10 грудня 2016, субота

Як воно - працювати з Порошенком і Ющенком, розповідає політолог Сергій Гайдай

коментувати
Як воно - працювати з Порошенком і Ющенком, розповідає політолог Сергій Гайдай
Один з найуспішніших політтехнологів згадує, як працював з Петром Порошенком та Віктором Ющенком, коли вони ще не були президентами, і міркує про користь частих виборів

Чийогось надзадуму в більшості подій немає. Багато з них трапляються через чиюсь дурість і недалекоглядність,— так починає розмову про українське політичне закулісся Сергій Гайдай, який вже майже 15 років є значною фігурою в цьому середовищі. Він успішний політтехнолог, і його послугами в різні роки користувалися багато рейтингових політиків — від нинішнього президента Петра Порошенка до олігарха часів Леоніда Кучми Ігоря Бакая, який після помаранчевої революції втік до Росії. Також Гайдай працював і з цілими політичними силами, зокрема партіями Народний фронт і Наша Україна.

— Більше того,— продовжує з посмішкою політтехнолог,— якщо слідувати за наївною дитячою вірою, за якою світом керують дуже розумні і хитрі люди, я мріяв потрапити в ці центри управління. А потім, побувавши в багатьох владних кабінетах, ніде не знайшов цих тіньових штабів управління.

Ми розмовляємо з Гайдаєм у київському аюрведичному кафе Імбир, де готують для вегетаріанців і сироїдів. Вибір місця не випадковий: 50‑річний Гайдай вже п'ять років дотримується сироїдного раціону — іншими словами, не їсть те, що зазнало теплової обробки. Гайдай, як і багато сироїдів, не вживає м'ясо, рибу і молочні продукти, а обмежується сирими овочами і фруктами, горіхами і пророщеним насінням.

На моє зауваження про те, що, харчуючись таким чином, Гайдай ризикує здоров'ям, він відповідає: "Так добре, як зараз, я себе ніколи не відчував". Захоплений питаннями здорового харчування, політтехнолог навіть налагодив з партнерами випуск чіпсів з насіння льону — антиоксиданту, який перешкоджає старінню.

За компанію я теж замовляю вегетаріанський обід — запечені баклажани з індійським сиром панір, а мій співрозмовник — салат з пророщеного гороху.

 


002



Політтехнологіями Сергій Гайдай зайнявся в 1998 році, після того, як рекламне агентство, в якому він був креативним директором, взяло участь у передвиборній кампанії молодого українського політика Валерія Хорошковського. В результаті той виграв вибори у Верховну раду по одному з мажоритарних округів у Криму. “Я подумав: ось це реально крутіше, ніж звичайна рекламна кампанія,— згадує Гайдай,— тут швидкі рішення, покупець тебе спочатку ненавидить. І якщо ти його переконав — це успіх".

До того часу в нього вже був досвід роботи покрівельником, журналістом і рекламником. Вивчати ази нової професії Гайдай відправився в Росію, де, зокрема, брав участь у підготовці передвиборчої кампанії одного з лідерів російських демократів — Ірини Хакамади. Повернувшись в Україну, він отримав перше замовлення з подачі Юрія Левенця, нині покійного, а в недавньому минулому одного з найвпливовіших політтехнологів країни.

Порошенко не дуже щедрий, але він дійсно вміє переконувати, знаходити правильні аргументи

Левенець запропонував Гайдаю очолити креативну групу на виборах газового олігарха Бакая. Тепер Гайдай згадує, що тоді через недосвідченість ще не знав, хто є хто в українській політиці, тому погодився працювати безоглядно на те, що Бакай був одним із стовпів президентської вертикалі Леоніда Кучми, до якого він ставився досить критично.

“Я пізніше для себе цю діяльність визначив як соціальну інженерію,— міркує Гайдай про професію політтехнолога.— Є люди, які здатні керувати, є ті, якими керують, а є ті, хто відповідає за комунікації між першими і другими. Без цієї комунікації нічого немає".

У 2002 році на виборах до парламенту Гайдай вибудовував кампанію Петра Порошенка, який висунув свою кандидатуру в одному з мажоритарних округів у Вінницькій області. Політтехнолог згадує, що погодився на цю роботу не відразу: мовляв, Порошенку довелося його переконувати.

Уточнюю, що, ймовірно, вирішальним аргументом стала сума гонорару, від якої неможливо було відмовитися. Однак Гайдай заперечно хитає головою. "Порошенко не дуже щедрий,— каже він,— але він дійсно вміє переконувати, знаходити правильні аргументи".

 


СТАРЫЕ ЗНАКОМЫЕ: В 2002 году на выборах в парламент Гайдай выстраивал кампанию Петра Порошенко, который выдвинул свою кандидатуру по одному из мажоритарных округов в Винницкой области
СТАРІ ЗНАЙОМІ: У 2002 році на виборах до парламенту Гайдай вибудовував кампанію Петра Порошенка, який висунув свою кандидатуру в одному з мажоритарних округів у Вінницькій області


Незважаючи на розчарування, результат співпраці з Ющенком приніс у портфоліо політтехнолога Гайдая один з найяскравіших рядків — йжеться про помаранчеві стрічки, які на знак підтримки кандидата в президенти Ющенка у 2004‑му зав'язали сотні тисяч українців.

Автором цієї ідеї став саме Гайдай, який у той період працював з Ющенком. Правда, політтехнолог робить застереження, що "стрічковий рух", швидше за все, виник би і без нього, мовляв, це носилося в повітрі. Помаранчеві стрічки стали відповіддю на грубу, але ефективну роботу політтехнологів Януковича: тоді в новинах майже всіх телеканалів ледве чи не в кожному сюжеті розповідали, що переважна частина населення країни підтримує саме голову Партії регіонів.

Треба, щоб побільше нових політиків приходили і, відпрацювавши своє, відходили на смітник

"Потрібно було придумати щось, щоб показати, що це не так",— розповідає Гайдай. Однак опозиційну Нашу Україну не пускали не тільки телебачення, пресу та радіо, але і на комерційні білборди.

Що робити, стало зрозуміло на одному з передвиборних заходів у столиці, куди опозиція привезла 120 тис. осіб підтримки з регіонів. "Всі ці люди йшли по Києву, тримаючи в руці помаранчеву символіку партії, і це справило колосальне враження",— розповідає Гайдай.

Увечері того ж дня він запропонував усім, хто підтримує опозицію, розіслати по своєму списку контактів листи про те, що кожен прихильник Ющенка повинен визначити свою позицію, надівши на себе щось оранжевого кольору. Щоб кожен, вийшовши на вулицю і побачивши безліч помаранчевих людей, розумів, що телевізор бреше про всенародну підтримку Януковича.

Гайдай і сам одним з перших повісив помаранчевий прапорець зі штабу на свою машину. "Їду вранці на проспекті Перемоги, чую, як кожна друга машина мені [в знак схвалення] сигналить, і розумію: вийшло",— розповідає він.

Розмовляючи з політтехнологом, гріх не торкнутися підсумків київських виборів, де в другому турі переміг Віталій Кличко. На думку Гайдая, кияни даремно не дали шансу Бориславу Березі, адже про Кличка вже точно знають, що він не найкращий мер.

— А якби Береза не працював, то його теж можна було б звільнити. Головне, щоб там була ротація.

На думку політтехнолога, політичне життя має бути подібне роботі здорового організму: коли організм хворіє, він разом з нежиттю, чханням і високою температурою викидає все, що йому не потрібно. А українське суспільство давно хворе — інфантильністю, патерналізмом, відсутністю політичної позиції — тому "соціальний метаболізм" повинен бути особливо інтенсивним, вважає Гайдай.

— Треба, щоб побільше нових політиків приходили і, відпрацювавши своє, відходили на смітник,— каже він.— Дехто каже, мовляв, занадто часто вибори. Частіше вони повинні бути, і тоді по крихтах буде накопичуватися те, що корисно.

.

.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: