24 липня 2017, понеділок

Я відповідаю за питання, які вселяють страх. Олександра Павленко, впливовий заступник Квіташвілі, пояснює, чому її персону демонізують

коментувати
Я відповідаю за питання, які вселяють страх. Олександра Павленко, впливовий заступник Квіташвілі, пояснює, чому її персону демонізують
Фото: Наталя Кравчук
Юрист Олександра Павленко відповідає на питання про те, чому їй приписують узурпацію влади в МОЗ, чому українці досі не дочекалися радикальних змін у медицині, і зізнається, чи стала б вона адвокатом Януковича

— На початку лютого ваше міністерство знов опинилося в центрі уваги у зв'язку з перспективою призначення міністром нардепа Олексія Гончаренка. Вам відомо, наскільки серйозно розглядалася ця кандидатура?

— На жаль, країна і політики зараз досить непередбачувані. До будь-якої навіть нелогічної чутки необхідно ставитися насторожено. Ми стежимо за такими повідомленнями, щоб розуміти, наскільки критична ситуація. Але ступінь реальності нам невідомий. Думаю, що до вибору кандидатів на такі посади повинні ставитися більш серйозно.

— Ви знаєте, що в Раді зараз знову збирають підписи за відставку Квіташвілі?

— Знаю. І не тільки за відставку — збирають і за різних кандидатів. Судячи з прізвищ, які звучать, ті, хто їх висувають, до кінця не розуміють, що необхідно міністерству і сфері охорони здоров'я. Тут потрібна людина технократична, з керівним досвідом і розуміється на системі. Одна лише медична освіта — не критерій. Потрібно проводити кастинг ідей, оцінювати, що людина думає. Не можна зараз призначати просто симпатичну персону, як і ротація просто заради ротації не виправдана.

— В Раді, до речі, намітився через вас розкол — частина депутатів згодні поставити підпис за відставку Квіташвілі тільки за умови, що разом з ним і ви підете, а ще частина, навпаки, згодна відправити Квіташвілі у відставку за умови, що його місце займете ви.

— Я задоволена. Не знала, що є така умова (сміється).


Фото: Наталя Кравчук
Фото: Наталя Кравчук


— Ви хотіли б зайняти цей пост?

— Ні в якому разі. Мій досвід пов'язаний з юриспруденцією і керуванням проектами, тому я можу лише підсилити команду і професійного керівника у сфері охорони здоров'я.

— А кого б ви бачили в кріслі міністра? І чи підете ви, якщо піде Квіташвілі?

— Це залежить від того, хто прийде замість нього. Хотілося б, щоб залишився Квіташвілі і покращилися політичні передумови для реформи. Але я повторюся: якщо країна захоче міняти керівництво МОЗ, тут буде потрібен технократичний міністр, який продовжить взятий вектор. З таким ми зможемо працювати і далі.

— А чинний заступник міністра Ігор Перегінець міг би пересісти в крісло міністра?

— Звісно. Він професійний і працездатний, є куратором реформи в нас у команді. Але це вже питання до нього особисто.

— Насправді багато говорять про те, що влада в міністерстві сконцентрована саме в ваших руках.

— Це не так. Я просто відповідаю зокрема за той блок питань, який зазвичай вселяє людям страх — антикорупція, робота з правоохоронними органами, СБУ, судами тощо. Люди розпускають чутки завжди, коли не знають, якою є правда. Точно так само, як парламентська кампанія на моєму окрузі увійшла до десятки найбільш «чорних» у країні в зв'язку з використанням антипіару проти мене, так само і в Міністерство я прийшла під акомпанемент легенд про те, що є чиєюсь людиною. Але минув рік, і ніхто не пред'явив жодного документа, підписаного мною на чиюсь користь.

— Але якийсь грунт є під цими міфами?

— Професійна адвокатська діяльність — дуже легкий спосіб «прикрутити» що завгодно. Адвокат, на думку політиків, — зовсім не автономна персона. Це, як їм здається, обов'язково чиясь людина. Чим більше клієнтів ти обслуговував, особливо в політичному середовищі — кожного з них тобі можуть згадати. Якби я пішла працювати в інше міністерство, мене посилено «привласнювали» б іншим клієнтам. Наша команда [юридична компанія Павленко і Побережнюк, пізніше PavlenkoLegalGroup] була відомою, близько восьми років ми працювали з різними політиками, у портфоліо було чимало справ, які лунали на всю країну. З такого багажу легко виймати будь-яку зручну людину.

Спочатку я не могла повірити, що люди здатні на таку відверту «чорнуху». Весь час здавалося, що гірше нікуди, але кожен раз бувало і гірше (сміється). Зараз я приймаю все, як є, і просто працюю, не реагуючи. Так би мовити, наростила шкуру.

П'ЯТЬ ОСОБИСТИХ ЗАПИТАНЬ ОЛЕКСАНДРІ ПАВЛЕНКО




— У МОЗ вам «прикрутили», як ви кажете, нардепа і співвласника Дарниці Гліба Загорія, якого називають одним з тих, хто контролює фармацевтичну мафію.

— Все це насправді тільки псує стосунки з тими людьми, імена яких називають.

— У вас зіпсувалися стосунки з Загорієм?

— І не тільки з ним. Інформаційні хвилі роблять своє. Але час лікує всіх.

— Деякі вважають, що саме він влаштував ваше призначення, щоб лобіювати інтереси Дарниці. Він в інтерв'ю НВ це заперечував. Ви спілкуєтеся? Він звертався до вас по роботі?

— Ми зустрічалися востаннє у квітні 2015 року. Я думаю, він прекрасно знає, як я ставлюся до робочих питань.

— Ви заговорили про вашу юрпрактику. Навіщо успішний юрист раптом вирішує стати депутатом? Чого вам не вистачало?

— Коли ти довго перебуваєш у професії, а я прийшла в неї у 16 років, то сподіватися на те, що кожен рік тобі будуть діставатися яскраві справи, складно. В юриспруденції є справи, на яких ти можеш проявитися, але вони трапляються раз на 3-5 років. А все решта вже не особливо зачіпають твій професійний інтерес.

— Вам стало нудно?

— Ні, просто такий розвиток подій був уже логічним. У 2004-му ми допомагали команді адвокатів Ющенка — в країні великий політичний процес, ти бачиш все зсередини, розумієш, як твоя професія інтегрується в політику. Потім знову вибори — у нас весь час був політичний сезон. У 2005-2008 роках я була задіяна у великих реприватизаційних процесах — Нікопольський завод феросплавів, Криворіжсталь, в які була втягнута знову-таки політика. Потім криза 2008 року — ми беремо участь в ініціативах, спрямованих на антикризові заходи. 2009-й — початок президентської кампанії, в той час я працюю адвокатом Тігіпка. 2009-2010 рік — професійна робота з ЦВК. Тобто з одного боку ти — юрист, але з іншого боку — це робота в політичній площині.

Насправді у мене було чимало пропозицій зайти на держслужбу і при «регіоналах». Я тричі відмовлялася від дуже високих позицій і рада тому. Час підтверджує, що треба вміти відмовлятися і завжди думати своєю головою. Прагматизм ніколи не повинен перевищувати здоровий глузд.

Образно кажучи, на держслужбі я не боюся ні прибирати, ні прати, ні готувати. Потрібно в цьому міністерстві сьогодні «мити підлогу брудною ганчіркою» — буду її мити

— Як ви потрапили в команду президента?

— Я передавала своє резюме в команду Петра Олексійовича не раз. На парламентських виборах посіла друге місце по «мажоритарці» від БПП. Потім прозвучала пропозиція йти в міністерство, хоча обговорювалися й інші відомства. Так, МОЗ для мене було несподіванкою. Але не можу сказати, що я довго думала. Я розуміла: якщо хочеш щось робити, засукай рукави і будь готовий працювати в будь-якому місці, яке запропонують. Образно кажучи, на держслужбі я не боюся ні прибирати, ні прати, ні готувати. Потрібно в цьому міністерстві сьогодні «мити підлогу брудною ганчіркою» — буду її мити.

— Але виборча кампанія — це дуже дороге задоволення. Скільки ви витратили і звідки гроші?

— Якщо не помиляюся, я внесла офіційно в районі 800 тис. грн. Декларація дозволяла мені це і навіть більше. Витрачалася виключно на друковану продукцію. Все інше — робила ставку на свої ноги і голову. Зі своєю командою ми обійшли всі навколишні двори по два-три рази, включно з вихідними днями і своїм днем народження (сміється). Мене досі впізнають на окрузі, просто надворі. І я продовжую там працювати — є дві приймальні, де безкоштовно консультують юристи з соціальних питань населення.

— Тобто ви готуєтеся до нових виборів?

— Не готуюся. Але вважаю, що, якщо є округ, на якому у мене була зроблена серйозна закладка і були обіцянки людям, я не можу їх кинути.

Ви працювали на Тігіпка, працювали з Бахтєєвою, Королевською...

— Чому ви не кажете також і про роботу з Кужель, з Кличком, з Пинзеником та іншими?

— Я про всіх кажу. Тепер ви — в команді Порошенка. Це не надмірна політична гнучкість?

— Ні, оскільки ви згадуєте адвокатську діяльність, де це було нормальною роботою з різними клієнтами. Зараз такі речі вже не пробачаються. Якщо я вийду на ринок як адвокат, у мене, мабуть, буде вже чимало складнощів. Хоча я вважаю, що в професії адвоката — як у медика: прийшов пацієнт, і ти не можеш вибирати за критерієм поганий він чи хороший. Тому я працювала з багатьма. Кожен з клієнтів був «юридично хворим».

— Тобто якби ви зараз були адвокатом і вам запропонували захищати Януковича, ви б погодилися?

— Януковича я точно не пішла б захищати. По-перше, тому що юридично, я вважаю, що там було би дуже мало перспектив виграти (сміється).


Фото: Наталя Кравчук
Фото: Наталя Кравчук


— Повернімося до МОЗ. Ви можете пояснити, чому так повільно йдуть реформи? Минуло 14 місяців з моменту приходу Квіташвілі в МОЗ, а реально люди не відчувають на собі кардинальних змін у медицині.

— На все треба час. Частина його пішла на створення команди, залучення спеціалістів, створення єдиного розуміння реформаторського вектора, пояснення країні, через які інструменти ми хочемо досягти ефекту, ведення діалогу у різних гілках влади. Не варто забувати і про конфліктну сторону: не всі зацікавлені в реформі. На все це йде час.

Плюс варто говорити і про політичну складову. Час для реформ начебто і правильний, але при цьому немає політики єдності. Період популізму триває. Тому витрата енергії йде і на ці баталії. Це найнеприємніша частина роботи. Але ми всі як громадяни України маємо бути вдячними Квіташвілі за те, що він дійсно відкрито заявив, що медицина повинна оплачуватися, що частина послуг повинні бути тарифікованими, і тільки пакет медичної допомоги повинен бути безкоштовним. Цей діалог з країною не вів жоден міністр раніше.

— Український фармринок називають найбільш закритим і зарегульованим в Європі. Чому на нього не можна без зайвих перевірок впустити препарати, які вже мають реєстрацію в ЄС? Адже це створило б конкуренцію і здешевило ліки.

— Минулого року ми зробили нормативні відступи в цей бік — ухвалено законодавчі поправки, які спрощують входження таких препаратів. Але коли змінюється нормативна база, це не означає, що люди наступного дня починають жити по-іншому. Якщо оцінювати наші закони по контролю за лікарськими засобами, наприклад, вони непогані. Просто виконують їх наші люди. Справа в людському факторі завжди.

— Що відбувається з багатостраждальним онкологічним корпусом Охматдиту? Його колись добудують?

— Так, на нього виділено кошти. У грудні ми отримали погодження фінансування під інвестпроекти на наступні кілька років. Це, по-перше, завершення будівництва в Інституті раку — сподіваємося, що до кінця року ми цю будову завершимо. Там потрібен морг, в який ніхто ніколи не буде інвестувати, крім держави.

Охматдит теж серед цих інвестпроектів. Виділено кошти й розбито на кілька років. До кінця 2018 року його планують завершити. Адже там не тільки будівництво, а й внутрішні роботи, обладнання.

— Чому стався скандал з 80 млн грн заборгованості, які перерахували компанії, пов'язаній з Януковичем? Чому міністр звільнив директора держпідприємства, яке відповідає за будівництво і перерахував цю суму, якщо в МОЗ підписали документи на сплату цих грошей?

— МОЗ не підписував документи, пов'язані безпосередньо з відрахуванням. Право робити оплати належить компанії, яка веде будівництво.

З приводу звільнення скажу так: ми не любителі реагувати подібним чином на інформаційні хвилі. Але міністр усе зважив і ухвалив рішення зняти директора. Оцінювати рішення керівника я не можу. З юридичної точки зору ми все зробили правильно. Але з точки зору запитів суспільства, яке часто заплющує очі на легітимність процесів, у контексті популістських заяв "ми хочемо, щоб не було таких-то людей у керівництві" — ми змушені реагувати. Тому рішення знімати директора було на межі — і управлінське, і частково політичне. Ми намагаємось бути максимально прозорими щодо Охматдиту.

— Зараз саме розпал грипу. Цього року захворювання має якийсь аномальний характер? Коли закінчиться епідемія?

— Є показник смертності, але він не перевищує подібних цифр попередніх років. Провадиться робота. Важливо дотримуватися рекомендацій, які МОЗ дав у всі регіони. Термін епідемії завжди непередбачуваний.

— Що зробить МОЗ у цьому році, щоб країна, нарешті, відчула зміни?

— Найголовніше — ухвалення парламентом наших законопроектів про перший етап реформи. Чекаємо з дня на день затвердження Кабміном нових ліцензійних умов для ведення медичної практики, завдяки яким ринок може і розширитися. У будь-якому разі ми спрощуємо життя медустановам і ліквідуємо відверто застарілі або нелогічні норми. Знаю, що медики цього чекають.

Також буквально найближчими тижнями ми чекаємо затвердження нових ліцензійних умов щодо банків пуповинної крові і клітинної терапії. Вони багато в чому революційні. В Україні існує до десятка гравців — це дуже мало, і конкуренція була штучно обмежена. Вони займаються вирощуванням кісткових тканин, тканин, які можна використовувати при опіках, для пересадки шкіри, для черепно-мозкових травм. Досить інвестиційно приваблива діяльність, але ліцензійні умови були викладені так, що інвестиції в цю сферу майже не йшли. Не кожна компанія може інвестувати в розвиток такої медицини, тому що старі умови вимагали наявності власної лабораторії для тестування біоматеріалів. Бізнес каже, що це обходиться в районі $1 млн. Ми прибрали цю вимогу. Якщо ми відкриваємо цей шлюз, сюди зайде той же іноземний бізнес. Зараз ті гравці, які зацікавлені, щоб конкуренція в цій сфері не зростала, ведуть бої з міністерством.

— До речі про бої з міністерством. На чиєму ви боці в конфлікті, що розгорівся в іншому міністерстві — я маю на увазі звинувачення, озвучені Айварасом Абромавичусом щодо Ігоря Кононенка. Ви, напевно, теж стикаєтеся з такими речами, які озвучує міністр економрозвитку?

— Я не можу порівнювати МОЗ з Мінекономіки. З боку важко оцінити пласт їхньої роботи і критичність того, що відбувається, про яку вони кажуть. У їх віданні неймовірна кількість держпідприємств, і частина з них завжди є центром конфліктів. Тому точно оцінити причини заяв Міністра економіки складно.

Ми теж протягом року не можемо призначити голову Держлікслужби України — не можемо провести через Кабмін жодну кандидатуру. Значить, комусь це може бути вигідно, в Уряді, наприклад. Але я хочу сказати про інше: коли ти обіймаєш високу посаду, головні властивості, які потрібно розвивати, — це властивості парламентера. Будь-яка політичне завдання може бути оцінене з різних сторін, і важливо не просто вміти казати «ні», але й мотивувати свою відповідь так, щоб нагорі ваша логіка могла дати обгрунтовану відсіч. Послужливість абсолютно точно не є цінністю.

— Держлікслужба — це орган, що дозволяє впливати на ринок.

— Тут взагалі дуже багато політичних моментів. Ти повинен знати, де і в чому в твоєму відомстві може бути чийсь інтерес. Не для того, щоб догоджати, а для того, щоб розуміти, хто буде чинити опір, коли ти захочеш щось змінити.

У Держлікслужбі і Державному експертному центрі, наприклад, триває корупційна діяльність. Днями приїздило кілька гравців, які прямо називають прізвища, тарифи й інтересантів збереження системи, яку ми змінюємо.

Але не все від нас залежить. Наприклад, у питанні призначення керівника Держлікслужби ключове відомство не МОЗ, а Кабмін. У його коридорах ти зустрічаєш лобістів, які не змогли вирішити питання з нами в МОЗ. Це стиль поведінки ділків у країні. Ти їм заважаєш, як мінімум, своїм існуванням. У перші місяці роботи в МОЗ відбою не було від тих, хто звик заробляти на Міністерстві. Всі вони почули від нас «ні». Хтось намагається залагодити свої питання тепер через парламент, хтось — через Кабмін. Ми ж бачимо, де потім вистрілюють ці інтереси. Але ми навчилися на це філософськи дивитися, усміхатися і продовжувати робити свою справу.


Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: