22 червня 2017, четвер

Як склалися долі скандальних суддів епохи Януковича - дослідження НВ

коментувати
Судова влада вимагає повного перезавантаження і кардинальної перетрушування суддівського корпусу

Судова влада вимагає повного перезавантаження і кардинальної перетрушування суддівського корпусу

Судова влада залишається закритою від закону кастою, в якій навіть скандальні судді епохи Віктора Януковича не втратили своїх звань

Ще півтора року тому багато з тих політиків і активістів, які сьогодні представляють владу, клялися визволити країну від корумпованих і заангажованих суддів. Мовляв, продажна судова влада є однією з причин, по якій державі Україна не довіряють не тільки західні інвестори, але і власні громадяни.

Ці клятви були настільки палкими, що в них повірили самі служителі Феміди. "Був недовгий період після Майдану, коли судді чогось боялися",— з іронією згадує журналіст-розслідувач Денис Бігус. Даремно боялися — війну з продажним правосуддям нова влада і не починала. Не постраждали навіть одіозні судді часів Віктора Януковича.

Ні виконавча влада, ні депутати не намагалися змінити стан справ, віддавши все на відкуп Вищій раді юстиції (ВРЮ). Але орган, який наполовину складається з самих суддів, лише недавно відновив свою роботу після тривалої паузи і не поспішає карати колег. А ті в повній мірі насолоджуються своєю недоторканністю, позбавити їх може лише парламент чи президент.

Українська Феміда виявилася законсервована з усіма своїми проблемами і продовжує робити свою чорну справу — плодити неправомірні рішення.

А президент та його команда, на думку експертів, не зацікавлені щось міняти в судовій владі. Хоча ця сфера вимагає повного перезавантаження і кардинального перетрушування суддівського корпусу. "Цю відьму [несправедливе правосуддя] спалити простіше, ніж змінити",— каже Бігус.

Судова недоторканність

Про те, що "відьма" нітрохи не постраждала, Бігус судить по тому, як склалися долі тих людей у мантіях, які прославилися раніше скандальними рішеннями.

Досі офіційно не звільнений Родіон Кірєєв, з легкої руки якого за ґратами опинилася Юлія Тимошенко. Після Майдану він виїхав з України, але, як з'ясовується, міг би й залишитися. Схожа доля і в його керівниці — колишньої голови Печерського суду Інни Отрош: вона займалася процесами над Тимошенко та Юрієм Луценком, а також розглядом справи про вбивство Георгія Гонгадзе і теж втекла з країни. Даремно — її також ніхто так і не зібрався звільнити.

Не гірше себе почуває і Сергій Вовк — людина, завдяки якій Луценко отримав чотири роки: він навіть не виїжджав з країни, а пішов на лікарняний. І залишається суддею.

НВ нарахував з десяток одіозних служителів Феміди, які відбулися лише переляком — максимум, на що спромоглася влада, так це зняти з деяких з них суддівську недоторканність. І це стосується всієї судової системи — за минулі півтора року не сталося жодного випадку, коли люди в мантіях відповіли за свої дії. Ближче всіх до відповідальності підібрався хіба що Антон Чернушенко, екс-голова Апеляційного суду Києва. Він через свого сина домовлявся з фігурантами судових процесів про зручні для них рішення, і Верховна рада дала згоду на кримінальне переслідування Чернушенко. Але той втік.

Українська Феміда продовжує робити свою чорну справу — плодити неправомірні рішення

Більш того, багато з тих служителів Феміди, кого раніше підозрювали в неправомірних рішеннях, продовжують вершити правосуддя.

До чого це призводить, можна судити по діяльності судді Печерського суду Оксани Царевич. У кінці 2013‑го вона вела справи стосовно учасників акцій протесту, а вже після Майдану відпустила під заставу в 60 тис. грн колишнього лідера Партії регіонів Олександра Єфремова, підозрюваного в сепаратизмі.

Старі судові кадри немов зупинили час, зводячи нанівець всі позитивні новації, які намагаються впровадити інші гілки влади. І це сильно б'є по найбільш болючих місцях сучасної України — економіці, інвестиційної привабливості.

Як пояснює Чімяо Фан, директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови, чесні суди — найкращий спосіб продемонструвати, що права інвесторів захищені. "Якщо у вас корупційна судова система, де кожен може відсудити чиїсь активи, залучити не тільки іноземних, але навіть українських інвесторів буде дуже складно",— застерігає він.


Глава ВСЮ Игорь Бенедисюк говорит, что первых решений по действиям судей-нарушителей стоит ожидать осенью
Глава ВСЮ Ігор Бенедисюк каже, що перших рішень щодо дій суддів-порушників варто очікувати восени


У цьому плані Україні нічим похвалитися. За даними липневого дослідження Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), 81 % опитаних топ-менеджерів незадоволені станом інвестиційного клімату в Україні, і однією з ключових причин цього 79 % назвали судову систему.

Незадоволені вітчизняною Фемідою не тільки топ-менеджери іноземних компаній, але і українські громадяни. Згідно з результатами соціологічного опитування, який у грудні 2014‑го проводила компанія Research & Branding Group, судам довіряють лише 13 % українців. Це найгірший показник серед усіх гілок влади.

Невтішні підсумки постмайданної життя судової системи лише підтверджують думку експертів, що їй необхідні кардинальні зміни. Голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров переконаний, що судова реформа — найважливіша з тих, які Україні доведеться провести. “Якщо в державі є сильний, незалежний, справедливий суд, можна сподіватися, що він виправить помилки інших гілок влади,— пояснює правозахисник.— Судова реформа повинна бути в центрі уваги".

Застій

Спроби реформувати систему були. За минулий рік Рада прийняла кілька законів, у тому числі про люстрацію і відновлення довіри до судової влади. Передбачалося, що завдяки їм частину суддів звільнять, оновиться склад ВРЮ та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) — структур, що відповідають за кадрову політику в цій сфері та покарання суддів. Крім того, депутати планували створити тимчасову слідчу комісію для розслідування найбільш резонансних судових порушень часів Януковича.

Але ці плани не втілилися в життя. Закони, на думку експертів, виявилися половинчастими, і жоден з них так і не спрацював. Процедуру переатестації виписали туманно, а проходити люстрацію багато судді просто відмовилися, пославшись на те, що немає конституційних механізмів примусити їх до цього.

Леонід Ємець, депутат від Народного фронту та один з розробників законопроектів, зізнається, що не очікував такого ефекту. “Закони повинні були повернути довіру суспільства до судової влади. Нам здавалося, що судді і самі повинні бути зацікавлені в цьому. Але вони не хочуть мінятися і міняти принципи своєї роботи",— скаржиться депутат.

Не принесли результатів також перестановки і нововведення в дисциплінарних суддівських органах, що не дивно: ВРЮ та ВККС складаються в основному з самих суддів.

А тимчасова слідча комісія за рік встигла підготувати висновки лише по 27 скарг — приблизно половині з запланованих.

ВСЮ і зовсім почав працювати лише через рік після Майдану — в червні 2015‑го. І за цей час там назбиралось понад 3,5 тис. скарг, в тому числі і на скандальних служителів Феміди начебто Царевич чи Кірєєва.

“Вони не звільнені, тому що їх нікому було звільнити: УСЕ не так давно почав роботу. Тепер має пройти процедуру дисциплінарного провадження",— говорить Ігор Бенедисюк, голова ВРЮ. І пояснює, що за автоматизованою системою розподілу справ — вона сама відбирає суддів для розгляду, щоб уникнути упередженості,— члени ради отримають матеріали і підготують висновки. І лише потім їх спочатку розгляне дисциплінарна секція ВРЮ, а потім і сама рада.

При цьому автоматизована система запрацювала тільки 30 липня, і лише тепер ВРЮ може взятися за суддів-порушників. За прогнозами Бенедисюка, перших рішень слід очікувати не раніше вересня-жовтня.

Політичне безвілля

Експерти і політики єдині: щоб досягти реальних реформ, недостатньо косметичних змін у законодавство, потрібно змінювати Конституцію. У нинішній редакції основного закону не забезпечує реальну незалежність суддів від інших гілок влади, але при цьому дозволив за 24 роки сформувати практично недоторканну касту.

Внести зміни в Конституцію погрожували всі президенти України, і Петро Порошенко не став винятком. Правда, незважаючи на те, що він займає пост глави держави вже більше року, цим питанням він турбувався лише в останні місяці, створивши відповідну комісію.

Попередня редакція документа готова і навіть отримала позитивний висновок Венеціанської комісії. Одне з головних нововведень — Верховну раду повністю виключать з процесу призначення суддів, як того вимагали європейські експерти. Згідно з чинним законодавством, перший раз з іспитовим строком на п'ять років суддів призначає президент, а вдруге, безстроково— парламент. Конституція в новій редакції передбачає, що судді будуть призначатися відразу безстроково указом президента за поданням ВРЮ, який пропонується перейменувати Вища рада правосуддя.

"Цю відьму [несправедливе правосуддя] спалити простіше, ніж змінити", - журналіст-розслідувач Денис Бігус.

Хоча судді переконують, що роль президента буде суто церемоніальною, ця норма подобається не всім. Деякі експерти побоюються: отримавши одноосібне право призначати суддів, глава держави почне їм зловживати.

Ігор Коліушко, голова Центру політико-правових реформ, категоричний: справжні зміни не потрібні ні президенту, ні самим суддям. “Адміністрація президента стоїть на сторожі того, щоб судової влади нічого не змінилося. Вплив президента не тільки не зменшилася, але навіть посилилося. Та й самі судді готові прогнутися під будь-яку владу. У такій ситуації навіщо їм щось міняти?" — каже правознавець.

Щоб по‑справжньому перезавантажити систему, вважають експерти, необхідно передбачити в перехідних положеннях змін до Конституції процедуру обов'язкової переатестації суддів. “Всіх суддів змінювати не варто, але ротація повинна бути. Принаймні третину суддів потрібно поміняти",— вважає Коліушко.

Але проти цього виступають самі судді. Вони впевнені, що нинішнє законодавство і без того передбачає достатньо механізмів для залучення до відповідальності недобросовісних колег. "Суддів хто призначає, хто пише для них закони, встановлює правила, а потім від них вимагають, щоб вони діяли по‑іншому",— обурюється Бенедисюк.

Часу на дискусії у сторін залишається все менше: Порошенко днями заявив, що проект змін до Конституції буде внесено в парламент у найближчі тижні.

"Суди повинні стати сильними і незалежними, але існуючу судову систему не можна залишити як є, тому що вона законсервується в цьому корумпованому і слабкому вигляді",— резюмує правозахисник Захаров.

Матеріал опублікований в НВ №28 від 7 серпня 2015 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: