говорить сама Влада, від лікарської помилки.

- Колись був скандал, Влада підпалила себе на знак протесту проти того, що у неї хотіли відібрати дочку. Міліція приїжджала, розбиралися. Відтоді її намагаються не чіпати, - розповідає нам Велта, співробітниця організації Еней, яка працює з Владою як соцпрацівник. Велта – симпатична блондинка невисокого зросту, і сама в минулому приймала наркотики. Каже, що кинути допомогла саме програма зниження шкоди – крок за кроком, за допомогою громадських організацій вона відмовилася від наркотиків і повернулася до нормального життя.

Коли заходиш всередину, з ніг моментально збиває неприємний запах – пахне котами. Їх тут – чотири

- Вийшла заміж, народила двох дітей. Якщо б тоді не кинула, напевно, зараз вже не жила б, - зізнається вона.

Втім, навіть програма зниження шкоди, в якій задіяна величезна кількість людей, не здатна впоратися з усім, що породжує наркоіндустрія. Приміром, з новими синтетичними наркотиками, які дуже популярні сьогодні в Україні – так звані солі і спайс, суміші. Їх склад – одна суцільна хімія, і навіть самі споживачі зазвичай погано уявляють, що саме вони приймають. Відповідно, не знаючи складу, неможливо знайти протидію, яка пом'якшила б наслідки від прийому таких наркотиків. За словами соцпрацівників, тут навіть складно зрозуміти, що робити у випадку передозування. Ефект від цих речовин – дуже сильний і непередбачуваний. Наприклад, можна вийти з машини на ходу або «випасти» з вікна багатоповерхівки.

- Споживачеві вигідні солі, тому що не потрібно робити все відкрито. Це раніше пристойний чоловік повинен був йти до розповсюджувачів на вулиці, до ромів яких-небудь, і було соромно, якщо хтось помітить і дізнається. Зараз же смс відправив – і все.

Солі та суміші і правда пропонують придбати буквально на кожному кроці – такі оголошення пишуть від руки прямо посеред вулиці, на стінах житлових будинків, вказуючи номер телефону або канал в Телеграмі. Є безліч сайтів, на яких ці речовини продають так само, у відкриту. Можна вибрати потрібну в інтернет-магазині, додати в кошик і замовити кур'єра. Деякі навіть пропонують роботу кур'єром в своїх компаніях, є знижки, програми лояльності і бонусна сітка для тих, хто приводить на сайт своїх друзів.

Як боротися з цим, не знають напевне навіть в Нацполіції – за складом не всі речовини потрапляють під заборонені законодавством і навіть притягнути до відповідальності за їх розповсюдження дуже важко.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: