21 листопада 2017, вівторок

Я наслухався уже. Литовський бізнес-омбудсмен розповідає про зіткнення з українською дійсністю

коментувати
Я наслухався уже. Литовський бізнес-омбудсмен розповідає про зіткнення з українською дійсністю
Фото: Наталія Кравчук
Бюрократи продовжують вважати себе начальниками, а не слугами, а потік скарг бізнесу на контролюючі органи росте в геометричній прогресії. На кого скаржаться і чим це закінчується, пояснює Альгірдас Шемета

В опублікованому в липні дослідженні інвестпривабливості України Європейська Бізнес Асоціація оцінила бізнес-клімат у країні на 2,66 бали з п'яти можливих. Цей результат навіть нижчий, ніж був у перші місяці після Євромайдану. Виконавчий директор ЕВА Анна Дерев'янко пояснює: бізнесу не стало легше працювати, він скаржиться на корупцію і повільний темп дерегуляції.

За шкалою від +5 до -5 балів ситуацію з корупцією бізнес оцінює на -0,77, тобто гірше терпимого рівня, показало весняне дослідження рівня сприйняття корупції GfK. 26% підприємців зізналися, що у постмайданній Україні давали хабарі податківцям, в основному – під час перевірок та за швидке повернення ПДВ.

Три місяці тому в Україні запрацював офіс бізнес-омбудсмена. Уповноваженим з прав підприємців став колишній європейський комісар з бюджету і фінансового планування і екс-міністр фінансів Литви Альгірдас Шемета. НВ розпитало Шемету, як омбудсмен допоможе підприємцям забути про злодійкуватих чиновників, подарунки та інші особливості ведення бізнесу в Україні.

- У липні ви опублікували перший звіт про роботу. Ваші головні висновки?

- Перш за все, кількість скарг зростає в геометричній прогресії. З цих скарг більшість на Державну фіскальну службу – майже половина. Багато скарг на органи прокуратури, місцевого самоврядування, дещо менше на Міністерство юстиції, Державну реєстраційну службу, Мінекономіки, а також на різні агентства, які видають ліцензії та дозволи. Тобто це велике коло держустанов, а також підприємств, які контролюються державою. Наприклад, є скарги на дії Укрзалізниці, аеропорту Бориспіль та інших держпідприємств.

- Що ви робите з цими скаргами?

- У нас дуже чіткі процедури. Якщо скарга відповідає критеріям, дається тримісячний строк на розгляд по суті, і ми проводимо розслідування – розслідуємо факти, представлені бізнесом, і дії, які робили держоргани (або чому вони не діяли). Після розслідування ми готуємо рекомендації органу – що він повинен зробити, щоб вирішити проблему.

На практиці часто виходить, що вже в ході розслідування ми знаходимо рішення, і сам процес рекомендацій стає не потрібен. У більш системних моментах (такі рекомендації були запропоновані, наприклад, Міністерству економіки щодо врегулювання ринку експорту металобрухту) ми даємо рекомендації, що потрібно зробити, щоб законодавство щодо регулювання ринку відповідало міжнародним нормам.

Також ми підготували два звіти – один, дуже важливий для України, по підключенню бізнесу до електрики (тому показники України на 185 місці з 188 країн у рейтингу Doing Business), а другий – про різні ситуації в зоні АТО і окупованого Криму.

- Ви працювали єврокомісаром і міністром фінансів Литви, бачили, як працює система. Якщо порівнювати з Україною, у чому різниця? І чи можна в принципі тут змінити ситуацію?

- Ситуацію завжди можна змінити. Потрібна політична воля.

Якщо порівнювати, ми пройшли через все те, що я тепер бачу тут в Україні. В першу чергу, це дуже бюрократичний процес прийняття рішень. У нас теж таке було, але після реформ ситуація значно покращилася. Тут же поки що у багатьох випадках, навіть досить простих, потрібно зробити занадто багато рухів, щоб рішення було прийнято.

Також мене вражає, як працюють контролюючі органи. Зараз мораторій на перевірки, але по суті своїй контролюючі органи в Україні є каральними органами. В першу чергу вони дивляться, як покарати бізнес. У нас була така ж ситуація років десять тому, але всі контролюючі органи ми перетворили на помічників бізнесу. Їхня мета зараз – допомогти. Контроль потрібен, але він повинен бути налаштований на те, щоб допомогти бізнесу відповідати правилам.

Ну і третій важливий момент – досі в Україні чиновники вважають себе начальниками бізнесу і суспільства, а не служать, як це повинно бути. Систему потрібно перевернути з голови на ноги. Я агітую за якнайшвидшу реформу державної служби. Від неї залежить успіх в інших сферах.

- Є приказка: старого коня не можна навчити новим трюкам. Може, простіше їх усіх звільнити й набрати нових, як зробили з поліцією?

-- Абсолютно згоден, що у багатьох держустановах занадто багато службовців, і багатьом з них просто нічого робити. Якщо порівнювати, скільки чиновників є в Україні і скільки в розвинених країнах, то тут їх набагато більше.

- А економіка набагато слабкіша...

-- А економіка набагато слабкіша. З іншого боку, державній службі дуже потрібна свіжа кров. Такі зміни відбуваються. Може, не так швидко, як хотілося б. Міністр Абромавичус змінює склад свого міністерства практично повністю. Поліція показала, що такі реформи можливі. І в таких сферах як податкова, митна система, можуть йти по такому ж шляху.

Немає такої чарівної палички, щоб сьогодні ми махнули – а завтра корупція зникла. Потрібно терпляче впроваджувати реформи, які заплановані, і довести їх до кінця

- Які конкретно кроки повинна зробити Україна, щоб піднятися в рейтингу Doing Business?

-- Наведу приклад. Ми провели розслідування з підключення до електрики. За цим показником Україна сильно відстає, і він тягне весь рейтинг вниз.

- Це державна проблема чи приватні компанії не хочуть включати?

- І те, і інше. В першу чергу, це кількість процедур, які потрібно виконати, щоб підключитися до електрики. В кращих країнах ми маємо 3-4 процедури. В Україні до недавнього часу було більше десяти. Останнім часом їх кількість скоротилася, думаю, це вплине на покращення позицій в рейтингу. Але залишається питання про тривалість. В останньому рейтингу записано, що в Україні процес займає 277 днів, в кращих країнах – місяць.

Для цього потрібно оптимізувати систему. Ми, припустімо, пропонуємо, щоб технічні проекти розробляли не самі бізнесмени, а ті, хто відповідальний за підключення до електрики. Також пропонуємо перейти до фіксованого тарифу на підключення. Є хороші світові практики, не потрібно винаходити велосипед – треба переймати їх і впроваджувати. У моїй країні, щоб зареєструвати, можна навіть нікуди не ходити – ти ввів в комп'ютер дані і зареєстрував бізнес в електронному порядку.

Я вітаю те, що кількість дозволів і ліцензій значно скоротилася, але не можна зупинятися на досягнутому. Щодо адміністрування податків Україна на 108 місці. Ми готуємо звіт і будемо пропонувати, як покращувати ситуацію в цій сфері.

Узагальнюючи, сам рейтинг Doing Business не вимагає якихось неможливих дій. Досить прості реформи можуть значно поліпшити становище в рейтингу і в України є хороші амбіції потрапити у топ-50 протягом двох років, а до 2020-го потрапити до двадцятки кращих країн. Я вітаю такі амбіції, але, щоб їх матеріалізувати, потрібно всі кроки наполегливо виконувати.

- Мої знайомі підприємці – середній бізнес, легальний, відкритий, в одному з районів Києва один з найбільших платників податків, отримали повідомлення про перевірку податкової інспекції, незважаючи ні на які мораторії. Зараз його продовжує перевіряти вже податкова міліція. Я неодноразово чув такі історії – незважаючи на мораторій, бізнес драконять. Коли це припиниться?

- Я абсолютно згоден, що така проблема є. Ми теж зустрічаємося з такими явищами дуже часто. Я думаю, що сама система податкової служби повинна бути побудована на оцінці ризиків: апарат податкових органів повинен збирати інформацію і оцінювати, де ситуація справді ризикована, де червоні прапорці, і націлювати перевірки точково на ці прапорці.

В Україні не так, тому інспекції і ходять вздовж і впоперек по всіх підприємствах, і це, звичайно, заважає роботі бізнесу. Інше питання – що часто ці перевірки використовуються, щоб прибрати конкурентів.

Що робити? Ось уже кілька місяців діє інституція бізнес-омбудсмена, і можна просто подати скаргу в нашу інституцію. Це дуже просто – нікуди їздити не треба, все можна зробити через інтернет.

- Я хотів би, щоб ви прокоментували дослідження GfK і PricewaterhouseCoopers – вони вимірювали рівень сприйняття корупції в країні, і бізнес його оцінює на -0,77, тобто гірше терпимого. 4% відповіли, що давали хабарі митниці вже після Євромайдану, 5% – ДАІ, 7% – Агентству земельних ресурсів та 25,9% – Держфіскальній службі. Як вирішити цю проблему?

- Потрібно реформувати саму систему. Розробити чіткі прозорі правила, ясні для бізнесу, і діяти за цими правилами. Тоді питання корупції просто відпаде.

В Україні створюються нові структури, і дуже важливо, щоб вони якнайшвидше почали працювати. Це і Національне агентство з питань запобігання корупції, яке буде стежити, чи відповідає спосіб життя чиновників їхнім реальним доходам, і Національне антикорупційне бюро, яке буде мати всі інструменти, щоб виявляти випадки з корупцією, антикорупційний прокурор, який важливий, щоб вся система запрацювала. Я наслухався уже за короткий час своєї роботи тут. Дуже часто бувало, що після звернення бізнесу в держоргани з приводу корупції, замість того, щоб усувати корупцію, органи усували бізнес.

Немає такої чарівної палички, щоб сьогодні ми махнули – а завтра корупція зникла. Потрібно терпляче впроваджувати реформи, які заплановані, і довести їх до кінця.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: