26 березня 2017, неділя

Хук праворуч. Міграційна криза викликала зліт популярності європейських націоналістів

коментувати
Німецькі праві звинувачують у нацизмі Ангелу Меркель

Німецькі праві звинувачують у нацизмі Ангелу Меркель

Ультраправі партії, що виступають проти прийому біженців, почали швидко набирати прихильників у всьому Євросоюзі

«Це вдарить по всіх країнах ЄС. Якщо ми не впораємося з проблемою [біженців], якщо не знайдемо довгострокового її вирішення, нас чекає різкий підйом правого екстремізму по всій Європі», - заявив Франс Тіммерманс – перший віце-голова Європейської комісії, кажучи про подальшу міграційну кризу і її можливі наслідки. За його словами, ця проблема у багатьох викликає побоювання за європейську «ідентичність, майбутнє та єдність».

Єврочиновник правий у всьому, крім тимчасових оцінок. Підйом правих настроїв, у тому числі екстремістських, – це не потенційна небезпека, яка чекає ЄС за горизонтом, а частина вже існуючої реальності.

В Угорщині у влади вже знаходиться правий уряд, глава якого – Віктор Орбан – відкрито виступає з заявами, які важко впихнути в європейські уявлення про толерантність. Він, зокрема, стверджує, що потік переважно мусульманських мігрантів є «загрозою» для християнських коренів і спадщини Європи. Раніше з подібними промовами виступали такі, що вважалися маргінальними, європейські політики, на кшталт голландця Геєрта Вільдерса, називаючого мігрантів «цунамі тестостеронових бомб», «загрожуючих нашим жінкам».

Тепер же до промов Орбана і побудованого ним прикордонного паркану в керівництві ЄС ставляться куди лояльніше. Тіммерманс закликає критиків угорського прем'єра з розумінням поставитися до «відсутності досвіду мультикультуралізму» у країн, що десятиліттями перебували під радянським гнітом. Частково пом'якшення позиції Брюсселя обумовлено зростанням популярності напівнацистської партії «Йоббік», яка за всіма опитуваннями впевнено займає друге місце. Її лідери вже точно не будуть церемонитися ні з мігрантами, ні з ЄС. Їх улюблений політик і співрозмовник – Володимир Путін. З Орбаном хоча б про щось можна домовитися, з його ультраправими конкурентами – навряд чи.

Зростання націоналізму зачепило не тільки традиційно праву Угорщину, але і багато інших країн. Лідер ультраправого Національного фронту Франції Марін ле Пен, за опитуваннями, вибилася в лідери першого туру гіпотетичних президентських виборів. У другому вона поки програє (до речі, теж правому кандидату, без приставки «ультра»), але до реальних виборів 2017 року цілком може надолужити відставання. Соціологи пророкують Марін перемогу на грудневих місцевих виборах, де вона претендує на губернаторство в регіоні Північ-па де Кале. Її племінниця – 25-річна (і ще більш радикальна) Марійон Марешаль ле Пен, судячи з усього, в грудні стане губернатором провінції Прованс-Альпи-Лазурний берег.

У Нідерландах в опитуваннях громадської думки впевнено лідирує Партія свободи згаданого вище Вільдерса, лякаючого народ «бомбами», в тому числі – «тестостероновими». В Австрії за останні шість місяців вирвалася вперед однойменна ультраправа партія, яка на нещодавніх виборах мера ледь не взяла владу в «червоному Відні» - столиця країни з часів Другої світової знаходиться під контролем соціал-демократів. «Шведські демократи» - партія з неонацистською історією – в останні місяці стала найпопулярнішою навіть у цій, ультраліберальній країні.

У Данії права Народна партія на недавніх виборах посіла друге місце, змусивши уряд посилити міграційну політику і опублікувати в ліванських газетах оголошення про те, що «біженців в Данії не чекають». «Партія фінів» зрозуміло якої країни теж посіла друге місце і навіть увійшла в уряд. Втім, датські і фінські праві за загальноєвропейським мірками порівняно травоїдні, чого не скажеш про грецький «Золотий світанок», чия популярність зростає від виборів до виборів – це вже точно фашисти.

Народна партія Швейцарії на недавніх парламентських виборах перемогла, набравши майже 30 відсотків голосів – рекорд для однієї партії за останні сто років. Хоча ця країна в ЄС не входить, центральне місце в агітаційній кампанії переможців було відведено боротьбі проти нелегальної імміграції та посилення квот на прийом біженців. Польська партія «Закон і справедливість», яка виступає категорично проти прийому мігрантів з Азії і Африки, за опитуваннями, може розраховувати аж на 35 відсотків голосів.

Загальна для Європи тенденція зачепила навіть Німеччину, жителі та уряд якої лише нещодавно радісно вітали біженців, які до неї дібралися. Популярність Християнсько-демократичного союзу Ангели Меркель в останні два місяці йде вниз. Зате з вересня у два рази (з 3 до 7 відсотків) зріс рейтинг правих з партії «Альтернатива для Німеччини». Вони виступають не тільки проти імміграції, але і за вихід країни з єврозони. Якби вибори сьогодні, АдН вперше пройшла б у Бундестаг. Місцеві політологи бачать причину того, що відбувається, в прекраснодушній обіцянці Меркель прийняти на німецьку землю всіх сирійських біженців, хто добереться до ФРН.

Ця обіцянка, що відправила в дорогу сотні тисяч людей, взагалі стала одним з головних пунктів критики в бік бундесканцлерини в Європі. Особливо вона посилилася, коли з'ясувалося, що Німеччина не в змозі прийняти всіх приїжджаючих, після чого у вересні іншим країнам ЄС були фактично нав'язані квоти прийому біженців на своїй території. Марін ле Пен, наприклад, звинуватила Німеччину в тому, що «вони хочуть керувати не тільки нашою економікою, але і нашої міграційною політикою». Чеський міністр юстиції Іржі Поспішіл назвав це рішення «величезною поразкою для Європи, яке посилить настрої проти ЄС».

Ситуація ускладнюється і тим, що в Євросоюз рвонули не тільки сирійці, яких Меркель дійсно покликала, але і багато інших, які краєм вуха десь щось чули про готовність Берліна «прихистити сірих і убогих». Про те, що запрошення стосувалось тільки сирійців, вони часто дізнаються вже в дорозі. Після цього вони все роблять за одним алгоритмом, який Тіммерманс описав так: "Оскільки людей миттєво не реєструють у країнах прибуття [Італії, Греції, Іспанії], вони обмінюються інформацією, після чого купують фальшиві документи про те, що 'втекли з Сирії', знаючи, що у сирійців набагато вищі шанси отримати притулок". Свої справжні паспорти ці люди просто викидають, щоб не потрапити під депортацію.

До речі, біженці, потрапляючи в Німеччину після довгої і небезпечної подорожі, очікують цих райських кущів, а реальність виявляється куди більш суворою: їх селять в наметових таборах, авіаційних ангарах, спортзалах і тому подібних приміщеннях. Частина навіть осіла в бараках музею нацистського концтабору «Дахау», спочатку не пристосованих для життя, а для його припинення. Скупченість, проста їжа, нудьга, неробство, присутність людей різних культур з різних країн в одному приміщенні неминуче породжує конфлікти. Масові бійки між шукачами статусу біженця в центрах утримування стали майже щоденним явищем. Як розповіли в німецькому МВС, в деяких випадках ці люди розбирають надані владою меблі на палиці і кийки для більш ефективного з'ясування відносин.

Реакція місцевих правих цілком передбачувана: вони регулярно підпалюють центри тимчасового утримання і б'ють приїжджих. Це відбувається не тільки в Німеччині, але і в Швеції, Фінляндії та інших країнах. Крім того, стають все більш популярними масові акції протесту проти міграційної політики влади. Невеликий мітинг відбувся навіть в Естонії, яка і так ледь зберігає свою ідентичність, якій, на думку правих, так і загрожує російськомовна громада, складаюча приблизно третину населення країни.

У німецькому Дрездені на тижні відбулася найбільша за всю історію руху акція «Пегіди» - «Патріотів-європейців проти ісламізації Заходу». На маніфестацію, за оцінками поліції прийшли понад 25 тисяч осіб. На що акцію в підтримку біженців, яка відбувалась в цьому ж місці – в два рази менше. Місцевих спостерігачів дуже турбує, що «Пегіда», що починалася як об'єднання ультраправих і неонацистів, зараз приваблює на свої заходи простих німців, середній клас, який вкрай стурбований тим, що відбувається.

«Праворадикальні партії намагаються отримати вигоду з міграційної проблеми, так само як і з страху приходу ісламу в Європу. На двох цих важливих питаннях вони нарощують електоральну підтримку і збільшують свій вплив», - заявив Ральф Мельцер, експерт центру вивчення праворадикального екстремізму в Фонді Фрідріха Еберта в Берліні. За його словами, в мігрантах багато хто також бачить причину уповільнення економічного зростання.

Наскільки успішні праві в своїх спробах витягти вигоду з цієї теми, ясно з нещодавнього опитування громадської думки: приблизно третина німців вже зараз вважає, що Меркель не впоралася з міграційною кризою, тому повинна піти у відставку. А ситуація кращою не стане. Принаймні, у цьому переконаний голова Європейської Ради Дональд Туск. Нещодавно він виступив із заявою, що раніше могло бути приписано комусь із правих радикалів, але зараз звучить цілком розумно: «В Європу приїдуть ще мільйони біженців. Зараз вже ясно, що основний їх наплив нам тільки належить пережити. Саме тому нам треба відкоригувати політику відкритих дверей і вікон. Фокус нашої уваги має бути на належному захисті зовнішніх кордонів Євросоюзу».

Щодо «основного напливу» Туск має рацію. За оцінками ООН, до 2050 року приблизно 200 мільйонів людей будуть змушені покинути обжиті місця через глобальну зміну клімату: величезні регіони планети просто стануть непридатні для людини через зростання пустель та постійної засухи. І ця цифра не враховує людей, що біжать від воєн і бідності, які навряд чи до середини століття будуть ліквідовані в глобальних масштабах. Однак говорити про це в Європі поки не дуже прийнято, оскільки прийняти стільки людей ЄС просто не в змозі, їм доведеться відмовляти. А це стане втіленням в реальність концепції «Фортеця Європа», обожнюваної ультраправими.

На думку ряду фахівців та політологів, в небажанні влади і традиційно лівого інтелектуального істеблішменту Європи обговорювати можливі небезпеки припливу біженців криється одна з причин зростання націоналістичних настроїв. Довгий час європейцям (і особливо – німцям), які пережили жахи нацизму, нав'язувалася думка, що піднімати тему відсталості і неприйнятність інших релігій та культур в сучасному світі – просто непристойно. Так, «вбивства честі», утиски гомосексуалістів, тваринний антисемітизм, канібалізм тощо у сучасній Європі неприйнятні. Але засуджувати народи і релігійні групи, для яких все це – частина звичного для них життя, стало недобре. Мовляв, що вдієш? Культура у них така. При цьому «відсталою» або «дикою» її теж називати якось не дуже. Наратив зазвичай такий: це окремі прояви окремих людей, а взагалі-то все нормально, не треба про це, а то расизм і неонацизм виходить.

"Якщо ви хочете створити в Європі "ідеальний шторм', потрібно вчинити так: пустити сюди сотні тисяч людей зовсім інших культур, нав'язати їх європейцям і одночасно всіма силами припиняти нормальне і публічне обговорення можливих причин для невдоволення", - пояснює Дуглас Мюррей, редактор лондонського журналу Spectator. На його думку, подібна ситуація загрожує дуже серйозними і складно прогнозованими наслідками: «Якщо європейці не можуть вільно висловлювати своє незадоволення, трапитися може все, що завгодно». Зараз же, вважає Мюррей, політичний клас не визнає масштабів проблеми і не може знайти в собі сил для адекватного її рішення. В результаті нішу займають ультраправі, які пропонують прості рішення дуже складних проблем.

Судячи з усього, поміркованим європейським партіям, якщо вони хочуть зберегти владу, все ж таки доведеться визнати, що при всіх плюсах імміграції з біженцями на континент приходить багато такого, чого місцеві жителі бачити не хотіли б. З негативними проявами треба почати відкриту боротьбу, як зі звичайною злочинністю, без різних знижок на «культурні особливості» і не побоюючись звинувачень у «расизмі». Крім того, потрібен широкий і гранично відвертий діалог з тими, хто виступає проти безконтрольної міграції. Ну і головне: як правильно зазначив Туск, кордони ЄС не повинні бути прохідним двором, політика «відкритих дверей та вікон» повністю себе зжила, її продовження призведе лише до прискореного зростання ультраправих настроїв. Враховуючи ту обставину, що націоналісти і так займають перші та другі місця в рейтингах популярності в своїх країнах, через кілька років і два-три мільйони іммігрантів вони отримають реальні шанси на прихід до влади. А це вже буде в тисячу разів небезпечніше всіх теперішніх проблем разом узятих.

Читайте також

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: