25 травня 2017, четвер

Чому столиця не може швидко позбутися мільярдних втрат. Інтерв'ю з секретарем Київради Володимиром Прокопівим

Чому столиця не може швидко позбутися мільярдних втрат. Інтерв'ю з секретарем Київради Володимиром Прокопівим
Александр Медведев
Чи вистачить у Києві земельних ділянок для всіх героїв АТО, що буде зі станцією метро Львівська Брама, навіщо столиці комунальне ЗМІ ТРК Київ і що робитимуть з профіцитом бюджету

Заступник київського міського голови та секретар Київради Володимир Прокопів у інтерв'ю НВ розповідає, чи вигідно Києву повністю відмовлятися від маршруток, коли відкриють столичний велотрек, чи може місто самотужки добудувати Подільсько-Воскресенський міст, а також пояснює, чому на площі Льва Толстого не можна збудувати космодром.

- Нещодавно Київрада наклала мораторій на тарифи, які мали підвищуватися з 1 липня. Якими, на вашу думку, мають бути оптимальні розцінки на ЖКГ-послуги?

- Це складне питання. Як секретар міської ради, маю вважати, що ціни повинні бути максимально зручними для киян. Але, водночас, не можна людей обманювати. Треба розуміти, що є ринкова ціна. І скільки би ми не гралися в якісь системи, якими будемо цю ціну стримувати, це гратиме на руку компаніям, які займаються реалізацією енергоносіїв і чиновникам, які в цьому процесі задіяні.

Уряд порахував, що за час, поки відбувалася ця компенсація ринкової чи не ринкової ціни з держави викрали більше 50 млрд доларів. Це колосальні гроші, за які можна було реалізувати масу інфраструктурних проектів, наприклад. Люди повинні платити ту ціну, яка є ринковою і дозволяє підприємствам бути рентабельними.

Київ планує поступово відмовитися від маршрутних таксі й переходити до великогабаритних видів комунального транспорту

Зараз ми маємо десь 1,3 млрд заборгованості киян перед комунальними підприємствами, які надають їм послуги. До якої цифри зросте заборгованість до того моменту, коли ті підприємства, які надають послуги, ці послуги надавати перестануть? Що ми тоді отримаємо? Ми не зможемо отримувати послуги. І така ситуація не потрібна нікому.

- Нещодавно Кличко говорив, що забере київські тепломережі у олігарха Ріната Ахметова. Коли це станеться і хто буде розпоряджатися ними?

- У 2017 році закінчуються договори. Ми готуємося забрати собі тепломережі. Але це тільки половина справи. Потрібно розуміти, що потім робити. У нас нема ілюзії, що місто, держава, комунальне підприємство може бути ефективним управлінцем. З іншого боку, ми не маємо права це дати в оренду. Тому вже зараз ведуться переговори про залучення іноземних, європейських компаній, на цей ринок.

Київська влада через це зараз має збитки і в репутаційному, і в фінансовому, і в управлінському плані, бо задоволених нинішньою співпрацею – нема. Судячи з прес-релізів самої компанії, вони не задоволені також. А коли співпраця не влаштовує ні владу, ні киян, ні ту компанію, яка це робить, мабуть, це погана робота.

- Яке майбутнє громадського транспорту в Києві?

- Комунальний транспорт збитковий практично у всіх країнах світу. Ми нещодавно закінчили співпрацю зі Світовим банком щодо розробки максимально оптимальної транспортної моделі для столиці. Отже, Київ планує поступово відмовитися від маршрутних таксі й переходити до великогабаритних видів комунального транспорту: тролейбуси, автобуси, трамваї.

- Поступово – це до якого часу?

- Хотілося би це зробити швидко, і це не є часозатратний проект, але дуже затратний фінансово. Нам потрібно купити більше сотні автобусів, щоб підсилити вже наявні маршрути. Можливо, не завжди вдається купувати нові автобуси, але буде і капітальний ремонт того рухомого складу, який є. Це робиться досить якісно: ми отримуємо практично новий автобус, але в рази дешевше. На вартість проїзду все це поки що ніяк не вплине.

Зараз у Києві велоінфраструктури практично немає

Транспортна галузь поряд з медичною є пріоритетами. І, кажучи про профіцит: всі кошти, які отримав міський бюджет понад той план, що був, будуть витрачені, в основному, на транспортну галузь і медицину.

- Якої слід очікувати реакції від приватних перевізників – власників маршруток, якщо ви приберете цей сегмент послуг?

- Відповідь на це питання є очевидною. Але зручність мільйонів киян, порівняно з втратами десяти компаній, мені здається, є не порівнюваною. Тому треба прийняти жорстке рішення.

- Чи вплине це якось на ситуацію з заторами в Києві? Бо маршрутки менш габаритні.

- Людям, які не розбираються, здається, що так логічно. Але, як свідчить досвід великих країн, чим менше маршруток і більше великогабаритного транспорту, тим впорядкованіше і ефективніше працює система комунального транспорту. У більшості країн Європи ви чітко знаєте, о котрій прибуде ваш автобус. Наша мета – добитися цього в Києві.

- У містах Європи є електронні табло, на яких написано, коли саме чекати на автобус.

- У нас теж таке буде. Більше того, у нас вже таке є, на жаль, це просто не системно і не всюди. Ми працюємо над тим, щоб це було реалізовано повністю по всій території міста.

- Через Труханів острів відкрили велосипедний маршрут, який уже жартома називають «імені Кличко», бо він поки єдиний. Чи розвиватиметься ця сфера далі?

- Якщо ви думаєте, що я захищатиму місто, бо тут є інфраструктура, то ні. Зараз у Києві велоінфраструктури практично немає. Те, що відбувається –  перші кроки. Київський міський голова дійсно їздить на велосипеді, розуміє практично кожну проблему, з якою стикається велосипедист, говорить про них на нарадах.

- Він говорить, а чи працюють над цим?

- Так, і маємо зараз вже якийсь результат. Ви кажете, що його недостатньо, а наша позиція, що, дійсно, його недостатньо, але без цього першого кроку не буде другого і третього.

Розробляється ціла низка веломаршрутів, я не знаю, який з них буде найпершим. Мабуть, це буде відкриття велотреку. Того самого, котрий тривалий час був закинутий, який хотіли забудувати. Ми провели переговори з Кабміном, Кабмін передав його у міську власність, наше комунальне підприємство його відновило. Я прогнозую, що дуже швидко там зможуть знову займатися наші спортсмени.

- Щодо довгобудів. Той самий Подільсько-Воскресенський міст, який будувався для метро. Що місто з ним збирається робити?

- Зараз ми відчуваємо наслідки бездарної політики, бо на реалізацію проекту бралися в кредит суми в доларах, але їх було недостатньо для реалізації проекту. Не вся сума навіть була витрачена на сам проект. З 2014 року ми живемо в ситуації, коли місто більше добрати кредиту не може, бо існує ліміт, який не має перевищувати 10% від загального бюджету сплати відсотків. Ми ж зараз платимо їх на межі. І два роки займаємося тільки тим, що повертаємо кредит по курсу 25, коли спад економіки, в країні війна, а взяті вони були по курсу 5.

Подільсько-Воскресенський міст має бути добудований. Чи може місто самостійно впоратися з цим завданням? Мабуть, ні

Подільсько-Воскресенський міст має бути добудований. Чи може місто самостійно справитися з цим завданням? Мабуть, ні. Має бути залучений Уряд, іноземні інвестори. Попри те, що цей проект дуже важливий, поки ми не будемо розуміти кінцевого терміну, повної вартості й усіх шляхів реалізації, якихось точкових показових акцій в цьому напрямку не буде.

- Але спочатку було передбачено, що це буде метро на Лівий берег. Щось зміниться?

- На мою думку, це так і має залишитися. Хоча є й інші варіанти. Наприклад, швидкісний трамвай навколо міста, який зможе замінити метро на Троєщину. Хоча, я думаю, що метро – оптимальний вид транспорту. Це дорого, але виправдовує себе.

- Одна із найпоширеніших проблем у Києві – літні майданчики кафе, які часто займають половину тротуару. Столична влада якось бореться із цим?

- Більшість таких майданчиків розставлені без дозволу. Цього року ми демонтували велику кількість таких конструкцій. Одним з перших критеріїв для отримання дозволу на розміщення для такого майданчика є саме відсутність скарг місцевих мешканців і киян, яким вона не заважає.

Я думаю, що ті, які були нами демонтовані, вже не ризикують поставити їх наново, бо це досить затратна справа. Але дуже багато підприємців ще не можуть звикнути, що ситуація в Києві змінилася, і модель, що "а я зараз поставлю, а потім домовлюся" не працює.

- Чи потрібна столиці ТРК Київ? Наскільки рентабельний цей проект?

- Іде широка дискусія з цього приводу, і депутатському середовищі, й у журналістському, наскільки потрібне комунальне ЗМІ у власності міста. Взагалі, я вважаю, що місто мало би скоротити кількість комунальних структур і залишити тільки ті, що є стратегічними. Ця телерадіокомпанія, як на мене, не є стратегічною. Колектив цієї ТРК цілком міг би її приватизувати, місто мало би з ними договір. Однією з умов може бути трансляція наших пленарних засідань, і це буде вихід із ситуації.

Я не вважаю, що ТРК Київ є рупором Кличка. Там бувають депутати від всіх фракцій. Навіть, мені здається, що ті, які кажуть, що вони опозиційні, мають більше бажання і можливості туди потрапити, ніж депутати інших фракцій.

- Ви кажете про скорочення комунальних підприємств. Які ще ви структури ви не вважаєте стратегічними?

- Простіше сказати, які я вважаю стратегічними. Це ті підприємства, які впливають на життя всього міста. Наприклад, підприємства транспортної галузі, той самий Київський метрополітен. Хоча в Лондоні він приватний. Це Київводоканал, наприклад.

Для розвитку приватного бізнесу найбільш сприятливою і цікавою стане сфера ЖКГ. Це може бути організація експлуатації житлового фонду, побутові та ремонтні послуги, прибирання та озеленення, ремонт доріг тощо. Яскравим прикладом є США, де послуги «приватників» в середньому на 34% виявилися дешевшими за послуги муніципальних підприємств. Причому, на сьогоднішній день частка приватного сектора в цій сфері вже перевищила 90%. У Франції ж приватизовано 75% систем водопостачання, служби з прибирання вулиць і вивезення сміття, комунальні послуги і деякі підприємства транспорту.

Моя думка – якщо комунальні підприємства неефективні, то мають бути ліквідовані. Якщо вони надають суспільно важливі послуги, їх треба віддати в оренду, в концесію, щоб цим займався приватний бізнес.

- Які збитки отримує місто від того, що тут досі функціонують ці зайві комунальні підприємства?

- За останні два роки було виявлено порушень на 654,1 млн грн і збитків на 342,4 млн. грн. Найбільше – від таких компаній, як Житло-сервіс, Київпастранс, Київський метрополітен, Житло-інвест, ПАТ Київміськбуд.

У жовтні минулого року відкрили 60 кримінальних справ стосовно КП, повідомили про підозру з десяток посадових осіб. Загальна сума чистого прибутку підприємств, які перебувають у підпорядкуванні Київраді і КМДА (на даний момент таких дві сотні), в минулому році склала 125,4 млн грн, а загальні збитки при цьому – 158,9 млн. З цих двох сотень економічно активними на сьогодні є всього 163 підприємства, а решта з різних причин не надають звітів.

Поки я не був особисто дотичний до теми МАФів, мені здавалося, це так просто. Взяти і знести, забути про них в принципі

- До теми метро. Один з найвідоміших столичних довгобудів – станція метро Львівська Брама. Чи збираються колись до кінця довести цей проект?

- Так, конкретні дати, це до комунального підприємства. Але політична воля на його реалізацію є, кошти необхідні для реалізації цього проекту в силу того, що ми говорили на початку, оскільки транспортна галузь, визначена нами пріоритетною, я впевнений, що будуть знайдені.

- Чиновники люблять говорити про свої успіхи. Я ж хочу спитати, які моменти ви вважаєте недопрацьованими у роботі Київради?

- Шість місяців роботи – це не той термін, коли можна робити якусь ґрунтовну аналітику. Проектам, які ми починаємо, потрібно трішки більше часу, а тоді можна буде звітувати і дивитися, чи вони будуть успішними, чи навпаки.

Наприклад, ми пустили трішки інакше, ніж вся країна, по іншому руслу процес декомунізації. Якщо в більшості випадків взяли болгарки і розпиляли ці пам'ятники, то ми кажемо, що будемо створювати музеї тоталітаризму. Готові прийняти як з Києва, так і з усієї України експонати, які мають мистецьку цінність. Більше того, зробити цей проект прибутковим для міста.

- Вже точно вирішили, де має бути цей музей?

- Поки не можемо говорити. Ми практично домовилися вже про всі деталі, хочемо зрозуміти, дати відповідь на всі питання, їх величезна кількість. Здавалося би, звідки взятися великому кошторису, проект досить затратний і з організаційної, і з фінансової точки зору в тому числі. Ми не хочемо залучати бюджетні кошти до цієї історії.

Перший великий крок у подоланні заторів – закон про паркування

В інших країнах, де зробили подібне, такі музеї користуються популярністю. Я впевнений, що музей набуде популярності і в нас.

- Всі боряться із корупцією на загальнодержавному рівні. Але на рівні міста все чомусь лишається, як і було. Нібито безкоштовні державні послуги, за які по факту все одно платять гроші.

- У нас уже стало антикорупціонерів більше, ніж корупціонерів. Але є й інший бік. Корупція ще в головах людей. Безперечно, все те, що відбувається, арешти від НАБУ, ще цілий ряд речей – все це необхідне. Але поки успіх буде тільки тоді, коли з двох сторін буде щось змінюватися. Беруть гроші, бо хтось продовжує їх давати.

- Люди звикли, що за місце в дитсадку треба платити. В школі – щомісяця здавати «на ремонт». В поліклініці – платити лікарю, прийом якого безкоштовний. А якщо не даси – то можуть і вигнати.

- З такими випадками треба боротися. Якщо вас вигнали, не потрібно йти, шукати десь гроші, й приносити. Треба звернутися у відповідні органи. Щоб ті, хто не взяв, розуміли, що це буде проблема.

- Як іде боротьба із МАФами? Недавно була історія на Святошино – писали, що нібито всі МАФи прибрали, а магазин Roshen лишили. Це правда?

- Історія виглядала зовсім інакше. Roshen орендував там площі. Ми явно не захищали би незаконну споруду. Наступного дня той магазин так само знесли, як і всі інші, трактором. Власник всіх споруд, в тому числі й Roshen, був один, всі точки були встановлені незаконно. Про демонтаж усі були попереджені завчасно. Їм казали, демонтуйтесь самі, вивезіть звідти свій товар, тому що ці конструкції будуть знесені. І знесли їх по графіку.

Поки я не був особисто дотичний до теми МАФів, мені здавалося, це так просто. Взяти і знести, забути про них в принципі, заборонити ставити. Виявилося, що ми вплутуємося у війну з сильним і багатим супротивником, який не гребує жодними методами для того, щоб відстоювати свій нелегальний бізнес.

- А що зі стихійною торгівлею у переходах та на вулицях?

- Люди мають зрозуміти на прикладі тих же МАФів, літніх майданчиків, що це не показові акції з нашого боку, а політика міста. Має пройти якийсь час, щоб люди зрозуміли, що домовитися ні через прокурора, ні через ще когось неможливо.

- До речі, про нелегальний бізнес. У нас багато де функціонують ігрові зали, казино, які є заборонені, але вони вішають вивіску "лото" чи "державна лотерея", всі бачать, що воно є, всі розуміють, що це. Але нічого не роблять.

- Не хочу коментувати ситуацію. Мені здається, що це кримінал, це питання до правоохоронних органів, яким чином можуть функціонувати такі заклади. Міська влада свою позицію з цього приводу сказала вже давно, далі правоохоронці повинні відпрацьовувати.

- Ця тема, як і стихійна торгівля, часто і «кришується» самими правоохоронцями. Із цим щось роблять?

- Так, мені відомо, що таке в принципі буває. Чи знаю я якогось сержанта, який «кришує» конкретних двох-трьох підприємців? Не знаю. Якби знав, повідомив би про це керівництво відповідної установи.

Це дуже непопулярна фраза, але я стараюся її всюди казати – стільки землі в місті Києві немає

На жаль, не відбуваються зміни, як в казці. Якщо хтось каже, що "завтра я стану депутатом Київради, Верховної Ради, міністром, і через тиждень буде порядок", я не вірю цій людині. Це ілюзія, що можна змінювати все силою думки. Можна тільки силою тяжкої командної праці.

- Чи нормально у вас налагоджена співпраця з іншими структурами: МВС, Кабміном, Верховною Радою, з судами?

- В загальному, більш-менш нормальна співпраця по всіх напрямках. Десь краще, десь гірше, але ми живемо в час, коли все формується.

Від Верховної Ради, на жаль, чекаємо на цілий ряд законопроектів, які критично важливі для міста. От, ми говорили з вами про транспорт. Перший великий крок в подоланні заторів – закон по паркуванню. Коли місто матиме можливість впливати на людей, які вважають, що можуть паркуватися, де захотіли. Коли буде прийнятий цей законопроект, такі машини будуть евакуатором забрані на штрафмайданчик. Нерідко через якогось горе-паркувальника зупиняється вся вулиця, не може проїхати трамвай. Тисячі людей отримують проблему через те, що хтось один не подумав.

- Як давно цей законопроект поданий у Верховну раду і чекає свого часу?

- Здається, вже більше, ніж півроку ми ведемо переговори з колегами з Верховної Ради. При особистих зустрічах всі підтверджують, що він критично необхідний. Але буквально тиждень його знов ставили на голосування, і знову він не набрав необхідної кількості голосів.

- Чи є ще якісь законопроекти, які гальмуються на рівні ВР?

- Їх цілий ряд. Скажімо, Верховна Рада з калейдоскопічною швидкістю збільшує пільгові категорії. Також ми отримуємо по 50 заявок в день бійців АТО на виділення землі, квартири, ще чогось, при цьому, не отримуючи жодних інструментів, щоб ці проблеми вирішувати.

- Була розмова, що їм виділять землі на околиці Києва, у Биківні. Це зробили?

- Треба бути обережним в таких висловах. Один нехороший чоловік колись пообіцяв, що всі герої АТО отримають землю на загальнодержавному рівні, й зараз кожна міська рада має проблему.

Міська рада отримала за останній час 17 тис. звернень від бійців АТО на виділення земельних ділянок. Йдеться про тисячі гектарів. Це дуже непопулярна фраза, але я стараюся її всюди казати – стільки землі в місті Києві немає. Відповідно, виконати обіцянку і забезпечити всіх землею місто не може, потрібно шукати інші інструменти, якими ми вшануємо наших героїв. Це точно не будуть земельні ділянки. Там, де ми обіцяли, сім'ї загиблих уже отримали свідоцтво на право власності, витяг з держреєстру.

Це ілюзія, що можна змінювати все силою думки

- Скільки тоді таких сімей і де ці ділянки?

- Ті, які були нами видані з рук міського голови, це ділянки у Биківні. Мова йде про 90 сімей загиблих бійців АТО, а також загиблих героїв Небесної сотні, киян. Далі ми працюємо, ще розглядається цілий ряд локацій, будемо продовжувати в цьому напрямку, але наголошую – мова виключно про сім'ї загиблих. І в жодному випадку не про те, що Київ забезпечить в повній мірі земельними ділянками всі заявки, які він отримав.

Ні в кого нема ілюзії, що сім'ї загиблих, чи той самий боєць АТО, який повернувся з фронту, має необхідну суму, щоб на цій земельній ділянці звести собі житловий будинок. Я дуже переживаю, що ті земельні ділянки, навіть які вже виділені, будуть продані, і на них з'явиться зовсім не соціальне житло для атовців. А всі права на продажу цієї земельної ділянки люди мають, тому що отримали вони її в приватну власність, можуть її дарувати, продавати і робити з нею будь-що. Я маю сумніви, що вони мають можливість зводити там житло. То, можливо, є сенс запропонувати грошову компенсацію, обсяг мають експерти визначити. Кияни ж будуть розуміти, скільки це коштує міському бюджету.

- Про профіцит бюджету. Ви казали, що транспортна ланка буде в пріоритеті, родини героїв АТО. На що ще можна буде витратити ці гроші?

- При плані в 29 млрд ми вже маємо його перевиконання станом за 6 місяців на 65%. Одразу спадає на думку, що є пріоритетом, якщо заїхати у приймальне відділення лікарні швидкої допомоги. Це пріоритет. Сюди потрібно вкладати. Не може бути одна лікарня швидкої допомоги, повинно їх бути, як мінімум, дві: одна на правому березі, одна на лівому. І вона повинна мати можливість надавати ті медичні послуги на рівні ХХІ століття.

Петиції бувають феєричні. З усіх напрямків життєдіяльності

- Чи добре у вас налагоджений механізм комунікації з киянами?

- Так, досить добре, ми опрацьовуємо звернення, реагуємо на все. Окрема тема – петиції. Ми вивчали, як працює цей механізм. Київ тут поки що найкращий у виконанні.

Є велика кількість петицій, які дійсно корисні для міста. Такі швидко набрали 10 тисяч голосів й уже зараз фактично є реалізованими. Наприклад, як петиція про нічні маршрути. Це буде кілька нічних рейсів. Маршрути вже визначені. Скажімо, буде можливість доїхати з центрального залізничного вокзалу у спальні райони столиці. Також один маршрут з центру міста у спальний район. Також щодо ремонту доріг вночі, наприклад. Це з останнього.

Так, петиції бувають феєричні. З усіх напрямків життєдіяльності. Але по тих, які реалізовані, ні в кого не виникає сумніву, що вони дійсно потрібні.

- Які найдивніші?

- Будівництво космодрому на станції площі Льва Толстого. Була петиція щодо збільшення вагонів метро, щоб дочепити ще пару штук. Зараз у поїздах п’ять вагонів. Так, можна добавити і шостий, і сьомий, але люди можуть там тільки кататися, бо платформа розрахована на п’ять.

Багато різних петицій, які не мають можливості навіть теоретично бути реалізованими. Їх автори зазвичай отримують передбачену законодавством відповідь, чому саме це не можна реалізувати.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: