26 червня 2016, неділя

Видобувай і оптимізуй. Як розквітає бізнес голови МВС Арсена Авакова за нової влади — розслідування

Видобувай і оптимізуй. Як розквітає бізнес голови МВС Арсена Авакова за нової влади — розслідування
Арсен Аваков, опинившись в кріслі голови МВС, не тільки зумів повернути всі втрачені раніше бізнес-активи, але й за допомогою сім'ї активно заробляє на видобутку газу, занижуючи його вартість і "оптимізуючи" податки

У міністра внутрішніх справ Арсена Авакова є невинне хобі: він колекціонує малюнки земляка — харківського авангардиста Василя Єрмілова. У колекції очільника МВС їх вже декілька. Ціна кожного може досягати $15 тис. І це ще недорого: повноцінні полотна цього живописця коштують сотні тисяч доларів. Не виключено, що в найближчому майбутньому міністр розщедриться і на подібні придбання — проблем з грошима у нього немає.

Аваков прийшов у політику з газового бізнесу, де процвітають висока маржа, політична корупція і різні схеми звільнень від податків. Формально сам міністр нічим подібним не займається — але у нього є дружина і син, на яких і оформлені всі численні активи голови МВС.

Справи у сімейної бізнес-групи йдуть непогано — вона не тільки повернула собі всі втрачені за часів Віктора Януковича активи, але і відмінно працює на ниві податкової "оптимізації": за один лише 2014 рік, за даними НВ, близькі до Авакова газовидобувні фірми недоплатили до держбюджету 98,2 млн грн.

 

 

Аромат газу

Ядро бізнесу Авакових — група Інвестор, центральний офіс якої розташований у пафосному триповерховому маєтку з ліпниною просто у центрі Харкова. Станом на 2013 рік Інна Авакова, дружина міністра, а також його син Олександр були співвласниками цієї фірми. У реєстрі юридичних осіб Інна Авакова досі значиться мажоритарним власником цієї компанії. Сам же міністр заявляв, що активи, які належали йому до приходу на держслужбу, переписані на сина.

В Інвестор входить компанія Енергія-95, яка володіє ліцензіями на видобуток газу на Денисівському і Мар'їнському родовищах в Харківській області.

Щоб оцінити перспективи заробітку на Мар'їнському родовищі, варто сказати, що в 2011 році Енергія-95 заклала у вигляді забезпечення під зобов'язання пов'язаних з Аваковим фірм ще не видобутий газ із Мар'їнського на суму 1 млрд грн. А гривня тоді була істотно дорожча, ніж нині, враховуючи її девальвацію в 2014-2015 роках.

На Денисівському родовищі газодобувачі діють за традиційною для цієї сфери схемою спільної діяльності: Енергія-95 володіє ліцензією, на її партнера — компанію Денисівське — оформлена частина об'єктів і трубопроводи, а ще одна фірма — Гравеліт-21 — продає видобутий газ. Усі ці структури входять в аваковську групу Інвестор.

Податкова ходить у гості не до тих, хто у владі
Павло Демчук,
податковий експерт

2014‑го з денисівських надр група отримала 171,8 млн куб. м газу. Компанія мультимільйонера Вадима Новинського Укргазвидобування, яка здобула приблизно стільки ж у той період, відзвітувала про те, що отримала на цьому понад 300 млн грн чистого прибутку. Однак добувачі, що працюють на Денисівському родовищі, показали дохід у 313,7 млн грн, з яких на прибуток припало лише 11 млн грн.

Причиною стали демпінгові ціни, за якими денисівський газ відправився на ринок. Усе здобуте в 2014‑му партнери продали за 313,7 млн грн, тобто з розрахунку близько 1,8 тис. грн за тис. куб. м. При цьому середня ринкова ціна 1 тис. кубів становила на той момент не менше 4 тис. грн. У результаті добувачі недоотримали понад 373 млн грн. Враховуючи середній курс долара в 2014‑му на рівні 11,9 грн / $1, мова йде приблизно про $31 млн.

Вікторія Войціцька, нардеп з фракції Самопоміч, вважає, що у випадках з Денисівським родовищем використовувалася одна з найефективніших і найпоширеніших схем зі зменшення оподаткування — створення спільної діяльності. В ній одного з учасників зобов'язують реалізовувати продукцію за "оптимальними" цінами, які переважно значно нижчі, ніж ринкові. За рахунок цього зменшуються відрахування податку на прибуток у бюджет.

У разі з Денисівським родовищем компанії-посередники придбали весь украй дешевий енергоносій. Кінцевих вигодонабувачів простежити неможливо, але різниця між ціною закупівлі та ринковою ціною продажу в подібних схемах, за словами експертів, йде добувачам. А посередники отримують свій відкат.

Держбюджет при цьому недоотримав 18% податку на прибуток та стягувані під час виведення прибутку з обороту 5% податку на дивіденди фізичних осіб. Для ситуації з Денисівським родовищем ці втрати бюджету склали 82,5 млн грн.

Павло Демчук, податковий експерт, вважає, що в цій схемі компанії-посередники діють як конвертаційні центри, які допомагають отримати гроші. Не виключено, що за ними стоять офшорні структури, які працюють в режимі низьких податків. Якщо офшори використовуються в схемі, то є великі шанси, що це так чи інакше є порушенням українського законодавства, відзначає експерт “Але є одне але,— каже Демчук.— Податкова ходить у гості не до тих, хто у владі, а туди, де можна поживитися". Сумнівні схеми навколо газу Денисівського родовища фіскальні органи не зацікавили.

Фейсбук-міністр, як жартома називають Авакова за його пристрасть до соціальних мереж, який висвітлює на своїй сторінці будь-які важливі події, на прохання НВ прокоментувати мільйонні "оптимізації" не відреагував. А прес-служба підлеглого йому відомства стала заперечувати зв'язок міністра і його родичів з бізнесом.

 

Партнерські відносини

Історія з Денисівським родовищем в тому ж 2014‑му повторилася на іншій газоносній ділянці Харківщини — Сахалінській, найбільшій за запасами в Україні. З нею пов'язаний Ігор Котвицький, колишній водій Авакова і його багаторічний бізнес-партнер, народний депутат від прем'єрської фракції Народний фронт (НФ).

Котвицький до свого депутатства був віце-президентом аваковської фірми Інвестор, а зараз залишається в ній міноритарним власником.

Компанія Сахалінське, яка належить Котвицькому, працює на Сахалінському родовищі за схемою спільної діяльності з Укрнафтобурінням Ігоря Коломойського та фірмою Голден Деррік російського бізнесмена Павла Фукса.

Здобуті в 2014‑му 35,9 млн куб. м газу партнери продали за 72,5 млн грн, тобто за ціною 2 тис. грн за 1 тис. куб. м. У результаті недоотримали понад 71 млн грн доходу, або $6 млн. А держбюджет недорахувався 15,7 млн грн податків. Схема нагадує ту, яка була використана на Денисівському родовищі.

У результаті за двома родовищами — Денисівським і Сахалінським — йдеться про виведення з‑під фіскального навантаження понад $37 млн. "За "випадковим збігом" практично таку само суму Ігор Котвицький вивів в Панаму влітку 2015 року",— ділиться своїми спостереженнями Войціцька.

 


ИЩИТЕ ЖЕНЩИНУ: Анна Мурашова является связующим звеном бизнесов Арсена Авакова и Игоря Котвицкого. На фото из ФБ Мурашовой она вместе с Котвицким (слева) и сыном Авакова Александром (справа)
ШУКАЙТЕ ЖІНКУ: Анна Мурашова є сполучною ланкою бізнесів Арсена Авакова та Ігоря Котвіцького. На фото з ФБ Мурашової вона разом з Котвицьким (ліворуч) і сином Авакова Олександром (праворуч)


Мова про переведення Котвицьким з країни $40 млн на рахунок офшорної фірми в Панамі. Історію восени 2015‑го оприлюднив депутат Сергій Лещенко, назвавши цю операцію незаконною. За його даними, для цієї проводки партнер Авакова використовував державний Ощадбанк, яким керує Андрій Пишний, соратник прем'єра Арсенія Яценюка. У банку повинні були перевірити походження цих коштів, оскільки їхній власник є народним депутатом. Крім того, Котвицький навіть не вказав цю суму в своїй декларації.

Історії з родовищами ріднить не тільки однакова схема роботи та прямі бізнес-зв'язки Авакова і Котвицького, але і ще один персонаж. Йдеться про таку собі Анну Мурашову, дівчину із зовнішністю світської левиці. Вона є фундаторкою компанії Гравеліт-21, яка торгує денисівським газом. На сторінці Mурашової у Фейсбуці можна знайти не тільки безліч персональних знімків із Туреччини і Франції, але і спільні фото як із сином Авакова Олександром, так і з Котвицьким. Крім того, батько Mурашової є помічником цього нардепа.

 

Особливості служби

Міністерське крісло позитивно вплинуло на бізнес Авакових. Родичам голови МВС вдалося повернути відібрані за часів Віктора Януковича численні сімейні активи. При цьому безлічі інших постраждалих тоді підприємців, а також державі Україна, яка втратила за попередньої влади ряд ключових об'єктів, зробити подібне не вдалося.

Крім того, сам Аваков набув серйозної групи збройної підтримки — за його допомогою при МВС створили батальйон Азов, що згодом став полком. Цим підрозділом керує ще один харків'янин — депутат-мажоритарник Андрій Білецький. Азову пощастило не тільки стати єдиним підрозділом подібного роду при МВС. Тренувальний табір полку, наприклад, розташований на території екскаваторного заводу Атек у Києві. При цьому власники підприємства вважають його розміщення там незаконним.

Андрій Семидідько, голова Антирейдерського союзу підприємців, додає: "Я чув, що до $1 млн за кришування грального бізнесу відправлялося на фінансування полку Азов". Утім, детальнішої інформації у нього немає.

Прохання про коментарі з приводу Азова голова МВС теж проігнорував.

 

Залишає без уваги міністр і серйозніші речі. Політолог Євген Магда вважає, що звинувачень на адресу Котвицького, партнера Авакова, в цивілізованому світі було б достатньо для відставки міністра. "Але Аваков туди не збирається, навіть більше — шантажує громадськість безпрецедентною кризою в разі його звільнення",— вказує аналітик.

Поки що спровокувати голову МВС хоч на якусь відповідь за звинуваченнями в корупції зумів лише Міхеїл Саакашвілі, губернатор Одеської області. Сварка чиновників на нараді в присутності президента Петра Порошенка, що сталася наприкінці 2015‑го, закінчилася тим, що Аваков кинув у опонента склянку з водою і почав сипати лайкою на його адресу.

Утім, власне сам Аваков — аж ніяк не унікальне явище для України, а лише плід багаторічного ігнорування в країні проблеми розділення влади та бізнесу. “Аваков — просто один з прикладів. І їх, на жаль, багато",— зазначає політичний експерт Вікторія Підгорна.

 

Міліцейський хепі-енд

Історія про те, як Арсен Аваков придбав свій бізнес, втратив його, а потім знову повернув

Аваков заробив перші серйозні гроші, заснувавши в 1990‑му в Харкові компанію Інвестор і скуповуючи через неї приватизаційні сертифікати. До 2010 року, коли до влади в країні прийшов Віктор Янукович, а в Харкові — опонент Авакова Геннадій Кернес, майбутній голова МВС володів енергетичними компаніями, нерухомістю, банком "Базис", мережею супермаркетів "Восторг", Салтівським хлібозаводом та деякими іншими активами. 2011‑го все це господарство в рейтингу журналу Фокус оцінили в $283 млн.

Під тиском попереднього уряду Аваков вимушено розпрощався зі своїм бізнесом. 2011 року у власність Харкова повернули ТЕЦ-3, а наступного майбутній міністр продав газовидобувну компанію Енергія-95, мережу Восторг і Салтівський хлібозавод. Тоді ж Нацбанк відібрав ліцензію у Базису, куди Аваков, працюючи губернатором Харківської області, перевів рахунки держкомпанії Турбоатом, місцевого промислового гіганта. Крім того, 2012‑го міська влада повернула собі готель Київський, який раніше за 35,5 млн грн придбала близька до Авакова фірма, і згодом знесла його.

“Рішення про продаж активів було ухвалено в результаті обговорення усіма партнерами. Ми чітко розуміли, що незалежні від влади політичні погляди роблять бізнес у нашій країні за нинішнього режиму вразливим, практично неможливим",— прокоментував тоді Аваков те, що відбувається, в інтерв'ю інтернет-виданню Главное.

Йому самому довелося ховатися від можливого арешту в Італії, де у майбутнього міністра також був бізнес. Виїхати за кордон його змусили звинувачення в незаконному відчуженні 700 га землі в Харківській області.

Все змінила революція гідності. Постійний гість майданівської сцени, активний блогер Української правди і не менш активний голос у соціальній мережі Фейсбук очолив міністерство, довіра до якого у товариства була, як кажуть фінансисти, на історичному мінімумі.

Аваков взявся за реформи. Однак ця напружена робота не завадила іншій діяльності: в 2014-2015 роках сім'я очільника МВС повернула практично все, що втратила в часи Януковича.

Через суд компанія Інвестор визнала незаконним скасування ліцензії банку Базис, міністр повернув Енергію-95 і гроші за готель Київський, який до того часу вже знесли. Мер Харкова Кернес у серпні 2014‑го заявив, що Аваков намагається знову заволодіти ТЕЦ-3. А восени того ж року гендиректором Салтівського хлібозаводу став Андрій Переєденко, партнер Авакова у Інвесторі.

 

 Матеріал опубліковано в №1 журналу Новое Время від 15 січня 2016 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10