21 лютого 2017, вівторок

Ідилія вікінгів. Як Швеції вдалося стати однією з найбільш екологічних країн у світі

коментувати
ТЕХНОЛОГІЯ ОЩАДЛИВИХ: Через такі дверцята сміття потрапляє в підземний збірник, а далі транспортується по пневмопроводу до місця збору
Фото: Єгор Бондаренко

ТЕХНОЛОГІЯ ОЩАДЛИВИХ: Через такі дверцята сміття потрапляє в підземний збірник, а далі транспортується по пневмопроводу до місця збору

Шведи створюють міські райони, більше схожі на парки, — з енергозберігальними будинками, високоефективною переробкою сміття, майже повною відсутністю особистого транспорту та присутністю дикої природи

У туриста з України, звиклого, що церква — це пишна будівля із золотими куполами, вигляд храму в стокгольмському районі Хаммарбі викликає подив. Це не монументальний середньовічний собор, а прозора двоповерхова будівля. Всередині, за склом, видно не тільки дзвін, але і невелику кімнату відпочинку, схожу на кав’ярню, — там розставлені столи та стільці, стоїть кавовий апарат. І місцеві цінують церкву не за можливість освятити яйця на Великдень, а за ті корисні заходи для дітей і дорослих, які в ній проводять.

Утім, тут весь район влаштований схожим чином — шведи створили в своїй столиці місце, де практичність і ефективність панують над ефектністю. Хаммарбі спочатку будували як олімпійське містечко, але в результаті він перетворився на діючий зразок екологічного міста майбутнього. 20 тис. місцевих мешканців живуть у світі тотального енергозбереження, вторинної переробки відходів та інших чудес сучасних технологій. І разом з ними тут, у 15 хвилинах від центру Стокгольма, мешкають лебеді, бобри й інші представники дикої природи.

Але Хаммарбі — не просто екомісце, що привертає шведські сім'ї середнього класу, а й своєрідний двигун для впровадження подібних новацій у всій Швеції.

Від раю до звалища і назад

Сто років тому в Хаммарбі була зона відпочинку. Але до початку 1990-х про це вже мало що нагадувало: район перетворився на одну з численних загиджених портових зон Стокгольма, індустріальне звалище. Після влада розпочала його кардинальну модернізацію.

Її результатом Роберт Нілссон, мешканець нинішнього Хаммарбі, задоволений. Заможний швед середніх років, працівник міністерства культури, він розповідає, що тут прагне жити чи не весь середній клас Стокгольма. І насамперед сімейні люди. Хоча спочатку влада розраховувала на інших мешканців — літніх заможних людей без дітей, з доходами вище середніх. Однак унікальні технології і чудова екологія, а також середні за стокгольмськими мірками ціни — від €300 тис. за квартиру в 60-70 "квадратів" — залучили сюди саме сім'ї.

Нілссон упевнений, що в Хаммарбі наявне вдале поєднання якостей, яке швед назвав "цілісною моделлю міського життя".


МЕСТО ДЛЯ ЖИЗНИ: Владелец квартиры в Хаммарби Роберт Нилссон любит этот район Стокгольма за то, что здесь можно жить, наслаждаться природй и не наносить ей никакого вреда / Фото: Егор Бондаренко
МІСЦЕ ДЛЯ ЖИТТЯ: Власник квартири в Хаммарбі Роберт Нілссон любить цей район Стокгольма за те, що тут можна жити, насолоджуватися природою і не завдавати їй ніякої шкоди / Фото: Єгор Бондаренко


Так, тут збудовані будинки за енергозберігальними технологіями, які споживають удвічі менше енергії, ніж звичайні. Вони створені з добротних матеріалів, частково — із вторсировини, і розраховані на тривалий термін окупності — до 100 років. З часом ціна будівель значно знижується, та житло стає доступнішим.

Крім того, жителям дають невеликі ділянки для городів або теплиць, де можна вирощувати овочі та квіти.

Тут є і набережна з елементами дикої природи — біля неї живуть лебеді та навіть бобри, а у воді водиться лосось.

Тварини є, а приватних автомобілів майже немає. У них, як пояснює Нілссон, немає потреби. Творці Хаммарбі одразу хотіли, щоб так було: автотранспорт забруднює атмосферу і створює "корки". Тому відразу розпланували добру інфраструктуру: до центру міста можна дістатися трамваєм і метро за лічені хвилини. Чимало хто їздить на велосипедах. А якщо комусь автомобіль все ж таки знадобиться, виручить місцева розробка — система загального користування. За щомісячну плату приблизно в €20 жителі району можуть узяти у спеціальної компанії машину. Її потрібно лише заздалегідь забронювати онлайн і оплатити експлуатацію залежно від тривалості оренди та пробігу.


ВТОБУС БУДУЩЕГО: С весны этого года на улицы Стокгольма выехали гибридные автобусы. Они используют электроэнергию ветроэлектростанций и биодизель / Фото: Егор Бондаренко
АВТОБУС МАЙБУТНЬОГО: З весни цього року на вулиці Стокгольма виїхали гібридні автобуси. Вони використовують електроенергію вітроелектростанцій і біодизель / Фото: Єгор Бондаренко


У будь-якому разі це вигідно. Нілссон підраховує, що тільки місце під стоянку для особистого автомобіля в місті коштує €150 на місяць. "А машину, — продовжує він, — треба ще паркувати, ремонтувати, заправляти. А так — все включено, — посміхається мешканець Хаммарбі. — Я ніколи не витрачаю більше цієї суми [€150] на автомобіль на місяць". І додає, що всі машини у сервісної компанії нові — до двох років.

Шведи незалежно від свого соціального стану рідко користуються автомобілями в місті. Хокан Густафссон, виконавчий директор Асоціації муніципалітетів Швеції, каже, що їздить за кермом лише на вихідних. А решту часу, попри солідну посаду, веде життя пасажира громадського транспорту. І бачить у цьому лише плюси. Бо ремонт автомобіля дорогий, в'їзд у центр міста та виїзд з нього платні, знайти місце для паркування складно, а заплатити за нього доведеться €5-7 на годину. При цьому трамваї і автобуси в Стокгольмі ходять як годинник — з точністю до хвилини. Та й місця в них завжди достатньо.

Але Хаммарбі не став би унікальним районом, якби виділявся лише своїми транспортними рішеннями. Тут є ще одне ключове ноу-хау — видобуток енергії зі сміття і каналізаційних стоків. У місцевих будинків немає звичних баків, і сміттєвози не намагаються вечорами протиснутися до них крізь вузькі проїзди. Жителі самі сортують сміття: відокремлюють залишки їжі, горючі відходи тощо. Потім складають все в різні пакети, які муніципалітет видає безкоштовно, і викидають їх у сміттєпроводи біля будинку. Сміття накопичується і підземним пневмопроводом переміщається до центральної вулиці. Там сміттєвоз буквально висмоктує все це "багатство" і відвозить за місцем призначення. Органічні відходи їдуть на завод із виробництва біогазу — на ньому їздять стокгольмські автобуси і готують їжу жителі Хаммарбі. Горючі відходи відправляють на підприємство, яке постачає району тепло.

"До сміття у Швеції ставляться вкрай дбайливо: тільки 1% потрапляє на звалища, решта переробляється. Хаммарбі одразу будувався за такими стандартами", — говорить Густафссон.
Стічні води тут також переробляються — на газ і добрива. Також ними підігрівають воду в кранах.

Майже соціалізм

Поява в Швеції подібних міських районів — в Стокгольмі, наприклад, крім Хаммарбі, є ще й Norra Djurgårdsstaden [Королівський морський порт] — невипадкова.

Турбота про екологію в країні — якщо не фетиш, то фішка. Відомий у Швеції політик Франк Бельфраге, екс-держсекретар з міжнародних питань, згадує: коли країна вирішила в середині 90-х приєднатися до ЄС, то у неї виникла незвичайна проблема — її екологічні стандарти були вищими, ніж у континентальній Європі. Це заважало вільній торгівлі — європейські продукти до шведських норм не дотягували. І тому для Швеції встановили перехідний період. "На щастя, за цей час інша Європа підтяглася до нашого рівня. Це показує, що ми впливаємо на весь Європейський союз", — каже Бельфраге.

У Швеції також серйозно розмірковують про те, щоб стати країною, яка взагалі не використовує вуглеводні — нафту й газ: планують перейти на електричну енергію з відновлюваних джерел або отриману на атомних станціях. За оптимістичними прогнозами, це має статися 2030 року, а в гіршому разі — до 2050-го, пояснює Бйорн фон Сідов, член шведського парламенту.

Щоправда, залишається питання — наскільки екологічні атомні станції? Щоб вирішити їхню долю, в країні навіть провели референдум, і більшість висловилася за їхнє використання. Шведи вирішили, що коли АЕС не виробляють вуглекислий газ, який призводить до зміни клімату, то і не шкодять середовищу.


ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ КОСМОС: Мусоросборочный автомобиль в Хаммарби высасывает мусор из подземного трубопровода, по которому отходы от домов транспортируются к центральной улице / Фото: Егор Бондаренко
ЕКОЛОГІЧНИЙ КОСМОС: Сміттєзбиральний автомобіль в Хаммарбі висмоктує сміття з підземного трубопроводу, по якому відходи від будинків транспортуються до центральної вулиці / Фото: Єгор Бондаренко


Шведи не без підстав стали екологічними — їх спонукає глобальний розрахунок. Генрік Селін, заступник директора Шведського інституту — урядової організації, яка опікується популяризацією країни у світі, — пояснює: прагнення до екології та інновацій допомагає державі збільшувати економічне зростання. "Чим зеленіша, тим багатша — перевірено на практиці", — посміхається він.

І показує цифри. З 1990-го до 2013 року Швеція знизила обсяг викидів парникових газів до атмосфери на 22%. При цьому валовий внутрішній продукт зріс на 58%. Бажання стати більш "зеленими" стимулює появу у шведів нових технологій і просунутіших виробництв, що експортують товари з високою доданою вартістю. Це і забезпечує зростання.

"У нас винайшли застібку-блискавку, вимірювач серцевого ритму і Skype. Ми завжди любили інновації", — говорить Селін. І запевняє, що винна в усьому креативність, яку виховувати у шведів з самого дитинства.

Система місцевої освіти, наприклад, не заохочує зубріння. Тут, радше, вчать знаходити нетрадиційні розв’язання для проблеми.

Анна Ярне, вчитель однієї зі стокгольмських шкіл, розповіла НВ: коли в її учнів виникає проблема з математикою, вона не поспішає їх лаяти. Але намагається використовувати тести та педагогічні методи для того, щоб зрозуміти причину відставання. "Часто проблема в тому, що учневі просто не годиться той метод, який ми вибрали", — пояснює вчителька.


ИСТОЧНИК ИННОВАЦИЙ: Шведских детей учат не сдерживать свой творческий потенциал и находить новаторские подходы к решению обычных проблем / Фото: Егор Бондаренко
ДЖЕРЕЛО ІННОВАЦІЙ: Шведських дітей вчать не стримувати свій творчий потенціал і знаходити новаторські підходи до вирішення звичайних проблем


У цьому вся Швеція. "Головне, що ми цінуємо, — це навколишнє середовище та рівні умови для всіх: жінок і чоловіків. Рівність у роботі. Функціональність і прозорість ", — говорить Густафссон.
При цьому він додає, що ґрунт для такого життя у Швеції заклали багато поколінь тому. Країна обрала так званий середній шлях: тут вільний ринок і високі ціни, повага до приватної власності, але й одні з найвищих податків у світі. Останні дозволяють закласти підґрунтя і для хороших шкіл, і для застосування інновацій.

Допомагає і розпочата ще 1950 року децентралізація. Тоді країну поділили на 290 муніципалітетів і 21 округ і передали їм більшість повноважень і коштів.

У середньому шведи сплачують до 30% податку на прибуток, який переважно дістається громадам, що розвивають за ці гроші свої райони. На створення того-таки Хаммарбі муніципалітет Стокгольма витратив €500 млн власних коштів, загальна сума проекту становила €3 млрд.
Солідні фінансові можливості місцевих органів влади впливають на політиків. Ті не завалюють виборців абстрактними гаслами-обіцянками кращого життя, а надають план того, куди витратити зібрані громадою гроші. І потім звітують про виконання цих зобов'язань, реалізацію яких кожен виборець може легко перевірити. Так політика стає прагматичною та прозорою.

Любов шведів до відкритості помітна і в Хаммарбі. У будинках тут величезні вікна, які ніколи не завішують. При цьому шведи болісно реагують на порушення їхнього особистого простору. Навіть у трамваях, де сидіння встановлені попарно, вони сидітимуть по одному — тут рідко хто підсяде до незнайомої людини.

Про це побіжно згадує Густафссон, а після несподівано заявляє, що свій Хаммарбі може з'явитися і в Україні. Чому? Просто Густафссон з групою інших скандинавських фахівців допомагає сьогодні впроваджувати досвід децентралізації в Україні. І він упевнений, що цінності, які є у шведів, не чужі й українцям.

Матеріал опублікований в НВ №42 від 13 листопада 2015 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: