24 листопада 2017, п'ятниця

Хто платить, той і музику замовляє. Навіщо фінансувати партії з держскарбниці та кишень українців

Верховна Рада прийняла закон, згідно з яким обрані народом політичні сили буде фінансувати сам народ

Верховна Рада прийняла закон, згідно з яким обрані народом політичні сили буде фінансувати сам народ

Кожному громадянину країни утримання політичних сил коштуватиме 80 копійок на місяць. Що отримають вони за ці гроші - з'ясовувало НВ

Сьогодні Верховна Рада ухвалила закон, згідно з яким політичні партії фінансуватимуться з бюджету країни. Існувати на державні гроші зможуть партії, які подолають бар'єр у 5% на парламентських виборах. Підтримали цей документ 229 депутатів із мінімально необхідних 226.

Кожному українцю, за підрахунками нардепа від Блоку Петра Порошенка Сергія Лещенка, це коштуватиме 80 копійок щомісяця.

До парламенту та місцевих органів влади потрапляють не гідні, а ті, хто платить гроші. А хто платить, той і музику замовляє. Хто платить, той і дівчину танцює

Навіщо потрібен такий закон і як він працюватиме, розповідає політолог Вадим Карасьов:

Ідея в тому, щоб зробити прозорішим фінансування політичних сил та виборчих кампаній і якщо неістотно, то досить серйозно підрубати коріння електоральної корупції. Це нормальний європейський досвід. Але щоб фінансувати партії таким чином і це не було б зловживанням, потрібно мати хороший бюджет і хорошу економіку. Звісно, в Україні грошей на це забракне.

Ухвалений закон слід розглядати ймовірніше як символічний крок. По-перше, враховуючи відтермінування набуття ним чинності (1 липня 2016 року), по-друге - він одразу не вирішить проблеми. Його ухвалення не означає, що не буде тіньових схем фінансування політсил. Треба зрозуміти і продумати, як регламентувати недержавне фінансування партій і кампаній - за американським зразком або ґрунтуватися на якомусь іншому досвіді?

Візьмемо, наприклад, місцеві вибори, які у нас зараз розгортаються. Подивіться, які викидаються гроші на зовнішню рекламу, радіо, телебачення. Зрозуміло, що все це оплачують корпоративні структури, якісь олігархи. А це означає, що політсили потім відпрацьовуватимуть і повертатимуть ці гроші.

Якщо піднятися на вищий рівень, то йдеться ось про що. Електоральні, партійні, парламентсько-представницькі інститути - західні, демократичні за формою - були привласнені великим олігархічним бізнесом. Звідси - панування олігархії, або плутократії, як сказали б в Америці.

Зараз в Україні триває боротьба за електоральні та партійні інститути - за те, хто їх контролюватиме: гроші, олігархи, інші лобістські структури - чи суспільство, виборці, держава як представник національних інтересів. Сенсом Майдану було повернути демократичні інститути під контроль суспільства. Взяти і вилучити цей контроль у грошових мішків, олігархічних структур.

Сьогодні всі говорять: чому немає змін після Майдану? Та тому, що представницька демократія у нас фасадна, фальшива, з викривленим результатом. До парламенту, місцевих органів влади потрапляють не ті, хто гідний з точки зору суспільства, а ті, хто платить гроші. А хто платить, той і музику замовляє. Хто платить, той і дівчину танцює.

Ухвалений закон - це західний досвід, наприклад, досвід Німеччини, де парламентські партії частково фінансуються з держбюджету [в Німеччині чим більше партія отримує голосів, тим більше отримує і грошей із держскарбниці; кожному виборцю утримання партій коштує менше ніж 1 євро на рік — НВ].

Американський досвід дещо інший. Там немає держфінансування. Американці довго сперечалися про обмеження на фінансування політичних сил, партій, виборчих кампаній і дійшли висновку, що якщо обмеження запрацює, то виграє від цього адмінресурс. А вони бояться адмінресурсу та втручання влади. Що вони зробили? У них є чіткий регламент на фінансування. Скільки може пожертвувати на виборчу кампанію фізична особа? Не більше $200. А корпоративні структури - не більше $20 тис. Я точно пам'ятаю, що 2008-го 60% пожертвувань на виборчу кампанію Барака Обами були суми в розмірі не більше $200. Це означає, що фінансували його кампанію пересічні громадяни. Чим розпорошеніше фінансування і чим більше внесків фізичних осіб, а не корпоративних, тим менше підозр, що політик, в цьому разі президент, потім відпрацьовуватиме ці гроші.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: